1. Документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем, є декларація тимчасового зберігання за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання замість декларації тимчасового зберігання може використовуватися попередня митна декларація, яка містить інформацію, необхідну для розміщення товарів на тимчасове зберігання, або дані митної декларації, за якою товари були переміщені митною територією України у митному режимі транзиту.
3. Декларацію тимчасового зберігання подає утримувач складу тимчасового зберігання, а в разі тимчасового зберігання на об’єктах підприємств, визначених в авторизаціях на застосування відповідних спрощень, - підприємство, якому надана така авторизація.
Незважаючи на обов’язок осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, декларація тимчасового зберігання може бути подана однією з таких осіб:
1) особою, яка ввезла товари на митну територію України;
2) особою, від імені якої або в інтересах якої діє особа, яка ввезла товари на митну територію України;
3) особою, відповідальною за переміщення товарів, після їх ввезення на митну територію України.
4. Декларація тимчасового зберігання не подається, якщо до пред’явлення товарів митному органу або під час пред’явлення товарів митний статус українських товарів буде підтверджено відповідно до законодавства України з питань митної справи.
Українські товари можуть зберігатися на складі тимчасового зберігання, однак такі товари не потребують розміщення на тимчасове зберігання та не підлягають декларуванню.
5. Декларація тимчасового зберігання повинна містити посилання на загальну декларацію прибуття, якщо така подавалася при переміщенні товарів через митний кордон України.
6. Під час розміщення товарів на тимчасове зберігання митний орган має право:
1) перевіряти дані, зазначені в декларації тимчасового зберігання та наданих документах;
2) запитувати інші документи, необхідні для розміщення товарів на тимчасове зберігання;
3) проводити огляд товарів, що розміщуються на тимчасове зберігання;
4) відбирати проби та зразки товарів у порядку, визначеному цим Кодексом.
7. За письмовим зверненням особи, яка подавала декларацію тимчасового зберігання, та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу декларації тимчасового зберігання, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або декларація може бути відкликана.
Зміни до відомостей про товари можуть бути внесені лише щодо товарів, зазначених у поданій декларації тимчасового зберігання.
Внесення змін або відкликання декларації тимчасового зберігання не здійснюється після надання митним органом інформації про призначення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, якщо після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено)".
106. Частини першу і другу статті 203 викласти в такій редакції:
"1. Із товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, можуть проводитися операції, призначені для збереження товарів у незмінному стані, за умови що такі операції не змінюють зовнішній вигляд та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, зокрема звичайні операції з товарами, зазначені в пунктах 1, 3, 6, 7 частини четвертої статті 73 - 6 цього Кодексу.
2. Із товарами гуманітарної допомоги, розміщеними на тимчасове зберігання на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, операції, зазначені в частині першій цієї статті, проводяться утримувачем таких товарів з дозволу митного органу.
У разі відмови у наданні дозволу на проведення операцій, зазначених у частині першій цієї статті, митні органи зобов’язані невідкладно письмово повідомити утримувача товарів про причини та підстави такої відмови".
107. У статті 204:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Строк тимчасового зберігання товарів становить 90 календарних днів";
2) частину другу доповнити словами і цифрами "крім випадку, передбаченого частиною другою статті 439 цього Кодексу";
3) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більш як на 30 днів. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови";
4) пункт 2 частини четвертої виключити;
5) частину п’яту викласти в такій редакції:
"5. У разі невиконання вимог частини четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, утримувач складу тимчасового зберігання повинен протягом 30 днів після закінчення строку тимчасового зберігання передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів та непоміщення утримувачем таких товарів у митний режим знищення або руйнування - протягом 30 днів після закінчення такого строку задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування".
108. У статті 206:
1) у першому реченні частини першої слово "кінцевому" виключити;
2) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Із товарами, що перебувають на складах тимчасового зберігання, розташованих поза межами пунктів пропуску через державний кордон України на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів, можуть проводитися операції з товарами, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу".
