ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007 Справа N 20-5/246
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Удовиченко О.С. - головуючого, Панової І.Ю., Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.12.2006
та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2007
у справі N 20-5/246
господарського суду міста Севастополя
за заявою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
до ЗАТ "Югрибстрой"
про визнання боржника банкрутом
за участю представників сторін:
від ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя - Кочкаренко В.І.
від боржника - Афанас'єв Р.В.
прокурор - прокурор відділу Генеральної прокуратури України - Шумко Г.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13.12.2006 у справі N 20-5/246 (суддя І.В.Євдокимов) за результатами підготовчого засідання, провадження у справі N 20-5/246 припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року у справі N 20-5/246 (Колегія суддів: Латинін О.А., Заплава Л.М., Видашенко Т.С.) ухвала господарського суду міста Севастополя від 13.12.2006 у справі N 20-5/246 залишена без змін.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просила постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Касаційна скарга мотивована порушенням з боку судів попередніх інстанцій норм ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ), ст. 66 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ), ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ), ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого:
- ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13 грудня 2006 року за результатами підготовчого засідання, встановлено, що 05 вересня 2006 порушено провадження у справі N 20-5/246 про банкрутство ЗАТ "Югрыбстрой" за заявою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя.
Судом першої інстанції встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство мотивована наявністю рішення Вищого арбітражного суду України від 30.11.1998 року по справі N 8/61, яким задоволений позов прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, державного "Укрексімбанку" до концерну "Югрыба" та ЗАТ "Югрыбстрой" про стягнення солідарно з них на користь державного бюджету 17325507,24 французьких франків, 3268026,86 доларів США, а також на користь Державного "Укрексімбанку" 1348128,51 французьких за неналежне виконання кредитної угоди N 17/01-97 від 15.07.1994 року. Крім того, з Концерну "Югрыба" та ЗАТ "Югрыбстрой" стягнуто солідарно у доход державного бюджету України 9336817 французьких франків та 163401,34 доларів США державного мита. Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2002 по справі N 8/61 була виправлена описка, допущена в п. 3 резолютивної частини рішення від 30.11.98 року по справі N 8/61, сума в 9336817 французьких франків замінена на суму в 933681,79 грн. французьких франків державного мита.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя обгрунтована наявністю заборгованості боржника перед бюджетом у сумі 35310738,8 грн. за рішенням Вищого арбітражного суду України від 30.11.98 у справі N 8/61
До заяви ДПІ додані копії Наказів Вищого господарського суду України: від 2 липня 2002 року у справі N 8/61 про стягнення з концерну "Південриба", ЗАТ "Південриббуд" солідарно в доход державного бюджету України 933681,79 французьких франків та 163401,34 доларів США державного мита, а також від 30.11.98 у справі N 8/61 про стягнення з Концерну "Південриба" та ЗАТ "Південриббуд" солідарно на користь Міністерства фінансів України в доход держави 17325507,24 французьких франків та 3268026,86 доларів США заборгованості.
Ухвалою Вищого арбітражного суду України від 27.07.1999 року у справі N 8/61 на підставі ст. 121 АПК України ( 1798-12 ) змінено спосіб виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 30.11.98 року у справі N 8/61, звернувши стягнення на належне концерну "Південриба", ЗАТ "Південриббуд" майно в межах суми боргу - 17325507,24 французьких франків та 3268026,86 доларів США на користь Міністерства фінансів України видавши Наказ.
Суд першої інстанції в оскаржуваної ухвалі дійшов висновку, що враховуючи, що ухвалою від 27.07.99 Вищий арбітражний суд України змінив спосіб виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 30.11.1998 по справі N 8/61 звернув стягнення на належне концерну "Югрыба", ЗАТ "Югрыбстрой" майно у межах суми боргу, а прокурор та Міністерство фінансів України повернули наказ про примусове виконання вказаного рішення, суд вважає, що у ЗАТ "Югрыбстрой" грошове зобов'язання перед ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя відсутнє, зобов'язання носять не грошовий, а майновий характер, у зв'язку з чим відсутнє одне з підстав порушення справи про банкрутство, а також відсутні підстави для продовження справи про банкрутство, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року мотивована тим, що ч. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) встановлено, що грошовим зобов'язанням, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму, відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що вимоги кредиторів повинні мати грошовий характер, тобто припускати обов'язок боржника перед кредитором сплатити грошову суму за таких обставин, є вірним висновок господарського суду про те, що провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Югрыбстрой" підлягає припиненню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням вимог процесуального права, а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), виходячи з такого:
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Прокурора м. Севастополя у справі N 8/61 була вимога про стягнення грошової заборгованості в наслідок неналежного виконання кредитної угоди N 17/01-97 від 15.07.94 р., наявність та безспірність якої підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України від 30.11.1998 року.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з вимогами ч. 1, ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документу десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що зміна способу виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) не змінює суті рішення господарського суду, правової природи правовідносин, які були предметом позову, під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для виконання рішення про стягнення грошового боргу в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку стосовно того, що у разі зміни способу виконання рішення, змінюється правова природа правовідносин, які були предметом позову, внаслідок чого зобов'язання боржника перед бюджетом втрачають характер грошових, провадження у справі, в даному випадку, припинено безпідставно, в зв'язку з чим судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справу належить передати на розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 13.12.2006 та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 у справі N 20-5/246 - скасувати. Справу передати на розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова М.І.Хандурін