1. Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
2. Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства за згодою його керівника може проводитися у приміщенні митного органу.
3. Документальні планові виїзні перевірки проводяться митними органами на підставі квартальних планів-графіків проведення таких перевірок, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Квартальні плани-графіки проведення документальних планових виїзних перевірок митного органу оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі перевірки.
4. Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не більше одного разу на 12 місяців.
5. У разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення документальної планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення документальних планових виїзних перевірок центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Право на проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної планової виїзної перевірки та копію наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344 - 1 цього Кодексу.
До наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки додається програма перевірки як його невід’ємний додаток.
7. Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства України з питань митної справи. Проведення такої документальної позапланової виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, тільки за умови, що стосовно посадових осіб митного органу, які проводили таку перевірку, відкрито дисциплінарне провадження або цим особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;
2) виявлено факти або отримано документи, інформацію (відомості), які дають підстави вважати, що є ризик порушення підприємством вимог законодавства України з питань митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит митного органу, передбачений абзацом першим частини четвертої статті 344 - 1 цього Кодексу, протягом 15 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту;
3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію або її подано, але не сплачено в повному обсязі митні платежі;
4) розпочато процедуру припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва нерезидента, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
5) підприємством подано в установленому порядку до митного органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
6) у випадку, передбаченому абзацом третім частини дванадцятої статті 353 цього Кодексу.
8. Право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки надається за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки надіслано (вручено) письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення та копію наказу про проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344 - 1 цього Кодексу.
До наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки додається програма перевірки як його невід’ємний додаток.
9. Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. До зазначеного строку не включаються:
1) період часу між надсиланням (врученням) підприємству, що перевіряється, письмового запиту про надання документів та відомостей, необхідних для з’ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;
2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;
4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.
10. Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:
1) заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);
2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об’єктів;
3) випадок, передбачений абзацом другим частини дванадцятої статті 353 цього Кодексу;
4) випадки, якщо в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, що перевіряється, не надані документи, необхідні для з’ясування питань такої перевірки.
Строк проведення документальної виїзної перевірки продовжується за рішенням керівника митного органу, що оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) підприємству, що перевіряється.
11. Встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства (у тому числі за заявою про надання авторизації), а також на перевірки, що проводяться у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.
12. Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено наказом відповідного митного органу, копія якого надсилається (вручається) підприємству, що перевіряється, не пізніше наступного робочого дня, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) необхідність відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадової особи митного органу;
2) необхідність проведення митної експертизи;
3) необхідність проведення зустрічної звірки;
4) необхідність отримання інформації від інших державних органів (установ та організацій) України або уповноважених органів (організацій) іноземних держав.
13. Зупинення документальної виїзної (планової чи позапланової) перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки за умови направлення (вручення) підприємству копії наказу про зупинення такої перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення митної експертизи, отримання інформації від інших державних органів (установ та організацій) України або уповноважених органів (організацій) іноземних держав, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення підприємством втрачених документів - на строк, необхідний для завершення таких процедур.
14. Рішення про зупинення, продовження та поновлення документальної виїзної перевірки підприємства приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов’язки, за письмовим поданням посадової особи, яка проводить таку перевірку, або за обґрунтованим зверненням підприємства, що перевіряється.
15. Посадовим особам митного органу, уповноваженим на проведення перевірки, забороняється перебувати на території підприємства в період зупинення перевірки, крім випадків, якщо виникає необхідність зняття або заміни митного забезпечення, накладеного відповідно до пункту 14 частини першої статті 347 цього Кодексу".
183. У статті 347:
1) у пункті 2 частини першої слова "підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за наявності)" замінити словами "в установленому порядку";
2) у пункті 7 частини другої слова "у ході" замінити словами "під час документальної".
184. У частині шостій статті 348 слова "завершення звірки надається" замінити словами "її завершення направляється (вручається)".
185. Статтю 349 викласти в такій редакції:
" Стаття 349. Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення документальних виїзних перевірок та зустрічних звірок
1. Посадові особи митного органу мають право розпочати проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених частиною третьою статті 346 цього Кодексу - для документальних планових виїзних перевірок, частиною сьомою статті 346 цього Кодексу - для документальних виїзних позапланових перевірок, частиною другою статті 348 цього Кодексу - для зустрічних звірок.
2. Ненадання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі копії наказу митного органу про проведення перевірки, непред’явлення службових посвідчень посадовими особами митного органу, які проводитимуть перевірку, є підставою для недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки.
3. Недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки з інших підстав, ніж визначені частиною другою цієї статті, забороняється.
4. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи від отримання наказу про проведення документальної виїзної перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт про відмову від отримання наказу про проведення документальної виїзної перевірки є підставою для початку проведення такої перевірки".
