1. Введення в обіг винограду для виробництва продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих допускається за умови, що він вирощений відповідно до вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
2. Введення в обіг продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих здійснюється з дотриманням вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
3. Виноград, продукти виноградарства, продукти винні ароматизовані, призначені для експорту, виробляються з дотриманням вимог цього Закону.
4. Розлив продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, які вводяться в обіг у споживчій тарі (упаковці) для безпосереднього споживання кінцевим споживачем, проводиться в умовах, що забезпечують збереження якості та органолептичних характеристик таких продуктів.
Тара (упаковка), відповідні пробки/корки, а також умови зберігання продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих повинні забезпечувати незмінність таких продуктів.
5. Нефасовані продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані, що реалізуються наливом, повинні зберігатися у ємностях та в умовах, що забезпечують збереження якості та органолептичних характеристик таких продуктів, а також їх незмінність, та реалізуватися у визначений строк придатності.
Реалізація наливом вин/продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням не допускається.
6. Продукти виноградарства, продукти виноробства, продукти винні ароматизовані вводяться в обіг під офіційною назвою, крім випадків, встановлених цим Законом. Деалкоголізовані продукти виноробства вводяться в обіг під офіційною назвою відповідної категорії продукту, підданого деалкоголізації, доповненою терміном "деалкоголізований" або "частково деалкоголізований" залежно від фактичної міцності за об’ємом.
7. Допускається введення в обіг продуктів виноградарства, продуктів виноробства, продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням та з традиційним зазначенням. Перелік традиційних зазначень та порядок їх використання визначаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.