4. Виборець може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.
5. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, уповноваженої особи партії (блоку), офіційного спостерігача.
6. Для забезпечення голосування виборців з вадами зору Центральна виборча комісія виготовляє трафарети для бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) з розрахунку по два трафарети на звичайну виборчу дільницю. Для спеціальних виборчих дільниць такі трафарети можуть виготовлятися за поданням окружної виборчої комісії.
7. Виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень іншим особам. Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняється.
8. У виборчому бюлетені виборець робить одну позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої (якого) він голосує. Виборець може голосувати за кандидатів у депутати лише від однієї партії (блоку) або не підтримати кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). У разі непідтримання кандидатів у депутати від жодної партії (блоку) виборець робить позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів "Не підтримую кандидатів від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій".
9. Виборець особисто опускає заповнений виборчий бюлетень до виборчої скриньки. Виборець, який через фізичні вади не може самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, уповноваженої особи партії (блоку), офіційного спостерігача.
10. У разі пошкодження виборчої скриньки під час голосування вона опечатується головою і не менш як трьома членами виборчої комісії, які є представниками різних партій (блоків), у спосіб, що унеможливлює подальше опускання чи виймання виборчих бюлетенів. Ця виборча скринька зберігається в приміщенні для голосування в полі зору членів виборчої комісії та інших осіб, присутніх на виборчій дільниці під час голосування відповідно до вимог цього Закону, і не використовується до закінчення голосування.
11. У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень. Член виборчої комісії видає виборцю інший виборчий бюлетень у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, тільки в обмін на зіпсований виборчий бюлетень, про що уповноважений член дільничної виборчої комісії робить відповідну позначку в списку виборців напроти прізвища виборця, яку засвідчує своїм підписом. Зіпсований виборчий бюлетень негайно погашається членом комісії, котрий його видав, як невикористаний, про що складається акт. Цей акт підписується двома членами дільничної виборчої комісії, що оформляли видачу бюлетеня, та виборцем, який зіпсував виборчий бюлетень, і долучається до списку виборців. Погашений виборчий бюлетень зберігається до підрахунку голосів у члена комісії, який видав бюлетень. При підрахунку голосів цей бюлетень враховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними виборчими бюлетенями. Повторна видача бюлетеня замість зіпсованого не допускається.
12. О двадцятій годині голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться в приміщенні для голосування. Продовження голосування після часу, встановленого цим Законом, не допускається. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється і в ньому залишаються тільки члени виборчої комісії та особи, які згідно з цим Законом мають право бути присутніми на засіданні виборчої комісії.
13. Невідкладно після закінчення голосування дільнична виборча комісія передає до окружної виборчої комісії попередні відомості про:
1) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці, на момент закінчення голосування;
2) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці, на момент закінчення голосування;
3) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування;
4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень (для виборчих дільниць, визначених для проведення голосування за відкріпними посвідченнями).
14. На виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває в день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, дільнична виборча комісія може оголосити голосування закінченим раніше часу, визначеного частиною першою статті 83 цього Закону, якщо в голосуванні взяли участь усі виборці, включені до списку виборців на цій виборчій дільниці. Повідомлення, передбачене частиною тринадцятою цієї статті, надсилається до відповідної окружної виборчої комісії технічними засобами зв'язку. Підрахунок голосів на такій дільниці проводиться у порядку, встановленому цим Законом, відразу після оголошення про закінчення голосування та передачі повідомлення, передбаченого частиною тринадцятою цієї статті.
15. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці невідкладно після закінчення голосування надсилає технічними засобами зв'язку до Центральної виборчої комісії попередні відомості, передбачені пунктами 1, 2 та 4 частини тринадцятої цієї статті.
Стаття 84. Порядок організації голосування виборців за місцем перебування
1. Виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.
2. Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем виборів на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
3. До витягу із списку виборців включаються:
1) без рішення комісії - виборці, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців зазначена відмітка, передбачена частиною п'ятою статті 41 цього Закону, якщо такі виборці до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто не повідомили відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
2) за рішенням дільничної виборчої комісії - виборці, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви та відповідного документа, що засвідчує їх фізичний стан.
4. При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".
5. Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, подає поштою або через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно. Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів.
6. Заява, передбачена частиною п'ятою цієї статті, є зобов'язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених цим Законом.
7. Документом, передбаченим частиною п'ятою цієї статті, який засвідчує факт тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно, зокрема, може бути довідка медико-соціальної експертної комісії, лікувального закладу або органу (установи) соціального захисту населення. У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку або головою, заступником голови чи секретарем дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії.
8. На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою закладу.
9. Заява виборця про бажання голосувати за місцем його перебування з доданим до неї документом, передбаченим частиною сьомою цієї статті, або його копією реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім'я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) виборця.
10. Голосування виборців за місцем їх перебування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії, зазначеним у частині другій статті 82 цього Закону. Такі члени виборчої комісії повинні бути представниками різних партій (блоків).
11. Голосування виборців за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної виборчої комісії, які організовують таке голосування, повернулись у приміщення для голосування не пізніш як за годину до закінчення голосування.
12. Голова дільничної виборчої комісії оголошує про те, що члени дільничної виборчої комісії відбувають для організації голосування виборців за місцем перебування. Голова дільничної виборчої комісії видає визначеним членам виборчої комісії витяг із списку виборців, складений відповідно до частини другої цієї статті, та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист. У контрольному листі зазначаються номер виборчої скриньки, час виходу (година та хвилини) членів виборчої комісії для проведення голосування виборців за місцем перебування, кількість отриманих ними виборчих бюлетенів, прізвища членів дільничної виборчої комісії, яким видані виборчі бюлетені. Контрольний лист підписується присутніми членами виборчої комісії та, за бажанням, кандидатами у депутати, уповноваженими особами партій (блоків), офіційними спостерігачами; їхні підписи скріплюються печаткою виборчої комісії.
13. Під час проведення голосування виборців за місцем перебування мають право бути присутні кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі.
14. Виборець чи члени його сім'ї не можуть відмовити у присутності при проведенні голосування членів комісії, які проводять голосування, а також офіційних спостерігачів, кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій (блоків), які мають право бути присутніми при проведенні голосування. У разі відмови допустити зазначених осіб у приміщення, де перебуває виборець, йому відмовляється у проведенні голосування за місцем його перебування.
15. При організації голосування виборця за місцем перебування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу із списку виборців за умови надання виборцем одного з документів, зазначених у частині четвертій статті 2 цього Закону, видає виборцю один виборчий бюлетень. При цьому член дільничної виборчої комісії вписує своє прізвище і розписується у визначених місцях на виборчому бюлетені та контрольному талоні виборчого бюлетеня, а також проставляє на контрольному талоні виборчого бюлетеня номер виборця у списку виборців. Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витязі із списку виборців, заповнює виборчий бюлетень у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 83 цього Закону, та опускає виборчий бюлетень до виборчої скриньки.
16. У разі якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув у приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії вийшли для організації голосування за місцем перебування, такому виборцю не може бути виданий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування за місцем перебування, та з'ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.
17. Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців напроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.
18. Витяг із списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід'ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців разом з документами, що засвідчують їх нездатність пересуватися самостійно, чи їх копіями.
19. Положення цієї статті не поширюються на закордонні виборчі дільниці.
Стаття 85. Підсумкове засідання дільничної виборчої комісії
1. Підсумкове засідання дільничної виборчої комісії розпочинається після закінчення голосування виборців на виборчій дільниці та передачі повідомлення, зазначеного у частині тринадцятій статті 82 цього Закону, і проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Підсумкове засідання проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
2. Якщо одночасно з виборами народних депутатів України проводяться інші вибори чи референдум, підрахунок голосів на цих виборах чи референдумі проводиться після закінчення складання протоколу про підрахунок голосів виборців з виборів народних депутатів України на виборчій дільниці та його підписання у встановленому порядку на цьому ж засіданні дільничної виборчої комісії. Пакети з протоколами та з іншою виборчою документацією, що стосується виборів народних депутатів України, до закінчення засідання дільничної виборчої комісії зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання, у полі зору членів дільничної виборчої комісії та осіб, які присутні на засіданні комісії. Пакети з виборчою документацією транспортуються в порядку, встановленому статтею 91 цього Закону, до окружної виборчої комісії відразу після підписання відповідних протоколів з усіх інших виборів чи референдуму.
