Відповідно до статті 33 цього Кодексу України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як вбачається з позовної заяви та поданого клопотання про забезпечення позову, предметом позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу N 1 від 11.01.2002 р., укладеного між Фондом комунального майна Білоцерківської міської ради та ТОВ "Зелений світ".
Суди попередніх першої інстанцій прийшли до висновку, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Таким чином, всебічно дослідивши документи і доводи позивача, викладені в клопотанні про забезпечення позову, суд встановив наявність обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду, та наклав арешт на нежитлове приміщення літ. "Г" - склад будматеріалів, площею 185,4 кв. м., нежитлове приміщення літ. "Л" - теплиця, площею 807,5 кв. м. та нежитлове приміщення літ. "М" - теплиця, площею 807,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Б.Церква, вул. Толстого 32, які належать ТОВ "Зелений світ"; заборонив ТОВ "Зелений світ" розпоряджатись, відчужувати, вчиняти будь-які правочини щодо вищезазначених приміщень, що відповідає предмету позову.
Судова колегія відхиляє посилання скаржника щодо непідтвердження Білоцерківською міською радою заяви прокурора щодо заходів забезпечення позову з огляду на приписи вищевказаної статті 66 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та звернення прокурора з позовом в інтересах держави, порядок та підстави відповідальності якої визначено чинним законодавством.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норму процесуального права, що регулює спірні правовідносини, та визначено спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу N 1 від 11.01.2002 р. згідно переліку зазначеного в позові та заборонено відповідачу розпоряджатись, відчужувати та вчиняти будь-які правочини щодо вищезазначених приміщень.
Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), є законною та обгрунтованою.
Наведені заявником доводи не є самі по собі підставою для скасування забезпечення позову. Інші твердження заявника про порушення і неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для зміни ухвалених у справі судових рішень колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений світ" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р. у справі N 13/132-07 господарського суду Київської області та ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2007 р. залишити без змін.
Головуючий Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька Л.Рогач