до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
14) за порушення вимог частини третьої статті 73 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
15) за порушення вимог частин першої, сімнадцятої статті 74 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
16) за порушення вимог частин четвертої, п’ятої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 76 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
17) за порушення вимог частини третьої статті 78 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
18) за порушення вимог абзацу четвертого частини третьої статті 79 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
19) за порушення вимог статті 81 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
20) за порушення вимог статті 82 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
21) за порушення вимог статті 83 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
22) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 85 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
23) за порушення вимог абзацу другого частини п’ятої, частини шостої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
24) за порушення вимог частин сьомої, восьмої, дев’ятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
25) за порушення вимоги частини десятої статті 86 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
26) за порушення вимог частини третьої статті 87 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
27) за порушення вимоги частини другої статті 88 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 400 тисяч гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
28) за порушення вимог абзацу четвертого частини третьої статті 88 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
29) за порушення вимог частини першої, абзаців першого, третього, п’ятого частини другої, частин п’ятої, шостої, сьомої, восьмої, дев’ятої статті 90 Закону -
до фізичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі від 200 тисяч до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
30) за порушення вимог абзаців другого, четвертого частини другої, частин третьої, четвертої статті 90 Закону -
до юридичних осіб у розмірі від 400 тисяч до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
31) за порушення вимоги частини шостої статті 93 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
32) за порушення вимоги частини сьомої статті 95 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
33) за порушення вимог частин третьої, п’ятої статті 97 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
34) за порушення вимог абзацу другого частини першої, частин п’ятої, восьмої, дев’ятої, десятої, одинадцятої статті 98 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
35) за порушення вимог абзацу першого частини другої, частини третьої, абзацу першого частини четвертої, частини шостої статті 100 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
36) за порушення вимоги статті 101 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
37) за порушення вимог частини першої, абзацу шостого частини другої, частин третьої, п’ятої, шостої статті 102 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
38) за порушення вимоги частини шостої статті 124 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
39) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 126 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
40) за порушення вимог частини четвертої щодо пунктів 16, 17, 29, 30 частини першої статті 128 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
41) за порушення вимог частин першої, п’ятої, шостої, восьмої статті 133 - 1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
42) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої, п’ятої статті 148 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
43) за порушення вимог частини першої статті 150 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
44) за порушення вимог частини першої статті 153 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
45) за порушення вимог частин першої, другої статті 156 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
46) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 157 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 9 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень;
47) за порушення вимог частини першої статті 159 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
3. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про товарні біржі" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог частини другої статті 3 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 13 - 1 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 17 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 41 мільйона гривень, але не більше 2 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини другої статті 21 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
4) за порушення вимоги частини другої статті 22 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 243 мільйонів гривень, але не більше 15 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
4. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу другого частини четвертої статті 52 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 81 мільйона гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частин першої, другої, восьмої, дев’ятої, десятої статті 92 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частин першої, другої, третьої, четвертої статті 113 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 22 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 110 мільйонів гривень, але не більше 5 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
5. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про депозитарну систему України" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимоги частини третьої статті 4 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 80 мільйонів гривень, до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини третьої статті 16 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог частини п’ятої статті 18 Закону -
до юридичних осіб у розмірі до 315 мільйонів гривень, але не більше 10 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
6. Комісія може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог Закону України "Про рекламу" (далі у цій частині - Закон):
1) за порушення вимог абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону щодо фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія, -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
2) за порушення вимог частини шостої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи;
3) за порушення вимог абзацу третього частини дев’ятої статті 25 Закону -
до фізичних осіб у розмірі до 21 мільйона гривень, до юридичних осіб у розмірі до 150 мільйонів гривень, але не більше 3 відсотків загального річного обороту юридичної особи.
7. Комісія може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за інші порушення профільного законодавства, ніж передбачені частинами першою - шостою цієї статті, -
до фізичних осіб у розмірі до 50 тисяч гривень, до юридичних осіб у розмірі до 100 тисяч гривень.
8. У разі якщо розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого частинами першою - сьомою цієї статті, може бути визначений, за таке порушення Комісія незалежно від максимального розміру фінансової санкції, передбаченого цією статтею, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) у розмірі, що:
1) вдвічі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених частинами першою - сьомою цієї статті, крім порушень, зазначених у пункті 2 цієї частини;
2) втричі перевищує розмір вигоди, отриманої особою внаслідок вчинення порушення, передбаченого цією статтею, - для порушень, передбачених пунктами 41-47 частини другої, пунктами 2-4 частини третьої цієї статті.
Для цілей цієї частини під вигодою, отриманою внаслідок вчинення порушення, розуміється отриманий особою прибуток або збитки, яких вдалося уникнути, внаслідок вчинення такого порушення.
9. Для цілей цієї статті під загальним річним оборотом юридичної особи розуміється загальний сукупний дохід, який отримано юридичною особою (крім банку та страховика), що розраховується на основі річної фінансової звітності, перевіреної суб’єктом аудиторської діяльності, та складається з суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), суми інших операційних доходів, суми інших фінансових доходів, суми інших доходів.
Для цілей цієї частини під загальним річним оборотом юридичної особи, яка є банком або страховиком, розуміється загальний сукупний дохід, який отримано такою юридичною особою від операцій на ринках капіталу.
У разі складення особою, яку притягнуто до відповідальності, консолідованої фінансової звітності загальний річний оборот розраховується за даними такої консолідованої фінансової звітності.
Комісія встановлює порядок розрахунку загального річного обороту для юридичних осіб (крім банків), які складають і подають у файлі єдиного електронного формату фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами на основі таксономії.
Порядок розрахунку загального річного обороту для банків встановлюється Комісією за погодженням з Національним банком України.
10. Грубим порушенням профільного законодавства вважається порушення, за яке відповідно до цієї статті передбачено максимальний розмір фінансової санкції (штрафу) у розмірі понад 500 тисяч гривень.
Усі інші порушення профільного законодавства не вважаються грубими".
2. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
1) частину першу статті 2 - 1 викласти в такій редакції:
"Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", повідомлення про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", а також сприяння особі у здійсненні будь-якого з таких повідомлень, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання";
2) частини першу і четверту статті 235 викласти в такій редакції:
"У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою та/або повідомленням про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір";
"У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою та/або повідомленням про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, передбаченого Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку".
3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
1) частину першу статті 194 викласти в такій редакції:
"1. Цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз";
2) статтю 196 виключити.
4. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) статтю 45 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
2) частину другу статті 48 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
3) у статті 137:
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій";
абзац другий частини тринадцятої викласти в такій редакції:
"Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів".
5. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
2) частину другу статті 51 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
3) статтю 56 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. З метою захисту прав інформатора, встановлених Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за зверненням інформатора може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах інформатора, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інформаторів, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) інформатора";
4) у статті 150:
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій";
абзац другий частини дванадцятої викласти в такій редакції:
"Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів";
5) частину другу статті 293 доповнити пунктом 12 такого змісту:
"12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках";
6) розділ IV доповнити главою 14 такого змісту:
" Глава 14. Розгляд судом справ про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках
Стаття 350 - 9 . Підсудність
1. Заява про розкриття особами, визначеними пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням особи, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, а у разі якщо такою особою є нерезидент - за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 350 - 10 . Зміст заяви
1. У заяві до суду про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником;
3) ім’я (найменування) та місце проживання або місцезнаходження особи, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку вимагається розкрити;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, та/або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяг (межі розкриття) інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо особи та мету використання такої інформації.
Стаття 350 - 11 . Розгляд справи
1. Справа про розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття такої інформації, та особи, в розпорядженні якої знаходиться така інформація, а в разі якщо справа розглядається з метою забезпечення охорони державних інтересів та національної безпеки - з повідомленням лише заявника.
2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та/або особи, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, чи представників зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав участь такої особи (таких осіб) обов’язковою.
3. У разі якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Стаття 350 - 12 . Рішення суду
1. У рішенні про розкриття особою, визначеною пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
1) ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження чи ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
2) ім’я (найменування), місце проживання або місцезнаходження особи, щодо якої особа, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, має розкрити таку інформацію;
3) ім’я (найменування) та місце проживання або місцезнаходження особи, у розпорядженні якої знаходиться інформація щодо особи, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку необхідно розкрити;
4) обсяг (межі розкриття) інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яка має бути надана особою, у розпорядженні якої знаходиться така інформація, її одержувачу, а також мета використання такої інформації.
2. У разі якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає особі, у розпорядженні якої знаходиться інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку необхідно розкрити, заявнику та особі, щодо якої розкривається така інформація.
Особа, щодо якої розкривається інформація, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання";
7) частину першу статті 430 доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:
"6 - 1 ) розкриття особою, визначеною пунктами 1-3 частини першої статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи".
6. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) частину першу статті 33 після слів "Національного банку України" доповнити словами "Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
2) статтю 46 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку";
3) частину третю статті 48 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі якщо позов подано до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд до ухвалення рішення у справі замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі";
4) частину першу статті 125 доповнити пунктом 10 такого змісту:
"10) інші відомості, які вимагаються у випадках, визначених цим Кодексом";
5) пункт 4 частини третьої статті 151 викласти в такій редакції:
"4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій";
6) параграф 2 глави 11 розділу II доповнити статтями 289 - 6 -289 - 8 такого змісту:
" Стаття 289 - 6 . Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі відповідної заяви про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
2. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків").
Для цілей цієї статті майно є доказом, якщо воно було об’єктом протиправних дій або було набуто протиправним шляхом, або було знаряддям вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"), або зберегло на собі сліди чи містить відомості про вчинення протиправних дій, а також може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Не допускається накладення арешту з інших підстав, ніж з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке є предметом арешту.
Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої правопорушенням.
3. Зупиненням виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках є тимчасова, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, заборона вчинення дій, які сторони договору - учасники ринків капіталу або учасники товарних спот-ринків зобов’язалися вчинити на виконання таких договорів.
Зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках допускається виключно з підстав недопущення вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків") або недопущення (зменшення) негативних наслідків такого порушення.
Невиконання сторонами договору - учасниками ринків капіталу або учасниками товарних спот-ринків дій, передбачених договором внаслідок дії заборони суду, не є порушенням зобов’язання та не може бути підставою для застосування правових наслідків порушення зобов’язання.
4. Із заявами, передбаченими частиною першою цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Заява про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках подається невідкладно після винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, але не пізніше завершення наступного робочого дня після винесення такої постанови.
Заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частинами другою та/або третьою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, протягом якого такі вимоги підлягають застосуванню;
5) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копія постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
7) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви про накладення арешту на майно не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
Повернення заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків, але не пізніше 48 годин з моменту винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
6. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про накладення арешту на майно за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо майна, не пов’язаного з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо договір, щодо якого заявлено вимогу, не пов’язаний з предметом розслідування.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, стосовно якої подано таку заяву. Неприбуття таких осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
8. Під час розгляду заяв, передбачених частиною першою цієї статті, суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна або зупинення виконання договору.
9. Суд відмовляє у задоволенні заяви про накладення арешту на майно, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що майно, щодо якого подано заяву про накладення арешту, є доказом для цілей цієї статті, а також не доведе існування підстав, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті.
Суд відмовляє у задоволенні заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що укладення або виконання таких договорів становить порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"), якого можливо уникнути або негативних наслідків якого можливо уникнути чи зменшити їх в результаті такого зупинення.
10. У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) дата постановлення ухвали;
2) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною другою цієї статті;
4) заборона розпоряджатися та користуватися майном, а також перелік майна, на яке накладено арешт;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії арешту та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
11. У разі задоволення заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) дата постановлення ухвали;
2) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною третьою цієї статті;
4) перелік дій, які заборонено вчиняти в рамках виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії зупинення виконання договорів та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
12. У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна або зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) він постановляє ухвалу, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб.
13. Копія ухвали, передбаченої частинами десятою, одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а в разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
14. Ухвала, передбачена частинами десятою, одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
15. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачену цією статтею, не перешкоджає її виконанню.
16. Заходи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, можуть бути скасовані ухвалою суду повністю або частково до завершення строку, на який такі заходи застосовані відповідно до ухвали суду, за клопотанням особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) таку ухвалу було постановлено, якщо вона доведе, що в подальшому застосуванні такого заходу немає потреби.
17. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частинами десятою, одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку дії заходів, передбачених частиною другою або третьою цієї статті. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею.
Стаття 289 - 7 . Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі відповідної заяви про надання доступу до такої інформації про електронні комунікаційні послуги:
1) від постачальників послуг голосових електронних комунікацій та/або міжособистісних послуг електронних комунікацій - інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, вхідні та вихідні повідомлення із зазначенням дати, часу, тривалості та ідентифікацією телефонних номерів (номерів національного або міжнародного плану нумерації), з яких були отримані та/або на які надіслані повідомлення;
2) від постачальників послуг доступу до мережі Інтернет - інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, строк користування послугою, тип використовуваної послуги, мережеві адреси із зазначенням дати, часу, тривалості сеансу.
2. Із заявами, передбаченими пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заяви, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заяви, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Такі заяви подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) постачальника послуг, визначеного частиною першою цієї статті;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) особи, яка є споживачем послуг, визначених частиною першою цієї статті;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання доступу до інформації, передбаченої пунктами 1 та/або 2 частини першої цієї статті, у тому числі строк, протягом якого необхідний доступ до такої інформації;
6) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копія постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
8) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким пропонується надати право доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
9) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо інформації, не пов’язаної з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, яка є постачальником відповідних послуг. Неприбуття таких осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
6. Під час розгляду заяв, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги.
7. Суд відмовляє у задоволенні заяви про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що інформація, щодо якої подано заяву, стосується предмета розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
8. У разі задоволення заяви про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким надається право доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) постачальника послуг, визначеного частиною першою цієї статті;
5) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) особи, яка є споживачем послуг, визначених частиною першою цієї статті;
6) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії.
9. Копія ухвали, передбаченої частиною восьмою цієї статті, негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а в разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
10. Ухвала, передбачена частиною восьмою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
11. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачену цією статтею, не перешкоджає її виконанню.
12. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною восьмою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею.
Стаття 289 - 8 . Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо отримання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб (крім приміщень, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням).
2. Із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, мають право звернутися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Така заява подається у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, доступ до приміщення якої необхідний;
4) інформацію про приміщення або частину приміщення, до якого необхідний доступ;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, протягом якого необхідний доступ до приміщень;
6) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
8) обґрунтування того, що доступ до речей, інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем, документів або інформації, яка може в них міститися (далі для цілей цієї статті - речі або документи), Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку неможливо отримати без доступу до приміщення, в якому такі речі або документи знаходяться;
9) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким пропонується надати право доступу до приміщень;
10) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо доступу до приміщень, не пов’язаних з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. Після отримання заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб суд здійснює судовий виклик особи, доступ до приміщення якої необхідний, крім випадку, встановленого частиною шостою цієї статті.
6. Якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку доведуть суду наявність обставин, що дають підстави вважати, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зміни речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, яке є предметом розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, заява про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб може бути розглянута судом без виклику особи, доступ до приміщення якої необхідний.
7. У повістці про судовий виклик, яку суд надсилає особі, доступ до приміщення якої необхідний, зазначається про обов’язок збереження речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
8. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, стосовно якої подано таку заяву (або її представника), крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Неприбуття за судовим викликом особи, доступ до приміщення якої необхідний, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду заяви.
9. Під час розгляду заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд має право за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб.
10. Суд задовольняє заяву про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку доведе наявність достатніх підстав вважати, що відповідні речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами або документами розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у такому розслідуванні;
3) не перебувають у приміщеннях, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро та/або адвокатським об’єднанням.
У разі якщо речі або документи містять охоронювану законом таємницю, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку також має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах або документах, та неможливість в інший спосіб довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей або документів.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе наявність достатніх підстав, передбачених цією частиною, суд постановляє ухвалу про відхилення заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб.
Доступ особи до речей або документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей або документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, яка не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
11. У разі задоволення заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким надається право доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, доступ до приміщення якої надано;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії, який не може перевищувати один місяць.
12. Копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається представнику Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особі, стосовно якої подано таку заяву (або її представнику), крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, у день її постановлення, а в разі відсутності такої особи (її представника) під час оголошення ухвали надсилається їй (їм) не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
У разі постановлення ухвали без виклику особи, доступ до приміщення якої надається, у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, копія такої ухвали вручається такій особі уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні доступу до такого приміщення.
13. Ухвала, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
14. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, доступ до приміщення якої надається, у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, апеляційна скарга може бути подана такою особою протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали відповідно до абзацу другого частини дванадцятої цієї статті.
Подання апеляційної скарги на ухвалу, передбачену частиною одинадцятою цієї статті, не зупиняє її виконання.
15. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку доступу до приміщень фізичних або юридичних осіб. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею";
7) абзац дев’ятий частини першої статті 371 після цифр "283" доповнити словом і цифрами "статтями 289 - 6 , 289 - 7 , 289 - 8 ".
7. Статтю 8 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами) після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Довідка про нотаріально посвідчені договори щодо цінних паперів та/або інших фінансових інструментів, укладені особою, стосовно якої проводиться розслідування відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", надається на обґрунтовану письмову вимогу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, засвідчену її гербовою печаткою, з обов’язковим зазначенням відомостей про постанову про проведення зазначеного розслідування".
У зв’язку з цим частини десяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - сімнадцятою.
8. У статті 8 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121 із наступними змінами):
1) частину другу викласти в такій редакції:
"Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частинами третьою і п’ятою цієї статті та частиною першою статті 10 цього Закону";
2) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Умови та розмір оплати праці Голови та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також інших працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
9. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):
1) частину дев’яту статті 61 викласти в такій редакції:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у порядку, передбаченому статтею 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", надавати регуляторам ринків капіталу іноземних держав, які є підписантами Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією (Multilateral Memorandum of Understanding Concerning Consultation and Cooperation and the Exchange of Information - MMoU) Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO), інформацію, що становить банківську таємницю, отриману від банків у порядку, передбаченому цим Законом. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та/або виконання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку встановлених законом функцій, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
2) пункт 7 частини першої статті 62 викласти в такій редакції:
"7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку - у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та звітних даних відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також у разі проведення відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" розслідування стосовно особи, яка є клієнтом банку, на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо банківських рахунків такого клієнта та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та щодо конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, дату відкриття та/або закриття рахунку, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки (включаючи інформацію про дату таких операцій та розмір сум, що підлягали нарахуванню та/або списанню), ідентифікаційні дані бенефіціара за рахунком умовного зберігання (ескроу) (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку, для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)";
3) частину восьму статті 62 - 2 викласти в такій редакції:
"Національний банк України має право у порядку інформаційної взаємодії надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку документи та інформацію, що становлять банківську таємницю, необхідні для отримання банком ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також необхідні для здійснення державного нагляду за діяльністю такого банку на ринках капіталу";
4) частину третю статті 69 після слів "або вимоги до форм" доповнити словами "перелік показників та порядок їх формування";
5) статтю 73 доповнити частиною двадцять другою такого змісту:
"У разі отримання від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про вчинення банком порушення, застосування заходу впливу за яке віднесено до компетенції Національного банку України, а також пропозиції, передбаченої частиною одинадцятою статті 49 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", Національний банк України інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про результати розгляду отриманого повідомлення/пропозиції на її запит".
10. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47-48, ст. 372; 2012 р., № 12-13, ст. 82, № 37, ст. 443; 2019 р., № 44, ст. 277):
1) статтю 8 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. У разі звернення недержавного пенсійного фонду до державних органів із заявою про надання адміністративної послуги плата за надання такої адміністративної послуги (у разі якщо така плата встановлена законодавством) сплачується засновником такого недержавного пенсійного фонду. У разі наявності у недержавного пенсійного фонду кількох засновників плата за надання адміністративної послуги сплачується одним із них за їхньою домовленістю";
2) частини другу і дев’яту статті 67 викласти в такій редакції:
"2. Державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігачів, страхових організацій та банківських установ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та іншими актами законодавства";
"9. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює правозастосування відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
11. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):
1) у статті 25:
а) включити частину шосту такого змісту:
"6. Реклама цінних паперів, щодо яких здійснено або буде здійснено публічну пропозицію, повинна відповідати таким додатковим вимогам:
1) містити зазначення про наявність затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проспекту, посилання на веб-сайт та/або базу даних, де такий проспект оприлюднено або буде оприлюднено відповідно до вимог статті 102 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також інформацію про місце, в якому інвестори (потенційні інвестори) можуть (зможуть) отримати такий проспект у паперовій формі.
