Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності підлягають реєстрації в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з сільського господарства.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з сільського господарства визначає з виділенням у натурі зони виробництва винограду. У виділених зонах регламентується сортовий склад вирощування винограду відповідно до спеціалізації району виноградарства та заявлених категорій вина.
Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих сортів винограду відповідно до проекту, який затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства. Не допускаються до посадки сорти винограду, одержані шляхом міжвидового схрещування (гібриди прямі виробники). Нерайоновані сорти та зазначені гібриди, що є в насадженнях, підлягають заміні протягом 15 років.
Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу на 10 років.
Списання виноградників усіх форм власності, які закладені повністю або частково за рахунок державних коштів, організується і проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень. { Частина п'ята статті 2 в редакції Закону N 3427-IV ( 3427-15 ) від 09.02.2006 }
Зрідженість молодих (до 5 років) виноградників, на закладення яких та на догляд за якими використовувалися повністю або частково державні кошти, яка що зумовлена недбалим доглядом за ними, розцінюється як безгосподарне використання земель, у зв'язку з чим винних осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. При зрідженості понад 60 відсотків виноградники вилучаються виключаються з Державного державного реєстру, паспорт на них анулюється і державне фінансування на садіння та догляд за виноградниками припиняється. { Частина шоста статті 2 в редакції Закону N 3427-IV ( 3427-15 ) від 09.02.2006 }