186. У статті 350:
1) пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
"1) вимагати від посадових осіб митного органу, які проводитимуть перевірку, пред’явлення їхніх службових посвідчень та надання копії наказу митного органу про проведення документальної перевірки із зазначенням підстав її проведення";
2) пункт 4 частини другої виключити.
187. У статті 351:
1) у частині другій:
у пункті 1 слова "пост-митного контролю, аналізу електронних копій" замінити словами "доперевірочного аналізу";
у пункті 2 слова "уповноважених органів іноземних" замінити словами "уповноважених органів (організацій) іноземних";
2) частини четверту і шосту викласти в такій редакції:
"4. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344 - 1 цього Кодексу";
"6. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною дев’ятою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Така тривалість може бути продовжена за наявності підстав, визначених частиною десятою статті 346 цього Кодексу, але не більше ніж на 15 робочих днів";
3) у частині восьмій:
пункт 2 після слова "підприємства" доповнити словом "(громадянина)";
пункт 3 після слова "підприємство" доповнити словом "(громадянина)";
4) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Посадові особи митних органів під час проведення документальної невиїзної перевірки зобов’язані:
1) використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведення перевірки, виключно у митних цілях;
2) забезпечувати збереження документів, отриманих та складених під час перевірки, не розголошувати їхній зміст без згоди особи, що перевіряється, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
3) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України".
188. Пункт 5 частини першої статті 352 після слів "уповноважених органів" доповнити словом "(організацій)".
189. У статті 353:
1) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Під час проведення перевірки посадові особи митного органу, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), інформації (відомостей), пояснень, довідок надсилають (вручають) керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові запити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути надіслані (вручені) не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення строку документальної перевірки (у тому числі продовженого)";
2) у частині п’ятій слова "імені, по батькові керівника" замінити словами "імені, по батькові (за наявності) керівника";
3) частину десяту викласти в такій редакції:
"10. Посадова особа митного органу, уповноважена на проведення документальної перевірки, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від підприємства копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії засвідчуються в установленому порядку. Отримання копій документів оформлюється описом. Копія опису, складеного посадовими особами митного органу, надсилається (вручається) підприємству у спосіб, визначений частиною шостою статті 344 - 1 цього Кодексу. Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа відмовляється від підпису про отримання копії опису, посадові особи митного органу, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису";
4) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
"12. Якщо посадова особа митного органу, яка проводить документальну виїзну перевірку, відмовляється з будь-яких причин від отримання документів, наданих підприємством під час проведення перевірки, таке підприємство має право до закінчення перевірки надіслати документи в електронній формі або листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення або подати безпосередньо до митного органу, який проводить документальну перевірку, копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
У разі якщо підприємство надає документи менше ніж за три робочі дні до дня завершення документальної виїзної перевірки або якщо надіслані документи надійшли до митного органу менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, проведення такої перевірки продовжується на строк до 15 робочих днів.
У разі якщо надіслані документи надійшли до митного органу після завершення документальної перевірки, митний орган має право не приймати рішення щодо надісланих документів у межах такої перевірки, про що зазначає в акті (довідці) про результати документальної виїзної перевірки, та для розгляду таких документів призначити позапланову або невиїзну документальну перевірку".
190. Статтю 354 викласти в такій редакції:
" Стаття 354. Оформлення результатів перевірок
1. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
2. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом п’яти робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
3. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.
4. Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов’язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.
5. У разі неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, митним органом складається акт, яким засвідчуються встановлені факти.
6. Підприємство не звільняється від обов’язку сплати суми коштів відповідно до грошових зобов’язань, визначених митним органом за результатами документальної перевірки, у разі, якщо встановлено факти неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.
7. У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов’язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344 - 1 цього Кодексу.
Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.
8. Якщо керівник підприємства та/або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, митний орган зобов’язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше двох робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
9. Участь керівника митного органу або його заступника у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов’язковою.
10. Рішення про визначення грошових зобов’язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.
11 Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п’яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
12. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов’язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати документальної перевірки.
13. Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
14. Порядок оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, включаючи форми актів, що складаються посадовими особами митних органів у разі невиконання обов’язків керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою та у разі відсутності підприємства за місцезнаходженням, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
15. Дія положень цієї статті поширюється також на громадян, стосовно яких проводилася документальна невиїзна перевірка відповідно до статті 351 цього Кодексу".
191. У статті 356:
1) пункт 6 частини першої виключити;
2) у частині третій слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
3) у частині шостій:
в абзаці першому слова "або уповноваженими ними особами" виключити;
доповнити абзацами такого змісту:
"За зверненням правовласника під час застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності або здійснення контролю товарів у порядку, встановленому статтею 402 - 1 цього Кодексу, може здійснюватися відбір проб і зразків для ідентифікації наявності або відсутності ознак порушення прав інтелектуальної власності.