Вимоги цього пункту не застосовуються у випадках, визначених частиною четвертою статті 97 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) інформація, що міститься у рекламі, повинна бути точною, коректною, достовірною та неоманливою, а також узгоджуватися з інформацією, що міститься у проспекті (якщо проспект вже опубліковано), або з інформацією, яка повинна міститися у проспекті (якщо проспект ще не опубліковано)";
б) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Додаткові вимоги до реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", іншими законами щодо фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, з урахуванням Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
У зв’язку з цим частини сьому - дев’яту вважати відповідно частинами восьмою - десятою;
в) у частину восьму включити абзац сьомий такого змісту:
"рекламувати фінансові піраміди, заборонені згідно із законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
г) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. У разі якщо постановою або розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку емісію цінних паперів визнано недобросовісною чи недійсною або випуск цінних паперів визнано таким, що не відбувся, емітент таких цінних паперів зобов’язаний припинити розповсюдження реклами цінних паперів відповідного випуску протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем повідомлення такого емітента про винесення постанови або видання розпорядження.
У разі виявлення порушення вимог законодавства про рекламу фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виносить постанову про зупинення на період до десяти робочих днів або про заборону відповідної реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, про що повідомляє рекламодавцям та розповсюджувачам (суб’єктам у сфері медіа, що здійснюють розповсюдження такої реклами) протягом трьох робочих днів з дня винесення такої постанови.
У разі винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про зупинення або про заборону відповідної реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків рекламодавець та розповсюджувач зобов’язані припинити розповсюдження такої реклами протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем повідомлення про винесення такої постанови.
Перебіг періоду зупинки розповсюдження реклами, щодо якої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про зупинення, починається з дня припинення розповсюдження такої реклами на виконання такої постанови.
У разі невиконання постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення або заборону відповідної реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків рекламодавець та розповсюджувач притягаються до відповідальності за вчинення такого порушення у порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
Порядок поновлення розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
2) абзац перший частини четвертої статті 27 після слів "Національного банку України" доповнити словами "або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку".
12. У Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами):
1) абзац восьмий статті 2 викласти в такій редакції:
"рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, облік яких не здійснюється у системі депозитарного обліку, а також майнові права та обов’язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку";
2) частину першу статті 37 доповнити пунктом 2 - 1 такого змісту:
"2 - 1 ) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду в порядку статті 289 - 6 Кодексу адміністративного судочинства України".
13. Статтю 18 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 17, ст. 146 із наступними змінами) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
"12. Комітет, до предмета відання якого належить питання ринків капіталу, вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатури двох осіб, які входять до складу Бюджетної ради Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та визначає одну особу, яка делегується до складу Консультаційно-експертної ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
14. Частину першу статті 9 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 34, ст. 291; 2012 р., № 7, ст. 53) викласти в такій редакції:
"1. Протягом одного місяця з дня державної реєстрації холдингової компанії така компанія має оприлюднити інформацію про напрями своєї діяльності у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків".
15. Частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) після слів "фінансових послуг" доповнити словами "державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках".
16. У Законі України "Про захист персональних даних" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 34, ст. 481 із наступними змінами):
1) абзац третій частини другої статті 12 доповнити словами "крім випадків, встановлених законом";
2) частину третю статті 29 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Держави, регулятори ринків капіталу яких є підписантами Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO), визнаються такими, що забезпечують належний рівень захисту персональних даних".
У зв’язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим.
17. Частину першу статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577; із змінами, внесеними Законом України від 10 квітня 2023 року № 3022-IX) доповнити пунктом 26 - 1 такого змісту:
"26 - 1 ) інформатори у зв’язку із здійсненням ними повідомлення про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку із здійсненням такого повідомлення".
18. У Законі України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337):
1) частину восьму статті 6 викласти в такій редакції:
"8. Реєстрація регламенту та внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Реєстру, а також реєстрація змін до регламенту здійснюються за плату, розмір якої встановлюється Комісією";
2) у частині дев’ятій статті 7:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) придбання цінних паперів під час їх первинного розміщення чи продаж емітентом раніше викуплених цінних паперів або пред’явлення до викупу цінних паперів такого інституту здійснюється учасниками такого інституту чи інвесторами через інвестиційну фірму, з якою укладено договір андеррайтингу щодо таких цінних паперів, або інвестиційною фірмою, з якою укладено договір андеррайтингу щодо таких цінних паперів, за власний рахунок чи за рахунок її клієнтів";
абзац сьомий викласти в такій редакції:
"Порядок взаємодії компанії з управління активами біржового інституту спільного інвестування та інвестиційної фірми, з якою укладено договір андеррайтингу щодо цінних паперів такого інституту, встановлюється Комісією";
3) пункт 6 частини другої статті 42 викласти в такій редакції:
"6) укладення в разі потреби договору з інвестиційною фірмою";
4) частину третю статті 55 викласти в такій редакції:
"3. У разі розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування інвестиційною фірмою їй виплачується винагорода відповідно до договору та нормативно-правових актів Комісії".
19. Пункт 10 - 1 частини другої статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2019 р., № 44, ст. 277) викласти в такій редакції:
"10 - 1 ) здійснення державного регулювання ринків фінансових послуг, ринків капіталу та організованих товарних ринків".
20. У Законі України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):
1) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:
"2. Поєднання депозитарної діяльності з іншими видами діяльності дозволяється виключно у випадках та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Діяльність, передбачена пунктами 3-5 частини першої цієї статті, може провадитися Національним банком України у встановлених законодавством випадках. Депозитарна діяльність Національного банку України може поєднуватися з кліринговою діяльністю";
2) статтю 4 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Внесення недостовірної інформації до системи депозитарного обліку забороняється";
3) у статті 6:
а) абзац третій частини четвертої викласти в такій редакції:
"судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи";
б) абзац третій частини п’ятої викласти в такій редакції:
"судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи";
в) абзаци другий і третій частини шостої викласти в такій редакції:
"У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок цього власника.
У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно всього випуску цінних паперів суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом";
г) абзац третій частини восьмої викласти в такій редакції:
"Особливості проведення депозитарних операцій та здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", у разі якщо відповідні цінні папери обліковуються на рахунку номінального утримувача, встановлюються Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України за погодженням з Комісією. Депозитарна установа зобов’язана до завершення поточного операційного дня, протягом якого інформація за результатами розрахунків за правочинами, укладеними на організованих ринках капіталу та поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", була отримана від Центрального депозитарію або Національного банку України, надати номінальному утримувачу відповідну інформацію про виконані правочини";
4) у статті 7:
а) пункт 2 частини шостої викласти в такій редакції:
"2) депозитарних операцій, пов’язаних із виконанням відповідного судового рішення або відповідного рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника (крім випадку, якщо залишок таких цінних паперів дорівнює нулю)";
б) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом орган чи його посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання рішення";
5) абзац третій частини першої статті 16 викласти в такій редакції:
"Депозитарними активами для Центрального депозитарію є глобальні сертифікати цінних паперів і тимчасові глобальні сертифікати цінних паперів, сертифікати знерухомлених цінних паперів на пред’явника, а також записи на рахунках у цінних паперах Центрального депозитарію у депозитаріях іноземних держав та у міжнародних депозитарно-клірингових установах";
6) статтю 18 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Депозитарні установи зобов’язані забезпечувати постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, встановлені Комісією";
7) абзаци другий і третій пункту 10 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:
"У разі якщо власник цінних паперів до 1 липня 2024 року не уклав з депозитарною установою, обраною емітентом, договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від власного імені або не здійснив переказ належних йому прав на цінні папери на свій рахунок у цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі, тимчасово, до виконання вимог цього абзацу, такі цінні папери не надають їх власнику жодних прав за цінними паперами.
Обмеження щодо користування правами за цінними паперами встановлюються депозитарною установою в системі депозитарного обліку протягом одного робочого дня після настання терміну, зазначеного в абзаці другому цього пункту".
21. У Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами):
1) пункт 1 частини першої статті 3 доповнити підпунктом "л" такого змісту:
"л) службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
2) в абзаці четвертому частини першої статті 13 - 1 слова "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; секретаріатах" замінити словами "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; офісі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; секретаріатах";
3) у примітці до статті 51 - 3 слова "Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" виключити, а після слів "член Ради Національного банку України" доповнити словами "Голова та член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноважений на розгляд справ про порушення профільного законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
4) у примітці до статті 56 слова "Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" виключити, а після слів "члена Ради Національного банку України" доповнити словами "Голови та члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженого на розгляд справ про порушення профільного законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку".
22. У Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):
1) частину першу статті 7 доповнити пунктом 1 - 1 такого змісту:
"1 - 1 ) професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) частину першу статті 19 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
"Положення цієї частини не застосовуються до органу ліцензування, що здійснює ліцензування відповідно до пункту 1 - 1 частини першої статті 7 цього Закону".
23. Пункт 9 частини третьої статті 3 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) доповнити словами "та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку".
24. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
1) пункт 7 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами";
2) абзаци четвертий і п’ятий частини другої статті 48 викласти в такій редакції:
"Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб’єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів".
25. У Законі України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 21, ст. 241; 2018 р., № 12, ст. 68; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2020 року № 738-IX):
1) в абзаці першому частини десятої статті 2 слова "Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, документи" замінити словами "Національного банку України, документи";
2) у статті 3:
а) у частині другій:
підпункт "б" пункту 1 викласти в такій редакції:
"б) банк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати проведення загальних зборів розміщує в базі даних особи, яка відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, а також на власному веб-сайті повідомлення про проведення загальних зборів, яке не містить проектів рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів";
пункти 3 і 5 викласти в такій редакції:
"3) учасникам банку надається переважне право на придбання акцій додаткової емісії, крім випадків, встановлених цим Законом.
Банк розміщує в базі даних особи, яка відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, повідомлення про можливість реалізації акціонерами переважного права при додатковій емісії акцій, крім випадків, встановлених цим Законом, не пізніше наступного дня після проведення загальних зборів";
"5) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку розглядає заяву та необхідні документи, визначені законодавством, та у випадку відсутності передбачених законодавством підстав для відмови у реєстрації приймає рішення про реєстрацію випуску акцій або про реєстрацію випуску акцій та затвердження проспекту акцій, або про реєстрацію звіту про результати емісії акцій протягом трьох робочих днів з дня подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідних заяви та повного пакета документів (не враховуючи день подання).
За наявності підстав для повернення заяви та пакета документів, які подаються Банком-правонаступником для реєстрації випуску акцій або реєстрації випуску акцій та затвердження проспекту акцій, або для реєстрації звіту про результати емісії акцій, без розгляду Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повертає відповідні заяву та документи заявнику протягом трьох робочих днів з дня їх отримання (не враховуючи день подання)";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. У разі капіталізації банку, частка держави у статутному капіталі якого перевищує 75 відсотків акцій (часток), за участю міжнародної фінансової організації наглядова рада такого банку затверджує ринкову вартість акцій, визначену відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про акціонерні товариства", станом на день, що передує дню розміщення в базі даних особи, яка відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, повідомлення про скликання загальних зборів, у порядку, встановленому цим Законом".
26. Абзац перший пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 43, ст. 250; 2020 р., № 27, ст. 177) викласти в такій редакції:
"3. Установити, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, крім Апарату Верховної Ради України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та членів Центральної виборчої комісії, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
27. У Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами:
1) частину п’яту статті 1 доповнити абзацом другим такого змісту:
"За умови відсутності централізованого виконання правочинів дія цього Закону не поширюється на діяльність суб’єкта, відповідального за забезпечення функціонування електронної торгової системи (адміністратора), визначеного відповідно до Господарського кодексу України, Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про приватизацію державного та комунального майна", "Про оренду державного та комунального майна", "Про виконавче провадження", "Про альтернативні джерела енергії", крім випадків отримання такою особою відповідної ліцензії";
2) у статті 2:
а) у частині першій:
доповнити пунктами 7 - 1 , 18 - 1 , 18 - 2 , 20 - 1 , 22 - 1 і 59 - 1 такого змісту:
"7 - 1 ) бенчмарк - індекс, за допомогою якого визначається вартість фінансового інструменту та/або зобов’язання (розмір зобов’язання), що підлягає виконанню (сплаті) за фінансовим інструментом, або індекс, який використовується з метою відстеження його дохідності та/або для визначення ефективності управління портфелем фінансових інструментів або управління активами інвестиційного чи пенсійного фонду та/або використовується для визначення складу та структури активів інвестиційного чи пенсійного фонду, або індекс, який використовується для обчислення винагороди за ефективність провадження діяльності та/або надання послуг на ринках капіталу";
"18 - 1 ) емітент фінансового інструменту - емітент емісійних цінних паперів, особа, яка видала неемісійні цінні папери, або особа, яка здійснила пропозицію щодо укладення деривативного контракту або уклала такий деривативний контракт;
18 - 2 ) закритий період - період, що становить 30 календарних днів, який безпосередньо передує даті розкриття річної або проміжної фінансової звітності емітента";
"20 - 1 ) індекс - значення, що оприлюднено або в інший спосіб розміщено у вільному публічному доступі, яке регулярно визначається повністю або частково шляхом застосування формули чи будь-якого іншого методу розрахунку або шляхом оцінювання на основі вартості одного чи кількох активів або цін (зокрема орієнтовних цін, фактичних або прогнозованих відсоткових ставок, котирувань, ринкових курсів), на основі іншого вартісного показника та/або шляхом опитування";
"22 - 1 ) інформаційні бар’єри - механізми, що відповідають вимогам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які використовуються професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків для забезпечення збереження конфіденційності інформації, яка є у володінні одного структурного підрозділу або окремого працівника такого професійного учасника, та неможливості її використання іншим структурним підрозділом або іншим працівником того самого професійного учасника";
"59 - 1 ) схеми, що ґрунтуються на акціях, - схеми, згідно з якими посадові особи або працівники емітента отримують винагороду в акціях, опціонах на акції чи будь-яких інших правах на отримання акцій або отримують винагороду на підставі динаміки ціни акції";
підпункт "б" пункту 24 викласти в такій редакції:
"б) відповідності внутрішніх документів, що описують передбачені підпунктом "а" цього пункту процеси, вимогам законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, правил організованого ринку, учасником якого є такий професійний учасник або на якому його цінні папери допущені до торгів, стандартів, правил, інших внутрішніх документів саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу, у разі якщо професійний учасник є членом такої саморегулівної організації, а також відповідність бізнес-плану (бізнес-стратегії), ухваленого наглядовою радою або іншим органом, відповідальним за здійснення нагляду професійного учасника";
пункти 29, 37, 58, 59 і 60 викласти в такій редакції:
"29) обіг цінних паперів (далі - обіг) - вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім тих правочинів, однією із сторін яких є емітент (крім емітента депозитних сертифікатів банків) або особа, яка видала неемісійний цінний папір";
"37) особа, яка здійснює виконавчі функції, - голова та члени колегіального виконавчого органу, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, або інша фізична особа, відповідальна за управління поточною діяльністю учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, чи особа, яка провадить діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками (крім пов’язаних агентів), та підзвітна з питання зазначеного управління наглядовій раді або іншому органу, відповідальному за здійснення нагляду, у тому числі стосовно виконання внутрішніх документів щодо надання відповідних послуг зазначеними професійними учасниками або особами, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками (крім пов’язаних агентів), та працівниками таких учасників або осіб";
"58) специфікація деривативного контракту - документ, у якому визначаються стандартні (типові) умови деривативного контракту, що укладається на організованому ринку;
59) строк обігу емісійних цінних паперів (далі - строк обігу) - строк, який починається з дня, наступного за днем реєстрації відповідного випуску цінних паперів, та закінчується днем, що передує дню початку погашення таких цінних паперів відповідно до проспекту або рішення про емісію;
60) тісні зв’язки - випадки, якщо дві чи більше фізичні або юридичні особи пов’язані між собою таким чином:
а) прямим та/або опосередкованим володінням часткою у розмірі 20 або більше відсотків статутного капіталу (прав голосу) юридичної особи;
б) здійсненням прямого та/або опосередкованого контролю за юридичною особою. При цьому юридична особа, яка перебуває під контролем іншої юридичної особи, яка, у свою чергу, перебуває під контролем третьої юридичної особи, вважається такою, що перебуває під контролем третьої юридичної особи.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, вважаються пов’язаними тісними зв’язками у разі, якщо вони пов’язані відносинами контролю з однією особою";
б) абзац сьомий частини другої викласти в такій редакції:
"терміни "контрольний пакет акцій", "порогові значення пакета акцій", "значний пакет акцій" - у значеннях, наведених у Законі України "Про акціонерні товариства";
3) у частині другій статті 4:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Учасники фондового ринку - це емітенти, у тому числі іноземні, або особи, які видали неемісійні цінні папери, особи, які надають забезпечення, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на цінні папери, адміністратори, професійні учасники ринків капіталу, особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, саморегулівні організації професійних учасників ринків капіталу, номінальні утримувачі, депозитарії-кореспонденти";
після абзацу сімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"1 - 1 ) юридична особа, зареєстрована на тимчасово окупованій території України".
У зв’язку з цим абзаци вісімнадцятий - двадцять перший вважати відповідно абзацами дев’ятнадцятим - двадцять другим;
доповнити абзацом двадцять третім такого змісту:
"Професійним учасникам ринків капіталу забороняється провадження професійної діяльності на ринках капіталу, а також інших видів діяльності, передбачених цим Законом, на тимчасово окупованій території України";
4) у статті 8:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Цінний папір - це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз. До цінних паперів належать:
1) акції;
2) акції корпоративних інвестиційних фондів;
3) облігації;
4) казначейські зобов’язання України;
5) інвестиційні сертифікати;
6) опціонні сертифікати;
7) фондові варанти;
8) кредитні ноти;
9) депозитарні розписки;
10) державні деривативи;
11) сертифікати фондів операцій з нерухомістю;
12) депозитні сертифікати банків;
13) ощадні сертифікати банків;
14) векселі;
15) заставні;
16) інші фінансові інструменти та/або інші об’єкти цивільних прав, визнані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку такими, що належать до цінних паперів, у разі якщо такі інструменти (об’єкти) відповідають визначенню, передбаченому абзацом першим цієї частини.
Платіжні інструменти не є цінними паперами";
б) абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:
"7. Цінні папери за ступенем оборотоздатності можуть бути не обмежені в обороті (знаходитися у вільному обігу) або обмежено оборотоздатні (обіг яких обмежений). В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів";
5) у статті 17:
а) частину першу після слова "спрямовуються" доповнити словом "виключно";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Особа, яка реалізує інфраструктурний проект, для фінансування якого здійснено емісію інфраструктурних облігацій, не має права вчиняти будь-які дії, наслідком яких може бути дострокове припинення, скасування або інша втрата прав на інфраструктурний проект, а також обтяження таких прав";
6) у статті 18:
а) абзац другий частини першої після слова "спрямовуються" доповнити словом "виключно";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Особа, яка реалізує проект екологічного спрямування, для фінансування якого здійснено емісію зелених облігацій, не має права вчиняти будь-які дії, наслідком яких може бути дострокове припинення, скасування або інша втрата прав на проект екологічного спрямування, а також обтяження таких прав";
7) частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
"6. Вимоги статей 93, 95 і 96 цього Закону не застосовуються до емісії депозитних сертифікатів банків. Інші вимоги розділу VII цього Закону щодо емісії цінних паперів застосовуються до емісії депозитних сертифікатів банків з урахуванням особливостей, визначених статтями 27, 92 цього Закону";
8) у статті 34:
а) абзац п’ятий частини другої викласти в такій редакції:
"Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку після їх погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідних сферах, - щодо поставних товарних деривативних контрактів, базовий актив яких належить до сфери, державну політику у якій формує такий центральний орган виконавчої влади. Такий центральний орган виконавчої влади має право відмовити у погодженні відповідних специфікацій з підстав, визначених нормативно-правовими актами такого центрального органу виконавчої влади";
б) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги та показники, що обмежують ризики учасників організованого ринку деривативних контрактів, зокрема встановлює методику розрахунку лімітів позицій, яких учасник організованого ринку деривативних контрактів зобов’язаний дотримуватися за товарними деривативними контрактами, та порядок їх дотримання";
9) абзац другий частини тринадцятої статті 36 викласти в такій редакції:
"У разі застосування до особи спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів відповідно до Закону України "Про санкції", які передбачають обмеження щодо укладення та виконання деривативних контрактів та/або правочинів щодо фінансових інструментів, такі правочини, вчинені за участю, від імені та/або на користь зазначених осіб, є нікчемними";
10) статтю 38 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Для цілей цієї статті та статей 39, 40 цього Закону стороною деривативного контракту, правочину щодо фінансових інструментів, правочину щодо валютних цінностей, стороною товарної операції також вважається клієнт учасника клірингу, в інтересах якого учасник клірингу уклав такий деривативний контракт, вчинив відповідно правочин щодо фінансових інструментів, правочин щодо валютних цінностей, товарну операцію";
11) у статті 41:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Професійна діяльність на ринках капіталу - це діяльність акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або товариств з додатковою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг на ринках капіталу під час здійснення будь-якого виду діяльності, передбаченого частиною другою цієї статті.
