Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, що не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, регулюється ст. 7-3 КПК України ( 1001-05 ). Згідно з ч. 1 ст. 7-3 КПК слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору. Одержавши від слідчого закриту кримінальну справу, що надійшла в порядку, передбаченому статтею 7-3 КПК, прокурор дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду для застосування примусових заходів виховного характеру чи скасовує постанову слідчого і повертає йому справу з письмовими вказівками чи змінює постанову слідчого або виносить нову постанову (ст. 232-1 КПК ( 1002-05 ).
Справи про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, і вирішені у порядку, передбаченому статтею 7-3 КПК, відображаються у таблицях А і Б. В інших таблицях звіту форми N 1 СЛ і звіту форми N 1 СЛМ справи, вирішені у порядку ст. 7-3 КПК, не відображаються.