1. Щодо винограду, сусла виноградного, сусла виноградного у процесі бродіння, вина молодого у процесі бродіння допускається:
1) зниження кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства A, B і CI Європейського Союзу;
2) підвищення кислотності та зниження кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства CI, CII і CIII(a) Європейського Союзу, з дотриманням вимоги частини четвертої цієї статті;
3) підвищення кислотності в зоні виноградарства, що відповідає зоні виноградарства CIII(b) Європейського Союзу;
4) у роки з винятково несприятливими кліматичними умовами - підвищення кислотності в зонах виноградарства, що відповідають зонам виноградарства A і B Європейського Союзу.
2. Зниження кислотності вина допускається до рівня 1 гектолітр у перерахунку на винну кислоту або 13,3 міліеквівалента на 1 літр.
Підвищення кислотності вина допускається до рівня 2,50 гектолітра у перерахунку на винну кислоту або 33,3 міліеквівалента на 1 літр.
Підвищення кислотності інших продуктів виноградарства, крім вина, допускається до рівня 1,50 гектолітра у перерахунку на винну кислоту або 20 міліеквівалентів на 1 літр.
Підвищення і зниження кислотності здійснюються виключно в зоні виноградарства, в якій зібрано виноград, використаний для виробництва продукту виноградарства.
3. Одночасне підвищення кислотності і збагачення винограду, сусла виноградного у процесі бродіння, молодого вина у процесі бродіння не допускається.
4. Одночасне застосування до продукту виноградарства підвищення і зниження кислотності не допускається.
5. Якщо підвищення або зниження кислотності застосовується при виробництві вина з географічним зазначенням, виробник зобов’язаний повідомити про застосування такої технологічної операції орган сертифікації, що перевіряє відповідність такого вина вимогам специфікації.
6. При виробництві продукту виноградарства яблучно-молочне бродіння не вважається зниженням кислотності.