Поєднання професійної діяльності на ринках капіталу з іншими видами діяльності дозволяється виключно у випадках та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Національний банк України поєднує провадження своєї діяльності з професійною діяльністю на ринках капіталу у випадках, встановлених законом";
б) абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:
"Поєднання професійної діяльності на організованих товарних ринках з іншими видами діяльності дозволяється виключно у випадках та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
12) частину першу статті 43 викласти в такій редакції:
"1. Системно важливий професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків - це професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльність якого впливає на стабільність функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків";
13) у статті 44:
а) абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
"1. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії";
б) абзац дев’ятий частини другої викласти в такій редакції:
"Інвестиційна фірма під час провадження своєї діяльності на ринках капіталу має право надавати додаткові послуги, передбачені цією частиною (крім депозитарної діяльності депозитарної установи, передбаченої пунктом 1 цієї частини), без отримання додаткових ліцензій, інших документів дозвільного характеру";
в) абзац перший частини дев’ятої викласти в такій редакції:
"9. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів та/або коштів, в інтересах клієнтів";
г) абзац другий частини одинадцятої викласти в такій редакції:
"За договором андеррайтингу інвестиційна фірма зобов’язується на умовах та у строки, визначені проспектом цінних паперів, діючи від імені емітента або оферента, організувати розміщення або продаж заздалегідь обумовленого обсягу цінних паперів емітента або оферента та від свого імені і за власний рахунок здійснити купівлю цінних паперів, які станом на кінець передбаченого проспектом цінних паперів строку розміщення не були відчужені першим власникам";
ґ) абзац другий частини тринадцятої викласти в такій редакції:
"За договором про організацію розміщення інвестиційна фірма зобов’язується на умовах та у строки, визначені проспектом цінних паперів, діючи від імені емітента або оферента, організувати розміщення або продаж заздалегідь обумовленого обсягу цінних паперів емітента або оферента";
14) у статті 46:
а) частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Інвестиційна фірма не може отримувати грошову або негрошову винагороду за направлення заявок клієнтів до певної багатосторонньої системи, якщо такі дії порушують вимоги положень внутрішніх документів, що регламентують запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, або не відповідають зобов’язанню такої інвестиційної фірми щодо виконання доручення на найвигідніших для клієнта умовах".
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
б) абзац четвертий частини сьомої викласти в такій редакції:
"У разі виникнення спору щодо дотримання інвестиційною фірмою обов’язків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, обов’язок доведення дотримання цих обов’язків покладається на інвестиційну фірму. Вимоги цієї частини не застосовуються щодо договорів, укладених інвестиційною фірмою до подання інвестиційній фірмі заяви, передбаченої частиною шостою цієї статті";
в) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
"9. Положення цієї статті не застосовуються у разі здійснення інвестиційною фірмою, яка провадить дилерську, брокерську або субброкерську діяльність, операцій з прийнятним контрагентом у рамках провадження зазначених видів діяльності або надання відповідних додаткових послуг, пов’язаних із здійсненням таких операцій.
У відносинах з прийнятними контрагентами інвестиційні фірми зобов’язані діяти чесно, справедливо та професійно спілкуватися у спосіб, який є справедливим, чітким та не вводить в оману, беручи до уваги характер відповідного контрагента та його діяльність.
Прийнятним контрагентом для інвестиційної фірми може бути інша інвестиційна фірма, банк, страхова компанія, компанія з управління активами відкритих інвестиційних фондів або недержавних пенсійних фондів, державні органи, що здійснюють грошово-кредитну політику, валютну політику або політику управління державним боргом.
Особа, яка має статус прийнятного контрагента, має право відмовитися від такого статусу загалом або щодо здійснення окремої операції, повідомивши інвестиційну фірму про своє бажання, щоб її вважали кваліфікованим або некваліфікованим інвестором.
Інвестиційна фірма зобов’язана до початку здійснення операцій з прийнятним контрагентом отримати від нього письмове підтвердження, що він згоден із своїм статусом прийнятного контрагента загалом або щодо здійснення окремої операції";
15) у статті 49:
а) пункт 5 частини третьої викласти в такій редакції:
"5) встановлює порядок допуску активів до торгів на такому регульованому ринку, а також порядок зупинення та скасування такого допуску";
б) пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:
"4) встановлює порядок допуску активів до торгів на такому БТМ, а також порядок зупинення та скасування такого допуску";
в) пункт 4 частини п’ятої викласти в такій редакції:
"4) встановлює порядок допуску активів до торгів на такому ОТМ, а також порядок зупинення та скасування такого допуску";
16) у статті 51:
а) абзац четвертий частини першої викласти в такій редакції:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає умови отримання іноземними юридичними особами ліцензій на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності на ринках капіталу з організації торгівлі фінансовими інструментами та професійної діяльності на організованих товарних ринках";
б) частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Оператори організованих ринків зобов’язані запровадити і забезпечувати функціонування ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на регулярне здійснення моніторингу дотримання учасниками торгів правил функціонування відповідного ринку.
Оператори організованих ринків зобов’язані контролювати надіслані учасниками торгів у багатосторонній системі заявки та/або котирування, включаючи їх зміну чи скасування, з метою виявлення порушень правил функціонування відповідного ринку, а також виявлення поведінки, що може спричинити ситуацію цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу, або завдати шкоди інвесторам, або іншим чином порушити законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Оператори організованих ринків зобов’язані використовувати ресурси, необхідні для забезпечення ефективності такого моніторингу та контролю.
Оператори організованих ринків зобов’язані негайно повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку про будь-які суттєві порушення правил функціонування відповідного ринку, а також будь-які виявлені факти поведінки, що можуть спричинити ситуацію цінової нестабільності або іншим чином порушити цілісність ринків капіталу, або завдати шкоди інвесторам, або іншим чином порушити законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
17) у статті 52:
а) абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Оператор організованого ринку повинен мати ефективні системи та механізми, які відповідають вимогам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та забезпечують відповідність електронних торгових систем і програмно-технічних комплексів, що використовуються таким оператором, таким вимогам";
б) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Оператори організованих ринків зобов’язані розробити та запровадити правила визначення кроку цін фінансових інструментів, допущених до торгів на такому ринку, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Оператори організованих ринків, а також учасники торгів на таких ринках зобов’язані забезпечити синхронізацію систем фіксації дати та часу, що використовуються ними під час здійснення операцій у рамках провадження професійної діяльності, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
18) у статті 53:
а) абзац перший пункту 7 частини першої викласти в такій редакції:
"7) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами";
б) абзац перший пункту 1 частини третьої викласти в такій редакції:
"1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами";
в) абзац перший пункту 1 частини п’ятої викласти в такій редакції:
"1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими з таких осіб";
г) частину шосту після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Оператор організованого ринку повинен виконувати повноваження, передбачені цією частиною, та звітувати про їх виконання перед Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку".
У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;
ґ) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Оператор організованого ринку під час провадження діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами зобов’язаний забезпечити відповідність правил ринку, торгівлю на якому організовує такий оператор, вимогам законодавства, а також дотримання таких вимог";
19) статтю 54 викласти в такій редакції:
" Стаття 54. Реєстр організованих ринків
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку веде та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр організованих ринків, що функціонують на території України, та їх операторів";
20) у статті 59:
а) абзац третій частини четвертої викласти в такій редакції:
"Грошові розрахунки, передбачені цією частиною, здійснюються у встановленому Національним банком України порядку шляхом переказу коштів банками та Національним банком України та/або відображення в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у системі клірингового обліку особою, яка провадить клірингову діяльність, зміни обсягу прав та зобов’язань щодо коштів між сторонами деривативних контрактів, сторонами правочинів щодо фінансових інструментів та щодо валютних цінностей, а також сторонами товарних операцій, укладених на організованому ринку та поза ним, з відображенням переходу права вимоги на кошти, в тому числі припинення зобов’язань щодо коштів за результатами неттінгу";
б) абзаци другий і третій частини п’ятої викласти в такій редакції:
"Кошти та/або інші активи фізичних та юридичних осіб, зараховані на відповідні рахунки особи, яка провадить клірингову діяльність, для здійснення/забезпечення розрахунків, не є доходами такої особи.
Не допускається накладення арешту та/або звернення стягнення на кошти та/або інші активи на відповідних рахунках особи, яка провадить клірингову діяльність, зараховані для здійснення/забезпечення розрахунків за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей та товарними операціями, укладеними на організованому ринку та поза ним";
21) у статті 60:
а) абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
"Для забезпечення виконання зобов’язань, допущених до клірингу, центральний контрагент без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності має право виступати стороною деривативних контрактів та правочинів щодо фінансових інструментів, інших активів, допущених до торгів на регульованому ринку, БТМ та/або товарній біржі";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Для здійснення своєї діяльності центральний контрагент використовує рахунки, відкриті в Національному банку України, у разі якщо такі розрахунки здійснюються в національній валюті, а також рахунки, відкриті в інших банках, у тому числі іноземних, які відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, у разі якщо такі розрахунки здійснюються в іноземній валюті";
22) частину шосту статті 63 викласти в такій редакції:
"6. Максимальний строк перебування внесених/зарезервованих коштів та/або інших активів у системі клірингового обліку без їх використання у процесі клірингу (крім коштів та/або інших активів, що використовуються як гарантійне забезпечення для проведення клірингу) встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
23) у статті 70:
а) абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
"1) інструменти капіталу, за умови що вони відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
б) у частині четвертій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку результати розрахунку пруденційних показників, що встановлені для відповідного виду професійної діяльності, та дані, на основі яких здійснювався такий розрахунок, у порядку та строки, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону";
доповнити пунктами 3-7 такого змісту:
"3) у разі невиконання встановлених пруденційних нормативів щодо відповідного виду професійної діяльності подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку план заходів щодо поліпшення фінансового стану, вимоги до якого, порядок та строки подання встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та забезпечувати виконання такого плану;
4) запровадити механізм запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів осіб, які здійснюють виконавчі функції у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, працівників таких професійних учасників та осіб, які надають їм послуги або виконують роботи на підставі цивільно-правових договорів з такими професійними учасниками, їхніх пов’язаних агентів, інших осіб, пов’язаних з такими професійними учасниками відносинами контролю.
Передбачений цим пунктом механізм повинен також виявляти реальний чи потенційний конфлікт інтересів, пов’язаний з діями в інтересах різних клієнтів або з політикою (положенням) про винагороду, затвердженою таким професійним учасником.
Професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язаний повідомити клієнта про наявність конфлікту інтересів осіб, передбачених цим пунктом. Таке повідомлення повинно бути здійснено з використанням засобів, що забезпечують його фіксацію, та містити деталі, достатні для прийняття клієнтом рішення щодо участі або відмови від участі в операції (щодо вчинення або відмови від вчинення правочину). Дані про наявність конфлікту інтересів зазначених осіб та заходи, що вживаються професійним учасником з метою врегулювання такого конфлікту інтересів, у знеособленому вигляді підлягають опублікуванню на сайті професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків не пізніше робочого дня, наступного за днем повідомлення таким професійним учасником про наявність конфлікту інтересів клієнту;
5) здійснювати у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, збереження інформації, зокрема щодо:
а) ідентифікації та верифікації клієнтів;
б) наданих послуг та проведених операцій;
в) руху коштів та цінних паперів на рахунках у цінних паперах та банківських рахунках, пов’язаних з проведеними операціями;
6) забезпечувати дотримання інших організаційних та операційних вимог щодо провадження своєї професійної діяльності, встановлених цим Законом та відповідними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
7) протягом усього періоду часу дії отриманої ліцензії дотримуватися ліцензійних умов";
в) частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Професійні учасники ринків капіталу можуть об’єднуватися в об’єднання професійних учасників ринків капіталу, які можуть набувати статусу та здійснювати діяльність саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу за відповідними видами професійної діяльності в порядку, передбаченому цим Законом.
Членство професійних учасників ринків капіталу в об’єднанні та/або у саморегулівній організації професійних учасників ринків капіталу є добровільним";
г) доповнити частинами дев’ятою і десятою такого змісту:
"9. Кандидатури керівників Центрального депозитарію цінних паперів, професійних учасників, які провадять діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) погоджуються з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
Кандидат на посаду керівника Центрального депозитарію цінних паперів, професійного учасника, який провадить діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) повинен відповідати вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема щодо стажу роботи, ділової репутації, професійної придатності.
Керівники Центрального депозитарію цінних паперів, професійних учасників, які провадять діяльність з організації торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або клірингову діяльність, а також системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати вимогам, передбаченим абзацом другим цієї частини.
10. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право порушувати перед контролером/власником істотної участі у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) питання про звільнення/відсторонення з посади особи, яка здійснює управлінські функції у такому професійному учаснику, у разі недодержання такою особою вимог законодавства, встановлених до такої особи.
Контролер/власник істотної участі у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банку) зобов’язаний вжити заходів щодо звільнення/відсторонення з посади особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
24) доповнити статтею 70 - 1 такого змісту:
" Стаття 70 - 1 . Вимоги до працівників професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Працівники професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та особи, які на підставі цивільно-правових договорів надають послуги або виконують роботи в таких професійних учасниках, зобов’язані вживати таких заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та/або потенційного конфлікту інтересів;
2) не пізніше робочого дня, наступного за днем, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, повідомити про таку наявність свого безпосереднього керівника (особа, яка на підставі цивільно-правового договору надає послуги або виконує роботи, повідомляє особу, зазначену в такому договорі), а у разі перебування особи на посаді, що не передбачає наявності безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Для цілей цієї статті особа, якій відповідно до цього пункту повідомлено про конфлікт інтересів, є відповідальною особою;
3) у разі наявності реального або потенційного конфлікту інтересів утриматися від прийняття рішень та/або вчинення дій до отримання вказівок від відповідальної особи щодо дій, що необхідно вчинити для врегулювання такого конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів відповідно до вказівок, отриманих від відповідальної особи.
2. Відповідальна особа не може у будь-який спосіб, прямо чи опосередковано, спонукати особу, яка звернулася з повідомленням про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, крім клієнтів, обслуговування яких безпосередньо стосується конфлікт інтересів.
3. Відповідальна особа протягом двох робочих днів (відповідальна особа - працівник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - протягом п’яти робочих днів) після отримання повідомлення про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів, зазначеного у пункті 1 частини першої цієї статті, зобов’язана прийняти рішення щодо врегулювання такого конфлікту інтересів, про що повідомити особу, яка здійснила таке повідомлення, у формі відповідної вказівки";
25) у статті 71:
а) абзац шостий частини першої викласти в такій редакції:
"3) Національним банком України під час провадження ним депозитарної або клірингової діяльності у встановлених законом випадках";
б) абзаци третій і четвертий частини третьої викласти в такій редакції:
"2) вид професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зазначений у частині другій або третій статті 41 цього Закону, із зазначенням виду (видів) діяльності в межах такого виду професійної діяльності, на провадження якого (яких) заявник має намір одержати ліцензію.
У разі якщо заявник є членом саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу за відповідним видом професійної діяльності на ринках капіталу, такий заявник до своєї заяви про видачу ліцензії може додати подання такої саморегулівної організації, складене в довільній формі, зокрема, щодо підтвердження дотримання таким заявником стандартів, правил, інших документів такої саморегулівної організації";
в) пункт 6 частини четвертої викласти в такій редакції:
"6) внутрішні документи, що регламентують запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виникає під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
г) у частині п’ятій:
підпункт "а" пункту 2 викласти в такій редакції:
"а) перелік осіб, які є власниками істотної участі у заявнику, із зазначенням відсотка статутного капіталу чи права голосу, яким володіє кожний такий учасник (акціонер), ідентифікаційних даних таких осіб, а щодо осіб, які опосередковано володіють 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) заявника, - також ідентифікаційні дані осіб, через яких забезпечується таке опосередковане володіння";
підпункт "а" пункту 7 викласти в такій редакції:
"а) бізнес-план (бізнес-стратегію) на три роки, включаючи інформацію про заплановане відкриття філій, здійснення діяльності на підставі отриманої ліцензії, а також про інші види запланованої господарської діяльності. Такий план має містити інформацію про:
місце реєстрації потенційних клієнтів та інвесторів;
заплановані заходи з реклами фінансових послуг із зазначенням адміністративних одиниць, у яких планується розміщення найбільшої кількості реклами;
потенційних надавачів послуг з реклами фінансових послуг із зазначенням адміністративно-територіальних одиниць, на території яких такі особи провадять діяльність.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затверджує орієнтовний (невиключний) перелік структурних елементів бізнес-плану (бізнес-стратегії), які можуть бути використані заявником при складанні ним бізнес-плану (бізнес-стратегії)";
пункт 10 викласти в такій редакції:
"10) внутрішні документи в довільній формі, що регламентують запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виникає під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
ґ) пункт 1 частини шостої викласти в такій редакції:
"1) бізнес-план (бізнес-стратегію) на три роки, включаючи інформацію про заплановане відкриття філій, здійснення діяльності на підставі отриманої ліцензії, а також про інші види запланованої господарської діяльності.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затверджує орієнтовний (невиключний) перелік структурних елементів бізнес-плану (бізнес-стратегії), які можуть бути використані заявником при складанні ним бізнес-плану (бізнес-стратегії)";
д) частину двадцять другу доповнити абзацом третім такого змісту:
"Документи, подані для отримання ліцензії, не повинні містити недостовірної та/або оманливої інформації, а також повинні відповідати вимогам законодавства. Заявник несе відповідальність за порушення вимог цього абзацу та/або за вчинення будь-яких інших протиправних дій, внаслідок яких він отримав ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках";
е) у частині двадцять четвертій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову", а слова "прийняте рішення" - словами "винесену постанову";
абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:
"Ліцензія видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за умови, що заявник відповідає усім вимогам законодавства. З метою перевірки дотримання заявником таких вимог Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може провести інспекцію у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
Строк дії ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках є необмеженим";
26) частину другу статті 72 викласти в такій редакції:
"2. Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відмову у видачі ліцензії повинна зазначати конкретну причину (конкретні причини), що зумовила (зумовили) таку відмову";
27) доповнити статтею 72 - 1 такого змісту:
" Стаття 72 - 1 . Підстави для зупинення дії ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право зупинити дію ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі встановлення нею таких порушень:
1) призначення на посаду керівника ліцензіата особи, кандидатура якої не погоджена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
2) непрозора структура власності ліцензіата;
3) суттєве відхилення розрахункового значення пруденційного показника, визначеного нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
4) обслуговування ліцензіатом операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах без забезпечення можливості відновлення інформації щодо власників цінних паперів та належних їм цінних паперів;
5) неповідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, емітентів або депонентів/номінальних утримувачів (якщо таке повідомлення передбачено умовами відповідного договору з цим емітентом, депонентом/номінальним утримувачем або нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) про зміну місцезнаходження ліцензіата (для ліцензіата, що здійснює депозитарну діяльність);
6) відмова ліцензіата, не передбачена нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань провадження депозитарної діяльності та/або договором, укладеним між депозитарною установою та депонентом/номінальним утримувачем або емітентом, та/або внутрішнім положенням про депозитарну діяльність депозитарної установи, у проведенні депозитарних операцій, складанні та наданні облікового реєстру Центральному депозитарію цінних паперів, реєстру власників цінних паперів емітенту за відповідним розпорядженням, а також внесення завідомо недостовірних відомостей до системи депозитарного обліку або ухилення від проведення депозитарних операцій;
7) неприйняття уповноваженим органом ліцензіата з підстав, встановлених законодавством, рішення про ліквідацію пайового інвестиційного фонду.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосувати захід впливу контрольного характеру у вигляді зупинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за вчинення порушень законодавства, передбачених статтею 50 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
3. Дія ліцензії може бути зупинена у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у зв’язку з несплатою ліцензіатом фінансової санкції, що була накладена на нього як захід впливу контрольного характеру, протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідною постановою про застосування заходу впливу контрольного характеру, крім постанов, які протягом трьох місяців з дня набрання ними чинності були оскаржені у судовому порядку та адміністративним судом відкрито провадження у справі про їх оскарження та щодо яких відсутнє судове рішення за результатами такого провадження, що набрало законної сили, постанов, які скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, постанов, дію яких зупинено за ухвалою суду.