109. Статтю 208 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У разі якщо судно (пором) закордонного плавання, відповідно до затвердженого графіка, більше одного разу на добу перетинає державний кордон України, його митне оформлення проводиться один раз на 24 години, а саме:
судна (порома), яке плаває під іноземним прапором, - під час його першого заходу в український порт та під час його останнього вибуття з українського порту;
судна (порома), яке плаває під Державним прапором України, - під час його першого вибуття з українського порту та під час його останнього заходу до українського порту".
110. У статті 210:
1) у третьому реченні частини першої слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)", а слова "власника товарів або уповноважену ним особу" - словами "особу, яка звернулася за отриманням дозволу";
2) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"2. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні.
3. У разі втрати товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу митного органу обов’язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на портового оператора, адміністрацію річкового порту (термінала), які здійснювали зберігання цих товарів".
111. У статті 218:
1) у частині першій слова "контролюючими органами" замінити словами "органами, уповноваженими на здійснення заходів офіційного контролю";
2) у частині другій слова "власників товарів або уповноважених ними осіб" замінити словами "утримувача товарів".
112. У другому реченні частини другої статті 223 слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".
113. У статті 233:
1) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Строк зберігання міжнародних експрес-відправлень під митним контролем не може перевищувати 30 днів. Цей строк за письмовою заявою експрес-перевізника або декларанта може бути продовжений (але не більш як на 15 днів) митним органом, у зоні діяльності якого розташована центральна (регіональна) сортувальна станція, або митним органом, що здійснює митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у відправленні, за місцем розташування (проживання) одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно повідомити письмово (в паперовій або електронній формі) експрес-перевізника або декларанта про причини і підстави такої відмови";
2) в абзаці першому частини дев’ятої слова "їх повірені", "чи уповноважені ними особи" виключити;
3) в абзаці другому частини одинадцятої слова "або передає його на склад митного органу" виключити;
4) у частині тринадцятій слова "чи їх повірені" виключити.
114. У статті 236:
1) у першому реченні частини першої слова "чи декларантом або уповноваженою ним особою" замінити словами "одержувачем (відправником)";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв’язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень";
3) частину третю доповнити абзацом такого змісту:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
{Абзац другий підпункту 3 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
4) абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
{Підпункт 4 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
5) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
{Підпункт 5 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
6) абзац третій частини шостої викласти в такій редакції:
"громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа або електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Перелік відомостей, що вносяться до електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних, затверджується Кабінетом Міністрів України";
{Підпункт 6 пункту 114 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
115. У статті 238:
1) пункти 3-5 частини першої викласти в такій редакції:
"3) товари, щодо яких до закінчення строків тимчасового зберігання під митним контролем не були вчинені дії, зазначені у частині четвертій статті 204 цього Кодексу;
4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем, встановлений статтею 321 цього Кодексу, закінчився;
5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими утримувач товару не звернувся до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу";
2) у частині третій слова "без передачі на склад митного органу" замінити словами "без розміщення на складі митного органу за рахунок утримувача товарів";
3) у частині п’ятій:
у пункті 2 слова "на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб" замінити словами "за заявою утримувача таких товарів, транспортних засобів";
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які відповідно до частини третьої статті 263 цього Кодексу набули статус таких, що зберігаються на складі митного органу".
116. Частини першу, п’яту - сьому статті 239 викласти в такій редакції:
"1. Під складами митних органів розуміються приміщення, будівлі, споруди, території, резервуари, елеватори, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, газосховища або частина магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо у трубопроводі, тощо, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення";
"5. Товари, які через свої властивості та/або громіздкість не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть бути залишені на зберігання за місцем їх виявлення/перебування або передані на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.
6. Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.
7. Витрати митних органів на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та в частині п’ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються утримувачем товарів або іншими заінтересованими особами. Витрати митних органів на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401 - 1 цього Кодексу, відшкодовуються їхнім правовласником.
При цьому відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів на складах митних органів, можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається утримувачу зазначених товарів, транспортних засобів".
117. У статті 240:
1) у частині другій слова і цифри "але не більше 90 днів" виключити;
2) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені в пункті 9 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складі митного органу до закінчення граничного строку перебування під митним контролем, визначеного частиною четвертою статті 321 цього Кодексу".
