1. Спеціальний торговий патент може бути придбаний суб'єктом підприємницької діяльності, який займається видами діяльності, визначеними в статтях 3 та 3-1 цього Закону. У разі, якщо декілька суб'єктів підприємницької діяльності мають торговельні зали для покупців або надають побутові послуги в одному окремому приміщенні, будівлі або їх частинах, крім ринків усіх форм власності, спеціальний торговий патент видається лише за умови, що всі зазначені суб'єкти підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти.
2. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно приймає рішення про придбання спеціального торгового патенту.
3. Порядок придбання спеціального торгового патенту на відповідні види діяльності встановлюється статтями 3 та 3-1 цього Закону.
4. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг. При цьому розрахункова сума надходжень за рік від суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді плати за спеціальні торгові патенти не може бути меншою від загальної суми надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачених такими суб'єктами підприємницької діяльності за попередній бюджетний рік з урахуванням рівня інфляції. При здійсненні розрахунку враховуються сплачені суб'єктом підприємницької діяльності податки і збори (обов'язкові платежі), визначені у частині першій статті 7-1 цього Закону.
Вартість спеціального торгового патенту не обмежується граничними рівнями, встановленими статтями 3 та 3-1 цього Закону.
Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати диференційовану плату за спеціальний торговий патент залежно від площі, яка використовується суб'єктом підприємницької діяльності для здійснення торговельної діяльності або надання побутових послуг. Шкала ставок плати за квадратний метр площі може бути пропорційною або регресивною чи прогресивною.
Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності або окремо для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Забороняється встановлювати вартість спеціального торгового патенту для окремого суб'єкта підприємницької діяльності.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до цього Закону здійснюють діяльність без придбання торгового патенту або з придбанням пільгового торгового патенту, можуть придбавати в установленому цією статтею порядку спеціальний торговий патент".
6. Абзац перший частини четвертої статті 4 викласти в такій редакції:
"4. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень за календарний місяць".
7. У статті 5:
абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
"2. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):
для використання грального автомату з грошовим або майновим виграшем - 700 гривень;
для використання грального столу з кільцем рулетки - 32000 гривень;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 24000 гривень за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 2000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 600 гривень за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 2400 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу".
8. Статтю 6 доповнити частиною такого змісту:
"Кошти, одержані від продажу спеціальних торгових патентів, зараховуються:
до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати спеціального торгового патенту - у розмірі 67 відсотків;
до Пенсійного фонду України - у розмірі 17 відсотків;
до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - у розмірі 5 відсотків;
до Фонду соціального страхування України - у розмірі 2 відсотків;
до державного фонду сприяння зайнятості населення - у розмірі 1 відсотка;
до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому законодавством для зарахування податку на доходи фізичних осіб, - у розмірі 6 відсотків;
до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому законодавством для зарахування плати (податку) за землю, - у розмірі 2 відсотків загальних надходжень.
Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України".
9. У статті 7:
у частині першій:
в абзаці четвертому слова "роздрібної торгівлі" замінити словами "торговельної діяльності";
абзац шостий доповнити словами "та надання побутових послуг";
в абзаці другому частини другої слова "роздрібної торгівлі" замінити словами "торговельної діяльності".
10. Доповнити Закон статтею 7-1 такого змісту:
"Стаття 7-1. Особливості оподаткування при придбанні суб'єктом підприємницької діяльності спеціального торгового патенту
1. Суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент, не сплачує:
податок на додану вартість;
податок на доходи фізичних осіб;
податок на прибуток підприємств;
плату (податок) за землю;
збір за спеціальне використання природних ресурсів;
збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збір на обов'язкове соціальне страхування;
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
збір до Державного інноваційного фонду;
відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
комунальний податок;
ринковий збір;
збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.
2. На суб'єктів підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент, не поширюються вимоги Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині обов'язкового застосування електронних контрольно-касових апаратів.
3. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які придбали спеціальний торговий патент, ведуть бухгалтерський облік відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються щодо видів підприємницької діяльності, зазначених у статтях 3 та 3-1 цього Закону. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності займається одночасно іншими видами діяльності, він зобов'язаний вести окремий бухгалтерський облік такої діяльності і сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) щодо цієї діяльності на загальних підставах. Порядок ведення бухгалтерського обліку такими суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які придбали спеціальний торговий патент, звільняються від обов'язку ведення обліку доходів і витрат щодо підприємницької діяльності, для здійснення якої придбано спеціальний торговий патент.
Доходи від підприємницької діяльності, для здійснення якої суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа придбав спеціальний торговий патент, не включаються до складу інших оподатковуваних доходів, у тому числі до сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.
Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються виключно такими видами підприємницької діяльності, для здійснення яких вони придбали спеціальні торгові патенти, звільняються від обов'язку подання декларацій як суб'єкти підприємницької діяльності і подають декларації про свої доходи у порядку, передбаченому законодавством України для громадян, які не займаються підприємницькою діяльністю".
11. Статтю 8 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону
1. Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність:
за порушення термінів сплати або неповного внесення чергових платежів нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати, від суми недоїмки, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати;
за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;
за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;
за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;
за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
2. До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької діяльності зупиняється.
3. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
4. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством".
12. У статті 9:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Податок на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності чи структурного (відокремленого) підрозділу, який підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів";
частину другу виключити.
У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами другою - четвертою;
у частині третій слово "інспекціями" замінити словом "органами";
у частині четвертій:
слова "державною податковою інспекцією" замінити словами "державним податковим органом";
слова "до місцевого бюджету" замінити словами "до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету)";
доповнити статтю частинами п'ятою та шостою такого змісту:
"5. Положення абзацу другого частини першої статті 2, статті 3-2, частини другої статті 6, статті 7-1 цього Закону застосовуються в порядку експерименту на обмежених територіях, які визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. Термін проведення експерименту не може бути меншим за 1 календарний рік.
6. Кабінет Міністрів України за поданням органів місцевого самоврядування може достроково припинити проведення експерименту, якщо його наслідком буде істотне зменшення надходжень до відповідних бюджетів та до державних цільових фондів".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 1998 року.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України в місячний термін після опублікування цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів у зв'язку з прийняттям цього Закону;
привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити розроблення, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
вжити заходів до проведення з 1 квітня 1998 року відповідно до цього Закону експерименту щодо застосування спеціального торгового патенту.