У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору".
2. Статтю 43 викласти в такій редакції:
"Стаття 43. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 1-1 - 5, 7 і 8 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу.
Профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган у письмовій формі про прийняте рішення в десятиденний строк.
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті".
3. Доповнити Кодекс статтею 43-1 такого змісту:
"Стаття 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди профспілкового органу
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається у випадках:
ліквідації підприємства, установи, організації;
незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації;
звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкової організації;
звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділу та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади органами державної влади і управління, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного профспілкового органу".
4. Пункт 3 статті 133 виключити.
5. Доповнити статтю 134 новим пунктом 8 такого змісту:
"8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу".
6. У статті 142 слова "статути про дисципліну" замінити словами "статути і положення про дисципліну".
7. Статтю 147 доповнити частиною другою такого змісту:
"Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення".
8. Доповнити Кодекс статтею 147-1 такого змісту:
"Стаття 147-1. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством".
9. Статтю 151 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються".
10. У найменуванні Кодексу та його тексті слова "Української РСР" замінити словом "України".
II. Визнати такими, що втратили чинність:
1. Постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 5 квітня 1930 р. "Устава про дисциплінарну відповідальність порядком підлеглости" (ЗЗ УРСР, 1930 р., N 10, ст.104).
2. Пункт 41 постанови ВУЦВК від 28 грудня 1930 р. "Про затвердження постанов, що їх ухвалила президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету між ІІ та ІІІ сесіями ВУЦВК ХІ скликання" (ЗЗ УРСР, 1931 р., N 5, ст.49).
3. Постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 5 лютого 1931 р. "Про зміну арт. 18 "Устави про дисциплінарну відповідальність порядком підлеглости" (ЗЗ УРСР, 1931 р., N 3, ст.35).
4. Постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 25 вересня 1931 р. "Про надання чинності Уставі про судоустрій УСРР в редакції 1931 року" (ЗЗ УРСР, 1931 р., N 35, ст.280).
5. Постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 20 листопада 1932 р. "Про умови праці працівників цивільної авіації й цивільного повітроплавства" (ЗЗ УРСР, 1932 р., N 31-32, ст.191).
6. Постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 20 грудня 1932 р. "Про зміну й доповнення Устави про дисциплінарну відповідальність порядком підлеглости" (ЗЗ УРСР, 1933 р., N 1, ст.2).
7. Пункти 3 і 6 розділу "Зміцнення трудової дисципліни" постанови п'ятої сесії ВУЦВК від 12 лютого 1933 р. "Про затвердження постанов, ухвалених у період між III і V сесіями ВУЦВК, що їх, на підставі арт.35 Конституції УСРР, має затвердити сесія ВУЦВК" (ЗЗ УРСР, 1933 р., N 12, ст.143).
8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23 листопада 1956 р. "Про внесення змін у Положення про дисциплінарну відповідальність порядком підлеглості" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1956 р., N 9, ст.152).