Ст. 44. Відмова в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

Редакція від 10.07.2010 до 01.09.2010

Розділ VI. ВИСУВАННЯ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ, КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СІЛЬСЬКОГО, СЕЛИЩНОГО, МІСЬКОГО ГОЛОВИ

1. Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:

1) порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі;

2) відсутності передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37-39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів;

3) припинення громадянства України кандидата;

4) визнання судом кандидата недієздатним, набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

5) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 9 цього Закону.

2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення надсилається (видається) відповідно представнику місцевої організації партії, від якої висунуті кандидати в депутати, кандидату в депутати сільської, селищної ради або кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови чи його довіреній особі в строки, визначені частиною дев'ятою статті 40, частиною четвертою статті 41, частиною четвертою статті 42 цього Закону.

3. У разі якщо жоден з кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі, не зареєстрований територіальною виборчою комісією в установлений цим Законом строк, місцева організація партії втрачає статус суб'єкта виборчого процесу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.