У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою;
3) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
"9. Строки зберігання товарів на складі митного органу не встановлюються щодо:
1) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання (товарів, які швидко псуються під впливом умов навколишнього середовища (температури, вологості тощо), вимагають дотримання особливих умов транспортування та зберігання та/або строк придатності для споживання або використання яких закінчиться протягом наступних 45 днів);
2) товарів, витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких перевищують їх вартість.
Такі товари підлягають негайному розпорядженню без передачі на склад митного органу".
118. У статті 241:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. З товарами, що зберігаються на складах митних органів, можуть з дозволу митного органу проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу";
2) у частині другій слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (в паперовій або електронній формі)".
119. У частині першій статті 242 слова "власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними" замінити словом "утримувачу".
120. У статті 243:
1) у першому реченні частини першої слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся", а слова "власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу" - словами "утримувача товару";
2) у частині третій:
у першому реченні слова "власникові або уповноваженій ним особі" замінити словами "їх утримувачу";
у другому реченні слова "власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою" виключити;
3) у частині шостій слова "які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання" замінити словами і цифрами "визначені в частині дев’ятій статті 240 цього Кодексу";
4) у частині сьомій слова "власником або уповноваженою ним особою" виключити;
5) частину дев’яту доповнити словами і цифрами "після здійснення контролю, передбаченого статтею 402 - 1 цього Кодексу";
6) частину одинадцяту доповнити словами і цифрами "крім випадку, зазначеного у частині третій статті 238 цього Кодексу".
121. У статті 244:
1) частину першу після цифри "7" доповнити цифрою "9";
2) у частині п’ятій слова "відшкодування витрат" замінити словами "вирахування сум належних митних платежів та витрат";
3) у частині шостій слово "Власник" замінити словом "Утримувач", а слова "або уповноважена ним особа" виключити.
122. У частині другій статті 245 слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся".
123. В абзаці четвертому частини третьої статті 246 слова "або уповноваженій ним особі" виключити.
124. Частини сьому і восьму статті 247 викласти в такій редакції:
"7. За письмовим зверненням декларанта митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом.
Форма письмового звернення декларанта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Письмове звернення декларанта може подаватися в електронній формі з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із накладенням електронного підпису.
У разі необхідності виконання посадовою особою митного органу форм митного контролю, визначених із застосуванням системи управління ризиками, поза місцем розташування митного органу та у робочий час, установлений для нього, письмове звернення декларанта не вимагається, дата та час виконання митних формальностей зазначаються посадовою особою митного органу в акті огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена відповідно до частини одинадцятої статті 338 цього Кодексу.
8. За виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Така плата може справлятися із заповненням уніфікованої митної квитанції. Така плата не справляється за виконання митними органами митних формальностей поза місцем розташування митних органів у межах наданого підприємству спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника МДП", "статус авторизованого вантажоодержувача МДП", а також транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника", "статус авторизованого вантажоодержувача", передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, крім випадків:
1) виклику посадової особи митного органу таким підприємством;
2) здійснення посадовою особою митного органу митних формальностей безпосередньо на об’єкті підприємства, визначеному в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", відповідно до частини четвертої статті 249 - 1 цього Кодексу.
Письмове звернення декларанта, зазначене в абзаці першому частини сьомої цієї статті, або підписаний представником декларанта і посадовою особою митного органу акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу є підставою для надання митним органом дозволу на внесення змін до митної декларації, які стосуються відомостей про нарахування у випадках, передбачених цим Кодексом, плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них".
125. У статті 248:
1) у частині першій слова "або уповноваженою ним особою" і "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) в абзаці другому частини четвертої слова "або уповноваженій ним особі" замінити словами "особі, яка подала митну декларацію".
126. У статті 249:
1) назву викласти в такій редакції:
" Стаття 249. Присутність декларанта під час митного оформлення";
2) у частині першій слова "Декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми" замінити словами "Декларант може бути присутнім";
3) у частині другій слова "декларантів або уповноважених ними осіб" замінити словом "декларанта".
127. Статтю 249 - 1 викласти в такій редакції:
" Стаття 249 - 1 . Процедура випуску за місцезнаходженням
1. Процедура випуску за місцезнаходженням застосовується для декларування товарів на авторизованому об’єкті:
1) підприємством, визначеним в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" для декларування товарів такого підприємства;
2) прямим митним представником підприємства, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", який діє в інтересах та від імені підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (декларант);
3) непрямим митним представником, який діє в інтересах підприємства, яке не має авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (утримувача митного режиму), при цьому такому митному представнику надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" (декларант), з дотримання умов, визначених частиною четвертою цієї статті.
2. Авторизація на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" надається підприємству, яке відповідає критеріям, визначеним пунктами 1, 2 і 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу.
3. Пред’явлення товарів під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" здійснюється на об’єкті підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", яке є утримувачем таких об’єктів (зазначаються в авторизації).
Митне оформлення здійснюється митним органом, визначеним з урахуванням частини десятої статті 247 цього Кодексу.
4. Процедура випуску за місцезнаходженням може застосовуватися до товарів, декларантом яких є непрямий митний представник, із дотриманням таких умов:
1) товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням транзитних спрощень відповідно до статті 91 - 1 цього Кодексу;
2) товари пред’являються митному органу та розміщуються відповідно до частини восьмої цієї статті для тимчасового зберігання на авторизованому об’єкті такого непрямого митного представника. Такий об’єкт (крім випадків, якщо митне оформлення товарів здійснюється у спеціально визначених митних органах, зоною діяльності яких є вся митна територія України) має розміщуватися у радіусі не більше 30 кілометрів від фактичного місця розташування відповідного структурного підрозділу митного органу, який відповідає за здійснення митних формальностей на такому об’єкті.
Митне оформлення товарів відповідно до цієї частини здійснюється в робочий час, установлений для митних органів. Положення цієї частини застосовуються до товарів, зазначених у частині п’ятій цієї статті, крім товарів, що класифікуються у товарних позиціях 2203-2208, 2401-2404 і за кодами 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
5. Процедура випуску за місцезнаходженням застосовується щодо:
1) товарів, ввезених на митну територію України, що поміщуються в митні режими:
а) імпорту;
б) митного складу;
в) переробки на митній території;
г) тимчасового ввезення;
ґ) вільної митної зони;
д) реімпорту;
2) товарів, що для вивезення за межі митної території України поміщуються у митні режими:
а) експорту;
б) реекспорту;
в) тимчасового вивезення;
г) переробки за межами митної території.
Товари, ввезені на митну територію України у складі однієї партії та розміщені для тимчасового зберігання на авторизованому об’єкті, можуть декларуватися у митні режими, визначені цією частиною, за кількома митними деклараціями лише після їх поміщення у митний режим митного складу.
6. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу на об’єкті підприємства, на який не має діючої авторизації на експлуатацію митного складу, без дозволу митного органу можуть проводитися операції, призначені для збереження товарів у незмінному стані, за умови що такі операції не змінюють зовнішній вигляд та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, зокрема звичайні операції з товарами, зазначені в пунктах 1-3, 6, 7 частини четвертої статті 73 - 6 цього Кодексу, а також операції з підготовки до розповсюдження чи продажу (формування відправлень, консолідації та подрібнення партій товарів), за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.
7. Для застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" на кожний об’єкт підприємства, що використовується підприємством, надається окрема авторизація.
8. Авторизований об’єкт є місцем доставки та використовується для розміщення товарів на тимчасове зберігання та/або у митний режим митного складу.
Облік усіх товарів, що перебувають на об’єкті, зазначеному в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", ведеться утримувачем такого об’єкта відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73 - 3 цього Кодексу.
Під час тимчасового зберігання товарів та/або їх перебування у митному режимі митного складу на авторизованому об’єкті сплата митних платежів підлягає забезпеченню декларантом в один із способів, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 308 цього Кодексу.
9. Підприємство під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" після прибуття товарів до авторизованого об’єкта зобов’язане:
1) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, надіслати митниці електронне повідомлення про прибуття товарів та про доступність їх для митного контролю;
2) інформувати митницю про всі непередбачувані події та/або обставини, що виникли під час доставки транспортного засобу комерційного призначення та товарів, що ним переміщуються, до авторизованого об’єкта та які стали йому відомі від перевізника;
3) забезпечити цілісність митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здійснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу, комерційного призначення та товарів, що ним переміщуються, на авторизованому об’єкті до отримання від митниці дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повідомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарів, а в разі отримання від митниці такого повідомлення - до прибуття посадових осіб митниці;
4) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після розвантаження, надіслати митниці електронне повідомлення про результати розвантаження із зазначенням усіх виявлених розбіжностей щодо переміщуваних товарів, якщо такі виявлено. Для однорідних товарів, що транспортувалися до авторизованого об’єкта без пакування (наливом, насипом або навалом) або у промисловому великогабаритному пакуванні для товарів, що мають сипучу консистенцію, дозволяється надсилати митниці таке електронне повідомлення без їх фактичного розвантаження з проставленням відмітки про прийняття таких товарів за товарно-транспортними документами;
5) надати на вимогу митниці доступ до транспортного засобу комерційного призначення, товарів, що ним переміщувалися, та товаротранспортних і товаросупровідних документів, на підставі яких здійснювалося транзитне переміщення таких товарів;
6) інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання підприємством умов авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням".
Положення пунктів 1-5 цієї частини не застосовуються, якщо контроль за доставкою товарів здійснюється із застосуванням транзитного спрощення, передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту.
10. Процедура доставки товарів до авторизованого об’єкта вважається завершеною, якщо:
1) транспортний засіб комерційного призначення та товари, що ним переміщуються, товаротранспортні і товаросупровідні документи доставлені до такого об’єкта; та
2) митним органом за результатами опрацювання електронного повідомлення підприємства про результати розвантаження внесено до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, відомості про результати контролю доставлених товарів та надіслано відповідне електронне повідомлення підприємству.
З моменту надіслання підприємству електронного повідомлення про результати контролю доставлених товарів такі товари перебувають на тимчасовому зберіганні.
11. У разі використання процедури випуску за місцезнаходженням для поміщення товарів у митні режими, зазначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті, такі товари повинні бути завантажені на транспортний засіб комерційного призначення з накладенням пломб спеціального типу, у разі можливості їх застосування, до моменту декларування товарів у відповідний митний режим.
Вимоги, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо вивезення товарів, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюватиметься з використанням транзитної декларації, оформленої відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Підприємство, яке застосовує процедуру випуску за місцезнаходженням, до отримання дозволу митниці на відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з відповідного авторизованого об’єкта, зобов’язане:
1) не здійснювати після подання митної декларації будь-яких операцій із транспортними засобами комерційного призначення та товарами, що ними переміщуються, до отримання повідомлення про поміщення товарів у відповідний митний режим;
2) надати на вимогу митниці доступ до транспортного засобу комерційного призначення, задекларованих товарів і документів, на підставі яких здійснювалося декларування таких товарів;
3) інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням".
12. Митні формальності під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" виконуються із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідність участі посадових осіб митних органів у виконанні митних формальностей при застосуванні процедури випуску за місцезнаходженням до товарів, декларантом яких є підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі. Особливості виконання митних формальностей під час застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
128. У статті 255:
1) у частині другій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) подання заяви декларанта про надання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару";
у пункті 6 слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) розгляду відповідно до глави 3 цього Кодексу заяви про надання авторизації для поміщення товарів в митний режим на підставі митної декларації";
2) пункт 2 частини шостої викласти в такій редакції:
"2) всі митні платежі сплачено або надано забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу".
129. У статті 257:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
доповнити абзацом такого змісту:
"Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу";
2) у частині другій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
3) у частині восьмій:
у пункті 2 слова "відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника" замінити словами "відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника";
після пункту 9 доповнити новим пунктом такого змісту:
"10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання".
У зв’язку з цим пункт 10 вважати пунктом 11.
130. Статтю 259 викласти в такій редакції:
" Стаття 259. Попередня митна декларація
1. Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
2. Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
3. Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.
4. Попередня митна декларація приймається митним органом, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа або електронної (сканованої) копії паперового документа, на яку накладено електронний підпис декларанта. У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів дозволяється подання їх копій. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
5. Митний орган не має права відмовити в прийнятті попередньої митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
6. Відмова митного органу в прийнятті попередньої митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
7. Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом.
8. Для випуску товарів до заявленого митного режиму після оформлення попередньої митної декларації, ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх пред’явлення митному органу подається додаткова декларація.
9. Положення цієї статті не застосовуються до:
1) товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту або на підставі електронної транзитної декларації, що відповідає формату та набору даних, встановленим Конвенцією про процедуру спільного транзиту, відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу;
2) товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) із здійсненням контролю за переміщенням таких товарів з використанням електронної транзитної системи;
3) військової техніки та інших товарів, зазначених у частинах першій і другій статті 252 - 1 цього Кодексу".
131. У частині першій статті 260 слова "або уповноважена ним особа" виключити.
132. У статті 260 - 1:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова "яке має" замінити словами "якому надано";
в абзаці шостому слово "визначених" замінити словом "зазначених" та доповнити словом "підприємства";
2) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Спрощена митна декларація може подаватися безпосередньо підприємством, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування", або від його імені підприємством, якому надано авторизацію на провадження митної брокерської діяльності";
3) частини третю і дев’яту виключити.
133. У статті 261:
1) у частині першій слова "або уповноважена ним особа повинні" замінити словом "повинен";
2) у частинах другій і п’ятій слова "або уповноважена ним особа" виключити.
134. У статті 263:
1) у пункті 1 частини четвертої слова "власника товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи" замінити словом "декларанта";
2) у першому реченні частини шостої слова "власник або уповноважена ним особа" замінити словом "декларант";
3) частину восьму виключити.
135. У статті 264:
1) у частині другій слова "або уповноваженою ним особою" і "або уповноваженої ним особи" виключити, а слова "або уповноважена ним особа зобов’язані" замінити словом "зобов’язаний";
2) у першому реченні частини четвертої слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
3) у частині сьомій слово "представлені" замінити словом "надані";
4) у частині восьмій слова "або уповноважена ним особа несе" замінити словами "та митний представник несуть";
5) у другому реченні частини дванадцятої слова "або уповноваженій ним особі" виключити;
6) у частині тринадцятій:
перше речення після слова "декларантом" доповнити словами "та митним представником";
у другому реченні слова "Декларант та уповноважена ним особа" замінити словами "Декларант та митний представник".
136. У статті 265:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Декларантом має право виступати:
1) особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму);
2) особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва);
3) особа, яка здійснює декларування в інтересах іншої особи (утримувача митного режиму), але від власного імені (непрямий митний представник)";
2) частину п’яту виключити;
3) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами, утримувачами цих товарів або їхніми митними представниками".
137. У статті 266:
1) назву викласти в такій редакції:
" Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та утримувача митного режиму";
2) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) на вимогу митного органу забезпечити пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення";
3) частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
"4. У разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов’язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.
5. У разі декларування товарів непрямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов’язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе такий непрямий митний представник".
138. Частину першу статті 267 викласти в такій редакції:
"1. У разі якщо до партії товарів входять товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, вони за заявою декларанта можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України або за її межами за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД, за умови що цьому коду відповідає найбільша ставка ввізного або вивізного мита у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта від додержання зазначених заходів щодо цих товарів".
139. У частині другій статті 268 слова "або уповноваженим ним особам" виключити.
140. У статті 269:
1) у частинах першій, шостій і восьмій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;
2) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Якщо після випуску у відповідний митний режим товарів, ввезених на митну територію України, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України і не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у відповідний митний режим, у зв’язку з виявленням незадекларованих товарів";
3) у другому реченні частини десятої слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "звернулися" замінити словом "звернувся";
4) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. У разі якщо декларування здійснювалося непрямим митним представником внесення змін або відкликання митної декларації може здійснюватися з дозволу митного органу за письмовим зверненням декларанта або утримувача митного режиму".
141. Статтю 276 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Непрямий митний представник може сплачувати мито в інтересах платника мита".