4. Обмеження та додаткові вимоги, що застосовуються до професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, дію ліцензії якого зупинено, умови, порядок та строк поновлення дії ліцензії встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення дії ліцензії повинна містити, у тому числі, строк зупинення дії ліцензії, який не може перевищувати один рік. У разі усунення причин, що стали підставою для винесення постанови про зупинення дії ліцензії, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язана в найкоротший строк, не більше 10 робочих днів з дня усунення таких причин, винести постанову про відновлення дії такої ліцензії";
28) у статті 73:
а) у частині першій:
у пункті 6:
абзац третій викласти в такій редакції:
"а) таке порушення є повторним протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за попереднє порушення профільного законодавства (далі - перше порушення) порушенням тих самих норм такого законодавства, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою встановлено таке повторне порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування";
в абзацах четвертому і шостому слова "рішення Національної" замінити словами "постанови Національної";
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
"б) таке порушення є третім протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення порушенням будь-яких норм такого законодавства, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою було встановлено таке третє порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування";
у пункті 9 слова "прийнято рішення" замінити словами "винесено постанову";
доповнити пунктом 9 - 1 такого змісту:
"9 - 1 ) щодо професійного учасника ринків капіталу, який провадить діяльність з управління активами, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів";
пункт 15 виключити;
доповнити пунктами 19 - 1 , 19 - 2 такого змісту:
"19 - 1 ) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків порушив обмеження, встановлені законодавством, щодо поєднання професійної діяльності на ринках капіталу з іншими видами діяльності;
19 - 2 ) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків перестав відповідати вимогам ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за відповідним видом діяльності";
б) у частині другій слово "рішення" замінити словом "постанови";
в) доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Юридична особа у разі анулювання виданої їй ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках з підстав, зазначених у пунктах 2-20 частини першої цієї статті, зобов’язана припинити провадження відповідної діяльності у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
29) у статті 74:
в абзацах другому, третьому і шостому частини четвертої слова "прийняття рішення" і "прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення" замінити словами "винесення постанови";
у частині п’ятій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
в абзаці другому слово "Рішення" замінити словом "Постанова", а слова "за відповідним рішенням" - словами "відповідною постановою";
абзаци третій і четвертий викласти в такій редакції:
"Постанова про відмову в погодженні наміру набути або збільшити участь повинна зазначати підстави такої відмови.
Про винесену постанову Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє особу, зазначену у частині першій цієї статті, офіційним каналом зв’язку та/або шляхом направлення відповідного листа протягом трьох робочих днів з дня винесення постанови";
в абзаці другому частини шостої слова "прийняла рішення" замінити словами "винесла постанову";
у частині дев’ятій:
підпункти "б"-"г" пункту 7 викласти в такій редакції:
"б) інформацію про триваючі на дату подання заяви про намір провадження будь-яких контролюючих органів у справах щодо такої особи (таких осіб), виконавчі провадження, процедури застосування санкцій за порушення, пов’язані з наданням фінансових послуг;
в) інформацію про відмову у видачі ліцензії, дозволу, авторизації, наданні членства, видачі документів (сертифіката, свідоцтва тощо), що надають право провадити діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках; відкликання, анулювання чи припинення таких ліцензій, дозволів, авторизації, членства чи дії документів; виключення із складу об’єднань професійних учасників ринків капіталу, професійних об’єднань та асоціацій;
г) інформацію про звільнення з посади за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, звільнення від виконання функцій довірчого власника трасту або інших фідуціарних обов’язків (обов’язків діяти якнайкраще в інтересах третіх осіб) чи будь-яких інших аналогічних відносин на ринках капіталу щодо осіб, які є контролерами такої особи або здійснюють у ній управлінські функції";
пункт 10 викласти в такій редакції:
"10) інформацію про інтереси або діяльність, що можуть суперечити інтересам щодо професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, у якому фізична особа має намір набути або збільшити участь, а також про можливі рішення для врегулювання такого конфлікту інтересів";
в абзаці першому частини п’ятнадцятої слова "прийняти рішення" замінити словами "винести постанову";
30) текст статті 75 викласти в такій редакції:
"1. Юридична або фізична особа, яка набула участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) таким чином, що стала прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50, 75 і більше відсотками статутного капіталу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків чи правом голосу акцій (часток) у статутному капіталі професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків та/або незалежно від формального володіння почала справляти значний вплив на управління або діяльність професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків без отримання постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про погодження набуття участі, не має права голосу за такими акціями (частками) до моменту виконання вимог статті 74 цього Закону.
2. Юридична або фізична особа, яка збільшила участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) таким чином, що стала прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50, 75 і більше відсотками статутного капіталу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків чи правом голосу акцій (часток) у статутному капіталі професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків та/або незалежно від формального володіння почала справляти значний вплив на управління або діяльність професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків без отримання постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про погодження збільшення участі, має право голосу лише за акціями (частками), що належали їй до такого збільшення. При цьому інші акції або частки у статутному капіталі такої юридичної особи не дають права голосу до моменту виконання вимог статті 74 цього Закону.
3. Рішення загальних зборів, прийняті з використанням акцій (часток), що відповідно до частин першої та/або другої цієї статті не дають права голосу, та за умови невикористання яких рішення загальних зборів були б іншими, не мають юридичної сили";
31) у статті 76:
а) пункт 3 частини другої викласти в такій редакції:
"3) запобігання та врегулювання конфлікту інтересів";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 42 цього Закону, які не є банками, встановлюються частинами першою, другою, четвертою - дев’ятою цієї статті.
Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу, зазначених у пункті 2 частини першої статті 42 цього Закону, які є банками, встановлюються законодавством про банки та банківську діяльність, а також частиною десятою цієї статті.
Вимоги до корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зазначених у пункті 3 частини першої статті 42 цього Закону, встановлюються частинами першою, другою, четвертою - восьмою цієї статті та з урахуванням особливостей, визначених частиною одинадцятою цієї статті";
в) у частині сьомій:
абзац четвертий доповнити реченням такого змісту: "Орган, відповідальний за здійснення нагляду, є відповідальним за організацію належного управління діяльністю професійного учасника, зокрема повинен забезпечити організацію розподілу повноважень між особами, які здійснюють дії, пов’язані з безпосереднім провадженням професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків професійної діяльності, організацію запобігання конфлікту інтересів";
абзаци п’ятий, дев’ятий, тринадцятий і п’ятнадцятий викласти в такій редакції:
"Орган, відповідальний за здійснення нагляду, відповідно до вимог внутрішніх положень професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків повинен здійснювати";
"4) затвердження та контроль виконання політики (положення) про винагороду осіб, які беруть участь у наданні послуг клієнтам, спрямованої на заохочення відповідального надання послуг, справедливого поводження з клієнтами та запобігання конфлікту інтересів у відносинах з клієнтами";
"8) контроль діяльності осіб, які здійснюють виконавчі функції, та керівників підрозділів системи внутрішнього контролю (осіб, які одноосібно здійснюють функції таких підрозділів)";
"Орган, відповідальний за здійснення нагляду, створює постійно діючий комітет з управління ризиками або визначає посадову особу, відповідальну за управління ризиками (ризик-менеджера)";
г) після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
"8. Політика (положення) про винагороду, передбачена пунктом 4 частини сьомої цієї статті, не повинна містити положень щодо призначення винагороди, які можуть стимулювати працівників при наданні послуг надавати клієнтам рекомендації щодо набуття прав на окремі фінансові інструменти або отримання окремих фінансових послуг, за умови наявності варіанта інструменту або послуги, що більше відповідає інтересам клієнтів.
Політика (положення) про винагороду професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків має бути спрямована на підвищення якості надання послуг клієнтам та неперешкоджання професійному учаснику у виконанні його обов’язку діяти чесно, професійно та з найкращим забезпеченням інтересів клієнтів".
У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою і десятою;
ґ) в абзаці першому частини дев’ятої слова "вимоги щодо" та в абзаці першому частини десятої слова "вимоги з" замінити словами "вимоги до";
д) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. Орган, відповідальний за здійснення нагляду в професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, зазначеному в пункті 3 частини першої статті 42 цього Закону, може прийняти обґрунтоване рішення про відхилення такого професійного учасника від вимог до корпоративного управління, встановлених нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у разі якщо:
1) можливість відхилення від вимог до корпоративного управління передбачена нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) враховані особливості діяльності, характер та обсяги операцій, що здійснюються таким професійним учасником під час провадження ним професійної діяльності, ризики, притаманні такій діяльності, інші суттєві чинники;
3) у такому професійному учаснику забезпечується ефективне функціонування системи корпоративного управління;
4) таке рішення з відповідним обґрунтуванням подано до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в порядку та строк, визначені нею.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в разі недотримання умов, передбачених пунктами 2-4 цієї частини, має право зобов’язати професійного учасника, який подав рішення, передбачене цією частиною, забезпечити дотримання таких умов або виконання усіх вимог до корпоративного управління, встановлених нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
32) у статті 79:
а) у частині першій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) ідентифікаційні дані, відомості про ділову репутацію та професійний досвід голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), голови та членів органу, відповідального за здійснення нагляду юридичної особи, ділову репутацію юридичної особи";
підпункт "б" пункту 8 викласти в такій редакції:
"б) внутрішні правила та інформацію про створення і забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів";
б) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 20 робочих днів з дня отримання документів, передбачених частиною першою цієї статті, офіційним каналом зв’язку надсилає юридичній особі, яка має намір провадити діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, підтвердження отримання повного переліку документів, передбачених частиною першою цієї статті, або повідомляє таку юридичну особу про отримання неповного переліку таких документів.
У разі отримання неповного переліку документів, передбачених частиною першою цієї статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку повідомляє юридичну особу, яка має намір провадити діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, про строк, до якого необхідно подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку додаткову інформацію.
У разі неподання юридичною особою, яка має намір провадити діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, додаткової інформації у визначений строк Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє таку юридичну особу про залишення заяви про авторизацію без розгляду у зв’язку з отриманням неповного переліку документів.
Документи, подані для отримання авторизації, не повинні містити недостовірну та/або оманливу інформацію, а також повинні відповідати вимогам законодавства. Заявник несе відповідальність за порушення вимог цього абзацу та/або за вчинення будь-яких інших протиправних дій, внаслідок яких такий заявник отримав свідоцтво про включення до Реєстру".
У зв’язку з цим частини третю - п’яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою;
в) у частині четвертій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виносить постанову про включення юридичної особи до Реєстру уповноважених осіб за умови, що заявник відповідає усім вимогам законодавства. З метою перевірки дотримання заявником таких вимог Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може провести інспекцію у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
у частині п’ятій слова "прийняття рішення", "прийняття такого рішення" замінити словами "винесення постанови";
у частині шостій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
в абзаці шостому слово "Рішення" замінити словом "Постанова", а слово "оскаржено" - словом "оскаржена";
в абзаці сьомому слово "прийняття" замінити словом "винесення", а слово "рішення" - словом "постанови";
33) у частині першій статті 80:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) особа, яка включена до Реєстру уповноважених осіб, не розпочала провадження діяльності з надання інформаційних послуг протягом 12 місяців з дати її включення до Реєстру";
доповнити пунктами 2 - 1 і 3 - 1 такого змісту:
"2 - 1 ) особа, яка провадить діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, не провадила діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках протягом будь-яких шести місяців поспіль після початку провадження діяльності з надання інформаційних послуг";
"3 - 1 ) особа, яка провадить діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках, отримала свідоцтво про включення до Реєстру уповноважених осіб внаслідок вчинення нею протиправних дій";
підпункти "а" і "б" пункту 5 викласти в такій редакції:
"а) таке порушення є повторним порушенням тих самих норм законодавства, вчиненим протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою було встановлено таке повторне порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.
Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за повторне порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права анулювати свідоцтво про включення до Реєстру відповідно до цього пункту;
б) таке порушення є третім порушенням протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення будь-яких норм такого законодавства, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою встановлено таке третє порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.
Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за третє порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права анулювати свідоцтво про включення до Реєстру відповідно до цього пункту";
34) статтю 81 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Особи, які провадять діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, зобов’язані виконувати вимоги пункту 3, абзацу п’ятого частини четвертої статті 70 та частини сьомої статті 76 цього Закону";
35) статтю 82 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Особи, які провадять діяльність з розповсюдження в режимі безперервного оновлення консолідованої інформації, зобов’язані виконувати вимоги пункту 3, абзацу п’ятого частини четвертої статті 70 та частини сьомої статті 76 цього Закону";
36) статтю 83 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Особи, які провадять діяльність з подання звітних даних до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язані виконувати вимоги пункту 3, абзацу п’ятого частини четвертої статті 70 та частини сьомої статті 76 цього Закону";
37) частину п’яту статті 85 викласти в такій редакції:
"5. Інвестиційна фірма, що уклала договір з пов’язаними агентами, запобігає та врегульовує конфлікти інтересів, що виникають у діяльності пов’язаних агентів у зв’язку з виконанням агентського договору, у тому числі конфлікту інтересів, що виникає із системи винагород та стимулів інвестиційної фірми та у зв’язку з отриманням пов’язаними агентами винагороди від третіх осіб.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює організаційні та операційні вимоги до інвестиційних фірм, зокрема щодо організації ними діяльності пов’язаних агентів, а також вимоги щодо винагороди та запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у таких агентах, включаючи порядок укладення особистих угод";
38) у статті 86:
а) частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:
"Торговий репозиторій повинен забезпечити розроблення та запровадження внутрішніх документів і механізмів впорядкування інформації та передачі впорядкованої інформації іншому торговому репозиторію у випадках, встановлених законодавством";
б) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Торговий репозиторій повинен невідкладно зареєструвати та забезпечити зберігання всієї інформації, отриманої ним відповідно до частин сьомої та восьмої статті 34 цього Закону, протягом 10 років з дня закінчення строку дії деривативного контракту, інформація про який була отримана";
в) доповнити частинами восьмою - десятою такого змісту:
"8. Торговий репозиторій на основі інформації, отриманої відповідно до статті 34 цього Закону, зобов’язаний розраховувати позиції щодо деривативних контрактів у розрізі класів деривативних контрактів та в розрізі осіб, які є сторонами деривативних контрактів.
Торговий репозиторій повинен у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, регулярно оприлюднювати на своєму веб-сайті інформацію щодо зведених позицій за класами деривативних контрактів.
9. Торговий репозиторій зобов’язаний надавати особам, які подають інформацію відповідно до статті 34 цього Закону, можливість отримання доступу та уточнення поданої інформації у строки, визначені законодавством.
10. Торговий репозиторій зобов’язаний надавати на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку коректну, достовірну та неоманливу інформацію";
39) у статті 88:
а) у частині першій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) ідентифікаційні дані, відомості про ділову репутацію та професійний досвід голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), голови та членів органу, відповідального за здійснення нагляду заявника, ділову репутацію заявника";
підпункт "ґ" пункту 7 викласти в такій редакції:
"ґ) про наявність спеціалістів, обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщень, необхідних для провадження діяльності торгового репозиторію";
підпункт "а" пункту 8 викласти в такій редакції:
"а) внутрішні правила та інформацію про створення і забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів";
б) частину третю доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Документи, подані для отримання свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, не повинні містити недостовірну та/або оманливу інформацію, а також повинні відповідати вимогам законодавства. Заявник несе відповідальність за порушення вимог цього абзацу та/або за вчинення будь-яких інших протиправних дій, внаслідок яких такий заявник отримав свідоцтво про включення до Реєстру торгових репозиторіїв";
в) у частині четвертій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виносить постанову про включення юридичної особи до Реєстру торгових репозиторіїв за умови, що заявник відповідає усім вимогам законодавства. З метою перевірки дотримання заявником таких вимог Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може провести інспекцію у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
г) у частині п’ятій слова "прийняття рішення" замінити словами "винесення постанови";
ґ) у частині шостій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
в абзаці п’ятому слово "Рішення" замінити словом "Постанова", а слово "оскаржено" - словом "оскаржена";
в абзаці шостому слова "прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення" замінити словами "винесення постанови";
40) у статті 89:
а) у частині першій:
доповнити пунктом 3 - 1 такого змісту:
"3 - 1 ) отримання особою, яка провадить діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв внаслідок вчинення нею протиправних дій";
доповнити абзацами сьомим - дванадцятим такого змісту:
"5) встановлення факту системного порушення особою, яка провадить діяльність торгового репозиторію, або повторного протягом одного календарного року порушення вимог законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках вважається вчиненим системно, якщо:
а) таке порушення є повторним порушенням тих самих норм законодавства, вчиненим протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою встановлено таке повторне порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.
Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за повторне порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права анулювати свідоцтво про включення до Реєстру торгових репозиторіїв відповідно до цього пункту;
б) таке порушення є третім протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення порушенням будь-яких норм такого законодавства, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою було встановлено таке третє порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.
Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за третє порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права анулювати свідоцтво про включення до Реєстру торгових репозиторіїв відповідно до цього пункту";
б) у частині другій:
в абзаці першому слово "Рішення" замінити словом "Постанова", а слово "оскаржене" - словом "оскаржена";
абзац другий викласти в такій редакції:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку повідомляє особу, зазначену в частині першій цієї статті, про винесення постанови про анулювання свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв протягом п’яти робочих днів з дня такого винесення. До повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про анулювання свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв додається відповідна постанова, яка повинна зазначати підстави для такого анулювання";
41) частини другу і п’яту статті 90 викласти в такій редакції:
"2. Торговий репозиторій зобов’язаний мати внутрішні процедури та відповідні механізми управління, які запобігають будь-якому неправомірному розкриттю інформації з обмеженим доступом. Такі механізми управління повинні передбачати наявність чіткої організаційної структури торгового репозиторію з чітко визначеними, прозорими та послідовними сферами відповідальності, а також адекватні заходи системи внутрішнього контролю, у тому числі належні адміністративні та облікові процедури.
Торговий репозиторій забезпечує конфіденційність, цілісність та захист інформації, отриманої відповідно до частин сьомої і восьмої статті 34 цього Закону.
Торговий репозиторій має вживати всіх необхідних заходів для запобігання будь-якому неправомірному використанню інформації, що зберігається в його системах.
Торговий репозиторій не має права використовувати інформацію, отриману відповідно до статті 34 цього Закону, для комерційних цілей, крім випадку отримання згоди на таке використання, наданої суб’єктом, що подав таку інформацію.
Фізична особа, яка має тісний зв’язок з торговим репозиторієм, або юридична особа, пов’язана відносинами контролю з торговим репозиторієм, не повинна використовувати конфіденційну інформацію, наявну в торговому репозиторію, в комерційних цілях";
"5. Торговий репозиторій зобов’язаний забезпечити функціонування механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Торговий репозиторій зобов’язаний розробити і запровадити надійні та адекватні системи виявлення, мінімізації та контролю операційних ризиків";
42) частини четверту і п’яту статті 92 викласти в такій редакції:
"4. Емісія депозитних сертифікатів банків здійснюється за такими етапами:
1) прийняття рішення про емісію депозитних сертифікатів банків органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
2) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків цінних паперів (за відсутності такого договору);
3) присвоєння випуску депозитних сертифікатів банків коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;
4) подання до Центрального депозитарію цінних паперів глобального сертифіката випуску депозитних сертифікатів банку та інших документів, визначених законодавством;
5) реєстрація Центральним депозитарієм цінних паперів випуску депозитних сертифікатів банку, депонування глобального сертифіката.
5. Вимоги частин першої - третьої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі здійснення емісії цінних паперів, що поєднується з публічною пропозицією таких цінних паперів.
Вимоги частини четвертої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі, якщо відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банків буде здійснюватися шляхом публічної пропозиції таких цінних паперів";
43) у статті 93:
а) в абзаці четвертому частини другої слова "прийняття відповідного рішення" замінити словами "винесення відповідної постанови";
б) доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Розміщення цінних паперів, випуск яких не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, забороняється";
44) у статті 95:
а) у частині п’ятій слова "прийняти рішення" замінити словами "винести постанову";
б) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Обіг цінних паперів, звіт про результати емісії яких не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, забороняється";
45) у статті 96:
в абзаці другому частини третьої слова "Порядок прийняття рішення" замінити словами "Порядок винесення постанови";
у частині четвертій слова "за рішенням" замінити словами "за постановою";
у частині п’ятій:
в абзаці першому слова "приймає рішення" замінити словами "виносить постанову";
в абзаці другому слова "прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідного рішення" замінити словами "винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідної постанови";
46) частину другу статті 97 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) емітентом у процесі відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банків";
47) у статті 98:
а) абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:
"6. У разі емісії цінних паперів, інших, ніж пайові цінні папери, у випадках, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, проспект може на вибір емітента складатися з базового проспекту, що містить всю важливу інформацію про емітента та цінні папери, щодо яких здійснюється публічна пропозиція, а також остаточних умов публічної пропозиції";
б) частину восьму доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Особа, яка оформлює проспект, за невиконання умов проспекту несе відповідальність, визначену законом";
48) частини четверту і восьму статті 99 викласти в такій редакції:
"4. Проспект вважається затвердженим виключно у разі винесення відповідної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або видання розпорядження уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
"8. Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпорядження її уповноваженої особи про затвердження проспекту оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом одного робочого дня після її винесення (його видання)";
49) статтю 100 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Документи, подані для затвердження проспекту, не повинні містити недостовірну та/або оманливу інформацію. Особа, яка оформлює проспект, несе відповідальність за порушення вимог цього абзацу та за вчинення будь-яких інших протиправних дій, внаслідок яких проспект було затверджено";
50) у статті 102:
а) частину другу доповнити абзацом шостим такого змісту:
"Вільний доступ до проспекту, оприлюдненого відповідно до вимог цієї частини, повинен зберігатися не менше 10 років після його оприлюднення";
б) абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:
"У разі якщо проспект складається з кількох документів або містить посилання на інші документи, такі документи можуть оприлюднюватися окремо, якщо вони надаються потенційному інвестору безоплатно на його вимогу. Кожний документ повинен містити вказівку, де можна отримати інші документи - складові частини проспекту. Оприлюднення проспекту або додатків до проспекту, які не затверджені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, забороняється";
в) доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
"5. Будь-яка інформація, у тому числі інформація, що не є рекламою, розкрита в усній або письмовій формі щодо публічної пропозиції цінних паперів, повинна узгоджуватися з інформацією, що міститься у проспекті.
