Ст. 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт

Чинна редакція від 10.11.2018 · Закон набрав чинності 05.10.2016

Розділ VII. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА

1. Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

4. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

{Частина четверта статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

5. Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

{Частина п'ята статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018}

6. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Передача арештованого майна на зберігання іншій особі за умови відсутності доказів про відмову боржника прийняти майно на зберігання є порушенням приписів ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Правовідносини: виконавче провадження; опис та арешт майна; передача арештованого майна на зберігання

24. Передача арештованого майна на зберігання іншій особі за умови відсутності доказів, які свідчать про відмову боржника за виконавчим провадженням приймати арештоване майно на зберігання є свідченням порушення виконавцем судового рішення про арешт майна приписів ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження". 25. Беручи до уваги фактичні обставини справи про те, що матеріали справи не містять доказів про відмову боржника за ВП №59902973 - ОСОБА_2 та боржника у ВП № 59903098 - ТОВ "Голд Тесоро" прийняти на зберігання описане та арештоване майно, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ч. 1 ст.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.04.2021 у справі № 922/719/16, п. 24, 25 · цитують у 133 рішеннях · текст рішення

За відсутності в матеріалах виконавчого провадження доказів відмови боржника прийняти арештоване майно або доказів вчинення приватним виконавцем дій щодо з’ясування цього питання (зокрема телефонних дзвінків), суди правомірно визнають дії виконавця щодо передачі майна іншій особі неправомірними і застосовують припис ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Правовідносини: виконавче провадження; оцінка доказів щодо передачі арештованого майна на зберігання; процесуальні наслідки відсутності доказів відмови боржника

22. Натомість суди попередніх інстанції за результатами дослідження зібраних доказів у справі встановили, що матеріали справи не містять доказів про відмову боржника за ВП №59902973 - ОСОБА_2 та боржника у ВП № 59903098 - ТОВ "Голд Тесоро" прийняти на зберігання описане та арештоване майно. 23. Також судами встановлено відсутність доказів про те, що приватний виконавець Нелюба М.А. телефонувала ОСОБА_2 та ТОВ "Голд Тесоро" для вирішення питання щодо передачі нерухомого майна на зберігання. 24.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.04.2021 у справі № 922/719/16, п. 22, 23, 25 · цитують у 133 рішеннях · текст рішення

Норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході виконавчого провадження без окремого судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки; державний виконавець може передавати предмет іпотеки на реалізацію за умови наявності певних умов (відсутність іншого майна для звернення стягнення, заборгованість виключно перед іпотекодержателем, дотримання порядку реалізації, встановленого Законом «Про іпотеку»).

Правовідносини: звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання; передача іпотечного майна на реалізацію іпотекодержателю.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості. Згідно зі статтею 54 Закону України "Про виконавче прова…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 13.03.2018 у справі № 911/494/17 · цитують у 127 рішеннях · текст рішення

Звіт про оцінку майна є чинним лише протягом шести місяців з дня його підписання; після закінчення цього строку для призначення і проведення прилюдних (електронних) торгів обов’язковою умовою є отримання нового звіту про оцінку майна.

Правовідносини: Оцінка майна та порядок реалізації арештованого майна шляхом прилюдних/електронних торгів.

Разом із тим, відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно. Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.07.2019 у справі № 206/2421/16-ц · цитують у 44 рішеннях · текст рішення

Проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням встановленого законодавством порядку реалізації арештованого майна.

Правовідносини: Проведення електронних торгів/аукціонів за початковою ціною.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.07.2019 у справі № 206/2421/16-ц · цитують у 44 рішеннях · текст рішення

Порушення, допущені державним виконавцем у межах підготовчих дій до проведення торгів (відкриття виконавчого провадження, арешт майна, призначення оцінювача/визначення вартості тощо), мають самостійний спосіб оскарження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" і самі по собі не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Правовідносини: спори щодо законності дій державного виконавця на стадії підготовки реалізації майна та позови про визнання недійсними результатів торгів

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних …

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.09.2021 у справі № 742/3070/18 · цитують у 20 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.