Ст. 20. Незалежність уповноважених осіб Комісії

Чинна редакція, діє з 2024-02-22

1. Уповноважена особа Комісії у своїй діяльності щодо проведення інспекцій, розслідувань, фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства або здійснення розгляду справ про порушення профільного законодавства є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Вплив у будь-якій формі на уповноважених осіб Комісії з метою перешкоджання виконанню ними службових обов’язків тягне за собою відповідальність згідно із законом.

2. Уповноважені особи Комісії проводять інспекції, розслідування, фіксацію фактів вчинення порушення профільного законодавства та здійснюють розгляд справ про порушення профільного законодавства відповідно до Конституції України і законів України, керуючись принципом верховенства права та принципами, передбаченими статтею 3 цього Закону.

Втручання у діяльність уповноваженої особи Комісії забороняється та має наслідком відповідальність, установлену законом.

3. Уповноважена особа Комісії не зобов’язана надавати жодних пояснень щодо суті інспекції, розслідування, фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства або розгляду справи про порушення профільного законодавства, які вона проводить, крім надання пояснень у межах кримінальних проваджень та під час судового процесу.

4. Уповноважена особа Комісії зобов’язана звернутися з повідомленням про втручання в її діяльність щодо проведення інспекції, розслідування, фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства або здійснення розгляду справи про порушення профільного законодавства до Голови Комісії та до правоохоронних органів.

5. Незалежність уповноважених осіб Комісії забезпечується:

1) особливим порядком їх призначення та звільнення;

2) особливим порядком проведення інспекції, розслідування, фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства, здійснення розгляду справ, визначених відповідно до цього Закону;

3) забороною втручання у проведення інспекції, розслідування, фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та здійснення розгляду справ про порушення профільного законодавства;

4) належним матеріальним та соціальним забезпеченням таких осіб;

5) визначеними законом засобами правового захисту.