6. У разі якщо емітент або оферент повідомив одному або декільком інвесторам (потенційним інвесторам) в усній або письмовій формі будь-яку суттєву інформацію, що стосується цінних паперів, щодо яких здійснено або буде здійснено публічну пропозицію, така інформація повинна бути:
1) повідомлена всім іншим інвесторам, яким адресовано пропозицію щодо придбання цінних паперів, - у разі якщо оформлення проспекту не вимагається відповідно до положень частини четвертої статті 97 цього Закону;
2) включена до тексту проспекту або додатка до проспекту - у разі якщо оформлення проспекту вимагається відповідно до положень частини четвертої статті 97 цього Закону";
51) частину першу статті 104 викласти в такій редакції:
"1. Публічна пропозиція викуплених емітентом акцій здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, виключно за умови оприлюднення проспекту, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо інше не встановлено цим Законом та/або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також за умови виконання вимог статті 100 Закону України "Про акціонерні товариства". Здійснення публічної пропозиції викуплених емітентом акцій є можливим лише за умови дійсності проспекту";
52) абзац другий частини другої статті 110 викласти в такій редакції:
"У випадках, передбачених абзацом другим частини п’ятої цієї статті, у разі скликання зборів власників облігацій за ініціативою декількох власників облігацій, які у сукупності володіють облігаціями, сумарна номінальна вартість яких дорівнює або перевищує 10 відсотків загальної номінальної вартості непогашених облігацій відповідного випуску, особою, відповідальною за проведення зборів, є один з таких власників за домовленістю між ними, оформленою у письмовій формі";
53) у статті 124:
а) частину другу після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Інформація, яка розкривається відповідно до вимог цієї статті, має бути достовірною, послідовною, зрозумілою та повинна розкриватися в повному обсязі відповідно до встановлених вимог".
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
б) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Особа, яка надає забезпечення, зобов’язана розкривати інформацію про себе відповідно до вимог цього Закону, встановлених для розкриття регульованої інформації емітентами";
54) частину першу статті 128 доповнити пунктами 31 і 32 такого змісту:
"31) програму викупу емітентом власних акцій;
32) кожний правочин, вчинений у рамках програми викупу";
55) доповнити статтею 133 - 1 такого змісту:
" Стаття 133 - 1 . Розкриття інсайдерської інформації на ринках капіталу
1. Емітент фінансових інструментів повинен розкривати інсайдерську інформацію, що безпосередньо стосується такого емітента, шляхом розміщення її у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу, на власному веб-сайті та подавати таку інформацію до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Емітент фінансових інструментів повинен розміщувати усю інсайдерську інформацію, яку він зобов’язаний розкривати публічно, на власному веб-сайті та залишати таку інформацію у вільному публічному доступі не менш як протягом п’яти років.
Емітент фінансових інструментів не має права одночасно здійснювати розкриття інсайдерської інформації та поширювати інформацію про такі фінансові інструменти з метою збільшення їх продажів та/або заохочення до отримання послуг, пов’язаних із ними.
2. Для цілей цієї статті інсайдерською інформацією є інсайдерська інформація на ринках капіталу, передбачена статтею 146 цього Закону.
3. Вимоги цієї статті застосовуються до емітентів тих фінансових інструментів, що допущені до торгів на організованих ринках капіталу, або фінансових інструментів, щодо яких подано заявку на допуск до торгів на організованих ринках капіталу.
4. Порядок розкриття та відтермінування розкриття інсайдерської інформації емітентами фінансових інструментів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. Емітент фінансових інструментів, який не є фінансовою установою, має право під свою відповідальність відтермінувати розкриття інсайдерської інформації у разі, якщо дотримані всі такі умови:
1) невідкладне розкриття такої інформації може поставити під загрозу законні інтереси емітента фінансових інструментів;
2) відтермінування розкриття такої інформації не введе учасників ринків капіталу, в тому числі потенційних, в оману;
3) емітент фінансових інструментів здатний забезпечити конфіденційність такої інформації.
У разі якщо емітент фінансових інструментів відтермінував розкриття інсайдерської інформації відповідно до цієї частини, він повинен повідомити про таке відтермінування Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, а також невідкладно після розкриття такої інформації подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку письмове пояснення щодо дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік законних інтересів емітента фінансових інструментів, зазначених у пункті 1 цієї частини, та ситуацій, у яких відтермінування розкриття інсайдерської інформації може ввести учасників ринків капіталу, у тому числі потенційних, в оману, про що зазначено у пункті 2 цієї частини.
6. З метою збереження стабільності фінансової системи емітент фінансових інструментів, який є фінансовою установою, має право під свою відповідальність відтермінувати розкриття інсайдерської інформації, у тому числі інформації щодо проблем з ліквідністю та/або необхідності одержання від Національного банку України підтримки ліквідності, у разі, якщо дотримані всі такі умови:
1) розкриття інсайдерської інформації ставить під загрозу фінансову стабільність емітента фінансових інструментів або фінансової системи;
2) суспільні інтереси вимагають відтермінування розкриття такої інформації;
3) конфіденційність такої інформації може бути забезпечена;
4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації на підставі дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Емітент фінансових інструментів повинен повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про свій намір відтермінувати розкриття інсайдерської інформації та надати докази дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі необхідності проводить консультації з Національним банком України щодо надання згоди, передбаченої пунктом 4 цієї частини.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не надала згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, емітент фінансових інструментів повинен розкрити таку інсайдерську інформацію невідкладно.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, вона щотижня перевіряє дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, та у разі недотримання хоча б однієї з таких умов скасовує надання згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації і зобов’язує емітента фінансових інструментів розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
7. У разі якщо розкриття інсайдерської інформації відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті та конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується, емітент фінансових інструментів зобов’язаний розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
Вимоги розкриття інсайдерської інформації у найкоротший строк поширюються також на ситуації, якщо існують чутки, явно пов’язані з інсайдерською інформацією, розкриття якої було відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті, точність яких свідчить про те, що конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується.
8. У разі якщо емітент фінансових інструментів або особа, яка діє від його імені чи за його рахунок, під час звичайного здійснення своєї трудової діяльності або виконання своїх професійних обов’язків розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій особі, такий емітент фінансових інструментів повинен у повному обсязі та ефективно розкрити відповідну інсайдерську інформацію невідкладно - у разі навмисного розкриття або у найкоротший строк - у разі ненавмисного розкриття.
Положення цієї частини не застосовуються у разі, якщо третя особа, якій було розкрито інсайдерську інформацію, має зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності такої інсайдерської інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства, статуту та/або договору.
9. Особа, яка розкриває будь-яку інформацію, у тому числі інсайдерську, шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит), не вважається такою, що порушує обмеження щодо розголошення інсайдерської інформації або інші вимоги (обмеження) щодо розкриття/нерозкриття інформації, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства або договором.
10. Особа не підлягає притягненню до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної та/або іншої відповідальності за розкриття інсайдерської інформації у разі подання такої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі на її запит";
56) у статті 134:
а) частину другу доповнити пунктами 10-12 такого змісту:
"10) щодо послідовності проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
11) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з організацією та проведенням розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
12) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з одержанням повідомлення про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, оприлюднену відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації";
57) статтю 135 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Особи, які одержують інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зобов’язані забезпечувати її збереження, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством";
58) у статті 137:
а) частину першу доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:
"Особи, які одержують інформацію, передбачену цією частиною, зобов’язані забезпечувати збереження одержаної інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством.
У разі якщо інформація, запит на яку було отримано відповідно до пунктів 1 та/або 2 цієї частини, містить інформацію, що надійшла до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, така інформація розкривається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за умови виконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в рамках міжнародного співробітництва відповідно до статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, одержану у зв’язку з виконанням своїх повноважень, регуляторам ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав та отримувати від таких регуляторів відповідну інформацію.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю та була одержана від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
59) текст статті 138 викласти в такій редакції:
"1. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків регулюється Законом України "Про рекламу" з урахуванням цього Закону та Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
60) статті 143 і 144 викласти в такій редакції:
" Стаття 143. Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу
1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу (далі - Об’єднання), яке зареєстровано та діє як юридична особа у встановленому законодавством порядку, має статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства, може набути статус саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі - СРО) у разі, якщо таке Об’єднання відповідає вимогам, встановленим цим Законом.
Порядок набуття Об’єднанням статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.
2. Одне Об’єднання може набути статус СРО за одним або за декількома видами професійної діяльності на ринках капіталу, за умови дотримання вимог частини шостої цієї статті.
3. Набуття Об’єднанням статусу СРО, вступ професійних учасників ринків капіталу до СРО, прийняття правил, положень та інших документів СРО та внесення змін до них не належать до узгоджених дій суб’єктів господарювання.
4. За кожним видом професійної діяльності на ринках капіталу статус СРО може набути лише одне Об’єднання.
5. Об’єднання набуває статусу СРО з дня набрання чинності відповідною постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу (далі - Реєстр СРО).
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає СРО відповідне свідоцтво про включення Об’єднання до Реєстру СРО (далі - свідоцтво СРО). Строк дії свідоцтва СРО є необмеженим.
6. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно об’єднувати всіх професійних учасників ринків капіталу за одним із видів професійної діяльності, визначених законом, а також відповідати вимогам, встановленим Комісією, щодо:
1) активів, розмір яких має становити не менше одного мільйона гривень;
2) внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) керівника та заступника керівника виконавчого органу Об’єднання, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а саме: щодо ділової репутації, професійної придатності та конфлікту інтересів;
4) ресурсної бази, зокрема матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, мінімально необхідних для реалізації функцій, передбачених законом та статутом Об’єднання;
5) веб-сайту Об’єднання.
СРО зобов’язана дотримуватися вимог, зазначених у цій частині, протягом усього періоду своєї діяльності.
7. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно відповідати вимогам, передбаченим цією статтею, та в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, подати до неї:
1) заяву про видачу свідоцтва про реєстрацію СРО за відповідним видом професійної діяльності;
2) копії внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) копії документів, що підтверджують ділову репутацію, професійну придатність керівника та заступника керівника виконавчого органу, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а також відсутність конфлікту інтересів у зазначених осіб;
4) копії документів, що підтверджують відповідність ресурсної бази;
5) документи, що підтверджують внесення плати за видачу свідоцтва про реєстрацію СРО;
6) перелік професійних учасників ринків капіталу - членів Об’єднання, які провадять вид професійної діяльності, за яким Об’єднання подало документи на отримання статусу СРО;
7) копію рішення загальних зборів членів Об’єднання за відповідним видом професійної діяльності щодо реєстрації його як СРО.
Перелік документів, зазначених у пунктах 2-5 цієї частини, та вимоги до оформлення документів, передбачених цією частиною, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 144. Порядок набуття статусу СРО
1. Набуття Об’єднанням статусу СРО здійснюється шляхом включення Об’єднання до Реєстру СРО.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку включає Об’єднання до Реєстру СРО своєю постановою, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.
3. Підставою для відмови у наданні Об’єднанню статусу СРО є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для включення Об’єднання до Реєстру СРО;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;
3) невідповідність вимогам, передбаченим частиною шостою статті 143 цього Закону";
61) розділ XI доповнити статтями 144 - 1 -144 - 7 такого змісту:
" Стаття 144 - 1 . Повноваження СРО
1. Об’єднання, що набуло статусу СРО, має такі повноваження:
1) впровадження норм професійної етики у практичну діяльність членів та працівників СРО;
2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу;
3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю членів Об’єднання;
4) здійснення моніторингу дотримання членами Об’єднання статуту та внутрішніх документів Об’єднання;
5) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом;
6) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності;
7) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО;
8) забезпечення безперервного професійного розвитку фахівців на ринках капіталу;
9) здійснення заходів з підвищення рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
10) розгляд скарг споживачів фінансових послуг, які є клієнтами або потенційними клієнтами членів СРО;
11) здійснення інших повноважень, що відповідають вимогам законодавства та передбачені статутом такої СРО.
2. Через три місяці з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру СРО:
1) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку припиняє здійснення повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО;
2) СРО розпочинає здійснювати повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО.
3. СРО може додатково виконувати також інші повноваження, передбачені постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), винесеною відповідно до вимог статті 144 - 2 цього Закону.
4. Внутрішній документ СРО щодо здійснення повноваження, передбаченого частиною другою цієї статті, є обов’язковим для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО.
Документ (документи) СРО щодо здійснення додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону, є обов’язковим (обов’язковими) для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО, та може (можуть) бути обов’язковим (обов’язковими) для усіх професійних учасників ринків капіталу за відповідним видом професійної діяльності в обсягах та порядку, передбаченими постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень).
Документи СРО, зазначені в абзацах першому та другому цієї частини, є частиною законодавства про ринки капіталу.
Стаття 144 - 2 . Порядок делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
1. СРО має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для делегування їй додаткових повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Процес делегування додаткових повноважень здійснюється з дотриманням такої процедури:
1) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із запитом про можливість делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запиту, передбаченого пунктом 1 цієї частини, разом із обґрунтуванням необхідності делегування;
3) прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку попередньої процедурної постанови про можливість делегування відповідно до запиту СРО;
4) утворення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку робочої групи у складі представників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та СРО;
5) формування робочою групою вимог до порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень) та вимог до ресурсної бази, необхідної для такого виконання;
6) схвалення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проекту порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень), щодо якого (яких) прийнята процедурна постанова, передбачене пунктом 3 цієї частини, та затвердження відповідних вимог до ресурсної бази СРО;
7) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про затвердження порядку виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень) та подання такого порядку для погодження до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
8) погодження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку виконання СРО делегованого повноваження (делегованих повноважень);
9) формування СРО ресурсної бази відповідно до встановлених вимог;
10) перевірка Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідності ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
11) отримання від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку висновку про відповідність ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
12) подання СРО заяви про делегування додаткового повноваження (додаткових повноважень) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відповідних документів;
13) винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень);
14) оприлюднення постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Підставою для відмови у делегуванні Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для такого делегування;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства.
Після усунення невідповідності, що була підставою для винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про відмову у делегуванні СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), така СРО має право повторно подати документи, передбачені законодавством, для такого делегування.
3. Повернення СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у разі якщо СРО його (їх) не виконує, здійснюється відповідно до статті 144 - 7 цього Закону.
Стаття 144 - 3 . Втрата Об’єднанням статусу СРО
1. Об’єднання втрачає статус СРО з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виключення такого Об’єднання з Реєстру СРО, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.
2. СРО виключається з Реєстру СРО на підставі відповідної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі:
1) подання СРО заяви про скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва про реєстрацію СРО;
2) невиконання СРО рішень та/або постанов чи розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або постанов чи розпоряджень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності СРО вимогам, визначеним частиною шостою статті 143 цього Закону;
4) встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту подання недостовірних відомостей у процесі набуття Об’єднанням статусу СРО;
5) невиконання або неналежного виконання СРО повноваження, передбаченого частиною другою статті 144 - 1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону;
6) подання іншим Об’єднанням, членами якого є більше 75 відсотків професійних учасників ринків капіталу за тим видом професійної діяльності, за яким вже є діюча СРО, заяви про реєстрацію такого Об’єднання як СРО та інших документів, оформлених відповідно до законодавства, які необхідні для реєстрації Об’єднання як СРО.
У разі подання заяви, передбаченої пунктом 6 цієї частини, до такої заяви додаються заяви професійних учасників ринків капіталу, які є членами діючої СРО, із твердженнями про згоду таких професійних учасників на позбавлення такої СРО статусу СРО за відповідним видом професійної діяльності на ринках капіталу. У разі якщо СРО об’єднує професійних учасників ринків капіталу за кількома видами діяльності, положення пункту 6 цієї частини застосовуються в частині втрати статусу СРО лише щодо того виду діяльності, за яким до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано заяву іншим Об’єднанням.
Стаття 144 - 4 . Наслідки набуття Об’єднанням статусу СРО або втрати такого статусу
1. Членство професійних учасників ринків капіталу в Об’єднанні та/або в СРО є добровільним.
2. Після набуття Об’єднанням статусу СРО за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу професійні учасники ринків капіталу, які провадять діяльність за таким видом професійної діяльності, мають право стати членами такої СРО та бути її членами протягом всього строку наявності такого статусу.
3. Кожна СРО та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку укладають угоду, що визначає організаційні та процедурні питання взаємодії щодо здійснення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу.
4. З дня набуття Об’єднанням статусу СРО до нього та його працівників застосовуються положення:
1) статті 12 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" щодо заборон та обмежень, встановлених для працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) статей 134-137 цього Закону щодо режиму професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках та порядку її розкриття, встановлених для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому професійні учасники ринків капіталу з дня набуття Об’єднанням статусу СРО мають право передавати такій СРО інформацію про свою діяльність, у тому числі інформацію, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
5. З дня набуття Об’єднанням статусу СРО до його працівників (крім обслуговуючого персоналу) застосовуються такі обмеження та вимоги:
1) забороняється:
а) бути повіреними третіх осіб у відносинах з СРО;
б) розкривати професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Вимоги цього підпункту поширюються також на колишніх працівників СРО;
в) використовувати майно СРО в політичних цілях чи особистих інтересах;
2) працівники СРО зобов’язані запобігати реальному або потенційному конфлікту інтересів під час виконання ними посадових обов’язків.
6. Делегування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку СРО повноважень не призводить до обмеження повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу.
У разі звернення СРО або у разі неврегулювання СРО конфлікту інтересів, що виник у такій СРО (у тому числі у членів органів управління СРО), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у встановленому нею порядку:
1) надати підтримку СРО у здійсненні повноваження, передбаченого частиною другою статті 144 - 1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону; або
2) здійснити правозастосування щодо дотримання вимог, встановлених відповідними внутрішніми документами СРО, щодо здійснення повноваження, передбаченого частиною другою статті 144 - 1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону; або
3) повернути повноваження, передбачене частиною другою статті 144 - 1 цього Закону, та/або додаткове повноваження (додаткові повноваження), делеговане (делеговані) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону.
7. Подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви про відкликання статусу СРО, підписаної більш як 25 відсотками членів такої СРО, є підставою для винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про виключення такої СРО з Реєстру СРО.
8. Виключення СРО з Реєстру СРО має наслідком втрату Об’єднанням статусу СРО.
Стаття 144 - 5 . Обмеження СРО
1. СРО та її органи управління не мають права:
1) при здійсненні своєї діяльності обмежувати конкуренцію між членами СРО або створювати будь-яку дискримінацію щодо членів СРО;
2) здійснювати діяльність та вчиняти дії, що призводять до виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів;
3) використовувати свої права у спосіб, що надає можливість будь-якому члену СРО у процесі провадження ним професійної діяльності отримувати будь-яку перевагу;
4) використовувати інформацію, отриману у процесі виконання повноважень, у спосіб, не передбачений законом.
