ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2006 Справа N 36/72
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "КИЇВЕНЕРГОМАШ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 р. та на рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2005 р. у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "КИЇВЕНЕРГОМАШ" про виселення
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд УСТАНОВИВ:
У січні 2005 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву пред'явило в господарському суді позов до ЗАТ "Дослідно-виробниче підприємство "КИЇВЕНЕРГОМАШ" про виселення останнього з нежитлового приміщення загальною площею 125,58 кв. м, що розташоване по вул. Механізаторів, 9 в м. Києві та передачу його балансоутримувачу - Державному науково-дослідному інституту санітарної техніки і обладнання будівель і споруд.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.02.2005 р. (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 р. (судді Бондар С.В. - головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.), позов було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2005 р. і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписами п. 2 ст. 26, п. 2 ст. 17, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 26.06.2001 р. між сторонами було укладено договір оренди N 292 (далі - Договір) нежитлового приміщення, що належить до державної власності, загальною площею 125,58 кв. м, яке розташоване по вул. Механізаторів, 9 в м. Києві, строком дії з 26.06.2001 р. по 26.06.2004 р.
Відповідно до п. 10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Листом N 30-03/4001 від 21.07.2004 р. позивач повідомив відповідача про припинення дії Договору.
(а.с. 10-11)
Відповідач відповіді на даний лист не надав, орендоване за Договором приміщення не звільнив.
Суд обґрунтовано звернув увагу на зазначені обставини, доказам по справі в їх сукупності, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ), дав правильне юридичне обґрунтування і прийшов до вірного висновку про задоволення заявленого позову.
Підставно з таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Що ж стосується посилань відповідача, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки в ухвалі господарського суду м. Києва від 20.01.2005 р. про порушення провадження по справі N 36/72 розгляд справи було призначено на 07.07.2005 р., а рішення по справі було прийнято 07.02.2005 р., то вони спростовуються наступним.
По-перше, 25.01.2005 р. господарським судом м. Києва було винесено ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 20.01.2005 р., в якій дату призначення справи до розгляду - 07.07.2005 р. виправлено на 07.02.2005 р. Дана ухвала, згідно штемпелю на її звороті, була надіслана сторонам по справі 25.01.2005 р.
По друге, представник відповідача Секан А.І. був присутнім під час слухання справи в Київському апеляційному господарському суді 29.03.2005 р. і мав об'єктивну можливість викласти свої заперечення з приводу заявлених позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати про наявність порушень норм права під час вирішення судом даного спору.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "КИЇВЕНЕРГОМАШ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2005 р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк П.Гончарук