Законодавство Української РСР про працю складається з Кодексу законів про працю Української РСР та інших актів законодавства Української РСР про працю. Законодавство Союзу РСР про працю діє у республіці у тій частині, яка не суперечить законодавству Української РСР".
5. Статті 5 і 6 виключити.
6. Доповнити Кодекс статтею 8-1 такого змісту:
"Стаття 8-1. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства Української РСР
Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Українська РСР, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство Української РСР про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди".
7. Частину другу статті 9 виключити.
8. Доповнити Кодекс статтею 9-1 такого змісту:
"Стаття 9-1. Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги
Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних закладів, організацій громадського харчування і організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу".
9. Частину третю статті 11 після слів "культурно-масової роботи" доповнити словами "вирішенню молодіжних проблем".
10. Статті 16 і 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Розв'язання розбіжностей, які виникають при укладенні або виконанні колективного договору
Розбіжності, які виникають при укладенні або виконанні колективного договору (угоди), розв'язуються в порядку, встановленому законодавством".
"Стаття 21. Трудовий договір
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством".
11. Частину другу статті 22 викласти в такій редакції:
"Відповідно до Конституції Української РСР ( 888-09 ) будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийнятті на роботу залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин не допускається".
12. Статтю 23 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Строки трудового договору
Трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи".
13. Частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
"Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до них;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) в інших випадках, передбачених законодавством Української РСР".
14. Статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством".
15. Частину третю статті 26 викласти в такій редакції:
"Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійно-технічних і технічних училищ; молодих спеціалістів після закінчення вищих і середніх спеціальних учбових закладів; звільнених в запас з лав Радянської Армії; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством".
16. Доповнити статтю 27 після частини першої новою частиною другою такого змісту:
"Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця";
частину другу вважати частиною третьою.
17. У статті 32 слова "у статтях 33, 34 і 147 цього Кодексу" замінити словами "у статтях 33 і 34 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством".
18. Частину першу статті 36 доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) підстави, передбачені контрактом".
19. У статті 38:
частину першу викласти в такій редакції:
"Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. При розірванні трудового договору з поважних причин власник або уповноважений ним орган повинен розірвати договір у строк, про який просить працівник";
частину другу виключити;
частину третю вважати частиною другою.
20. Пункт 1 частини першої статті 40 викласти в такій редакції:
"1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників".
21. Пункт 1 частини першої статті 41 викласти в такій редакції:
"1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівним працівником".
22. У статті 42:
Назву викласти в такій редакції:
"Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці";
частину першу після слів "чисельності чи штату працівників" доповнити словами "у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці".
23. Частину першу статті 43 викласти в такій редакції:
"Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, за винятком випадків, передбачених законодавством".
24. Статті 44 і 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Вихідна допомога
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 3 і 6 статті 36 та пунктах 1, 1-1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, чи внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (стаття 39) працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку.