1. Державна політика у сфері водовідведення будується на принципах:
державного управління і регулювання відносин у сфері водовідведення;
формування економічно обґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водовідведення;
запобіжного характеру заходів щодо охорони поверхневих вод, підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод та територіального моря;
здійснення експертизи проектів господарської, інвестиційної та іншої діяльності у сфері водовідведення;
додержання єдиних правил і норм усіма суб’єктами відносин у сфері водовідведення;
ліцензування господарської діяльності з централізованого водовідведення;
забезпечення вільного доступу до інформації про стан стічних вод та осадів стічних вод, стан системи водовідведення, формування тарифів на послуги з централізованого водовідведення, дотримання нормативів якості очищених стічних вод та осадів стічних вод, гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог на відповідній території;
державної підтримки, регулювання та нагляду (контролю) у сфері водовідведення;
здійснення заходів організаційного, науково-технічного, санітарно-епідеміологічного, природоохоронного, економічного, правового характеру з метою розвитку систем водовідведення, поліпшення якості очищення стічної води та утилізації осадів стічних вод.