Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.
Орган, який застосував стягнення, може зняти його до закінчення року з власної ініціативи, за клопотанням безпосереднього керівника або трудового колективу, якщо підданий стягненню не вчинив нового проступку і виявив себе як сумлінний працівник.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються";
7) статтю 86 викласти в такій редакції:
"Стаття 86. Органи, які розглядають трудові спори
Трудові спори у питаннях застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, колективного договору та інших угод про працю розглядаються:
1) комісіями з трудових спорів;
2) профспілковими комітетами підприємств, установ, організацій (підрозділів);
3) районними (міськими) народними судами.
Трудові спори деяких категорій працівників з окремих питань розглядаються вищестоящими органами (стаття 94 цих Основ).
Трудові спори про встановлення працівникові нових або зміну існуючих умов праці вирішуються адміністрацією підприємства, установи, організації і відповідним профспілковим комітетом у межах наданих їм прав";
8) частину другу статті 87 виключити;
9) статтю 88 викласти в такій редакції:
"Стаття 88. Розгляд трудових спорів профспілковим комітетом підприємства, установи, організації (підрозділу)
Профспілковий комітет підприємства, установи, організації (підрозділу) розглядає трудові спори за заявами робітників і службовців або адміністрації, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів, якщо законодавством не передбачено інший порядок їх розгляду. Профспілковий комітет виносить постанову по суті спору";
10) статтю 89 викласти в такій редакції:
"Стаття 89. Розгляд трудових спорів у районних (міських) народних судах
У районних (міських) народних судах розглядаються трудові спори:
1) за заявою робітника, службовця, адміністрації або професійної спілки, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів;
2) за заявою робітника, службовця або адміністрації, коли вони не згодні з постановою профспілкового комітету;
3) за заявою робітника, службовця або адміністрації при їхній незгоді з рішенням комісії з трудових спорів, якщо на підприємстві, в установі, організації (підрозділі) є кілька професійних спілок;
4) за заявою прокурора, якщо рішення комісії з трудових спорів або постанова профспілкового комітету суперечить законодавству.
Безпосередньо в районних (міських) народних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) робітників і службовців підприємств, установ, організацій, де комісії з трудових спорів не обираються;
2) робітників і службовців про поновлення на роботі, незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини звільнення, про оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, для яких передбачено інший порядок їх розгляду;
3) адміністрації про відшкодування робітниками і службовцями матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
4) робітників і службовців у питанні застосування трудового законодавства, яке відповідно до чинного законодавства було вирішено адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації (підрозділу) у межах наданих їм прав.
Безпосередньо в районних (міських) народних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
осіб, запрошених на роботу у порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
молодих спеціалістів, які закінчили вищий або середній спеціальний навчальний заклад, а також осіб, які закінчили професійно-технічний навчальний заклад і були направлені у встановленому порядку на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
інших осіб, з якими адміністрація підприємства, установи, організації відповідно до законодавства зобов'язана укласти трудовий договір";
11) частину четверту статті 90 викласти в такій редакції:
"Скарги, подані після скінчення двох років з моменту набрання законної сили рішенням суду або рішенням вищестоящого органу про відмову у поновленні на роботі, розглядові не підлягають";
12) частину другу статті 91 викласти в такій редакції:
"Якщо розірвання трудового договору з робітником або службовцем здійснено адміністрацією підприємства, установи, організації без звернення до відповідного профспілкового комітету (стаття 18 цих Основ), суд припиняє провадження у справі, запитує згоди або думки профспілкового комітету і після їх одержання розглядає спір по суті. У разі відмови профспілкового комітету дати згоду на звільнення працівника (частина перша статті 18 цих Основ) суд приймає рішення про поновлення його на роботі";
13) у статті 92 слова "але не більш як за три місяці" замінити словами "але не більш як за один рік";
14) статтю 94 викласти в такій редакції:
"Стаття 94. Розгляд спорів деяких категорій працівників у питаннях звільнення, переведення на іншу роботу і накладення дисциплінарних стягнень
Спори керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади найвищими органами державної влади й управління Союзу РСР, союзних і автономних республік, суддів, прокурорів, їхніх заступників та помічників, а також слідчих прокуратури у питаннях звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи і накладення дисциплінарних стягнень розглядаються вищестоящими органами.