3. На час проведення підсумкового засідання дільнична виборча комісія доручає ведення протоколу засідання виборчої комісії відповідно заступнику голови дільничної виборчої комісії або іншому члену дільничної виборчої комісії. Секретар дільничної виборчої комісії на цьому засіданні вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів виборців.
4. У разі якщо під час проведення голосування до дільничної виборчої комісії надходили заяви, скарги стосовно порушень, що мали місце під час проведення голосування на виборчій дільниці, дільнична виборча комісія розглядає їх на початку засідання до початку підрахунку голосів виборців на дільниці.
5. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і прозоро виключно членами дільничної виборчої комісії. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться у послідовності викладених положень статей 86-88 цього Закону.
Стаття 86. Опрацювання списків виборців
1. Кожен член дільничної виборчої комісії, відповідальний за роботу зі списком виборців, підраховує та вносить на кожен отриманий ним аркуш списку виборців такі відомості по кожному аркушу окремо:
1) кількість виборців, внесених у список виборців, на момент закінчення голосування;
2) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування (за підписами виборців у списку виборців);
3) кількість виборців, які отримали бюлетені за місцем перебування (за відміткою "голосував за місцем перебування").
2. Після внесення відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, член дільничної виборчої комісії підписує кожен аркуш списку виборців, підсумовує відповідні дані зі всіх отриманих ним аркушів списку виборців і передає їх та сумарні відомості по цих аркушах голові виборчої комісії. Зазначені сумарні відомості фіксуються у відомості, зазначеній у частині дев'ятій статті 82 цього Закону. Голова та секретар дільничної виборчої комісії підсумовують зазначені відомості, оголошують їх та вносять на останній сторінці списку виборців.
3. Список виборців на закордонній виборчій дільниці після закінчення голосування закривається шляхом закреслення незаповнених граф списку виборців для внесення прізвищ виборців таким чином, щоб унеможливити внесення до списку додаткових виборців, підписується головою і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії.
4. Дільнична виборча комісія на підставі списку виборців встановлює кількість виборців на виборчій дільниці. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
5. Дільнична виборча комісія на підставі порівняння списку виборців та витягу із списку виборців встановлює кількість виборців на виборчій дільниці, які були включені до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
6. Дільнична виборча комісія підраховує кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування, за підписами виборців у списку виборців. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці як кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування.
7. Дільнична виборча комісія підраховує кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування, за підписами у витягу із списку виборців та відмітками "голосував за місцем перебування" у списку виборців. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці як кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені за місцем перебування.
8. Дільнична виборча комісія виборчої дільниці, на якій проводилося голосування виборців за відкріпними посвідченнями, підраховує кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень, за підписами виборців у списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці як кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування за відкріпними посвідченнями.
9. Список виборців, доданий до нього витяг із списку виборців, виготовлений згідно з частиною другою статті 84 цього Закону, заяви виборців разом з копіями відповідних документів, на підставі яких складався витяг із списку виборців, список виборців для голосування за відкріпними посвідченнями, відкріпні посвідчення, на підставі яких виборці включалися у день виборів до списку виборців на закордонних виборчих дільницях відповідно до частини дев'ятої статті 47 цього Закону, запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою цієї статті. На пакеті робиться напис "Список виборців".
10. Дільнична виборча комісія запаковує опрацьовані виборчі документи у паперові пакети. Пакет з виборчими документами заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального виборчого округу або позначення закордонного виборчого округу, номер виборчої дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка дільничної виборчої комісії.
Стаття 87. Опрацювання невикористаних виборчих бюлетенів та контрольних талонів
1. Членам дільничної виборчої комісії, крім голови комісії, заступника голови чи іншого члена дільничної виборчої комісії, який веде протокол засідання комісії, та секретаря дільничної виборчої комісії, який вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці, з моменту початку їх роботи з виборчими бюлетенями при підрахунку голосів забороняється користуватися ручками чи будь-якими іншими пишучими засобами.
2. Члени дільничної виборчої комісії, які отримали виборчі бюлетені відповідно до частини дев'ятої статті 82 цього Закону, почергово публічно перераховують невикористані виборчі бюлетені, які залишилися у них.
3. Сума кількості виборчих бюлетенів, виданих зазначеним членом комісії виборцям (за кількістю підписів виборців у відповідних аркушах списку виборців, зазначеною у пункті 2 частини першої статті 86 цього Закону), та кількості виборчих бюлетенів, які залишилися невикористаними у члена дільничної виборчої комісії, повинна дорівнювати кількості виборчих бюлетенів, отриманих цим членом комісії відповідно до відомості видачі виборчих бюлетенів, зазначеної у частині дев'ятій статті 82 цього Закону. У разі відповідності цих кількостей член дільничної виборчої комісії передає підраховані невикористані бюлетені голові дільничної виборчої комісії. Голова виборчої комісії зазначає кількість невикористаних виборчих бюлетенів, які повернуті членом комісії, у відомості видачі бюлетенів.
4. У разі невідповідності кількостей, зазначених у частині третій цієї статті, дільнична виборча комісія складає в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 35 цього Закону, акт із зазначенням ймовірної причини такої невідповідності.
5. Голова дільничної виборчої комісії підсумовує кількість невикористаних виборчих бюлетенів та оголошує її. Оголошена кількість невикористаних бюлетенів заноситься секретарем дільничної виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
6. За необхідності або на вимогу членів комісії невикористані виборчі бюлетені можуть бути повторно перераховані. Підрахунок бюлетенів проводиться у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 80 цього Закону.
7. Невикористані виборчі бюлетені погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута виборчого бюлетеня. Погашені невикористані виборчі бюлетені разом з виборчими бюлетенями, зазначеними у частині одинадцятій статті 83 цього Закону, запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Невикористані виборчі бюлетені".
8. Члени дільничної виборчої комісії, які видавали виборчі бюлетені виборцям, почергово публічно перераховують наявні у них контрольні талони виданих виборчих бюлетенів. Член дільничної виборчої комісії передає підраховані контрольні талони виданих виборчих бюлетенів голові дільничної виборчої комісії. Голова дільничної виборчої комісії зазначає встановлену кожним членом комісії кількість контрольних талонів виданих виборчих бюлетенів у відомості видачі виборчих бюлетенів.
9. Голова комісії підсумовує загальну кількість контрольних талонів виданих виборчих бюлетенів та оголошує її.
10. Дільнична виборча комісія перевіряє, чи дорівнює загальна кількість контрольних талонів виданих виборчих бюлетенів, зазначена у частині дев'ятій цієї статті, сумі кількостей, зазначених у частинах шостій та сьомій (для виборчих дільниць, де проводилося голосування за відкріпними посвідченнями, - також у частині восьмій) статті 86 цього Закону.
11. За необхідності або на вимогу членів дільничної виборчої комісії контрольні талони виданих виборчих бюлетенів можуть бути повторно перераховані. Підрахунок контрольних талонів виданих виборчих бюлетенів проводиться у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 80 цього Закону.
12. У разі співпадання кількостей, зазначених у частині десятій цієї статті, голова дільничної виборчої комісії оголошує її як кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці. Секретар дільничної виборчої комісії заносить цю кількість до протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці.
13. У разі невідповідності кількостей, зазначених у частині десятій цієї статті, дільнична виборча комісія складає про це акт у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 35 цього Закону. Після цього виборча комісія приймає рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
14. Контрольні талони виданих виборчих бюлетенів запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Контрольні талони".