Стаття 144 - 6 . Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення регулювання та контролю за діяльністю СРО
1. При здійсненні регулювання та контролю за діяльністю СРО Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
1) здійснює нагляд за реєстрацією членів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям підсумків на загальних зборах членів Об’єднання, що проводяться у процесі отримання таким Об’єднанням статусу СРО;
2) здійснює аналіз відповідності Об’єднання та членів органів управління Об’єднання вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) погоджує внутрішні документи Об’єднання;
4) перевіряє відповідність ресурсної бази Об’єднання встановленим вимогам;
5) погоджує порядок виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
6) видає свідоцтво СРО;
7) призначає представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для участі в засіданнях органів управління СРО;
8) призначає представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для участі в загальних зборах членів СРО;
9) встановлює в межах, передбачених законодавством, обов’язкові для виконання вимоги щодо функціонування СРО;
10) порушує перед загальними зборами членів СРО питання про звільнення з посад членів органів управління СРО;
11) розглядає скарги професійних учасників ринків капіталу про відмову у прийнятті їх до складу СРО;
12) розглядає скарги членів СРО щодо заходів дисциплінарного впливу, застосованих до них СРО;
13) проводить інспекції СРО;
14) здійснює нагляд за дотриманням Об’єднанням вимог, встановлених для набуття статусу СРО, та за дотриманням СРО порядку виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень);
15) вимагає надання інформації та документів відповідно до законодавства;
16) вимагає внесення змін до внутрішніх документів СРО;
17) отримує від СРО інформацію про її діяльність за формою та в порядку, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює контроль за достовірністю і розкриттям такої інформації та її відповідністю встановленим вимогам;
18) надсилає запити про вжиття заходів, виносить постанову про втрату Об’єднанням статусу СРО, а також здійснює інші заходи правозастосування в межах, визначених законом;
19) визначає перелік звітних даних СРО, порядок їх складання, строки та форму подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
20) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 144 - 7 . Повернення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку повноваження, переданого (делегованого) СРО
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право винести постанову про призначення уповноваженої особи СРО у разі необхідності забезпечити повернення повноваження, передбаченого частиною другою статті 144 - 1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144 - 2 цього Закону, в тому числі у зв’язку з:
1) неможливістю врегулювання конфлікту інтересів у діяльності СРО або у членів органів управління СРО;
2) неможливістю СРО належно виконувати таке повноваження (такі повноваження);
3) наявністю публічного конфлікту між членами органів управління СРО.
2. Призначення уповноваженої особи та виконання такою особою завдань, покладених на неї, здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
62) назву розділу XII викласти в такій редакції:
" Розділ XII. ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ ";
63) статті 145-148 викласти в такій редакції:
" Стаття 145. Загальні положення застосування законодавства щодо протидії зловживанням на ринках капіталу
1. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу застосовується до:
1) фінансових інструментів, допущених до торгів на регульованому ринку, фінансових інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на регульованому ринку;
2) фінансових інструментів, допущених до торгів на БТМ, фінансових інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на БТМ;
3) фінансових інструментів, допущених до торгів на ОТМ;
4) інших фінансових інструментів (крім передбачених пунктами 1-3 цієї частини), ціна або обсяг торгів якими залежить від ціни та/або обсягу торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 цієї частини;
5) інших фінансових інструментів (крім передбачених пунктами 1-3 цієї частини), ціна або обсяг торгів якими впливає на ціну та/або обсяг торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 цієї частини.
2. Законодавство щодо протидії маніпулюванню на ринках капіталу також застосовується до:
1) товарних спот-контрактів, крім тих, що є оптовими енергетичними продуктами, зазначеними у частині четвертій статті 7 цього Закону, у разі якщо операції, заявки та/або котирування чи дії щодо них мають або ймовірно матимуть, або спрямовані на здійснення впливу на ціну та/або обсяг торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
2) фінансових інструментів, зокрема зазначених у пункті 7 частини першої статті 7 цього Закону, у разі якщо операції, заявки та/або котирування чи дії щодо них мають або ймовірно матимуть вплив на ціну та/або обсяг торгів товарними спот-контрактами, ціна або обсяг торгів якими залежить від ціни та/або обсягу торгів фінансовими інструментами, зазначеними у цьому пункті;
3) дій, спрямованих на маніпулювання бенчмарками.
3. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу застосовується до будь-якої операції, заявки та/або котирування чи до поведінки щодо фінансових інструментів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, незалежно від того, здійснені вони на організованих ринках чи поза ними.
4. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу не застосовується до дій, що вчиняються органами державної влади та іншими державними органами у зв’язку з реалізацією грошово-кредитної політики, валютної політики або політики управління державним боргом (крім дій фізичних осіб, які працюють у таких органах на підставі трудового договору або на інших підставах, у разі якщо такі фізичні особи прямо чи опосередковано від свого імені здійснюють операції, надсилають заявки та/або котирування тощо).
5. Законодавство щодо протидії фінансовим пірамідам застосовується до:
1) будь-яких цінних паперів;
2) будь-яких фінансових інструментів, які не є цінними паперами;
3) об’єктів цивільних прав, що мають ознаки цінних паперів;
4) об’єктів цивільних прав або договорів, що мають ознаки фінансових інструментів.
6. Особи, які розробляють або поширюють інвестиційні рекомендації чи іншу інформацію, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію, повинні вжити необхідних заходів для забезпечення об’єктивного представлення такої інформації, а також розкрити інформацію про власні інтереси або зазначити про наявність конфлікту інтересів, що пов’язані з фінансовими інструментами, яких стосується така інформація.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до необхідних заходів, які мають бути вжиті особами, зазначеними в абзаці першому цієї частини, для об’єктивного представлення інвестиційних рекомендацій або іншої інформації, що рекомендує чи пропонує інвестиційну стратегію, та для розкриття інформації про власні інтереси або ознаки конфлікту інтересів.
Для цілей цієї частини:
1) інвестиційні рекомендації означають інформацію, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію (конкретно або загалом) щодо одного або декількох фінансових інструментів або емітентів фінансових інструментів, включаючи будь-яку думку щодо теперішньої або майбутньої вартості чи ціни таких фінансових інструментів, призначену для її поширення різними засобами;
2) інформація, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію, означає:
а) розроблену незалежним аналітиком, інвестиційною фірмою, банком, будь-якою іншою особою, основною діяльністю якої є розроблення інвестиційних рекомендацій, або фізичною особою, яка працює у зазначених осіб за трудовим договором чи на інших підставах, інформацію, що прямо чи опосередковано формулює конкретну інвестиційну пропозицію щодо фінансового інструменту або емітента фінансового інструменту; або
б) розроблену іншими особами, ніж особи, зазначені у підпункті "а" цього пункту, інформацію, що прямо пропонує конкретне інвестиційне рішення щодо фінансового інструменту.
7. Будь-які особи (у тому числі органи державної влади), які поширюють статистичні або прогнозні дані, що можуть мати значний вплив на ринки капіталу, повинні розповсюджувати їх об’єктивно та прозоро.
Стаття 146. Інсайдерська інформація на ринках капіталу
1. Інсайдерською інформацією на ринках капіталу є:
1) інформація точного характеру, яка не була оприлюднена, що прямо або опосередковано стосується одного чи декількох емітентів фінансових інструментів або одного чи декількох фінансових інструментів, яка у разі оприлюднення здійснюватиме значний вплив на ціну таких фінансових інструментів або на ціну пов’язаних деривативних контрактів;
2) щодо товарних деривативів - інформація точного характеру, яка не була оприлюднена, що прямо або опосередковано стосується одного чи декількох таких товарних деривативів або що прямо стосується пов’язаних товарних спот-контрактів, яка у разі оприлюднення ймовірно здійснюватиме значний вплив на ціну таких товарних деривативів або відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів, розкриття якої обґрунтовано очікується або вимагається відповідно до законодавства, правил ринку, договору, практики або звичаю на відповідних ринках капіталу або товарних спот-ринках;
3) для осіб, уповноважених виконувати заявки та/або котирування щодо фінансових інструментів, під інсайдерською інформацією розуміється також інформація, передана клієнтом, яка стосується невиконаних заявок та/або котирувань клієнтів щодо фінансових інструментів, що має точний характер, прямо або опосередковано стосується одного чи декількох емітентів фінансових інструментів або одного чи декількох фінансових інструментів, яка у разі оприлюднення здійснюватиме значний вплив на ціну таких фінансових інструментів, на ціну відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціни відповідних деривативних фінансових інструментів.
Інформація щодо проміжного етапу триваючого процесу вважається інсайдерською інформацією у разі, якщо такий процес сам по собі відповідає критеріям інсайдерської інформації, встановленим цією частиною. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті невичерпний орієнтовний перелік інформації, розкриття якої обґрунтовано очікується або вимагається відповідно до законодавства, правил ринку, договору, практики або звичаю на відповідних ринках капіталу або товарних спот-ринках.
2. Для цілей цієї статті:
1) товарний дериватив означає такі фінансові інструменти:
а) опціонні сертифікати, базовим активом яких є продукція;
б) фінансові інструменти, зазначені у пунктах 4-6, 9 та 10 частини першої статті 7 цього Закону;
2) інформація вважається такою, що має точний характер, якщо вона вказує на ряд обставин, які існують або на виникнення яких можна обґрунтовано очікувати, або на події, які відбулися або на які можна обґрунтовано очікувати, якщо такі обставини або події є досить конкретними, щоб можна було зробити висновок про можливий вплив таких обставин або подій на ціну фінансових інструментів, на ціну відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціну відповідних деривативних фінансових інструментів. У зв’язку з цим, якщо має місце триваючий процес, спрямований на виникнення певних обставин або певних подій або в результаті якого виникнуть певні обставини або певні події, такі майбутні обставини або майбутні події (а так само проміжні етапи такого триваючого процесу) можуть вважатися точною інформацією;
3) інформація вважається такою, що здійснюватиме значний вплив на ціну фінансових інструментів, на ціну пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціну пов’язаних деривативних контрактів, якщо на основі такої інформації (з високим ступенем ймовірності) пересічний інвестор прийматиме свої інвестиційні рішення.
Стаття 147. Інсайдери на ринках капіталу
1. Інсайдером визнається будь-яка особа, яка володіє інсайдерською інформацією внаслідок того, що вона є:
1) особою, яка здійснює управлінські функції в емітенті фінансових інструментів;
2) власником акцій (часток, паїв) у капіталі емітента фінансових інструментів;
3) особою, яка має доступ до зазначеної інформації у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом фінансових інструментів;
4) особою, яка отримала доступ до інсайдерської інформації внаслідок вчинення неправомірних дій.
2. Інсайдерами також є особи, які володіють інсайдерською інформацією внаслідок інших обставин, ніж передбачені пунктами 1-4 частини першої цієї статті, у разі якщо така особа знає або мала знати, що ця інформація є інсайдерською.
3. У разі якщо особою, зазначеною у цій статті, є юридична особа, інсайдером також вважається фізична особа, яка від імені або в інтересах такої юридичної особи бере участь у прийнятті рішень щодо набуття чи відчуження активів з рахунку такої юридичної особи або щодо надсилання, зміни чи скасування наказів та/або розпоряджень щодо проведення операцій за такими рахунками.
Стаття 148. Список інсайдерів на ринках капіталу
1. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язані:
1) скласти список усіх осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації, та осіб, які працюють у них за трудовим договором або на інших підставах здійснюють повноваження, у рамках яких вони одержують доступ до інсайдерської інформації (далі - список інсайдерів);
2) вчасно оновлювати список інсайдерів відповідно до частини четвертої цієї статті;
3) надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит список інсайдерів.
2. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), повинні здійснювати всі необхідні заходи для забезпечення того, щоб особи, зазначені у списках інсайдерів, письмово підтвердили покладені на них правові зобов’язання та були поінформовані про фінансові санкції (штрафи) та інші заходи впливу контрольного характеру, передбачені за вчинення інсайдерських правочинів та/або неправомірне розкриття інсайдерської інформації.
У разі якщо інша особа на запит емітента забезпечує складання та актуалізацію списку інсайдерів, емітент фінансових інструментів несе повну відповідальність за дотримання вимог цієї статті. У такому разі емітент фінансових інструментів завжди має право доступу до такого списку.
3. Список інсайдерів повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) ідентифікаційні дані інсайдера;
2) підставу включення особи до такого списку;
3) дату і час одержання особою доступу до інсайдерської інформації;
4) дату складення списку інсайдерів.
4. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), повинні невідкладно оновлювати свої списки інсайдерів за таких обставин:
1) при зміні підстави включення до списку інсайдерів особи, інформація про яку уже міститься у списку;
2) при одержанні новою особою доступу до інсайдерської інформації, що вимагає включення інформації про неї до списку інсайдерів;
3) якщо особа більше не має доступу до інсайдерської інформації.
При кожному оновленні необхідно зазначати дату і час, коли відбулася зміна, що зумовила необхідність оновлення списку інсайдерів.
5. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), повинні зберігати списки інсайдерів щонайменше протягом п’яти років після дня їх складення або оновлення.
6. Особливості застосування положень цієї статті до емітентів фінансових інструментів, інструменти яких допущені до торгів виключно на ринках малих та середніх підприємств, встановлюються нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
7. Положення цієї статті застосовуються до емітентів фінансових інструментів, які:
1) подавали заявку або надавали згоду на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на регульованому ринку;
2) надавали згоду на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на БТМ або ОТМ (у разі якщо фінансові інструменти допущені до торгів виключно на БТМ або ОТМ);
3) подавали заявку на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на БТМ";
64) розділ XII доповнити статтями 149-157 такого змісту:
" Стаття 149. Інсайдерські правочини та неправомірне розкриття інсайдерської інформації на ринках капіталу
1. Деривативні контракти та правочини з іншими фінансовими інструментами вважаються інсайдерськими у випадках, якщо особа володіє інсайдерською інформацією та використовує таку інформацію при укладенні деривативних контрактів або набутті інших фінансових інструментів, яких прямо або опосередковано стосується така інформація, від свого імені або від імені третіх осіб, або при заміні сторони таких деривативних контрактів, або при розпорядженні такими іншими фінансовими інструментами від свого імені або від імені третіх осіб, прямо або опосередковано (далі - інсайдерські правочини).
Інсайдерським правочином також вважається використання інсайдерської інформації для скасування або зміни заявки та/або котирування щодо фінансових інструментів, яких стосується така інсайдерська інформація, у разі якщо заявка та/або котирування були надані до ознайомлення відповідної особи з інсайдерською інформацією.
2. Рекомендація іншій особі вчинити інсайдерський правочин або спонукання іншої особи до вчинення інсайдерського правочину має місце у разі, якщо будь-яка особа володіє інсайдерською інформацією та здійснює принаймні одну з таких дій:
1) на основі цієї інформації рекомендує іншій особі придбати або продати фінансові інструменти (укласти деривативні контракти), яких стосується така інсайдерська інформація, або спонукає іншу особу до здійснення такого придбання, продажу або укладення;
2) на основі цієї інформації рекомендує іншій особі скасувати або змінити заявку та/або котирування щодо фінансового інструменту, якого стосується така інсайдерська інформація, або спонукає іншу особу до здійснення такого скасування або зміни.
3. Слідування рекомендаціям або спонуканням, зазначеним у частині другій цієї статті, вважається інсайдерським правочином, у разі якщо особа, яка слідує таким рекомендаціям або спонуканням, знає або мала знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.
4. Неправомірним розкриттям інсайдерської інформації вважаються випадки, якщо особа володіє інсайдерською інформацією та розкриває таку інформацію іншим особам, крім розкриття такої інформації у зв’язку з необхідністю виконання професійних, трудових або службових обов’язків та в інших випадках, передбачених законодавством.
Наступне розкриття рекомендацій або спонукань, зазначених у частині другій цієї статті, вважається неправомірним розкриттям інсайдерської інформації, у разі якщо особа, яка розкриває такі рекомендації або спонукання, знає або мала знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.
5. Факт того, що особа володіє або володіла інсайдерською інформацією, не означає, що така особа використовувала таку інформацію і таким чином вчиняла інсайдерські правочини, у разі якщо така особа діяла в рамках правомірної поведінки, межі якої визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6. Особа, яка розкриває будь-яку інформацію, в тому числі інсайдерську, шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит), не вважається такою, що порушує обмеження щодо розголошення інсайдерської інформації або інші вимоги (обмеження) щодо розкриття/нерозкриття інформації, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства або договором.
7. Особа не підлягає притягненню до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної та/або іншої відповідальності за розкриття інсайдерської інформації у разі подання такої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі на її запит.
Стаття 150. Заборона інсайдерських правочинів і неправомірного розкриття інсайдерської інформації на ринках капіталу
1. Будь-яка фізична або юридична особа, яка є інсайдером, не має права:
1) вчиняти або намагатися вчиняти інсайдерські правочини;
2) рекомендувати іншій особі вчиняти інсайдерські правочини або спонукати іншу особу до вчинення інсайдерських правочинів;
3) неправомірно розкривати інсайдерську інформацію.
2. Використання інсайдерської інформації під час зондування ринків капіталу відповідно до статті 151 цього Закону, а саме передача її потенційним інвесторам, не є порушенням заборони використання інсайдерської інформації, передбаченої цією статтею.
Стаття 151. Зондування ринків капіталу
1. Зондування ринків капіталу є передачею інформації одному або декільком потенційним інвесторам до оголошення інформації про вчинення правочину з фінансовими інструментами, у тому числі за межами України, з метою визначення заінтересованості потенційних інвесторів, у тому числі нерезидентів, у можливому вчиненні правочину щодо фінансових інструментів, а також його умов та основних характеристик його предмета (вид, тип, обсяг, строк та умови вчинення такого правочину).
Зондування ринків капіталу може проводитися:
1) емітентом;
2) власником фінансового інструменту (оферентом) у таких кількостях або за такою вартістю, що відрізняє правочин від звичайного правочину і допускає метод продажу, заснований на попередній оцінці потенційної заінтересованості потенційних інвесторів;
3) третьою особою, яка діє від імені або в інтересах особи, зазначеної у пункті 1 або 2 цієї частини.
2. Передача особою, яка має намір придбати контрольний пакет акцій, інсайдерської інформації акціонерам також вважається зондуванням ринку, за умови що:
1) інформація необхідна акціонерам для формування ними думки щодо готовності запропонувати свої акції до продажу такій особі;
2) волевиявлення акціонерів щодо готовності продажу власних акцій обґрунтовано вимагається для прийняття рішення про набуття контрольного пакета акцій.
3. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, до проведення зондування ринку повинна оцінити, чи передбачає таке зондування передачу інсайдерської інформації. У разі передачі інсайдерської інформації особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, повинна у письмовій формі сформувати висновок та його обґрунтування щодо доцільності та необхідності такої передачі. Така особа повинна надати зазначені документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит. Це зобов’язання застосовується до кожного випадку передачі інсайдерської інформації у процесі зондування ринків капіталу. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна відповідним чином оновлювати документи, передбачені цією частиною.
4. Передача інсайдерської інформації в рамках зондування ринку вважається вчиненою у процесі нормального здійснення особою, зазначеною у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, своєї трудової або професійної діяльності чи обов’язків, за умови що така особа дотримується вимог, передбачених частинами третьою та п’ятою цієї статті.
5. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, до проведення зондування ринку повинна:
1) отримати у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, згоду на передачу інсайдерської інформації особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, - потенційному інвестору;
2) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інсайдерської інформації або намагання її використати від свого імені чи від імені третіх осіб, прямо чи опосередковано, для набуття або відчуження (заміни сторін) фінансових інструментів, яких така інформація стосується;
3) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інформації або намагання її використати шляхом скасування або зміни вже надісланої заявки або котирування щодо фінансових інструментів, яких така інсайдерська інформація стосується;
4) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про зобов’язання її щодо забезпечення дотримання режиму конфіденційності інформації у разі надання письмової згоди на одержання такої інформації.
Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік усієї інформації, переданої особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, у тому числі інформації, переданої відповідно до пунктів 1-4 цієї частини, а також вести облік відомостей про потенційних інвесторів, яким передано інформацію, у тому числі юридичних і фізичних осіб, які діють від імені потенційного інвестора, дату і час передачі. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна надати дані зазначеного обліку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.
6. У разі якщо інформація, передана у процесі зондування ринку, перестає бути інсайдерською інформацією, за оцінкою особи, зазначеної в частині першій цієї статті, яка передає її, така особа у найкоротший строк повинна поінформувати про це одержувача інформації.
Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік повідомлень та інформації, передбачених цією частиною, та надати відповідну інформацію Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.
7. Особа, стосовно якої проводиться зондування ринку, повинна самостійно оцінити, чи володіє вона інсайдерською інформацією, та момент, з якого вона перестає володіти інсайдерською інформацією.
8. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна зберігати документи, передбачені цією статтею, не менше п’яти років.
