ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.07.2003 Справа N 23/10-03-570
Постанову залишено без змін постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 2 грудня 2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М.; суддів: Жаботиної Г.В., Чупруна В.Д. (доповідача у справі), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" (без дати та реєстраційного номера) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2003 р. у справі N 23/10-03-570 господарського суду Одеської області за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт"; 2) Приватного підприємства "Фактор" про визнання договору недійсним та стягнення 4452552,72 грн., за участю представників сторін: від позивача - не з'явились, від 1-го відповідача - не з'явились, від 2-го відповідача - не з'явились.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2003 р. (а. с. 105-106) позов задоволено. Договір купівлі-продажу від 07.10.2002 р. N 1/11, укладений між товариством "Зернопродукт" і приватним підприємством "Фактор", визнаний недійсним.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2003 р. (а. с. 116) апеляційна скарга товариства "Зернопродукт" залишена без розгляду з мотивів порушення товариством вимог ст.ст. 81, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Вищий господарський суд України, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспорюваного судового рішення, ВСТАНОВИВ:
24.01.2003 р. до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу N 1/11 від 07.10.2002 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" і приватним підприємством "Фактор" (а. с. 12-13) звернулась державна податкова адміністрація в Одеській області (а. с. 4-7). Позовна вимога ґрунтувалась на тому, що угода між відповідачами укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Господарський суд погодився з позивачем та задовольнив позовні вимоги - визнав згаданий договір недійсним та застосував наслідки, передбачені ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ).
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, Одеській апеляційний господарський суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" не надало суду документів, які б підтвердили сплату ним державного мита у встановленому порядку і розмірі, а також не надало доказів надіслання копії апеляційної скарги (разом з доданими до неї доказами, документами) податковій адміністрації.
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт".
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт" у справі N 23/10-03-570 господарського суду Одеської області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2003 р. в зазначеній справі залишити без змін.