15. Дільнична виборча комісія перевіряє, чи дорівнює кількість виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, сумі кількості невикористаних виборчих бюлетенів і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає про це акт у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 35 цього Закону, із зазначенням встановленої її рішенням причини такої розбіжності.
Стаття 88. Порядок відкриття скриньок та підрахунку бюлетенів
1. Після закінчення виконання дій, передбачених статтею 87 цього Закону, дільнична виборча комісія перевіряє цілісність пломб або печаток на виборчих скриньках.
2. У разі виявлення на виборчих скриньках пошкоджень пломб або печаток чи інших пошкоджень, які порушують цілісність виборчої скриньки, дільнична виборча комісія складає про це акт за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону, із зазначенням характеру виявлених пошкоджень.
3. Виборчі скриньки відкриваються дільничною виборчою комісією почергово. Першими відкриваються переносні виборчі скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за місцем перебування, а останніми відкриваються, у разі їх наявності, виборчі скриньки з пошкодженими печатками або пломбами, а також іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.
4. При відкритті непошкодженої виборчої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної виборчої комісії. При цьому перевіряється наявність у виборчій скриньці контрольного листа (у переносній виборчій скриньці - контрольних листів).
5. Виборчі бюлетені з пошкодженої виборчої скриньки виймаються по одному без їх перемішування. Дільнична виборча комісія підраховує кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій виборчій скриньці. При цьому перевіряється наявність у цій виборчій скриньці контрольного листа, який повинен бути вийнятий останнім.
6. Загальна кількість виборчих бюлетенів у кожній виборчій скриньці підраховується окремо. Встановлення результатів голосування по кожній скриньці окремо не проводиться. Підрахунок виборчих бюлетенів проводиться у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 80 цього Закону.
7. Усі виявлені у виборчих скриньках предмети, що не є виборчими бюлетенями встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються. До предметів відносять і контрольні листи. У разі виникнення сумнівів, чи є предмет виборчим бюлетенем, дільнична виборча комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок виборчих бюлетенів припиняється. Предмети, що не є виборчими бюлетенями, запаковуються у порядку, зазначеному у частині десятій статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Предмети".
8. Якщо при відкритті переносної виборчої скриньки у ній виявиться більше виборчих бюлетенів, ніж зазначено в контрольному листі у цій виборчій скриньці, дільнична виборча комісія складає акт про таку невідповідність за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону, в якому зазначає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій виборчій скриньці, та прізвища членів дільничної виборчої комісії, чиї підписи стоять на вказаних виборчих бюлетенях.
9. При складанні акта, зазначеного у частині восьмій цієї статті, комісія перевіряє, чи виборчі бюлетені, виявлені у переносній скриньці, мають номери відповідного територіального виборчого округу та відповідної виборчої дільниці, відбиток печатки відповідної дільничної виборчої комісії, зазначені прізвища та проставлені підписи членів відповідної дільничної виборчої комісії, які проводили голосування виборців за місцем перебування. Бюлетені з неналежними ознаками не підлягають врахуванню при встановленні під час підрахунку голосів загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців. Якщо після їх відокремлення від виборчих бюлетенів, що підлягають врахуванню, невідповідність, зазначена у частині восьмій цієї статті, усунута, виборчі бюлетені з належними ознаками підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. Якщо бюлетенів з неналежними ознаками не виявлено або їх відокремлення від виборчих бюлетенів, що підлягають врахуванню, не усуває невідповідність, зазначену у частині восьмій цієї статті, усі виборчі бюлетені з переносної виборчої скриньки не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.
10. У разі відсутності у виборчій скриньці контрольного листа (у переносній виборчій скриньці - контрольних листів) дільнична виборча комісія складає за формою і в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону, акт про відсутність у виборчій скриньці контрольного листа (контрольних листів), в якому зазначає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій виборчій скриньці. Вказані виборчі бюлетені не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.
11. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо достовірності контрольного листа та в інших сумнівних ситуаціях у випадках, зазначених у частинах восьмій і десятій цієї статті, дільнична виборча комісія приймає шляхом голосування рішення щодо визнання виборчих бюлетенів, що знаходяться у виборчій скриньці, такими, що не підлягають урахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання комісії.
12. Кількість виборчих бюлетенів у кожній виборчій скриньці, за винятком предметів та виборчих бюлетенів, які не підлягають врахуванню, та номер відповідної виборчої скриньки оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Після відкриття останньої скриньки загальна кількість бюлетенів у скриньках підсумовується. Встановлена у підсумку підрахунку кількість виборчих бюлетенів є кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні. Ця кількість оголошується головою дільничної виборчої комісії і заноситься секретарем дільничної виборчої комісії до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
13. Виявлені у виборчих скриньках виборчі бюлетені, на яких зазначені номери територіального виборчого округу та (або) виборчої дільниці не відповідають номерам відповідної виборчої дільниці, відповідного територіального виборчого округу, а також виборчі бюлетені, на яких відсутній відтиск печатки цієї дільничної виборчої комісії або наявний відтиск печатки іншої виборчої комісії чи будь-якої іншої печатки, вважаються такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.
14. Виборчі бюлетені, котрі, відповідно до частин дев'ятої, десятої, одинадцятої та тринадцятої цієї статті, не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців підраховуються, заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців і запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню".
15. Виборчі бюлетені, які підлягають врахуванню, розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назви партій (блоків), зазначених у виборчому бюлетені, написи "недійсні", "проти всіх". При розкладанні виборчих бюлетенів визначений дільничною виборчою комісією член дільничної виборчої комісії показує кожний виборчий бюлетень усім членам виборчої комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця. У разі виникнення сумнівів у членів виборчої комісії щодо змісту виборчого бюлетеня виборча комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня робота з іншими виборчими бюлетенями припиняється.
16. Недійсним вважається виборчий бюлетень:
1) на якому не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена дільничної виборчої комісії, який його видав, або наявний підпис особи, яка не видавала виборчі бюлетені на цій виборчій дільниці;
2) за наявності обставин, зазначених у частині десятій статті 79 цього Закону;
3) якщо зроблено більш як одну позначку проти назв партій (блоків);
4) якщо не поставлено жодної позначки;
5) якщо не відокремлено контрольний талон виборчого бюлетеня;
6) якщо неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення виборця.
17. У разі виникнення сумнівів у членів виборчої комісії щодо дійсності виборчого бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом голосування. Перед голосуванням кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня та голосування підрахунок інших виборчих бюлетенів припиняється. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання дільничної виборчої комісії.
18. Недійсні виборчі бюлетені підраховуються окремо у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 80 цього Закону. Ця кількість оголошується головою дільничної виборчої комісії і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Недійсні виборчі бюлетені".
19. Дільнична виборча комісія у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 80 цього Закону, підраховує кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), а також кількість голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). Під час підрахунку голосів кожен член виборчої комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці оголошуються головою комісії і заносяться секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
20. Дільнична виборча комісія зобов'язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі кількостей недійсних виборчих бюлетенів, виборчих бюлетенів з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), та виборчих бюлетенів з голосами виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія може повторно перерахувати виборчі бюлетені. При підтвердженні зазначеної невідповідності дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини такого розходження за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону.
21. Виборчі бюлетені з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), та виборчі бюлетені з голосами виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку), запаковуються окремо у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакетах зазначаються назва відповідної партії (блоку), "Не підтримали кандидатів від жодної партії (блоку)".
Стаття 89. Протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці
1. Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Форма бланку протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять два дні до дня виборів. Бланки протоколів дільничних виборчих комісій нумеруються підприємством-виготовлювачем. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення бланків протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці для кожної виборчої дільниці у кількості 100 примірників, в порядку та у строки, визначені статтею 79 цього Закону для виготовлення виборчих бюлетенів. Бланки протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці передаються виборчим комісіям разом з виборчими бюлетенями в порядку та в строки, визначені статтею 80 цього Закону.
