ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
від 14.05.98
(Витяг)
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 26 березня 1998 р. кримінальну справу за обвинуваченням Х. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 117, п. "ж" ст. 93, частинами 2, 3 ст. 140 та ч. 1 ст. 229(6) КК ( 2001-05, 2002-05 ) направлено на додаткове розслідування. Одночасно суд постановив окрему ухвалу на адресу голови Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з приводу порушення кримінально-процесуального закону, яке допустив адвокат Л. під час розслідування даної справи.
Розглянувши справу за окремою скаргою адвоката на окрему ухвалу, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України залишила цю скаргу без задоволення, зазначивши таке.
Як вбачається зі справи, основною причиною повернення її на додаткове розслідування стало порушення органами попереднього слідства кримінально-процесуального законодавства, що забезпечує право обвинуваченого на захист.
Х. обвинувачувався у вчиненні злочину, за який кримінальним законом (п. "ж" ст. 93 КК ( 2001-05 ) передбачено смертну кару. Відповідно до статей 45 і 46 КПК ( 1001-05 ) у таких справах участь захисника при провадженні попереднього слідства є обов'язковою.
Суд же встановив, що обвинувачення було пред'явлено Х. і проведено його допит як обвинуваченого за відсутності захисника. Адвокат Л., який фактично вступив у справу після вчинення цих процесуальних дій, підписав постанову про пред'явлення Х. обвинувачення та протокол його допиту. Це в судовому засіданні підтвердили як Х., так і сам адвокат Л.
Таким чином, адвокат Л. всупереч вимогам ст. 48 КПК ( 1001-05 ) не тільки не вжив заходів до усунення порушення права Х. на захист, а й вніс недостовірні дані у зазначені процесуальні документи. Тому доводи Л. про те, що підстав для винесення окремої ухвали у суду не було, оскільки він сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, є безпідставними.
"Вісник Верховного Суду України", N 2, 1999 р.