Погоджуючись із відмовою судів у задоволенні зустрічного позову колегія суддів зазначає, що виходячи із положень ч. 1 ст. 777 ЦК України ( 435-15 ), ч. 1 ст. 285 ГК України ( 436-15 ) та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження оренди тільки в тому разі, коли після закінчення договору оренди орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Тому, за відсутності доказів про намір орендодавця укласти договір оренди приміщення з іншим орендарем, відсутні правові підстави для зобов'язання орендодавця пролонгувати договір після закінчення його дії або укласти новий договір, що правомірно враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін, що виникли та існували на підставі укладеного Договору оренди; врахували встановлення сторонами в договорі оренди строку його дії до 01.01.2005 р.; дослідили обставини надсилання Управлінням (орендодавець) листа від 13.01.2005 р. N 7/9-97/53, яким Товариство повідомлено про закінчення строку дії Договору оренди та про небажання продовжувати його на новий строк, в зв'язку з чим обґрунтовано вказали на відсутність підстав вважати Договір продовженим (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ); дійшли обґрунтованих висновків про припинення дії договору оренди з мотивів закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"); встановили обставини зайняття відповідачем раніше орендованого приміщення у відсутності правових підстав; правомірно врахували відсутність доказів наявності у орендодавця наміру передати приміщення в оренду іншим особам, тобто відсутність правової підстави для задоволення зустрічного позову.
На підставі встановлених фактичних обставин судами з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено первісний позов, правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ), повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої Товариством апеляційної скарги, перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Творча архітектурна майстерня "Шатро" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2005 р. у справі N 36/218 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді: Н.Мележик О.Подоляк