2. До протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці прописом та цифрами заносяться:
1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією;
2) кількість виборчих бюлетенів, виготовлених дільничною виборчою комісією;
3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;
4) кількість зіпсованих виборчих бюлетенів;
5) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці (на момент закінчення голосування);
6) кількість виборців, внесених на виборчій дільниці до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування;
7) кількість виборців, внесених до списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями;
8) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування;
9) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування;
10) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень;
11) сумарна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;
12) кількість виборчих бюлетенів, що виявилися у кожній виборчій скриньці (із зазначенням номера скриньки);
13) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню;
14) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці;
15) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;
16) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку);
17) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку);
18) кількість бланків відкріпних посвідчень, отриманих дільничною виборчою комісією;
19) кількість виборців, які отримали відкріпні посвідчення;
20) кількість погашених відкріпних посвідчень.
3. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці складається дільничною виборчою комісією у кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.
4. У протоколі про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної виборчої комісії, які присутні на засіданні виборчої комісії. Член дільничної виборчої комісії, присутній на засіданні дільничної виборчої комісії, зобов'язаний підписати протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. У разі своєї незгоди із результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. У разі відсутності підпису члена дільничної виборчої комісії у протоколі підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Цей протокол підписується та засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення.
5. Перший і другий примірники протоколу підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці мають право підписати кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі, які були присутні на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців.
6. Забороняється заповнення протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці олівцем, а також внесення до них без відповідного рішення дільничної виборчої комісії будь-яких виправлень.
7. Якщо після підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, однак до відправлення цього протоколу разом із виборчою документацією до окружної виборчої комісії, дільнична виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до встановлених результатів голосування виборців на виборчій дільниці шляхом складення нового протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з усуненням неточностей, на якому робиться позначка "Уточнений". При цьому перерахунок виборчих бюлетенів не проводиться. Протокол з позначкою "Уточнений" складається у кількості примірників, зазначеній у частині третій цієї статті, та підписується у порядку, встановленому частиною четвертою цієї статті. Про складення протоколу з позначкою "Уточнений" зазначається у протоколі засідання дільничної виборчої комісії.
8. Перший і другий примірники протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, а за наявності - і відповідні примірники протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета зі спеціальною системою захисту у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Протокол про підрахунок голосів". Третій примірник протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці (протоколу з поміткою "Уточнений") зберігається у секретаря дільничної виборчої комісії, четвертий примірник зазначеного протоколу невідкладно вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної виборчої комісії, а решта по одному примірнику протоколу видається членам дільничної виборчої комісії.
9. Кандидатам у депутати, уповноваженим особам партій (блоків), офіційним спостерігачам, які були присутні при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, на їх прохання невідкладно видаються копії протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, у тому числі з позначкою "Уточнений", засвідчені головою і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплені печаткою виборчої комісії, з розрахунку не більш як по одній копії кожного протоколу для кожної партії (блоку).
10. Про видачу копій протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. В акті зазначаються перелік осіб, які одержали копії відповідного протоколу, номер примірника, дата та час одержання цих копій і проставляються підписи цих осіб. Акт підписується головою та секретарем дільничної виборчої комісії і скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії. Акт запаковується у пакет разом з першим і другим примірниками протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
11. Пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчими бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими виборчою комісією, невідкладно після закінчення засідання виборчої комісії доставляються до окружної виборчої комісії.
Стаття 90. Визнання дільничною виборчою комісією голосування на виборчій дільниці недійсним
1. Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, за таких обставин:
1) виявлення фактів незаконного голосування (опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою статті 83 цього Закону; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на цій виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування виборцем більше ніж один раз) у кількості, що перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;
2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;
3) виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці.
2. У разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична виборча комісія складає акт за формою та у порядку, передбаченими частиною восьмою статті 35 цього Закону. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною виборчою комісією питання про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним.
3. У разі прийняття дільничною виборчою комісією рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-11, 14, 18-20 частини другої статті 89 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці складається дільничною виборчою комісією у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
4. У разі прийняття рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним виборчі бюлетені запаковуються у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Виборчі бюлетені".
5. Рішення дільничної виборчої комісії про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним та акт (акти), на підставі якого (яких) прийнято це рішення, додаються до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, запаковуються та транспортуються до окружної виборчої комісії в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 91. Порядок транспортування і передачі виборчих документів до окружної виборчої комісії
1. Транспортування виборчих документів, зазначених у частині одинадцятій статті 89 цього Закону, здійснюється членами дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці (крім спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) - представниками трьох різних партій (блоків), а саме: головою або заступником голови дільничної виборчої комісії та двома членами цієї виборчої комісії - представниками двох інших партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборчій дільниці. Їх обов'язково супроводжує працівник органів внутрішніх справ України, який повинен забезпечити охорону при транспортуванні. За своїм бажанням інші члени дільничної виборчої комісії, кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі можуть супроводжувати транспортування документів. Супроводження транспортування виборчих документів іншими особами забороняється.
2. Під час транспортування виборчих документів забороняється розпечатувати пакети з виборчими бюлетенями та іншою виборчою документацією.
3. Якщо одночасно з виборами народних депутатів України проводяться інші вибори чи референдум, виборча документація з цих виборів чи референдуму транспортується до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії членами дільничної виборчої комісії, які не беруть участі у транспортуванні виборчої документації з виборів народних депутатів України відповідно до частини першої цієї статті.
4. Секретар дільничної виборчої комісії, інші члени комісії, які не супроводжують транспортування виборчих документів до окружної виборчої комісії, залишаються у приміщенні дільничної виборчої комісії до отримання повідомлення про прийняття протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці окружною виборчою комісією. Під час транспортування виборчої документації печатка дільничної виборчої комісії зберігається у сейфі (металевій шафі) у приміщенні дільничної виборчої комісії.
5. Протокол про підрахунок голосів виборців на звичайній або спеціальній виборчій дільниці (окрім спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) та інші виборчі документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії на її засіданні у порядку, встановленому статтею 92 цього Закону.
6. Зміст протоколу про підрахунок голосів виборців на закордонній виборчій дільниці, а також на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, чи на полярній станції України, після його підписання членами дільничної виборчої комісії невідкладно передається дільничною виборчою комісією за допомогою технічних засобів зв'язку до Центральної виборчої комісії (через Міністерство закордонних справ України) чи відповідної окружної виборчої комісії з обов'язковою наступною передачею до неї першого і другого примірників протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. До протоколів додаються інші виборчі документи, зазначені у частині одинадцятій статті 89 цього Закону.
Стаття 92. Порядок прийняття та розгляду документів дільничних виборчих комісій окружною виборчою комісією
1. З моменту закінчення голосування окружна виборча комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у територіальному виборчому окрузі. На цей час члени окружної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії.
2. Окружна виборча комісія опрацьовує відомості, зазначені у частині тринадцятій статті 83 цього Закону, та передає такі відомості по територіальному виборчому округу до Центральної виборчої комісії через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему та телеграфом (телетайпом) не пізніше 22 години дня голосування. Центральна виборча комісія публікує зазначені відомості в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації наступного дня після їх отримання, а також невідкладно - на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
3. Засідання окружної виборчої комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов'язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим окружною виборчою комісією рішенням.
4. На засіданні окружної виборчої комісії, зазначеному в частині першій цієї статті, голова окружної виборчої комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною одинадцятою статті 89 цього Закону. Час прийняття окружною виборчою комісією протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання окружної виборчої комісії.
