ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2005 Справа N 47/233-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.09.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...], розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" на постанову від 13 грудня 2004 року Харківського апеляційного господарського суду у справі N 47/233-04 за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" до товариства з обмеженою відповідальність "Вінамекс" про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 1 вересня 2004 року господарського суду Харківської області [...] позов задоволено частково: зобов'язано відповідача передати позивачу майно загальною вартістю 172 850 грн. та стягнуто 51 855 грн. упущеної вигоди; в частині стягнення 20 000 грн. відмовлено.
Постановою від 13 грудня 2004 року Харківського апеляційного господарського суду рішення скасовано і в позові відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів" просить скасувати постанову з підстав неправильного застосування господарським судом статей 4-2 і 4-3 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та залишити рішення без змін.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники позивача в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 7 листопада 2003 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, які передані відповідачу згідно акта приймання-передачі від 25 листопада 2003 року.
Апеляційним господарським судом встановлено, що тексти договору та акта приймання-передачі не містять застережень про знаходження в них майна, яке належить позивачу на праві власності.
Об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його у відповідача тощо.
Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що надані позивачем акти не можуть бути належними доказами як права власності на спірне майно, так і того факту, що майно на момент звернення з позовом до суду знаходилося у відповідача.
Апеляційний господарський суд не прийняв до уваги твердження позивача про те, що наявність у відповідача спірного майна підтверджується "Звітом про оцінку обладнання, яке належить відкритому акціонерному товариству "Харківський завод тракторних двигунів", який наданий фірмою "САБО ЛТД", оскільки, у звіті зазначено, що при його виготовленні були використані акти технічного стану майна, а також те, що при оцінці проводився огляд обладнання, водночас про те, що таке обладнання знаходиться у відповідача, в звіті не зазначено.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування майнової вимоги позивач посилається на договір купівлі-продажу від 6 листопада 2003 року, відповідно якого позивач продав майно товариству з обмеженою відповідальністю "Наладчик".
За обставин не доведення позивачем правомірності віндикації апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і в цій частині.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 13 грудня 2004 року Харківського апеляційного господарського суду у справі N 47/233-04 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківський завод транспортних двигунів" без задоволення.