9. Порядок проведення зондування на ринках капіталу, зокрема визначення обов’язків особи, стосовно якої проводиться зондування ринку, порядок передачі інформації про зондування ринків капіталу та ведення обліку документів про зондування ринків капіталу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 152. Маніпулювання на ринках капіталу
1. Маніпулювання на ринках капіталу включає в себе такі діяння:
1) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення будь-яких інших дій, що:
а) подають або можуть подавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту або ціни фінансового інструменту чи пов’язаного товарного спот-контракту;
б) фіксують або можуть зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціну одного або декількох фінансових інструментів чи пов’язаних товарних спот-контрактів;
2) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення інших дій, що впливають або можуть вплинути на ціну одного або декількох фінансових інструментів чи пов’язаних товарних спот-контрактів, із застосуванням обману, махінації чи інших неправомірних дій, у тому числі шахрайства;
3) поширення інформації (у тому числі чуток) за допомогою медіа, у тому числі через мережу Інтернет, або в інший спосіб, яка подає або може подавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту або ціни фінансового інструменту чи пов’язаного товарного спот-контракту або яка фіксує або може зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціну одного або декількох фінансових інструментів чи пов’язаного товарного спот-контракту, якщо особа, яка поширила таку інформацію або чутки, знала або мала знати про те, що ця інформація є недостовірною або вводить в оману;
4) передача недостовірної або оманливої інформації або надання недостовірних або оманливих вхідних даних для розрахунку бенчмарків, якщо особа, яка передає інформацію або надає вхідні дані, знала або мала знати про те, що така інформація або дані є недостовірними або вводять в оману, а так само будь-які інші дії, за допомогою яких здійснюється маніпулювання розрахунком бенчмарку.
Не вважаються маніпулюванням дії, передбачені пунктом 1 цієї частини, якщо доведено, що вони здійснювалися на законних підставах і відповідають прийнятній ринковій практиці, зазначеній у пункті 3 частини третьої цієї статті.
2. Маніпулюванням на ринках капіталу вважаються, зокрема, такі діяння:
1) діяння особи (осіб, які діють спільно), спрямовані на забезпечення домінуючої позиції щодо попиту або пропозиції фінансових інструментів чи пов’язаних товарних спот-контрактів, наслідком яких є або може бути пряме чи опосередковане фіксування ціни купівлі або продажу або створення чи можливе створення інших несправедливих умов торгів;
2) купівля або продаж фінансових інструментів при відкритті або закритті ринку, наслідком яких є або може бути введення в оману інвесторів, які діють з огляду на ціни, що відображаються на ринку, зокрема ціни відкриття або ціни закриття;
3) надання заявок та/або котирувань на організованому ринку, у тому числі їх скасування або зміна з використанням будь-яких доступних засобів проведення торгів, включаючи електронні засоби, такі як алгоритмічна і високочастотна торгівля, що може призвести до одного з наслідків, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, шляхом:
а) порушення чи уповільнення функціонування електронної торговельної системи організованого ринку або ймовірності такого порушення чи уповільнення;
б) створення для інших осіб ускладнень в ідентифікації дійсних заявок та/або котирувань в електронній торговельній системі організованого ринку або ймовірність створення таких ускладнень, у тому числі із внесенням заявок та/або котирувань, які призведуть до перевантаження або дестабілізації електронної торговельної системи організованого ринку чи окремих її елементів;
в) створення або можливого створення недостовірних чи оманливих сигналів щодо попиту, пропозиції або ціни фінансового інструменту, зокрема шляхом внесення заявок та/або котирувань, що ініціюють або посилюють тенденцію (тренд);
4) використання переваги періодичного або регулярного доступу до друкованих чи аудіовізуальних медіа або онлайн-медіа за допомогою висловлення думки про фінансові інструменти (або опосередковано про емітента таких фінансових інструментів), пов’язані товарні спот-контракти, зайнявши попередньо позиції щодо таких фінансових інструментів, пов’язаних товарних спот-контрактів та одержуючи згодом вигоду від впливу, який висловлені думки чинять на ціну таких інструментів, пов’язаних товарних спот-контрактів, не доводячи належним та ефективним чином інформацію про наявність конфлікту інтересів до загального відома.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті:
1) орієнтовний невичерпний перелік показників, що стосуються вчинення дій з використанням обману, махінацій чи інших неправомірних дій;
2) орієнтовний невичерпний перелік показників, що стосуються подання недостовірних сигналів або таких, що вводять в оману, або фіксації цін та процедури їх обчислення;
3) прийнятні ринкові практики, які не є маніпулюванням на організованих ринках.
4. У разі якщо особа, зазначена в цій статті, є юридичною особою, положення цієї статті також застосовуються до фізичних осіб, які беруть від імені або в інтересах такої юридичної особи участь у прийнятті рішень щодо набуття чи відчуження активів з рахунку такої юридичної особи або щодо надсилання, зміни чи скасування наказів та/або розпоряджень щодо проведення операцій за такими рахунками.
Стаття 153. Заборона маніпулювання на ринках капіталу
1. Будь-яка особа не має права здійснювати або намагатися здійснити маніпулювання на ринках капіталу.
Стаття 154. Програма викупу акцій
1. Як виняток із положень статей 150 та 153 цього Закону, дії, що вчиняються емітентом з метою викупу власних акцій у рамках програми викупу акцій (далі у цій статті - програма викупу), не є інсайдерськими правочинами або маніпулюванням на ринках капіталу, за умови дотримання усіх таких умов:
1) інформація про програму викупу розкрита до початку викупу в повному обсязі;
2) інформація про кожну операцію з викупу, що здійснюється в рамках такої програми викупу, подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку, а також розкривається в порядку, встановленому статтею 124 цього Закону, як частина регульованої інформації такого емітента;
3) дотримані належні граничні ліміти щодо ціни та обсягів викупу акцій, встановлені відповідним рішенням загальних зборів акціонерів;
4) викуп проводиться виключно з метою досягнення цілей, зазначених у частині другій цієї статті, та з дотриманням вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2. З метою поширення винятку, передбаченого частиною першою цієї статті, на здійснення операцій з викупу акцій відповідна програма викупу акцій повинна мати лише одну з таких цілей:
1) зменшення капіталу емітента;
2) забезпечення виконання емітентом своїх зобов’язань, що виникають з боргових або деривативних цінних паперів, які можуть бути конвертовані в акції (погашені акціями) емітента;
3) забезпечення виконання емітентом або його асоційованою компанією своїх зобов’язань, що виникають із схем, які ґрунтуються на акціях.
3. Операції з викупу акцій, що здійснюється в рамках програми викупу, мають здійснюватися виключно на організованому ринку, на якому акції емітента допущено до торгів.
4. Інші вимоги до програми викупу та порядку її реалізації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. З метою поширення винятку, передбаченого частиною першою цієї статті, емітент упродовж дії програми викупу не може здійснювати такі операції:
1) продаж власних акцій;
2) виконання впродовж закритого періоду правочинів щодо будь-яких фінансових інструментів;
3) виконання правочинів щодо будь-яких фінансових інструментів, у разі якщо емітент вирішив відтермінувати публічне розкриття інсайдерської інформації.
6. Положення частини п’ятої цієї статті не застосовуються у разі, якщо:
1) емітент акцій затвердив програму викупу з фіксованим розкладом;
2) програма викупу виконується під керівництвом інвестиційної фірми, що приймає рішення щодо строків викупу акцій емітента незалежно від емітента.
Положення пункту 1 частини п’ятої цієї статті не застосовується у разі, якщо емітент є інвестиційною фірмою або банком, що розробив та впровадив ефективні інформаційні бар’єри, спрямовані на запобігання неправомірному розкриттю особам, відповідальним за прийняття рішень щодо торгівлі власними акціями, інсайдерської інформації особами, які мають доступ до інсайдерської інформації, що прямо чи опосередковано стосується такого емітента.
Положення пунктів 2 і 3 частини п’ятої цієї статті не застосовуються у разі, якщо емітент є інвестиційною фірмою або банком, що розробив та впровадив ефективні інформаційні бар’єри, спрямовані на запобігання неправомірному розкриттю особам, відповідальним за торгівлю власними акціями від імені клієнтів, інсайдерської інформації особами, які мають доступ до інсайдерської інформації, що прямо чи опосередковано стосується такого емітента.
7. Для цілей цієї статті програма викупу з фіксованим розкладом означає програму викупу, що передбачає фіксовані дати та обсяги акцій, що будуть викуповуватися впродовж дії програми викупу та зафіксовані до моменту оприлюднення такої програми викупу.
Стаття 155. Стабілізація
1. Стабілізацією є купівля або пропозиція щодо купівлі пайових та/або боргових цінних паперів та пов’язаних із такими цінними паперами інструментів, що здійснюється інвестиційною фірмою при значній пропозиції таких цінних паперів виключно з метою підтримки ринкової ціни на такі цінні папери протягом заданого періоду часу внаслідок перенасиченості пропозицій на продаж таких цінних паперів.
2. Для цілей цієї статті:
1) значною пропозицією є пропозиція цінних паперів (первинна або вторинна), що відхиляється від умов звичайної торгівлі такими цінними паперами за загальною вартістю такої пропозиції та за способом продажу цінних паперів;
2) інструментами, пов’язаними з цінними паперами, є такі інструменти, включно з тими фінансовими інструментами, що не допущені до торгів на організованому ринку, та фінансовими інструментами, щодо яких не подано заявку на допуск до торгів на організованому ринку:
а) правочини, що надають право на придбання або продаж пайових та/або боргових цінних паперів;
б) права (у тому числі переважні права акціонерів) на придбання або продаж пайових та/або боргових цінних паперів;
в) фондові деривативні контракти, базовим активом яких є пайові та/або боргові цінні папери;
г) деривативні цінні папери, базовим активом яких є пайові та/або боргові цінні папери;
ґ) пайові та/або боргові цінні папери, на/в які боргові цінні папери можуть бути обміняні або конвертовані (якщо проспект (рішення про емісію) боргових цінних паперів передбачає можливість їх обміну або конвертації в інші пайові та/або боргові цінні папери);
д) інструменти, емітентом яких (особою, яка їх видала) є емітент пайових та/або боргових цінних паперів, якщо ринкова ціна таких інструментів ймовірно матиме вплив на ціну таких пайових та/або боргових цінних паперів або навпаки;
е) інструменти, емітентом яких (особою, яка їх видала) є особа, яка надає забезпечення за пайовими та/або борговими цінними паперами, якщо ринкова ціна таких інструментів ймовірно матиме вплив на ціну таких пайових та/або боргових цінних паперів або навпаки.
3. Як виняток із положень статей 150 та 153 цього Закону, дії, що вчиняються з пайовими та/або борговими цінними паперами та пов’язаними з такими цінними паперами інструментами з метою стабілізації, не є інсайдерськими правочинами або маніпулюванням на ринках капіталу, якщо:
1) стабілізація проводиться протягом обмеженого періоду часу (періоду стабілізації), граничні межі якого встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
2) відповідна інформація про стабілізацію подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку;
3) дотримано належні обмеження щодо ціни, граничні межі якої встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
4) такі дії відповідають встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимогам щодо порядку проведення стабілізації.
4. Інформація про операції, що здійснюються з метою стабілізації фінансових інструментів, повинна передаватися суб’єктами, що здійснюють такі операції, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановлені нею порядку та строки.
5. Додаткові вимоги щодо стабілізації та порядку її проведення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 156. Запобігання і виявлення зловживань на ринках капіталу
1. Оператори організованих ринків капіталу у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, повинні запровадити та забезпечувати функціонування ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на запобігання і виявлення інсайдерських правочинів, маніпулювання, а також спроб укладення інсайдерських правочинів і маніпулювання.
Оператори організованих ринків капіталу повинні повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку про будь-які заявки та/або котирування, у тому числі про їх скасування або зміну, що можуть бути інсайдерськими правочинами, маніпулюванням або спробою вчинити інсайдерські правочини та/або маніпулювання, не пізніше завершення робочого дня, протягом якого виникли такі заявки та/або котирування.
2. Професійні учасники ринків капіталу, які провадять діяльність, види якої передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 41 цього Закону, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, повинні запровадити та забезпечувати функціонування ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на виявлення підозрілих заявок та/або котирувань щодо будь-якого фінансового інструменту. У разі якщо такий професійний учасник ринків капіталу має обґрунтовані підозри, що заявки та/або котирування щодо будь-якого фінансового інструменту, надані або виконані на організованих ринках капіталу або поза ними, можуть бути інсайдерськими правочинами, маніпулюванням або спробою вчинення інсайдерського правочину та/або маніпулювання, він повинен не пізніше закінчення відповідного робочого дня повідомити про такі підозри Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.
3. Вимоги до механізмів, систем і процедур, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 157. Правочини керівників
1. Особи, які здійснюють управлінські функції в емітенті фінансових інструментів, та особи, тісно пов’язані з ними, повинні у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, повідомляти такого емітента фінансових інструментів про будь-які операції, вчинені від імені таких осіб, що стосуються акцій або боргових цінних паперів такого емітента або інших фінансових інструментів, пов’язаних з такими цінними паперами (далі - правочини керівників).
Повідомлення, передбачене абзацом першим цієї частини, здійснюється особами, які здійснюють управлінські функції в емітенті фінансових інструментів, та особами, тісно пов’язаними з ними, якщо загальна сума вчинених правочинів такими особами за календарний рік досягла розміру 200 тисяч гривень, який розраховується у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Такі повідомлення повинні бути направлені невідкладно, але не пізніше завершення третього робочого дня з дати вчинення правочину, за умови досягнення обсягу, встановленого абзацом другим цієї частини.
2. Для цілей цієї статті тісно пов’язаними особами є:
1) чоловік і дружина або прирівняні до них особи;
2) син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням;
3) особи, які спільно проживали або були пов’язані спільним побутом і мали взаємні права та обов’язки щонайменше один рік до дати вчинення відповідного правочину;
4) юридична особа, траст або партнерство, створені відповідно до законодавства України або іноземної держави, управлінські функції в якому здійснюються:
а) особою, яка здійснює управлінські функції в емітенті;
б) особою, зазначеною у пунктах 1-3 цієї частини;
в) особою, яка прямо або опосередковано контролюється особами, зазначеними у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цієї частини;
5) юридична особа, траст або партнерство, створені відповідно до законодавства України або іноземної держави та засновані в інтересах осіб, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цієї частини;
6) юридична особа, траст або партнерство, створені відповідно до законодавства України або іноземної держави, економічні інтереси якої значною мірою еквівалентні економічним інтересам осіб, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цієї частини.
3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, повинні повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку про всі правочини керівників.
Такі повідомлення повинні бути направлені Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дати вчинення відповідного правочину.
4. Емітент фінансових інструментів зобов’язаний розкрити інформацію, отриману ним відповідно до частини першої цієї статті, у порядку, визначеному статтею 124 цього Закону, як частину регульованої інформації такого емітента.
5. Емітенти повинні у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, в письмовій формі повідомити особу, яка здійснює управлінські функції, про її обов’язки відповідно до цієї статті. Емітенти повинні у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, скласти список осіб, які здійснюють управлінські функції, а також осіб, тісно пов’язаних з ними.
Особи, які здійснюють управлінські функції, повинні:
1) повідомити у письмовій формі тісно пов’язаних з ними осіб про їхні обов’язки відповідно до цієї статті, а також зберігати копію такого повідомлення;
2) надати емітенту перелік своїх тісно пов’язаних осіб.
6. Особа, яка здійснює управлінські функції в емітенті, не повинна прямо чи опосередковано вчиняти від свого імені або від імені третіх осіб правочини, які стосуються акцій або боргових цінних паперів такого емітента, або інших фінансових інструментів, пов’язаних із такими цінними паперами, протягом закритого періоду.
Емітент може дозволити особі, яка здійснює управлінські функції, вчиняти правочини, передбачені абзацом першим цієї частини, протягом закритого періоду в таких випадках:
1) в індивідуальному порядку, за наявності виняткових обставин, зокрема серйозних фінансових труднощів, що вимагають негайного продажу фінансових інструментів;
2) набуття акцій та/або укладання опціонів або інших фінансових інструментів здійснюється в рамках схем, які ґрунтуються на акціях.
7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює обставини, за яких емітент може дозволити вчиняти правочини протягом закритого періоду, відповідно до частини шостої цієї статті, у тому числі обставини, що вважатимуться винятковими.
8. Положення цієї статті застосовуються до емітентів фінансових інструментів, які:
1) подавали заявку або надавали згоду на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на регульованому ринку;
2) надавали згоду на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на БТМ або ОТМ (у разі якщо фінансові інструменти допущені до торгів виключно на БТМ або ОТМ);
3) подавали заявку на допуск своїх фінансових інструментів до торгів на БТМ";
65) розділ XII доповнити статтями 158 і 159 такого змісту:
" Стаття 158. Фінансові піраміди
1. Фінансова піраміда - це шахрайство або дії, що мають ознаки шахрайства, які вчиняються з використанням фінансових інструментів та/або об’єктів цивільних прав, що мають ознаки фінансових інструментів, та передбачають створення, функціонування та просування, у тому числі за допомогою медіа та інших засобів, схеми взаємовідносин між засновником (засновниками) схеми та іншими особами (інвесторами такої схеми), відповідно до якої залученим інвесторам пропонується (обіцяється) отримання пасивного доходу, виплата та/або розмір якого залежить від залучення нових інвесторів до такої схеми.
2. До фінансової піраміди не належать операції, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними фінансових послуг, визначених статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" або законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті орієнтовний невичерпний перелік ознак створення, функціонування та/або просування фінансової піраміди.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті прийнятні ринкові практики, що не є фінансовими пірамідами.
Стаття 159. Заборона фінансових пірамід
1. Особа не має права створювати, забезпечувати функціонування або просування фінансових пірамід.
Така заборона стосується будь-яких юридичних або фізичних осіб, у тому числі іноземних, а також відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб, трастів та інших подібних правових утворень";
66) пункт 13 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити абзацом другим такого змісту:
"До ощадних (депозитних) сертифікатів, укладених до дати набрання чинності цим Законом, застосовуються положення цього Закону щодо ощадних сертифікатів".
28. У Законі України "Про товарні біржі" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами:
1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції:
"1. Цей Закон визначає правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків, а також заходи щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках";
2) у статті 2:
а) пункти 2, 4, 9 - 1 , 11 і 16 частини першої викласти в такій редакції:
"2) біржовий договір - договір, що укладається відповідно до правил товарної біржі в ході або за результатами біржових торгів та передбачає:
оплатну передачу біржового товару в межах найбільшого з таких проміжків часу - двох робочих днів або проміжку часу, визначеного звичаєм ділового обороту та зафіксованого правилами товарної біржі;
проведення розрахунків у строки, визначені відповідно до правил товарної біржі";
"4) біржовий товар - актив, допущений до біржових торгів на товарній біржі згідно з правилами такої товарної біржі, а саме продукція та інші речі, визначені родовими ознаками, а також деривативні контракти, які не є фінансовими інструментами";
"9 - 1 ) організація укладання деривативних контрактів на товарних біржах - діяльність товарної біржі із створення та функціонування електронної торгової системи, яка у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку забезпечує централізоване укладання деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, та правочинів щодо них та/або централізоване виконання деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, та правочинів щодо них згідно з недискреційними правилами, встановленими товарною біржою та зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку";
"11) продукція - сільськогосподарська продукція, деревина, мінерали, паливно-енергетичні ресурси, сировина, метали, дорогоцінне каміння, матеріальна продукція рибальства, паливної, хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості, а також інші речі, визначені родовими ознаками";
"16) учасник торгів (учасник біржових торгів) - член товарної біржі, а також у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі, інша особа, яким відповідно до цього Закону та правил товарної біржі надано право здійснювати торгівлю на такій товарній біржі";
б) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
"2. Терміни "багатостороння система", "БТМ", "генеральна угода", "деривативні контракти", "деривативні фінансові інструменти", "значний вплив на управління або діяльність юридичної особи", "кліринг", "клірингова діяльність", "неттінг", "ОТМ", "офіційний канал зв’язку", "поставні деривативні контракти", "товарний спот-ринок", "товарні деривативні контракти", "учасники товарних спот-ринків", "центральний контрагент", "централізоване виконання правочинів" та "централізоване вчинення правочинів" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
3) у статті 3:
а) частину другу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Професійна діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійна діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах здійснюються виключно товарними біржами на підставі відповідних ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку".
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
б) частини третю і п’яту викласти в такій редакції:
"3. Товарна біржа може поєднувати свою професійну діяльність з іншими видами діяльності виключно у випадках та порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
"5. Слова "товарна біржа", "оператор організованого товарного ринку", "організований товарний ринок" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише юридичним особам, які отримали ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та/або ліцензію на провадження діяльності з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах відповідно до вимог цього Закону";
4) у частині другій статті 4:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає умови отримання іноземними юридичними особами ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та ліцензії на провадження діяльності з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах";
після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"1 - 1 ) юридична особа, зареєстрована на тимчасово окупованій території України".
