"Стаття 29. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій".
16. У розділі II "Прикінцеві положення":
у пункті 7 слова "органами доходів і зборів" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику";
доповнити пунктами 10 і 11 такого змісту:
"10. Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених цим Законом.
11. Тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
{Абзац п'ятий пункту 16 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення".
{Пункт 2 розділу I втратив чинність на підставі Закону № 3817-IX від 18.06.2024 }
3. Пункт 7 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ)".
IІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:
{Абзац перший пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }
підпунктів 6, 7 та абзацу двадцять другого підпункту 11 пункту 2, абзацу другого підпункту 5 пункту 3 (у частині зміни назв контролюючого органу та центральних органів виконавчої влади), абзаців тринадцятого - шістнадцятого пункту 5 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 7 (у частині зміни назви центрального органу виконавчої влади), пункту 9 (у частині зміни назв центральних органів виконавчої влади), пунктів 11-13 (у частині зміни назви контролюючого органу), абзаців одинадцятого та дванадцятого пункту 15 та пункту 16 (у частині зміни назв контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади) підрозділу 1 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
абзацу другого пункту 15 (щодо викладення в новій редакції статті 25) підрозділу 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2021 року.
2. Кабінету Міністрів України до 1 липня 2020 року:
{Абзац перший пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Національному банку України до 1 липня 2020 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
{Пункт 3 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }