1. Загальна гарантія або звільнення від гарантії використовується в межах референтної суми такої загальної гарантії або звільнення від гарантії, зазначеної у відповідній авторизації на застосування спрощення.
2. Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії повинна бути не меншою загальної суми митних платежів, яка може підлягати сплаті, одночасно за всіма операціями з товарами, щодо яких надається загальна гарантія або звільнення від гарантії, протягом всього часу перебування товарів під митним контролем.
3. Розмір референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії визначається підприємством самостійно відповідно до вимог цього Кодексу та зазначається у заяві про надання авторизації на застосування відповідного спрощення.
У разі подання заяви на отримання одного із спрощень, визначених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, разом із такою заявою підприємством подається розрахунок референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії, що здійснюється з урахуванням обсягу минулих операцій з товарами у розмірі суми митних платежів за одночасними операціями, пов’язаними із забезпеченням сплати митних платежів, яка обліковувалася в митних органах станом на будь-яку дату протягом 365 днів, що передують дню подання такої заяви.
Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії, розрахована відповідно до абзацу другого цієї частини, може бути збільшена на 50 відсотків з урахуванням обсягу передбачуваних майбутніх операцій, що підтверджується комерційною документацією підприємства.
4. За заявою підприємства референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії може бути змінена".
156. У назві та тексті статті 312 - 3 слово "базова" в усіх відмінках замінити словом "референтна" у відповідному відмінку.
157. У статті 315 - 1:
1) в абзаці другому частини четвертої слово "базової" замінити словом "референтної";
2) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. Гарантія не може бути застосована у випадках, визначених статтями 315 - 2 , 315 - 3 , частиною другою статті 315 - 4 цього Кодексу, зупинення реєстрації гаранта, а також за наявності відповідно до частини четвертої статті 317 - 2 цього Кодексу податкового боргу гаранта".
158. У статті 315 - 2:
1) у частині третій слова "звільнення від гарантії" замінити словами "використання звільнення від гарантії";
2) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. Після внесення до електронної системи управління гарантіями інформації про скасування реєстрації гарантії, звільнення від гарантії їх застосування не дозволяється";
{Пункт 158 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
159. Частину четверту статті 315 - 3 викласти в такій редакції:
"4. З дня набрання чинності рішенням гаранта про відкликання гарантії застосування такої гарантії заборонено".
160. У статті 315 - 4:
1) у назві та тексті слово "базової" замінити словом "референтної";
2) у частині першій:
в абзаці першому слова "зобов’язань, забезпечених гарантією" замінити словами "зобов’язань, забезпечених гарантією, звільненням від гарантії";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Вивільнення індивідуальної гарантії, зарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснюється митним органом, яким було застосовано гарантію, звільнення від гарантії";
3) в абзаці шостому частини третьої слова "зобов’язань, забезпечених гарантією" замінити словами "зобов’язань, забезпечених гарантією, звільненням від гарантії";
{Пункт 160 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
161. У назві та тексті статті 315 - 5 слово "базової" замінити словом "референтної".