5. При прийнятті документів дільничної виборчої комісії окружна виборча комісія перевіряє комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з виборчими документами. При цьому кожний член комісії має право оглянути кожний пакет з документами. У разі повної комплектності виборчих документів та цілісності упаковки усіх пакетів відкривається пакет з протоколом про підрахунок голосів на виборчій дільниці та оголошуються відомості, зазначені у ньому. За результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до окружної виборчої комісії, що надійшли до окружної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, окружна виборча комісія приймає одне з рішень:
1) прийняти виборчі документи від дільничної виборчої комісії та врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці при встановленні підсумків голосування в межах територіального виборчого округу;
2) відмовити у прийнятті виборчих документів від дільничної виборчої комісії та зобов'язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки;
3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Законом.
6. Рішення, передбачене частиною п'ятою цієї статті, приймається шляхом голосування усіх членів окружної виборчої комісії більшістю від загального складу комісії і фіксується у протоколі засідання окружної виборчої комісії.
7. Протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці розглядається окружною виборчою комісією після його оголошення. У разі виявлення у протоколі дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці виправлень, помилок, неточностей окружна виборча комісія своїм рішенням може зобов'язати дільничну виборчу комісію внести зміни до встановлених результатів голосування виборців на виборчій дільниці відповідно до вимог частини сьомої статті 89 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання окружної виборчої комісії. Протягом часу розгляду цього питання дільничною виборчою комісією подані до окружної виборчої комісії примірники протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та додані до нього документи зберігаються в окружній виборчій комісії.
8. Дільнична виборча комісія зобов'язана у строк, визначений окружною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до протоколу без перерахунку виборчих бюлетенів. Протокол з позначкою "Уточнений" транспортується до окружної виборчої комісії в порядку, встановленому статтею 91 цього Закону. Час прийняття окружною виборчою комісією протоколу дільничної виборчої комісії з позначкою "Уточнений" і занесені до цього протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання окружної виборчої комісії.
9. За наявності скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, уповноваженими особами партій (блоків), офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, а також за наявності акта або письмової скарги осіб, зазначених у частині першій статті 91 цього Закону, про порушення вимог цього Закону під час транспортування до окружної виборчої комісії протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших документів окружна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.
10. У разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії, а також у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної виборчої комісії окружна виборча комісія зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій виборчій дільниці.
11. Протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та запечатані пакети з іншими виборчими документами дільничної виборчої комісії до проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці окружною виборчою комісією зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання окружної виборчої комісії.
12. Повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється окружною виборчою комісією з обов'язковою участю членів дільничної виборчої комісії, які передають виборчу документацію, після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних виборчих комісій. У повторному підрахунку окружною виборчою комісією голосів виборців на виборчій дільниці мають право брати участь усі члени цієї дільничної виборчої комісії; при цьому можуть бути присутніми кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі.
13. Окружна виборча комісія за результатами повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, який повинен містити відомості, передбачені частиною другою (за винятком пункту 12) статті 89 цього Закону.
14. Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складається окружною виборчою комісією у кількості примірників, на чотири більшій, ніж кількість осіб, що входять до складу окружної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Усі примірники протоколу підписуються присутніми членами окружної виборчої комісії та членами дільничної виборчої комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці, та засвідчуються печаткою окружної виборчої комісії. Відомості протоколу оголошуються у процесі його складання в порядку, передбаченому статтями 86-88 цього Закону. Перший та другий примірники кожного протоколу мають право підписати кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі, які були присутні при повторному підрахунку голосів виборців.
15. Окружна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним у разі:
1) виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 90 цього Закону;
2) виявлення фактів навмисного створення перешкод у здійсненні повноважень членами виборчих комісій чи реалізації офіційними спостерігачами, представниками засобів масової інформації права бути присутнім під час проведення голосування на виборчій дільниці у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, а так само неправомірного недопущення зазначених осіб у приміщення для голосування.
16. У разі визнання голосування на виборчій дільниці недійсним при повторному підрахунку голосів протокол окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на цій виборчій дільниці складається у порядку, встановленому частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, та повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1-11, 14 та 18-20 частини другої статті 89 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк.
17. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці разом з відповідним протоколом дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, рішення окружної виборчої комісії про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним додаються до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі. Другий примірник протоколу окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці зберігається у секретаря окружної виборчої комісії, третій - передається відповідній дільничній виборчій комісії, четвертий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної виборчої комісії, а решта по одному примірнику видається членам окружної виборчої комісії.
Стаття 93. Встановлення підсумків голосування в межах територіального виборчого округу
1. Окружна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, у тому числі з поміткою "Уточнений", на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку з спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, а у разі повторного підрахунку голосів виборців - також протоколу окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці встановлює:
1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних окружною виборчою комісією;
2) кількість виборчих бюлетенів, погашених окружною виборчою комісією;
3) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями територіального виборчого округу;
4) кількість виборчих бюлетенів, виготовлених дільничними виборчими комісіями територіального виборчого округу;
5) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничними виборчими комісіями територіального виборчого округу;
6) кількість зіпсованих виборчих бюлетенів на виборчих дільницях територіального виборчого округу;
7) загальну кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу;
8) кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу;
9) кількість виборців, внесених до списків виборців для голосування за відкріпними посвідченнями, у територіальному виборчому окрузі;
10) кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування;
11) кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені за місцем перебування;
12) кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень;
13) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені в межах територіального округу;
14) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;
15) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування;
16) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях територіального виборчого округу;
17) загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в межах територіального виборчого округу;
18) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;
19) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати від кожної партії (блоку);
20) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку);
21) кількість бланків відкріпних посвідчень, отриманих дільничними виборчими комісіями територіального виборчого округу;
22) кількість виборців, які отримали відкріпні посвідчення в межах територіального виборчого округу;
23) кількість невикористаних бланків відкріпних посвідчень, погашених окружною виборчою комісією;
24) кількість невикористаних бланків відкріпних посвідчень, погашених дільничними виборчими комісіями;
25) загальну кількість невикористаних бланків відкріпних посвідчень у межах територіального виборчого округу.
2. Відомості про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу. Відомості, зазначені у пунктах 3-21 частини першої цієї статті, вносяться до протоколу цифрами по кожній виборчій дільниці, що входить до складу територіального виборчого округу, а також сумарно цифрами і прописом по територіальному виборчому округу.
3. Протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу складається окружною виборчою комісією у кількості примірників, на три більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу окружної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.
4. Забороняється заповнювати протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу олівцем, а також підписувати його та засвідчувати печаткою окружної виборчої комісії до остаточного заповнення.
5. Протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами окружної виборчої комісії, які присутні на засіданні виборчої комісії, та засвідчується печаткою окружної виборчої комісії. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами окружної виборчої комісії. Член виборчої комісії, присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про підсумки голосування. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. У разі відсутності у протоколі підпису члена окружної виборчої комісії біля його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати у депутати, уповноважені особи партій (блоків), офіційні спостерігачі, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах територіального виборчого округу.
6. Якщо після підписання протоколу про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу до відправки його до Центральної виборчої комісії окружна виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до підсумків голосування в межах територіального виборчого округу шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений". Протокол з позначкою "Уточнений" виготовляється і підписується у порядку та в кількості примірників, встановлених цією статтею. Складання окружною виборчою комісією протоколу з поміткою "Уточнений" на іншому засіданні комісії без доручення Центральної виборчої комісії не допускається.
7. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу, а за наявності - перший примірник протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета із спеціальною системою захисту у порядку, встановленому частиною десятою статті 86 цього Закону. На пакеті робиться напис "Протокол про підсумки голосування".
