Ст. 45. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу

Чинна редакція, діє з 2001-01-01

На вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

Вимогу профспілкового органу може бути оскаржено працівником чи власником або уповноваженим ним органом у вищестоящий профспілковий орган чи суд".

25. Частину першу статті 49-1 викласти в такій редакції:

"Працівники можуть бути вивільнені з підприємств, установ, організацій у випадках змін в організації виробництва і праці, при скороченні чисельності або штату".

26. У статті 49-2:

частину другу викласти в такій редакції:

"При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством";

у частині третій слова "скороченням чисельності або штату" замінити словами "змінами в організації виробництва і праці".

( Пункт 27 розділу I втратив чинність з 1 січня 2001 року на підставі Закону N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001 )

28. Доповнити Кодекс статтею 49-4 такого змісту:

"Стаття 49-4. Зайнятість населення

Зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечується відповідно до Закону Української РСР "Про зайнятість населення" ( 803-12 ).

29. Статтю 50 викласти в такій редакції:

"Стаття 50. Норма тривалості робочого часу

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 41 години на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті".

30. У статті 51:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку";

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

"Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда".

31. У назві і частині першій статті 53 слово "святкових" замінити словами "святкових і неробочих".

32. У частині першій статті 54 слова "частина друга статті 51" замінити словами "частина третя статті 51".

33. У пункті 1 частини першої статті 55 слова "віком до двох років" замінити словами "віком до трьох років".

34. У частині першій статті 56 слова "віком до восьми років" замінити словами "віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням".

35. У статті 63:

у пункті 1 частини першої слова "віком до двох років" замінити словами "віком до трьох років";

у частині третій слова "віком від двох до восьми років" замінити словами "віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда".

36. У статті 73:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 73. Святкові і неробочі дні";

доповнити статтю після частини першої новими частинами другою і третьою такого змісту:

"Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

7 січня - Різдво Христове

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) - Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Українській РСР, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні";

частини другу і третю вважати частинами четвертою і п'ятою, виклавши їх у такій редакції:

"У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи.

Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу".

37. У частині першій статті 75 виключити слова "Союзу РСР".

38. Частину третю статті 79 викласти в такій редакції:

"Поділ відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, щоб основна її частина була не менше шести днів для дорослих і дванадцяти днів для осіб молодше вісімнадцяти років".

39. У частині першій статті 80 слова "може бути" замінити словами "повинна бути".

40. У пункті 3 статті 82 слова "віку одного року" замінити словами "віку двох років".

41. Статті 94, 95, 96 і 97 викласти в такій редакції:

"Стаття 94. Оплата праці

Оплата праці працівників визначається їх особистим трудовим вкладом з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від статі, віку, раси, національної приналежності, соціального і майнового стану, належності до громадських і політичних організацій, ставлення до релігії.