162. У статті 316:
1) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) страховики, крім страховиків, які отримали ліцензію на здійснення діяльності за класами страхування життя";
2) у частині другій:
доповнити пунктом 4 - 1 такого змісту:
"4 - 1 ) протягом останніх 12 місяців не мати випадків застосування до фінансової установи або до власників істотної участі в ній санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України в значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції";
у пункті 5:
підпункт "в" виключити;
підпункт "г" викласти в такій редакції:
"г) дотримуватися пруденційних нормативів, установлених Національним банком України, протягом останніх шести місяців";
у пункті 6:
підпункти "а"-"ґ" викласти в такій редакції:
"а) мати чинну ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика та/або вимог щодо забезпечення платоспроможності, визначених Національним банком України відповідно до Закону України "Про страхування";
в) мати протягом останніх 36 місяців сформовані страхові та/або технічні резерви у порядку та обсягах, визначених законодавством;
г) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
ґ) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство";
підпункт "д" виключити;
підпункти "а"-"ґ" пункту 7 викласти в такій редакції:
"а) мати чинну ліцензію фінансової компанії, що надає право на провадження діяльності з надання гарантій;
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців критеріїв та вимог до діяльності фінансової компанії, встановлених Національним банком України;
в) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових нормативів та/або пруденційних вимог до фінансових компаній, які надають гарантії, встановлених Національним банком України;
г) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство;
ґ) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство";
3) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
"Порядок створення та ведення реєстру гарантів затверджується Кабінетом Міністрів України";
4) у частині сьомій:
абзац другий після слів та цифри "визначених пунктами 2" доповнити цифрами "4 - 1 ";
в абзаці третьому після слів та цифри "визначеним пунктами 2" доповнити цифрами "4 - 1 ", а слова "інформує про це центральний орган" замінити словами "інформує про це, а також про застосування (незастосування) заходів впливу у зв’язку з таким порушенням, центральний орган";
доповнити абзацом такого змісту:
"У разі виявлення невідповідності фінансової установи, включеної до реєстру гарантів, умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої цієї статті, але за порушення яких Національним банком України не було застосовано до фінансової установи заходів впливу, передбачених законодавством України, зазначені умови не є підставою для зупинення або скасування реєстрації гаранта. У такому випадку Національний банк України не надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про таке порушення".
163. Частину першу статті 316 - 1 доповнити абзацами такого змісту:
"Під час застосування процедури, передбаченої статтею 19 - 9 цього Кодексу, у разі наміру митного органу прийняти рішення про зупинення реєстрації гаранта або в результаті проведення оцінки вжитих заходів відповідно до статті 19 - 15 цього Кодексу під час зупинення такого рішення у зв’язку з невідповідністю фінансової установи умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої статті 316 цього Кодексу, рішення про зупинення або скасування реєстрації гаранта не приймається у разі дотримання таких умов:
1) фінансова установа забезпечила виконання відповідних нормативів, критеріїв, сформувала відповідні резерви;
2) відсутність застосування Національним банком України заходів впливу до такої фінансової установи".
164. У статті 317:
1) частину першу доповнити абзацом такого змісту:
"У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, процедура запиту інформації, передбачена абзацом першим цієї частини, виконується митним органом, у зоні діяльності якого розпочалося транзитне переміщення товарів";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Запит інформації надсилається:
1) митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події;
2) декларанту;
3) утримувачу митного режиму;
4) особі, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;
5) іншим митним органам (за необхідності)";
3) частину третю доповнити абзацом такого змісту:
"Запит інформації для з’ясування обставин невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, передбачений абзацом другим частини першої цієї статті, надсилається наступного робочого дня після спливу семи діб після закінчення строку транзитного перевезення, встановленого частиною першою статті 95 цього Кодексу, якщо протягом цього періоду не було отримано інформацію, що дозволяє припинити з’ясування таких обставини";
4) у частині четвертій слова "Декларант зобов’язаний" замінити словами і цифрами "Особи, зазначені у пунктах 2-4 частини другої цієї статті, зобов’язані".
165. У статті 317 - 1:
1) абзац другий частини другої замінити чотирма новими абзацами такого змісту:
"Вимога, зазначена в абзаці першому цієї частини, не направляється у таких випадках:
розмір несплаченої суми митних платежів щодо товарів, зазначених в одній митній декларації, становить менше 20 гривень;
використання згідно з частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу забезпечення сплати митних платежів, наданого у формі грошової застави;
в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України";
2) у частині четвертій слово "внесених" замінити словами "внесених/переказаних";
3) доповнити частинами сьомою і восьмою такого змісту:
"7. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.
У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів.
8. У разі невиконання або неповного виконання особою, на яку покладено обов’язок із сплати митних платежів, протягом строку, визначеного частиною третьою цієї статті, обов’язку із сплати грошового зобов’язання, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.
У разі відсутності забезпечення сплати митних платежів, звільнення від гарантії або надання забезпечення сплати митних платежів у спосіб, визначений пунктами 4-5 частини першої статті 308 цього Кодексу, несплачена в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом, сума грошового зобов’язання вважається податковим боргом особи, зазначеної у частині першій статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України".
166. У статті 319:
1) у пункті 7 частини п’ятої слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) у частині шостій:
у пункті 1:
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо)".
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження)";
у пункті 2:
в абзацах першому і другому слово "сьомому" замінити словом "восьмому";
в абзаці третьому слова "(уповноваженій ним особі)" виключити;
доповнити абзацами такого змісту:
"Не пізніше однієї години з моменту виконання процедур, зазначених в абзацах п’ятому - восьмому пункту 1 цієї частини, або отримання одного з повідомлень, передбачених абзацами четвертим, п’ятим пункту 2 цієї частини, посадова особа відповідного уповноваженого органу зобов’язана прийняти одне з таких рішень та внести відповідну інформацію до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" щодо:
надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;
заборони ввезення товарів на митну територію України";
3) у частині восьмій слова "(уповноваженою ним особою)" виключити;
4) у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова "(уповноваженою ним особою)" виключити;
у пункті 1:
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо)".
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження)";
у підпункті 2:
в абзаці першому слово "сьомому" замінити словом "восьмому";
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Посадова особа відповідного уповноваженого державного органу, призначена для виконання процедур, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 цієї частини, зобов’язана виконати такі процедури та внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про їх виконання".
У зв’язку з цим абзаци другий - п’ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;
абзаци п’ятий і шостий викласти в такій редакції:
"У разі якщо посадовою особою відповідного уповноваженого органу, яка проводить заходи офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України, внесено до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про необхідність проведення огляду (інспектування) товарів, необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо), взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження), термін проведення відповідних процедур у рамках заходів офіційного контролю узгоджується з використанням механізму "єдиного вікна" між декларантом, відповідним уповноваженим органом та митним органом за принципом вибору найближчого можливого терміну, але не пізніше ніж через вісім робочих годин від терміну, запропонованого декларантом.
Після завершення заходів офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України посадова особа відповідного уповноваженого органу, яка їх здійснювала, зобов’язана невідкладно внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про прийняте рішення, передбачене абзацами другим і третім пункту 1 цієї частини";
5) в абзаці третьому частини десятої слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";
6) в абзаці першому частини дванадцятої слово "сайті" замінити словом "веб-сайті".
167. У частині другій статті 320 слово "власника" замінити словом "утримувача", а слова "або уповноваженої ним особи" виключити.
168. У частині п’ятій статті 321 слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся".
169. У статті 325:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. За письмовою заявою декларанта або утримувача товарів та з дозволу митного органу можуть здійснюватися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок декларанта або інших заінтересованих осіб. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій митний орган зобов’язаний невідкладно письмово повідомити декларанта про причини і підстави відмови";
2) у частині другій слова "власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами" замінити словом "декларантом".
170. У статті 326:
1) у частині другій:
в абзаці першому слово "запірно-пломбових" замінити словом "запірно-пломбувальних";
абзац другий викласти в такій редакції:
"Забезпечення ідентифікації може здійснюватися шляхом накладення пломб спеціального типу підприємством, якому надано авторизацію на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" або авторизацію на застосування аналогічного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту";
доповнити абзацом такого змісту:
"Митні органи визнають запірно-пломбувальні пристрої (пломби з високим ступенем безпеки), cамостійно накладені на залізничні транспортні засоби відправником або підприємством залізничного транспорту, якщо характеристики таких пристроїв відповідають загальновизнаним стандартам та вимогам до механічних пломб";
2) у частині п’ятій слова "декларантом чи уповноваженою ним особою" замінити словом "підприємствами".
171. У статті 326 - 1:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" або надано авторизацію на застосування аналогічного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту, має право самостійного накладення пломб спеціального типу.
Авторизація на застосування спрощення "використання пломб спеціального типу" надається підприємству, яке відповідає критеріям, визначеним пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу";
2) частину другу виключити.
172. Частину п’яту статті 327 викласти в такій редакції:
"5. Залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант. У такому разі відшкодування витрат, пов’язаних із участю спеціалістів та експертів у здійсненні митного контролю, здійснюється декларантом на підставі укладеної угоди".
173. У частині другій статті 331 слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".
174. У частині другій статті 334 слова "письмовій та/або електронній формі" замінити словами "письмовій (паперовій або електронній) формі".
{Пункт 174 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025 }
175. У статті 335:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "уповноважена ним особа" виключити;
у підпункті "в" пункту 5 слова "(за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі)" замінити словами "(за наявності)";
2) в абзаці другому частини другої слова "уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою" замінити словами "чи перевізником";
3) у частині третій:
в абзаці першому слова "або уповноваженою ним особою" виключити;
в абзаці тринадцятому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано".
176. Пункт 7 частини першої статті 336 виключити.
177. Статтю 337 - 1 виключити.
178. У статті 338:
1) у частині четвертій слова "власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа" замінити словом "декларант";
2) у частині п’ятій слова "власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою" замінити словом "декларантом".
179. У статті 339:
1) у частині другій та абзаці першому частини третьої слова "чи уповноваженої ним особи" виключити;
2) у пункті 2 частини третьої слова "або уповноважена ним особа не з’явилися" замінити словами "не з’явився";
{Підпункт 2 пункту 179 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
3) у частині четвертій слова "чи його уповноваженого представника" виключити;
4) у частині шостій слова "або уповноваженій ним особі" виключити.
180. У статті 343:
1) у частині другій слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
2) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Огляд повинен здійснюватися не більш як протягом одного дня, якщо інше не встановлено законодавством. У разі потреби, за письмовим рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов’язки, огляд може бути продовжено, але не більш як на п’ять днів";
3) перше речення частини четвертої викласти в такій редакції:
"4. За результатами огляду складається акт, один примірник якого вручається керівнику підприємства, якому надано відповідну авторизацію, або представнику підприємства".
181. Доповнити статтею 344 - 1 такого змісту:
" Стаття 344 - 1 . Пост-митний контроль
1. Для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти:
правильність, точність, повноту та достовірність інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено;
наявність, точність, правильність і достовірність документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існування, справжність, правильність і дійсність будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів підприємства та іншої документації щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску;
законність ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;
своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
2. Пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення:
доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено;
документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
3. Доперевірочний аналіз митних декларацій, митне оформлення яких завершено, здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований протягом строків, передбачених статтею 355 цього Кодексу для зберігання документів, з урахуванням результатів:
аналізу наявної у митних органах інформації про результати господарської діяльності підприємств, історії їх обліку та виконання ними зобов’язань, визначених відповідно до цього Кодексу та Податкового кодексу України, а також особливостей здійснення ними зовнішньоекономічних операцій та операцій з товарами;
аналізу наявних в електронних інформаційних ресурсах митних органів даних щодо правильності заповнення митних декларацій, повноти та достовірності заявлених у них відомостей, результатів здійснення митних формальностей, даних, зазначених у товаросупровідних документах, дозвільних документах та/або відомостях про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру, а також іншої наявної інформації, у тому числі даних митної статистики, про товари або зовнішньоекономічну операцію з цими товарами, використання яких дає змогу здійснити відповідну оцінку ризику недотримання вимог чинного законодавства;
інформаційного обміну з іншими органами державної влади, у тому числі з державними органами, іншими установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, уповноваженими органами (організаціями) іноземних держав у порядку, встановленому законодавством;
інформаційної взаємодії з особами, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.
4. Митний орган має право надсилати декларанту, утримувачу митного режиму, а також іншим особам, державним органам, установам та організаціям, у розпорядженні яких перебуває або може перебувати інформація про операції з товарами, що потребує підтвердження щодо зовнішньоекономічних операцій, письмовий запит з переліком документів, інформації (відомостей), пояснень та їх документального підтвердження, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю.
Митний орган також має право направляти запити щодо надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, уповноваженим органам (організаціям) іноземних держав.
Особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, зобов’язані надати інформацію (відомості), документи та пояснення, визначені в запиті митного органу, протягом 15 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту, в тому числі:
1) оригінали документів, що підтверджують походження товарів, сертифікати відповідності, висновки експертиз, лабораторних досліджень;
2) засвідчені в установленому порядку копії на паперових носіях або електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис особи, якій було направлено запит (повідомлення) митного органу згідно з абзацом першим цієї частини.
5. У разі виявлення за результатами проведеного доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено, невідповідностей в документах, інформації (відомостях), отриманих на запит митного органу згідно із частиною четвертою цієї статті, така інформація враховується у системі управління ризиками, з урахуванням якої митні органи приймають рішення щодо:
1) проведення документальної перевірки за наявності підстав, визначених статтею 346 або 351 цього Кодексу;
2) направлення інформації про виявлені невідповідності державному органу, установі та організації, уповноваженій на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
6. Направлення митними органами повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів, наказів та інших документів, що стосуються проведення пост-митного контролю, здійснюється в один із таких способів:
1) в електронній формі - із використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації;
2) у паперовій формі - рекомендованим листом із повідомленням про вручення;
3) шляхом вручення під особистий підпис про отримання.
Листування в електронній формі здійснюється у разі проходження електронної ідентифікації, передбаченої частиною третьою статті 455 цього Кодексу.
Днем отримання документів митного органу, визначених абзацом першим цієї частини, є:
у разі надсилання в електронній формі - дата і час електронного повідомлення, сформованого програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
у разі надсилання в паперовій формі - дата отримання рекомендованого листа, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення, а у разі неотримання листа - дата повернення рекомендованого листа, зазначена поштовою службою;
у разі вручення керівнику підприємства або уповноваженій посадовій особі (громадянину) особисто - дата підпису про отримання.
У разі якщо доставка документа в електронній формі відбулася після 18 години, датою вручення документа вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання митним органом електронного повідомлення про доставку документа протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ на третій робочий день з дня відправлення електронного повідомлення надсилається в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі (громадянину).
При цьому строк доставки документа в електронній формі, визначений абзацом одинадцятим цієї частини, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
7. Пост-митний контроль припиняється за наявності підстав, передбачених для припинення податкового обов’язку, визначених відповідно до пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.
8. Результати проведених документальних перевірок враховуються автоматизованою системою управління ризиками під час визначення форм та обсягів митного контролю, при митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також з метою планування заходів з моніторингу відповідності.
9. У разі виявлення митним органом під час проведення пост-митного контролю або за його результатами ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів.
10. Протягом 10 робочих днів з дня завершення пост-митного контролю митний орган повертає оригінали документів декларанту або особі, що їх надала (у разі їх надання)".
182. Статті 345 і 346 викласти в такій редакції:
" Стаття 345. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів
1. Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи пересвідчуються в такому:
у правильності, точності, повноті та достовірності інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено;
у наявності, точності, правильності і достовірності документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існуванні, справжності, правильності і дійсності будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів та іншої документації підприємства щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску;
у законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;
у своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
2. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
3. Митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, та/або документів та інформації, отриманих від уповноважених органів (організацій) іноземних держав, інформації, заявленій митним органам під час митного контролю, митного оформлення товарів;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
4. Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з’ясування питань такої перевірки.
5. Відшкодування збитків та/або шкоди, заподіяних посадовими особами митного органу підприємству під час проведення перевірки, здійснюється у порядку, встановленому законом.
6. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов’язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.
7. У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.