Оскільки суд першої інстанції керувався при вирішенні спору копіями договору оренди від 04.04.2002 N 15/55 та додатковим погодженням про зміну договору оренди від 04.04.2002 N 15/55 датованим 09.09.2004, а апеляційна інстанція фотокопією договору оренди від 29.12.2003 N 15/55, який відповідач надав без дотримання вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ), тому апеляційна інстанція згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, п. 4 ст. 105 ГПК України зобов'язана встановити усі обставини щодо правовідносин, які існували та існують між сторонами у справі для прийняття висновку відповідного фактичним обставинам у справі та законодавства з дотриманням одного з основних принципів правосуддя - рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом з додержанням засад змагальності.
З викладених у рішенні та постанові висновків не вбачається дотримання судовими інстанціями вимог процесуального законодавства, якими забезпечується законність судового рішення та судовий захист учасників процесу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув на користь позивача 10030,58 грн. збитків у вигляді неодержаного позивачем доходу, який він повинен був отримати в разі належного виконання зобов'язання відповідачем - звільнення орендованого приміщення після закінчення дії договору оренди від 04.04.2002 N 15/55.
Обставини неодержання позивачем доходу та його розмір суд першої інстанції не встановив, враховуючи вимоги п. 1 ст. 285 Господарського кодексу України ( 436-15 ) щодо переважного права орендаря перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Характер збитків вчинених відповідачем позивачу і підстави відшкодування збитків відповідно до законодавства є суттєвою обставиною, яка не була встановлена судом першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався наданим відповідачем договором від 29.12.2003 N 15/55, не встановлюючи обставини зміни суттєвих умов договору.
Зокрема, п. 2.2 договору оренди від 29.12.2003 N 15/55 передбачав орендну плату без ПДВ - 245,47 грн., а орендна плата, узгоджена додатковим погодженням про зміну договору оренди N 15/55 від 04.04.2002, датованим 09.09.2004, визначена - 973,63 грн. без ПДВ.
Також слід зазначити, що додатковим погодженням про зміну договору оренди N 15/55 від 04.04.2002, датованим 09.09.2004, змінено орендну плату саме договору N 15/55 від 04.04.2002 з одночасною дією орендної плати, визначеної у договорі оренди від 29.12.2003 N 15/55.
Відповідно до ст. 284 ГК України ( 436-15 ) строк дії договору оренди і орендна плата є суттєвою умовою договору оренди, тому регулювання правовідносин між сторонами у справі та захист спірних інтересів внаслідок не встановлення апеляційною інстанцією обставин припинення дії договору оренди N 15/55 від 04.04.2002 і додаткового погодження про зміну договору оренди N 15/55 від 09.09.2004, а також обставини укладання договору оренди від 29.12.2003 N 15/55 є порушенням вимог норм процесуального і матеріального права - рівності сторін.
Оскільки рішення і постанова прийняті при неповному з'ясуванні усіх суттєвих обставин, пов'язаних з визначенням вчинених збитків, їх розміру, фактичних орендних правовідносин між сторонами у справі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення усіх суттєвих обставин у справі та прийняття рішення відповідно до законодавства.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2005 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005 у справі N 17/192-05-6817 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина А.Уліцький