1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1 - 2 та підпунктом 2 пункту 10 - 4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Банк, отримавши постанову виконавця про арешт коштів, зобов’язаний визначити цільове призначення рахунку і, якщо кошти на ньому належать до тих, на які заборонено звертати стягнення, повідомити виконавця та повернути постанову без виконання; це є підставою для зняття арешту виконавцем.
Правовідносини: взаємодія банків і виконавців при арешті коштів; підстава зняття арешту
7.11. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
7.12.…
Велика Палата ВС, постанова від 19.05.2020 у справі № 905/361/19, п. 7.11, 7.14, 7.15 · цитують у 91 рішеннях · текст рішення
Якщо в боржника виникло зобов’язання з виплати заробітної плати у визначеному розмірі, на кошти на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладено арешт; у разі накладення арешту він підлягає зняттю на підставі документів, що підтверджують відповідні зобов’язання, або судом у порядку оскарження відмови виконавця.
Правовідносини: захист прав працівників на своєчасну оплату праці при виконанні судових рішень
7.21. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
7.22. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.…
Велика Палата ВС, постанова від 19.05.2020 у справі № 905/361/19, п. 7.21, 7.22, 7.23 · цитують у 91 рішеннях · текст рішення
Банк, який виконує постанову про арешт, зобов`язаний визначити статус коштів і рахунка та повідомити виконавця про цільове призначення коштів або повернути постанову без виконання; у разі надання виконавцю документального підтвердження заборони звернення стягнення виконавець зобов`язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня, а також може зняти арешт за заявою боржника на підставі відповідних документів чи за результатами перевірки звітів.
Правовідносини: взаємодія виконавця і банку при виконанні постанови про арешт коштів; порядок зняття арешту
70. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
71. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20, п. 70, 71, 72, 74, 75 · цитують у 57 рішеннях · текст рішення
Зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови: постанова начальника відповідного відділу ДВС може бути винесена лише у разі порушення порядку накладення арешту, а в усіх інших випадках арешт може бути знятий виключно на підставі рішення суду.
Правовідносини: порядок зняття арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження
24.…
Велика Палата ВС, постанова від 22.01.2020 у справі № 340/25/19, п. 24, 25 · цитують у 23 рішеннях · текст рішення
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; для таких спорів встановлено окремий порядок судового вирішення за Законом №1404‑VIII.
Правовідносини: порядок оскарження арешту майна та захист права власності осіб, які не є боржниками у виконавчому провадженні
Частиною першою статті 59 Закону№ 1404-VIII передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.
Велика Палата ВС, постанова від 18.09.2019 у справі № 826/16025/18 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення
Особа, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження, але вважає, що арештоване майно належить їй, повинна захищати своє речове право шляхом позову про визнання права власності та зняття арешту за ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"; оскарження дій чи рішень державного виконавця іншим способом (в т.ч. в адміністративному порядку) не забезпечить належного захисту таких прав.
Правовідносини: захист речових прав третьої особи при арешті майна в виконавчому провадженні
43. Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
44. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що при арешті та реалізації майна, належного боржникові, державний виконавець всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» не врахував, що таке майно є спільною сумісною власністю боржника та ОСОБА_1 , набутою у шлюбі, та не визначив частки позивачки та боржника у цьому майні.
45.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.12.2019 у справі № 810/497/18, п. 43, 47, 48, 52 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.