8. Перший примірник протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу, а у разі внесення змін до цього протоколу - також протокол, в якому були допущені неточності (описки чи помилки у цифрах), та протокол з позначкою "Уточнений" разом з відповідними протоколами та актами дільничних виборчих комісій, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, та, за наявності, протоколами окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці, окремими думками членів окружної виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, заявами і скаргами про порушення окружною виборчою комісією порядку встановлення підсумків голосування в межах територіального виборчого округу та рішеннями, прийнятими окружною виборчою комісією за результатами їх розгляду, окружна виборча комісія транспортує до Центральної виборчої комісії, другий примірник протоколу зберігається в окружній виборчій комісії, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної виборчої комісії, а решта по одному примірнику видається членам окружної виборчої комісії.
9. Транспортування виборчих документів, зазначених у частині восьмій цієї статті, здійснюється головою окружної виборчої комісії або його заступником та двома членами цієї виборчої комісії - представниками двох інших партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів у територіальному виборчому окрузі. Якщо голова чи заступник голови окружної виборчої комісії, який повинен транспортувати зазначені документи, представляє одну з двох партій (блоків), які в територіальному виборчому окрузі набрали найбільшу кількість голосів, або представник такої партії (блоку) вмотивовано не може брати участь у транспортуванні виборчих документів до Центральної виборчої комісії, участь у транспортуванні бере представник політичної партії (блоку), яка набрала наступну кількість голосів.
10. Кандидату у депутати, уповноваженій особі партії (блоку), офіційному спостерігачу на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з поміткою "Уточнений") окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу та, за наявності, копія протоколу про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці з розрахунку по одній копії кожного протоколу для кожної партії (блоку). Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці головою та секретарем окружної виборчої комісії і скріплюються печаткою виборчої комісії.
Стаття 94. Встановлення підсумків голосування в межах закордонного виборчого округу
1. Центральна виборча комісія на засіданні приймає, розглядає та оголошує протоколи дільничних виборчих комісій про підсумки голосування на закордонних виборчих дільницях або повідомлення про зміст відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців, переданих засобами технічного зв'язку відповідно до частини шостої статті 91 цього Закону.
2. Центральна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях на тому ж засіданні на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку, встановлює в межах закордонного виборчого округу відомості, передбачені частиною першою статті 93 цього Закону.
3. Відомості про підсумки голосування в межах закордонного виборчого округу оголошуються на засіданні Центральної виборчої комісії та заносяться цифрами і прописом до протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного виборчого округу.
4. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у порядку, передбаченому частинами другою, четвертою - шостою статті 93 цього Закону.
5. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у двох примірниках. Протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами Центральної виборчої комісії, які присутні на засіданні, та засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. Член Центральної виборчої комісії, присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про підсумки голосування. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі Центральної виборчої комісії, член Центральної виборчої комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. У разі відсутності у протоколі підпису члена Центральної виборчої комісії біля його прізвища зазначається причина відсутності члена Центральної виборчої комісії на її засіданні. Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати у депутати, представники партій (блоків) у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій (блоків) в загальнодержавному виборчому окрузі, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах закордонного виборчого округу. Зміст протоколу невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
6. Кандидату у депутати, представнику партії (блоку) в Центральній виборчій комісії на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з поміткою "Уточнений") Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного виборчого округу з розрахунку по одній копії кожного протоколу для кожної партії (блоку). Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці Головою та секретарем Центральної виборчої комісії і скріплюються печаткою Центральної виборчої комісії.
Стаття 95. Порядок прийняття та розгляду протоколів окружних виборчих комісій Центральною виборчою комісією
1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу. Відомості зазначеного протоколу на засіданні Центральної виборчої комісії оголошуються головою чи заступником голови відповідної окружної виборчої комісії. Час прийняття Центральною виборчою комісією протоколу окружної виборчої комісії і занесені до протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання Центральної виборчої комісії.
2. У разі виявлення у протоколі окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу виправлень, помилок, неточностей Центральна виборча комісія своїм рішенням може зобов'язати окружну виборчу комісію внести зміни до встановлених підсумків голосування виборців у межах територіального виборчого округу в порядку, встановленому частиною сьомою статті 92 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання Центральної виборчої комісії. Протягом часу розгляду цього питання окружною виборчою комісією подані до Центральної виборчої комісії примірники протоколу про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу та додані до нього документи зберігаються в Центральній виборчій комісії.
3. Окружна виборча комісія зобов'язана у строк, визначений Центральною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до встановлених підсумків голосування виборців у межах територіального виборчого округу, за необхідності здійснюючи повторний підрахунок голосів на окремих виборчих дільницях територіального виборчого округу. Протокол з поміткою "Уточнений" складається у порядку, передбаченому частиною шостою статті 93 цього Закону. Зазначений протокол та інші необхідні виборчі документи транспортуються до Центральної виборчої комісії в порядку, встановленому частиною дев'ятою статті 93 цього Закону.
4. Протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу з поміткою "Уточнений" приймається Центральною виборчою комісією у порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Стаття 96. Встановлення результатів виборів депутатів
1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів, у тому числі з поміткою "Уточнений", та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у закордонному виборчому окрузі не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол. До протоколу про результати виборів депутатів заносяться прописом та цифрами такі відомості:
1) кількість виборчих бюлетенів, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії;
2) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених Центральною виборчою комісією;
3) кількість виборчих бюлетенів, одержаних окружними виборчими комісіями;
4) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених окружними виборчими комісіями;
5) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;
6) кількість виборчих бюлетенів, виготовлених дільничними виборчими комісіями;
7) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничними виборчими комісіями;
8) загальна кількість невикористаних виборчих бюлетенів;
9) загальна кількість зіпсованих виборчих бюлетенів;
10) кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях;
11) кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців на виборчих дільницях;
12) кількість виборців, внесених до списків виборців для голосування за відкріпними посвідченнями;
13) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування;
14) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування;
15) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на підставі відкріпних посвідчень;
16) загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;
17) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;
18) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування;
19) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях;
20) загальна кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
21) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;
22) відсоток виборчих бюлетенів, визнаних недійсними, у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
23) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку);
24) відсоток голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
25) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), від жодної партії (блоку);
26) відсоток голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), від жодної партії (блоку), у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.
2. Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом заносяться до протоколу Центральної виборчої комісії про результати виборів депутатів. Відомості, зазначені у пунктах 3-26 частини першої цієї статті, вносяться цифрами по кожному територіальному виборчому округу (включно з закордонним виборчим округом), а також сумарно цифрами і прописом по загальнодержавному виборчому округу.
3. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі.
4. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше трьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
5. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), які зазначені у частині третій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами шостою - дев'ятою цієї статті.
6. Центральна виборча комісія на підставі відомостей, зазначених у пункті 23 частини першої цієї статті, встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців.
7. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, визначеної відповідно до частини шостої цієї статті, на число депутатських мандатів, яке дорівнює кількісному складу Верховної Ради України, визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (далі - загальна кількість депутатських мандатів).
8. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку цієї партії (блоку), ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі відповідно до частини дев'ятої цієї статті решти депутатських мандатів.
9. Партії (блоки), виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини восьмої цієї статті, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії (блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів.
10. Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).
11. Після встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих партіями (блоками) - суб'єктами виборчого процесу, та визначення відповідно до вимог частини десятої цієї статті осіб, обраних депутатами, Центральна виборча комісія у протоколі про результати виборів депутатів зазначає:
1) загальну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців;
2) виборчу квоту;
3) кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією (блоком) - суб'єктом виборчого процесу;
4) прізвища, імена, по батькові, рік народження, професію, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність обраних депутатів.
12. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів депутатів складається у двох примірниках. Протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами Центральної виборчої комісії, присутніми на засіданні Центральної виборчої комісії, та засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії. У протоколі зазначаються дата і час (години і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. Член Центральної виборчої комісії, присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про результати виборів депутатів. У разі своєї незгоди із встановленими результатами виборів, зафіксованими у протоколі Центральної виборчої комісії, член Центральної виборчої комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про результати виборів депутатів. У разі відсутності у протоколі підпису члена Центральної виборчої комісії проти його прізвища зазначається причина відсутності члена Центральної виборчої комісії на її засіданні. Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати у депутати, представники партій (блоків) у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій (блоків) у загальнодержавному виборчому окрузі, які були присутні при встановленні результатів виборів народних депутатів України. Зміст протоколу невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Стаття 97. Офіційне оприлюднення результатів виборів
1. Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.
2. Офіційне оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.
Стаття 98. Порядок відшкодування витрат партії (партій, що входили до блоку), пов'язаних з фінансуванням їх передвиборної агітації
1. Партії (партії, що входили до блоків), виборчі списки яких отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, отримують право на відшкодування за рахунок Державного бюджету України витрат, пов'язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації, у розмірі фактично здійснених витрат, але не більше ста тисяч розмірів мінімальних заробітних плат для кожної партії (блоку).
2. Центральна виборча комісія на підставі фінансового звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду партії (блоку), поданого в порядку, передбаченому частиною шостою статті 52 цього Закону, не пізніш як на десятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів приймає рішення про відшкодування партії (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням її передвиборної агітації, або про відмову в такому відшкодуванні. У разі часткової відмови Центральної виборчої комісії у відшкодуванні сума витрат партії (блоку), пов'язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації, заявлена у фінансовому звіті, зменшується на розмір опротестованої величини.
3. Підставою для відмови у відшкодуванні партії (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням її передвиборної агітації, є виявлення Центральною виборчою комісією під час перевірки відомостей, що містяться у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду партії (блоку), фактів, що свідчать про порушення партією (блоком) встановлених цим Законом вимог до порядку формування виборчого фонду партії (блоку) або про використання коштів виборчого фонду партії (блоку) на цілі, не пов'язані з передвиборною агітацією.
4. Копія рішення Центральної виборчої комісії про відшкодування партії (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням її передвиборної агітації, або про відмову в такому відшкодуванні надається партії (партіям, що входили до блоків), якої воно стосується, не пізніш як на другий день з дня прийняття цього рішення.
5. Керівний орган блоку не пізніш як на десятий день після отримання копії рішення про відшкодування, зазначеної у частині четвертій цієї статті, подає до Центральної виборчої комісії пропорції, у яких кошти, призначені на відшкодування партіям, що входили до блоку, повинні бути розподілені між партіями, що входять до блоку. Кошти, призначені на відшкодування партіям, що входили до блоку, витрат, пов'язаних з фінансуванням їхньої передвиборної агітації, розподіляються Центральною виборчою комісією між партіями, що входили до блоку, у пропорції, визначеній зазначеним поданням керівного органу блоку.
6. Рішення Центральної виборчої комісії про відмову у відшкодуванні витрат партії (партіям, що входили до блоків), пов'язаних з фінансуванням її передвиборної агітації, може бути оскаржене до суду.
7. Кошти для відшкодування партіям (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням їхньої передвиборної агітації, передбачаються законом про Державний бюджет України на рік, наступний за роком проведення виборів народних депутатів України. Головним розпорядником коштів для відшкодування партіям (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням їхньої передвиборної агітації, є Центральна виборча комісія.
8. Кошти, призначені на відшкодування партії (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням її передвиборної агітації, на підставі відповідного рішення Центральної виборчої комісії перераховуються Центральною виборчою комісією на рахунок відповідної партії (партії, що входила до блоку) не пізніш як на тридцятий день з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України, у якому, відповідно до частини сьомої цієї статті, передбачаються кошти на відшкодування партіям (партіям, що входили до блоків) витрат, пов'язаних з фінансуванням їхньої передвиборної агітації.
Стаття 99. Реєстрація обраних депутатів
1. Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.
2. У разі звернення особи, обраної депутатом, до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконанню нею вимог частини першої цієї статті, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.
3. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України.
4. У разі невиконання особою, обраною депутатом, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку).
5. Особі, зареєстрованій народним депутатом України, Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.
6. Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення обраною особою присяги народного депутата України.
Стаття 100. Посвідчення та нагрудний знак народного депутата України
Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день після складення народним депутатом України присяги видає йому посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого нею зразка.
Стаття 101. Заміщення депутатів, повноваження яких були достроково припинені
1. У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і законами України, за рішенням Центральної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.
2. Реєстрація особи народним депутатом України відповідно до частини першої цієї статті та видача їй тимчасового посвідчення народного депутата України здійснюються Центральною виборчою комісією у порядку, передбаченому статтею 99 цього Закону.
3. Партія (блок), яка висувала кандидатів у депутати, включених до її виборчого списку, що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів згідно з частиною десятою статті 96 цього Закону вважається не обраним, зі свого виборчого списку у будь-який час після дня виборів до реєстрації цієї особи як народного депутата України відповідно до частини першої цієї статті. Таке рішення приймається відповідно до статуту партії (угоди про утворення блоку) з'їздом (зборами, конференцією) партії чи міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією) партій, що входили до блоку на день виборів. Витяг з протоколу з'їзду (зборів, конференції), підписаний головуючим, та рішення, підписане керівником партії (керівниками партій, що входили до блоку на день виборів) і скріплене печаткою партії (печатками відповідних партій), не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття рішення передаються до Центральної виборчої комісії. На підставі цих документів Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня їх отримання приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії (блоку).
4. У разі якщо після дня виборів у складі виборчого блоку відбулися зміни, при заміщенні депутатів, повноваження яких достроково припинені, застосовуються правила частин другої, третьої та шостої статті 63 цього Закону.
Стаття 102. Особливості підготовки і проведення позачергових виборів депутатів
1. Для проведення позачергових виборів депутатів використовуються територіальні виборчі округи та закордонні виборчі дільниці, утворені для проведення останніх виборів народних депутатів України.
2. Звичайні та спеціальні виборчі дільниці для проведення позачергових виборів депутатів утворюються не пізніш як за дев'ятнадцять днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці відповідно до частини сьомої статті 21 цього Закону - не пізніш як за десять днів до дня виборів у порядку, встановленому цим Законом.
3. Окружні виборчі комісії утворюються не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів за поданнями партій (блоків), що представлені партійними фракціями у поточному складі Верховної Ради України, що вносяться до Центральної виборчої комісії не пізніш як за п'ятдесят три дні до дня виборів.
4. Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніш як за дванадцять днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці відповідно до частини сьомої статті 21 цього Закону - одночасно з утворенням виборчих дільниць, за поданнями уповноважених осіб партій (блоків), зазначених у частині третій цієї статті, що вносяться до окружної виборчої комісії за п'ятнадцять днів до дня виборів у порядку, встановленому статтею 28 цього Закону.
5. Висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і закінчується за сорок днів до дня виборів.
6. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за тридцять днів до дня виборів. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять п'ять днів до дня виборів.
7. Інформаційні плакати партій (блоків), зазначені у статті 67 цього Закону, виготовляються не пізніш як за двадцять днів до дня виборів.
8. Списки виборців на звичайних виборчих дільницях складаються і виготовляються у порядку, встановленому законом, і передаються окружним виборчим комісіям не пізніш як за двадцять днів до дня виборів.
9. Окружні виборчі комісії передають по одному примірнику списків виборців відповідним дільничним виборчим комісіям не пізніш як за десять днів до дня виборів.
10. На спеціальних виборчих дільницях списки виборців складаються у порядку, передбаченому законом, не пізніш як за десять днів до дня виборів.
11. Списки виборців на закордонних виборчих дільницях складаються і виготовляються у порядку, встановленому законом. Списки виборців передаються дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць не пізніш як за десять днів до дня виборів. Уточнення списків виборців на закордонних виборчих дільницях проводиться у порядку, встановленому цим Законом.
12. Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніш як за двадцять чотири дні до дня виборів.