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - дев’ятим;
доповнити абзацом десятим такого змісту:
"Товарним біржам забороняється провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а також інших видів діяльності, передбачених цим Законом, на тимчасово окупованій території України";
5) у статті 9:
а) частину четверту доповнити пунктами 9-11 такого змісту:
"9) порядок розміщення учасниками торгів інсайдерської інформації на веб-сайті товарної біржі;
10) порядок здійснення контролю за додержанням учасниками біржових торгів правил товарної біржі;
11) застосування санкцій за порушення правил товарної біржі";
б) у частині п’ятій:
абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції:
"1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами";
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) порядок зупинення торгів та інших заходів, що здійснюються товарною біржею для протидії значним коливанням цін на біржовий товар для уникнення цінової нестабільності товарного ринку";
пункт 3 виключити;
в) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює нагляд за діяльністю товарних бірж, зокрема за дотриманням правил товарної біржі";
6) пункт 3 частини першої статті 11 викласти в такій редакції:
"3) вести реєстр (перелік) учасників біржових торгів, їхніх заявок, укладених угод і договорів";
7) частину п’яту статті 13 викласти в такій редакції:
"5. Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі";
8) розділ III доповнити статтею 13 - 1 такого змісту:
" Стаття 13 - 1 . Розкриття інсайдерської інформації на організованих товарних ринках
1. Учасник торгів повинен належним чином у порядку, встановленому цією статтею, розкривати інсайдерську інформацію на організованих товарних ринках, якою він володіє та яка стосується такого учасника, його материнської компанії або пов’язаної компанії.
2. Для цілей цієї статті:
1) материнська компанія означає юридичну особу, яка в іншій юридичній особі (дочірній компанії):
а) має більшість прав голосу; або
б) має право формування складу органів управління як учасник (акціонер); або
в) має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління діяльністю на основі угоди; або
г) є учасником (акціонером) та:
більшість членів органів управління дочірньої компанії, які обіймали посади протягом поточного та попереднього фінансового років, були призначені виключно за результатами голосування материнської компанії, у разі якщо такій компанії належало 20 і більше відсотків прав голосу та участь у голосуванні не брали інші юридичні особи, які відповідають вимогам підпунктів "а"-"в" цього пункту; або
на підставі договору, укладеного з іншими учасниками (акціонерами), самостійно контролює більшість прав голосу.
Для цілей підпунктів "а", "б" і "г" цього пункту при визначенні прав голосу та прав формування органів управління, належних материнській компанії, права голосу та права формування органів управління в юридичній особі, належні іншим дочірнім компаніям цієї материнської компанії, або особам, які діють від їхнього імені, додаються до відповідних прав такої материнської компанії.
Для цілей підпунктів "а", "б" і "г" цього пункту при визначенні прав голосу та прав формування органів управління, належних материнській компанії, такі права повинні бути зменшені на відповідну кількість прав, що знаходяться у володінні:
в інтересах осіб, які не є материнською компанією або її дочірньою компанією; або
за акціями, за умови що відповідні права здійснюються відповідно до отриманих інструкцій, або якими володіють у рамках договору позики, за умови що права голосу здійснюються в інтересах особи, яка надає акції у позику.
Для цілей підпунктів "а" та "в" цього пункту загальна кількість прав голосу повинна бути зменшена на кількість прав, що належать дочірнім компаніям дочірньої компанії або особам, які діють від власного імені в інтересах таких компаній;
2) пов’язана компанія означає дочірню компанію, а також юридичну особу, яку відповідно до вимог законодавства учасник торгів зобов’язаний включати до своєї консолідованої фінансової звітності.
3. Учасник торгів має право під свою відповідальність відтермінувати розкриття інсайдерської інформації на організованих товарних ринках у разі дотримання всіх таких умов:
1) невідкладне розкриття може поставити під загрозу законні інтереси учасника торгів;
2) відтермінування розкриття інформації не введе учасників торгів в оману;
3) учасник торгів здатний забезпечити конфіденційність такої інформації;
4) учасник торгів не вчинятиме правочинів з активами, допущеними до торгів на товарній біржі, на підставі такої інформації.
У разі якщо учасник торгів відтермінував розкриття інсайдерської інформації відповідно до цієї частини, він повинен повідомити про таке відтермінування Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, а також невідкладно після розкриття такої інформації подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку письмове пояснення щодо дотримання умов, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік законних інтересів учасника торгів, зазначених у пункті 1 цієї частини, та ситуацій, у яких відтермінування розкриття інсайдерської інформації може ввести в оману учасників торгів, у тому числі потенційних, про що зазначено в пункті 2 цієї частини.
4. У разі якщо учасник торгів або особа, яка діє від його імені чи за його рахунок, у ході звичайного здійснення нею своєї трудової діяльності або виконання своїх професійних обов’язків розкриває будь-яку інсайдерську інформацію на організованих товарних ринках третій особі, учасник торгів або особа, яка діє від його імені чи за його рахунок, повинна в повному обсязі і ефективно розкрити таку інсайдерську інформацію невідкладно - у разі навмисного розкриття або у найкоротший строк - у разі ненавмисного розкриття.
Положення цієї частини не застосовуються, якщо третя особа, якій розкрито інсайдерську інформацію, має зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності такої інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства, статуту та/або договору.
5. Інсайдерська інформація на організованих товарних ринках розкривається шляхом:
1) розміщення в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків;
2) розміщення на веб-сайті товарної біржі, на якій особа, яка розкриває таку інформацію, є учасником торгів;
3) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за її запитом.
Учасник торгів, у разі виникнення у нього інсайдерської інформації, не пізніше початку торгової сесії наступного торгового дня після дня виникнення такої інформації зобов’язаний розмістити таку інформацію на веб-сайті товарної біржі у порядку, встановленому правилами такої товарної біржі.
Товарна біржа до завершення робочого дня, протягом якого учасник торгів розмістив на її веб-сайті інсайдерську інформацію, зобов’язана розмістити таку інформацію в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6. Для цілей цієї статті інсайдерською інформацією на організованих товарних ринках є інсайдерська інформація на організованих товарних ринках, зазначена у статті 21 цього Закону.
7. Особа, яка розкриває будь-яку інформацію, у тому числі інсайдерську, шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит), не вважається такою, що порушує обмеження щодо розголошення інсайдерської інформації або інші вимоги (обмеження) щодо розкриття/нерозкриття інформації, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства або договором.
8. Особа не підлягає притягненню до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної та/або іншої відповідальності за розкриття інсайдерської інформації у разі подання такої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі на її запит";
9) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
"1. Біржові брокери (брокери) є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій";
10) статтю 20 викласти в такій редакції:
" Стаття 20. Сфера застосування законодавства щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках
1. Законодавство щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках застосовується до:
1) біржових товарів;
2) деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, у разі якщо операції, заявки, котирування та/або інші дії щодо них мають чи ймовірно матимуть вплив або спрямовані на здійснення впливу на ціни та/або обсяг торгів біржовими товарами (далі - пов’язані деривативні контракти).
Положення цієї частини не поширюються на оптові енергетичні продукти (в розумінні статті 7 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").
2. Законодавство щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках застосовується до будь-якої операції, заявки, котирування та/або інших дій щодо активів, зазначених у частині першій цієї статті, незалежно від того, здійснені вони на організованих ринках чи поза ними.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку з метою протидії зловживанням на організованих товарних ринках:
1) встановлює вимоги щодо функціонування на організованих товарних ринках ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на запобігання та виявлення інсайдерських правочинів, маніпулювання, а також спроб укладення інсайдерських правочинів і маніпулювання на таких ринках;
2) встановлює порядок інформування товарними біржами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про будь-які заявки та/або котирування, у тому числі про їх скасування або зміну, які можуть бути інсайдерськими правочинами, маніпулюванням або намаганням вчинення інсайдерських правочинів та/або маніпулювання на організованих товарних ринках;
3) встановлює порядок визнання осіб такими, що володіють інсайдерською інформацією, та порядок здійснення такими особами прав та обов’язків у зв’язку з володінням ними інсайдерською інформацією;
4) встановлює порядок віднесення правочинів з біржовими товарами до інсайдерських правочинів (правочинів з використанням інсайдерської інформації);
5) встановлює випадки правомірного розкриття інсайдерської інформації;
6) розробляє та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті:
а) орієнтовний невичерпний перелік інформації, яка вважається інсайдерською, правочинів, які вважаються інсайдерськими, а також дій, які вважаються неправомірним розкриттям інсайдерської інформації;
б) орієнтовний невичерпний перелік діянь, які вважаються маніпулюванням на організованих товарних ринках;
в) прийнятні ринкові практики, які не вважаються маніпулюванням;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законом";
11) розділ VI доповнити статтями 21 і 22 такого змісту:
" Стаття 21. Заборона інсайдерських правочинів та неправомірного розкриття інсайдерської інформації на організованих товарних ринках
1. Інсайдерською інформацією на організованих товарних ринках є інформація точного характеру, яка прямо або опосередковано стосується одного чи кількох біржових товарів та яка не була оприлюднена, але у разі оприлюднення здійснювала б значний вплив на ціни таких біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів.
2. Будь-яка фізична або юридична особа не має права:
1) вчиняти або намагатися вчинити інсайдерські правочини;
2) рекомендувати іншій особі або спонукати іншу особу до вчинення інсайдерських правочинів;
3) неправомірно розкривати інсайдерську інформацію.
Стаття 22. Заборона маніпулювання на організованих товарних ринках
1. Маніпулювання на організованих товарних ринках включає такі діяння:
1) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення інших дій, які:
а) надають чи можуть надавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту чи ціни біржового товару або пов’язаного деривативного контракту;
б) фіксують чи можуть зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціни одного чи декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів;
2) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення інших дій, які впливають чи можуть вплинути на ціну одного або декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів, із застосуванням обману, махінації чи інших неправомірних дій, у тому числі шахрайства;
3) поширення інформації (у тому числі чуток) через медіа, у тому числі через мережу Інтернет, або в інший спосіб, яка надає чи може надавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту чи ціни біржового товару або пов’язаного деривативного контракту, а також яка фіксує чи може зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціни одного чи декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів, за умови що особа, яка поширила таку інформацію (чутки), знала або мала знати про те, що така інформація є недостовірною чи вводить в оману.
Не вважаються маніпулюванням дії, передбачені пунктом 1 цієї частини, якщо буде доведено, що такі дії здійснювалися на законних підставах та відповідають прийнятним ринковим практикам, зазначеним у підпункті "в" пункту 6 частини третьої статті 20 цього Закону.
2. Будь-яка особа не має права здійснювати або намагатися здійснити маніпулювання на організованих товарних ринках";
12) в абзаці другому пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цифри "2022" замінити цифрами "2024".
29. Частину другу статті 16 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"Положення цієї частини не поширюються на банки".
30. У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами):
1) у статті 2:
пункт 9 викласти в такій редакції:
"9) за операції з видачі приватизаційних паперів";
пункт 9 - 1 виключити;
2) абзаци другий і третій підпункту "п" пункту 6 статті 3 виключити.
II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування, крім:
1) підпункту 1 пункту 20, підпункту 11 пункту 27, підпункту 3 пункту 28 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону;
2) підпункту 3, абзаців другого - двадцять четвертого підпункту 6, підпунктів 10, 11, 15, 19 пункту 1, підпунктів 4, 6, 7 пункту 6, пункту 7, підпункту 2 пункту 9, підпункту 2 пункту 12, підпунктів 3, 4 пункту 21, підпункту "в" підпункту 23, підпункту "б" підпункту 25, абзацу одинадцятого підпункту "а" підпункту 28, підпунктів 55, 60-64 пункту 27, підпунктів 8, 10, 11 пункту 28 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2026 року;
{Підпункт 2 пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024 }
3) підпункту 17 пункту 1, пункту 2, підпункту 3 пункту 5, пункту 17 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2028 року;
4) підпункту 13 пункту 1, пункту 30 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Установити, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи) за:
1) розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку -
у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаного (одержаних) в результаті таких дій;
2) здійснення операції (операцій), пов’язаної (пов’язаних) з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, для здійснення якої (яких) необхідна наявність відповідної ліцензії, без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах такої професійної діяльності або провадження відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню на підставі ліцензії, іншої ніж та, що надає право на провадження такого виду діяльності, або провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках з порушенням умов ліцензування -
у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) ненадання, надання не в повному обсязі та/або надання недостовірної інформації (крім випадків, передбачених підпунктами 4, 5 цього пункту) інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит про діяльність емітента відповідно до вимог, встановлених законом, -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) ненадання, надання не в повному обсязі та/або надання недостовірної інформації (крім випадків, передбачених підпунктами 3, 5 цього пункту), обов’язок надання якої встановлено законодавством, інвестору в цінні папери, емітентом облігацій або особою, яка надає забезпечення, -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) ненадання, надання не в повному обсязі та/або надання недостовірної інформації (крім випадків, передбачених підпунктами 3, 4 цього пункту) інвестору у фінансові інструменти на його письмовий запит -
у розмірі від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) нерозміщення, розміщення не в повному обсязі регульованої інформації на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або розміщення недостовірної регульованої інформації на ринках капіталу та організованих товарних ринках на власному веб-сайті учасника ринків капіталу та/або професійного учасника організованих товарних ринків -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9) неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі інформації або подання недостовірної інформації про укладення деривативного контракту до торгового репозиторію -
у розмірі до 50 відсотків ціни деривативного контракту на момент його укладення;
10) невиконання або несвоєчасне виконання рішень, постанов та/або розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпоряджень та/або постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства -
у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) порушення порядку провадження депозитарної діяльності, що призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -
у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
12) ненадання депоненту виписки з рахунку в цінних паперах або інших документів, надання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13) порушення адміністратором за випуском облігацій або особою, відповідальною за проведення зборів власників облігацій, обов’язків, передбачених законодавством, -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
14) порушення емітентом облігацій обов’язку щодо призначення адміністратора за випуском облігацій (у тому числі у зв’язку із зміною адміністратора за випуском облігацій) у випадках, передбачених законодавством, або порушення обов’язку щодо реєстрації змін до проспекту цінних паперів або рішення про емісію цінних паперів -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
15) умисне незаконне розголошення, передачу або надання доступу до інсайдерської інформації (крім розкриття інсайдерської інформації в межах виконання професійних, трудових або службових обов’язків та в інших випадках, передбачених законом) та/або надання з використанням інсайдерської інформації рекомендацій щодо придбання або відчуження фінансових інструментів та/або вчинення на власну користь або на користь інших осіб з використанням інсайдерської інформації правочинів, спрямованих на придбання або відчуження фінансових інструментів, яких стосується інсайдерська інформація, -
у розмірі від п’ятдесяти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі від 150 до 300 відсотків прибутку (надходжень), одержаного (одержаних) в результаті таких дій;
16) умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, наявність яких встановлена відповідно до пункту 3 цього розділу, -
у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаного (одержаних) в результаті таких дій;
17) порушення заборони фінансових пірамід -
у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаного (одержаних) в результаті таких дій;
18) невиконання умов проспекту цінних паперів, затвердженого у встановленому порядку, або рішення про емісію цінних паперів, випуск яких зареєстровано у встановленому порядку, -
у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
19) замовлення послуг з виготовлення, розміщення та/або розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, яка не відповідає вимогам законодавства про рекламу, -
у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
20) неприпинення розповсюдження реклами цінних паперів у разі визнання емісії таких цінних паперів відповідного випуску недобросовісною чи недійсною, або визнання в установленому порядку випуску цінних паперів таким, що не відбувся, -
у розмірі від 200 до 400 відсотків вартості розміщеної реклами;
21) розповсюдження реклами після зупинення в установленому порядку такого розповсюдження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку -
у розмірі від 300 до 600 відсотків вартості розміщеної реклами;
22) порушення порядку набуття або збільшення участі у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків -
у розмірі до 10 відсотків номінальної вартості придбаних акцій (часток) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, у разі якщо особа набула або збільшила пряму участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків;
у розмірі до 10 відсотків номінальної вартості акцій (часток), що належать акціонеру (учаснику) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, через якого особа набула або збільшила участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, у разі якщо особа набула або збільшила опосередковану участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків.
Фінансові санкції (штрафи), передбачені підпунктом 22 цього пункту, можуть застосовуватися до особи, яка набула або збільшила істотну участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, або до будь-якої особи у структурі власності професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків.
Фінансові санкції (штрафи), передбачені підпунктами 1-3, 6-8, 10-12, 15, 16 цього пункту, можуть застосовуватися до фізичних осіб з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо правопорушень на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово, до 1 січня 2026 року, встановлювати наявність ознак маніпулювання на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках.
4. Установити, що максимальні розміри фінансових санкцій (штрафів), передбачені частинами першою - шостою статті 50 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", тимчасово, з 1 січня 2026 року до 1 січня 2030 року, застосовуються:
протягом 2026 року з коефіцієнтом 0,2;
протягом 2027 року з коефіцієнтом 0,4;
протягом 2028 року з коефіцієнтом 0,6;
протягом 2029 року з коефіцієнтом 0,8.
5. Установити, що тимчасово, до затвердження персонального складу Консультаційно-експертної ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до вимог, передбачених частиною шостою статті 17 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", вимоги частини третьої статті 30, абзацу другого частини четвертої статті 31 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" не застосовуються.
6. Установити, що:
1) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реорганізацію апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі у цьому пункті - апарат) в офіс Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі у цьому пункті - офіс) у строк до 1 січня 2025 року;
2) припинення виконання апаратом повноважень, передбачених законом, затверджується відповідним розпорядженням, виданим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як колегіальним органом;
3) офіс починає виконувати повноваження, визначені відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", на підставі відповідного розпорядження, виданого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як колегіальним органом, але не пізніше терміну, передбаченого підпунктом 1 цього пункту;
4) забезпечення роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюється апаратом до початку виконання повноважень офісом відповідно до підпункту 3 цього пункту;
5) до реорганізації апарату в офіс не застосовуються пункти 1-4, 6-8, 10, 11 частини другої статті 42 Кодексу законів про працю України та положення абзаців другого і третього частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу".
7. Установити, що тимчасово, до призначення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку уповноважених на проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до вимог та у порядку, передбачених статтею 19 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", виконання обов’язків уповноважених на проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках та здійснення повноважень щодо проведення таких інспекцій у порядку, передбаченому статтею 33 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", покладаються на службовців Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які визначаються розпорядженням, виданим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як колегіальним органом.
8. Установити, що тимчасово, до призначення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку уповноважених на супроводження відповідно до вимог та у порядку, передбачених статтею 19 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", виконання обов’язків уповноважених на супроводження та здійснення повноважень, передбачених статтями 36 і 38 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", покладаються на службовців Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які визначаються розпорядженням, виданим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як колегіальним органом.
9. Установити, що тимчасово, до призначення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку не менше трьох уповноважених на розгляд справ про порушення профільного законодавства відповідно до вимог та у порядку, передбачених статтями 19, 21 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків":
1) виконання обов’язків уповноважених на розгляд справ про порушення профільного законодавства та здійснення повноважень щодо проведення розгляду справ про порушення профільного законодавства в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", покладаються на членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) повноваження керівника Колегії уповноважених на розгляд справ про порушення профільного законодавства, передбачені частиною третьою статті 37 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", здійснюються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
10. Саморегулівні організації професійних учасників ринків капіталу, які мають свідоцтво про надання статусу саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу, чинне на 1 січня 2026 року, продовжують зберігати свій статус саморегулівних організацій, за умови приведення протягом 2026 року їхніх внутрішніх документів та діяльності у відповідність з вимогами Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та отримання ними Свідоцтва про включення Об’єднання до Реєстру саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу відповідно до вимог та в порядку, передбачених статтями 143, 144 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
11. Установити, що тимчасово, до 31 грудня третього року, наступного за роком набрання чинності підпунктом 13 пункту 1 розділу I цього Закону, фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюється виключно за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, при цьому не застосовуються положення абзаців першого та третього частини першої статті 23 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", якими передбачено фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти спеціального фонду Державного бюджету України використовуються для фінансування видатків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до вимог та у порядку, передбачених статтями 23, 26 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", з 1 січня четвертого року, наступного за роком набрання чинності підпунктом 13 пункту 1 розділу I цього Закону.
12. Кабінету Міністрів України:
1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо забезпечення фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яким передбачити таке фінансування в обсязі, не меншому за обсяг, передбачений станом на 1 січня 2022 року у Законі України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, збільшений на офіційний рівень інфляції за 2022 і 2023 роки;
2) передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на кожний рік, який входить у період, зазначений в абзаці першому пункту 11 цього розділу, видатки загального фонду Державного бюджету України на фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в обсязі, не меншому за обсяг, передбачений станом на 1 січня 2022 року у Законі України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, збільшений на офіційний рівень інфляції за відповідний період;
3) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів для приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
13. Національному банку України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
14. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку:
1) протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, крім нормативно-правових актів, зазначених у підпункті 2 цього пункту;
2) вжити заходів для приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із положеннями цього Закону, зазначеними у підпунктах 2-4 пункту 1 цього розділу, забезпечивши набрання чинності такими актами не пізніше набрання чинності відповідними положеннями цього Закону.
15. Кабінету Міністрів України у 2025 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
22 лютого 2024 року
№ 3585-IX