Митні органи, за згодою правовласника, мають право здійснювати відбір проб та зразків товарів, щодо яких правовласником надано висновок про наявність порушення прав інтелектуальної власності, з метою підвищення рівня обізнаності, підготовки та навчання посадових осіб митних органів";
4) у частинах сьомій і дев’ятнадцятій слова "або уповноважені ними особи" виключити;
5) у частині восьмій слова "або уповноваженими ними особами" виключити;
6) частину дев’яту викласти в такій редакції:
"9. Декларанти сприяють посадовим особам митних органів під час взяття проб (зразків) товарів і забезпечують здійснення вантажних та інших необхідних операцій";
7) у частині двадцятій слова "або уповноваженою ним особою" виключити, а слова "зазначених осіб" замінити словом "декларанта".
192. У статті 357:
1) у частині третій слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
2) у частині сьомій слова "або уповноважену ним особу" і "або уповноваженій ним особі" виключити;
3) друге речення частини чотирнадцятої виключити;
4) у частині сімнадцятій слова "або уповноваженій ним особі на їх" замінити словами "на його";
5) у частині вісімнадцятій слова "власником або уповноваженою ним особою" замінити словом "декларантом", а слова "власникові або уповноваженій ним особі" виключити;
6) у частині дев’ятнадцятій слова "власнику товарів або уповноваженій ним особі" замінити словом "декларанту".
193. У частині першій статті 360 слова "транзиту, митний" замінити словами і цифрами "транзиту, військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302, митний", а слово "першочергово" - словами "першочергово, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину".
194. Частину першу статті 361 виключити.
195. У частині другій статті 364 слова "громадянами-підприємцями" і "ними" замінити відповідно словами "фізичною особою - підприємцем" і "ним".
196. Частину п’яту статті 365 викласти в такій редакції:
"5. Митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами (крім товарів, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та у вантажних відправленнях, товарів за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, а також відповідно до положень частини третьої статті 195 цього Кодексу), здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України".
197. У частині третій статті 368 слово "представлених" замінити словом "наданих".
198. У частині першій статті 369 слово "власника" замінити словом "декларанта".
199. У частині сьомій статті 374 слова "оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником чи громадянином або уповноваженою ним особою" виключити.
200. У частині першій статті 377 слова "в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" виключити.
201. У статті 379:
1) у частині першій слово "власника" замінити словом "декларанта";
2) у частині другій слова "для підприємств, під" замінити словами "для підприємств, без отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, під".
202. У частині сьомій статті 380 слова "власниками таких транспортних засобів" виключити.
203. У частині третій статті 381 слова "внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою митним органам достатніх доказів знищення чи повного зіпсування таких транспортних засобів" замінити словами "надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, встановлені цим Кодексом".
204. У частині першій статті 387 слова "уповноваженими особами" замінити словами "уповноваженими посадовими особами представництва".
205. У статті 397:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. До товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують такі заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності:
призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 399 цього Кодексу;
призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно до статті 400 цього Кодексу;
призупинення митного оформлення невеликих партій товарів, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відповідно до статті 401 - 1 цього Кодексу.
За винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, такі заходи застосовуються у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо:
1) товарів, що переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;
2) товарів під час їх ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивезення за межі митної території України;
3) товарів, що поміщуються в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.
У разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, митні формальності щодо яких здійснюються без подання митної декларації, митними органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарів згідно з положеннями статей 399 або 400, або 401 - 1 цього Кодексу.
Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, форма та вимоги до оформлення висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику";
2) частину третю доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання)";
3) в абзаці четвертому частини шостої слова "таких витрат від власника товарів" замінити словами "витрат від утримувача товарів";
4) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Для цілей цього Кодексу правовласник здійснює свої права та виконує дії, передбачені цим Кодексом, самостійно або через уповноважену ним особу".
206. Статті 398 і 399 викласти в такій редакції:
" Стаття 398. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв правовласників.
2. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право, в межах наданих законом або правочином прав, безоплатно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому прав на об’єкт права інтелектуальної власності з метою реєстрації такого об’єкта у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.
3. Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви про сприяння захисту прав інтелектуальної власності, перелік інформації, у тому числі відомостей про об’єкт права інтелектуальної власності, та вимоги до документів, які додаються до заяви, порядок її подання і розгляду, порядок створення і ведення зазначеного реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Інформація про об’єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, доводиться до митних органів через єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів. Для забезпечення ідентифікації товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи можуть використовувати додаткові інформаційні ресурси в межах, що не суперечать законодавству.
5. Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності митні органи застосовують заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення інформації щодо об’єктів права інтелектуальної власності, зареєстрованих у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, на своєму офіційному веб-сайті.
7. Правовласник зобов’язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, про припинення чинності прав чи визнання прав на об’єкт права інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, а також про часткову або повну передачу прав на об’єкт права інтелектуальної власності, відомості щодо якого внесені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
8. Заява про сприяння захисту прав інтелектуальної власності, яка подається правовласником після призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу, розглядається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.