ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2005 Справа N 15/116
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-сервіс"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2004 р.
у справі N 15/116
за позовом Управління житлового господарства Запорізької міської ради
до ТОВ "Гарант-сервіс"
третя особа Колективного підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання"
про виселення
ВСТАНОВИВ:
у березні 2004 року, Управління житлового господарства Запорізької міської ради м. Запоріжжя звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом до ТОВ "Гарант-сервіс" про виселення із приміщення, площею 302,8 кв. м. у будинку N 25-а по вул. Сталеварів м. Запоріжжя, посилаючись на невиконання умов договору оренди N 514 від 15.06.2000 року та закінчення строку його дії 15.06.2003 року.
Заявою від 14.05.2004 року позивач уточнив свої вимоги і просив договір оренди N 514 від 15.06.2000 року розірвати, виселивши відповідача з орендованого ним приміщення.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2004 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Державне колективне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання N 1".
Рішенням господарського суду Запорізької області від 1.06.2004 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2004 р. позов задоволено. Договір оренди нерухомого майна N 514 укладений Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради з ТОВ "Гарант-сервіс" 15.06.2000 року розірвано та постановлено виселити із не житлового приміщення площею 302,8 кв. м, розташованого у будинку по вул. Сталеварів, 25-А м. Запоріжжя. З ТОВ "Гарант-сервіс" стягнуто на користь Управління житлового господарства Запорізької міської ради 85 грн. державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 01.06.2004 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2004 р. скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Договір оренди укладається у встановленому цим законом порядку і може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, зокрема у випадках, визначених Цивільним кодексом України ( 435-15 ) для розірвання договору найму.
Відповідно до ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача, а ст. 782 того ж кодексу надає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Із наявних же у справі матеріалів, а ця обставина встановлена судами і відповідачем не оспорюється, свою багатомісячну заборгованість з орендної плати відповідно до умов договору від 15.06.2000 року N 514 у сумі 14 212,89 грн. відповідач погасив лише 01.06.2004 року, після порушення провадження у справі, а тому за таких обставин суд першої інстанції і апеляційний суд обґрунтовано визнали за позивачем право на відмову від договору, а договір розірваним та правильно постановили про виселення відповідача і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 6.10.2004 р. - без змін.