Стаття 103. Суб'єкт звернення із скаргою
1. Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, може бути:
1) кандидат у депутати;
2) партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу в особі її керівника (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії (блоку) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу блоку);
3) офіційний спостерігач від партії (блоку);
4) виборча комісія, яка здійснює повноваження щодо організації підготовки та проведення виборів депутатів, у особі її голови чи уповноваженого рішенням виборчої комісії члена виборчої комісії;
5) виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі якого, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.
2. Керівник партії (керівники блоку, визначені угодою про утворення блоку), уповноважена особа партії (блоку) чи представник партії (блоку) у Центральній виборчій комісії діє як представник відповідної партії (блоку) без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи партії (блоку) чи представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 104. Предмет та суб'єкт оскарження
1. Скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів (далі - скарга), з урахуванням особливостей, встановлених статтями 111-115 цього Закону, може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність:
1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;
2) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи;
3) об'єднання громадян, крім тих рішень та дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції;
4) засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника;
5) іншого суб'єкта виборчого процесу відповідно до статті 12 цього Закону.
Стаття 105. Суб'єкт розгляду скарги
1. Суб'єктом розгляду скарги, передбаченої статтею 104 цього Закону, є виборча комісія або суд.
2. Суб'єкт звернення зі скаргою, передбачений статтею 103 цього Закону, за власним вибором може подати скаргу до виборчої комісії або до суду.
3. Суд, до якого подана скарга, передбачена статтею 104 цього Закону, невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про надходження скарги, а також про ухвалене судом рішення.
4. Якщо скаргу прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав скаргу подано до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про надходження скарги зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.
Стаття 106. Строки оскарження
1. Скарга до виборчої комісії або до суду може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
3. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до виборчої комісії вищого рівня або до суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.
5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.
6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 108 цього Закону.
7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.
Стаття 107. Форма та зміст скарги
1. Скарга до виборчої комісії або до суду подається у письмовій формі. Скарга повинна містити:
1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
4) суть порушеного питання;
5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;
7) перелік документів і матеріалів, що додаються;
8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;
9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 103 цього Закону, із зазначенням дати підписання.
2. Скарга від імені виборчої комісії подається за рішенням виборчої комісії, яке додається до скарги, підписується головуючим на засіданні виборчої комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою, та засвідчується печаткою виборчої комісії.
3. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.
Стаття 108. Порядок і строки розгляду скарг
1. Розгляд скарг судом здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Розгляд скарг виборчою комісією здійснюється у порядку, встановленому цією статтею.
3. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 107 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 107 цього Закону у передбачені цим Законом строки.
4. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.
5. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 107 цього Закону, розглядається судом або відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами шостою - восьмою цієї статті.
6. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у строк, передбачений частиною п'ятою цієї статті, але не пізніше початку голосування.
7. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею відразу після закінчення голосування.
8. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до виборчої комісії вищого рівня або до суду, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.
9. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
10. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу). Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.
11. Копії скарги та доданих до неї документів надаються
суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.
12. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.
13. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.
14. Інші питання порядку розгляду скарг виборчими комісіями визначаються Центральною виборчою комісією відповідно до вимог цього Закону.
15. Суди, виборчі комісії та органи прокуратури організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг та звернень виборчих комісій у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.
Стаття 109. Докази
1. Доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:
1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;
2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії;
3) речові докази;
4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.
2. Докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.
3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.
4. Виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги.
5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.
6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги виборча комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.
7. Виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.
Стаття 110. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги
1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.
2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;
4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;
5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;
7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.
3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:
1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;
2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;
4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;
6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.
4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.
5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:
1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
2) скасувати рішення;
3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів;
4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
5) поновити іншим способом порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;
6) зобов'язати суб'єкта оскарження та (або) інший орган, партію (блок), засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.
6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про вибори депутатів, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.
7. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
8. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
9. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб'єктів виборчого процесу.
10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній виборчій комісії, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день - невідкладно.
11. Рішення суду, прийняте в першій інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження у терміни, встановлені статтею 111 цього Закону.
Стаття 111. Особливості перегляду судових рішень
1. Учасники судового розгляду справи мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, що не набрало законної сили, якщо суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не дав належну оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права або істотно порушив норми судочинства.
2. Апеляційна скарга також може бути подана третьою особою - суб'єктом виборчого процесу, яка не брала участі в судовому розгляді справи, якщо рішення суду першої інстанції порушує її права, свободи та законні інтереси.
3. Рішення апеляційних судів, ухвалені ними у першій інстанції, переглядаються в апеляційному порядку Верховним Судом України.
4. Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом двох днів з дня, наступного після дня одержання копії рішення.
5. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години останньої суботи перед днем виборів.
6. Апеляційні скарги, подані після закінчення строків, встановлених частинами четвертою та п'ятою цієї статті, залишаються без розгляду.
7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом двох днів з дня прийняття апеляційної скарги, а стосовно судових рішень, що були ухвалені судом першої інстанції до дня виборів, - не пізніше часу початку голосування.
Стаття 112. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб
1. Суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків, протиправного втручання у діяльність виборчих комісій або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань передвиборної агітації.
2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до окружної виборчої комісії чи Центральної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації.
3. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи розглядається судом у складі трьох професійних суддів.
4. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності у випадках та в порядку, передбачених законом.
Стаття 113. Особливості оскарження рішень чи дій партій (блоків), інших об'єднань громадян
1. Виборча комісія, кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, а також виборець, виборчі права якого порушено, може оскаржити рішення чи дії партії (блоку), об'єднання громадян, її (його) посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.
2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до відповідної окружної виборчої комісії чи Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду за місцезнаходженням відповідного органу партії (блоку), об'єднання громадян.
Стаття 114. Особливості оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, їх власників, посадових осіб та творчих працівників
1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частиною дванадцятою статті 71 цього Закону, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації.
2. Центральна виборча комісія чи окружна виборча комісія має право з власної ініціативи оскаржувати дії чи бездіяльність, зазначені у частині першій цієї статті.
3. Скарга, зазначена у частинах першій та другій цієї статті, подається до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного засобу масової інформації.
4. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до:
1) Центральної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника;
2) відповідної окружної виборчої комісії - стосовно дій чи бездіяльності регіонального чи місцевого засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника.
Стаття 115. Особливості оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати
1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність кандидата у депутати, якщо ці дії чи бездіяльність спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата у депутати, проведення передвиборної агітації, а також на порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів або виборчих прав громадян.
2. Виборець може оскаржити дії чи бездіяльність кандидата у депутати, якщо ці дії чи бездіяльність порушили його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі.
3. Скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати подається до Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду м. Києва.
Стаття 116. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, членів виборчих комісій
1. Суб'єкт виборчого процесу має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена виборчої комісії.
2. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, члена дільничної виборчої комісії подається до відповідної окружної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням виборчої дільниці.
3. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності окружної виборчої комісії, члена окружної виборчої комісії подається до Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії.
4. Скарга щодо рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії подається до Верховного Суду України.
5. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів виборчих комісій розглядається судом у складі трьох професійних суддів.
Стаття 117. Відповідальність за порушення законодавства про вибори депутатів
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори депутатів, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.
Стаття 118. Зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей
1. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів передає виборчу та іншу документацію, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у тому числі протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів, до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні виборчі комісії передають таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.
2. Виборча документація, що не підлягає внесенню до Національного архівного фонду, передається окружними виборчими комісіями до місцевих архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" ( 3814-12 ).
3. Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних та інших архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
4. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення діяльності дільничних та окружних виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих виборчих комісій, методичної літератури, що надавалися виборчим комісіям на період виборчого процесу.
5. Виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, відкріпні посвідчення, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів, після чого знищуються в установленому порядку.
6. Архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації з виборів депутатів у порядку, встановленому законодавством України.