1. Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі:
1) порушення встановленого законом порядку утворення виборчого блоку та висунення кандидата;
2) встановлення Верховним Судом України наявності у передвиборній програмі кандидата положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення;
3) відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у статті 51 цього Закону;
4) припинення громадянства України або невиходу із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України;
5) виїзд особи, висунутої кандидатом, за межі України для постійного проживання;
6) визнання особи, висунутої кандидатом, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) виникнення обставин, зазначених у частині п'ятій статті 46 цього Закону.
2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (надсилається) уповноваженому представнику відповідної партії (блоку) або кандидата.
3. Відмова у реєстрації кандидата не виключає можливість повторного подання партією (блоком) чи кандидатом заяви про реєстрацію кандидата.
4. Повторна заява про реєстрацію кандидата разом з виправленими відповідно до вимог цього Закону документами може бути подана до Центральної виборчої комісії не пізніш як за вісімдесят вісім днів до дня виборів.