У разі поновлення працівника на колишній роботі за рішенням вищестоящого органу провадиться оплата за час вимушеного прогулу з дня звільнення або за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш ніж за один рік. При цьому відповідно застосовуються статті 92 і 93 цих Основ";
15) із частини другої статті 99-4 виключити слова "Скарги керівників, майстрів на увільнення від роботи, а бригадирів - від керівництва бригадою розглядаються спільно вищестоящими господарськими і профспілковими органами";
16) пункт 4 статті 106 викласти в такій редакції:
"4) додаткові підстави припинення трудового договору деяких категорій робітників і службовців за певних умов";
17) у частині першій статті 107 слова "категорії працівників, трудові спори яких розглядаються в порядку підлеглості (частина перша статті 94)" замінити словами "категорії працівників, трудові спори яких розглядаються вищестоящими органами (частина перша статті 94)".
2. Статті 18 і 19 Положення про права профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1971 року ( v2151400-71 ) (Відомості Верховної Ради СРСР, 1971 р., N 39, ст. 382; 1982 р., N 19, ст. 318; 1988 р., N 6, ст. 95), викласти в такій редакції:
"18. До розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації вона зобов'язана у письмовій формі звернутися у відповідний профспілковий комітет для одержання його згоди або думки щодо звільнення працівника, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік.
19. Профспілковий комітет підприємства, установи, організації розглядає трудові спори за заявами робітників і службовців або адміністрації, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів, якщо законодавством не передбачено інший порядок їх розгляду. Профспілковий комітет виносить постанову по суті спору".
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Постанову ЦВК і РНК СРСР від 13 жовтня 1929 року "Про основи дисциплінарного законодавства Союзу РСР і союзних республік" (ЗЗ СРСР, 1929 р., N 71, ст. 670);
пункт 86 Постанови ЦВК СРСР від 8 грудня 1929 року "Про затвердження постанов, які були прийняті у період між сесіями Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР і підлягають на підставі ст. 18 Конституції Союзу РСР затвердженню 2-ю сесією Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР 5-го скликання" (ЗЗ СРСР, 1929 р., N 75, ст. 723);
Постанову ЦВК і РНК СРСР від 7 липня 1932 року "Про відповідальність працівників установ та управлінського апарату господарських органів за порушення правил загальної і протипожежної охорони службових будинків та приміщень і правил зберігання службових документів" (ЗЗ СРСР, 1932 р., N 53, ст. 319);
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 вересня 1956 року "Про зміну постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 липня 1932 р. "Про відповідальність працівників установ та управлінського апарату господарських органів за порушення правил загальної і протипожежної охорони службових будинків та приміщень і правил зберігання службових документів" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1956 р., N 18, ст. 391);
статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 січня 1961 року "Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів у зв'язку із Законом СРСР від 11 лютого 1957 року "Про віднесення до відання союзних республік законодавства про устрій судів союзних республік, прийняття цивільного, кримінального і процесуальних кодексів", Законами СРСР від 25 грудня 1958 року про затвердження Основ кримінального законодавства, Основ законодавства про судоустрій, Основ кримінального судочинства, Положення про військові трибунали та Законами СРСР від 25 грудня 1958 року про кримінальну відповідальність за державні і за військові злочини" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1961 р., N 4, ст. 35);
Постанова Президії Верховної Ради СРСР від 30 вересня 1965 року "Про порядок застосування статті 10 Положення про права фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1965 р., N 40, ст. 587);
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1974 року "Про порядок розгляду трудових спорів у питаннях звільнення або зміни формулювання причин звільнення вчителів загальноосвітніх шкіл, визнаних у результаті атестації такими, що не відповідають займаній посаді" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1974 р., N 20, ст. 307);
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1974 року "Про затвердження Положення про порядок розгляду трудових спорів" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1974 р., N 22, ст. 325);
статті 12 і 13 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 січня 1983 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів СРСР у питаннях цивільних правовідносин, шлюбу та сім'ї, праці і соціального забезпечення" ( v8723400-83 ) (Відомості Верховної Ради СРСР, 1983 р., N 5, ст. 74);
статтю 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1983 року "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів СРСР" ( v9814400-83 ) (Відомості Верховної Ради СРСР, 1983 р., N 33, ст. 507);
Закон СРСР від 26 липня 1974 року "Про затвердження Указів Президії Верховної Ради СРСР про порядок розгляду трудових спорів" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1974 р., N 31, ст. 469).