142. Частину п’яту статті 280 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"До товарів, які випускаються у вільний обіг на митній території України відповідно до частини шостої статті 75 цього Кодексу, застосовуються знижені ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не визначено законом".
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
143. Абзац перший частини першої статті 287 викласти в такій редакції:
"1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визнані гуманітарною допомогою відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу", звільняються від оподаткування ввізним митом".
144. У частині першій статті 290:
у пункті 4 слова "відповідно до цього Кодексу" виключити;
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) якщо товари реалізуються відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу".
145. У статті 293:
1) частини першу, третю і четверту викласти в такій редакції:
"1. Особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є декларант, крім випадку, визначеного абзацом другим цієї частини.
У разі якщо декларування товарів здійснюється (здійснювалося) непрямим митним представником, особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є утримувач митного режиму.
У разі якщо декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових), особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник";
"3. Особами, на яких також покладається обов’язок із сплати митних платежів солідарно з особами, зазначеними у частинах першій і другій цієї статті, є:
1) у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, незаконного вивезення товарів за межі митної території України - особа, яка незаконно ввезла (вивезла) товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення), та особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо на момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України;
2) у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів - особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;
3) у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;
4) у разі застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії для забезпечення сплати митних платежів - підприємство, якому надано авторизацію на застосування відповідного спрощення;
5) у разі декларування товарів непрямим митним представником - такий непрямий митний представник;
6) у разі декларування товарів на основі неповної або неточної інформації, внаслідок чого митні платежі не були сплачені в повному обсязі, - особа, яка надала необхідну для складення митної декларації інформацію та знала чи повинна була знати, що така інформація була неправильною;
7) у разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, - утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки.
4. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.
У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів";
2) частину п’яту виключити.
146. У частині першій статті 297 слова "(уповноваженою ним особою)" виключити, а слова "платником податків" замінити словами "особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів (у тому числі через непрямого митного представника)".
147. У частині першій статті 298 слова "(уповноваженою ним особою)" виключити.
148. У статті 299:
1) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені/переказані особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, за власним бажанням на рахунки, відкриті митним органам в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів";
2) у частині третій слово "вносяться" замінити словами "вносяться/переказуються";
3) у частині четвертій слово "внесла" замінити словами "внесла/переказала";
4) у частині шостій слово "внесення" замінити словами "внесення/переказу";
5) у частині сьомій слова "платник податків" в усіх відмінках замінити словами "особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів" у відповідному відмінку, а слово "унесених" - словами "внесених/переказаних".
149. Частину другу статті 300 виключити.
150. Частину першу статті 303 викласти в такій редакції:
"1. У разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і в строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України".
151. У частині п’ятій статті 306 слова "для забезпечення сплати митних платежів" виключити.
152. Частину першу статті 308 викласти в такій редакції:
"1. Способами забезпечення сплати митних платежів є:
1) грошова застава;
2) індивідуальна гарантія;
3) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії";
4) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
5) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків";
6) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання звільнення від гарантії";
{Абзац восьмий пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
7) забезпечення сплати митних платежів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
{Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
8) забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD;
{Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
9) забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту";
{Абзац пункту 152 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025 }
153. У статті 309:
1) у частині першій слова "в установленому порядку на ім’я митних органів" замінити словами "митним органам";
2) у частині третій слова "підприємством-нерезидентом або уповноваженою ним особою" замінити словом "нерезидентом";
3) у частині шостій слово "внесені" замінити словами "внесені/переказані";
4) у частині сьомій слова "або уповноваженої нею особи" виключити;
5) у частині восьмій слова "може здійснюватися у будь-якому митному органі у строк" замінити словами "здійснюється шляхом переказу цих коштів на рахунок, визначений у заяві, у строк";
6) частину десяту доповнити абзацом такого змісту:
"У випадках, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу, грошові кошти, внесені/переказані як грошова застава, перераховуються до державного бюджету наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною сьомою статті 55 цього Кодексу".
154. У статті 310:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Гарантія є зобов’язанням гаранта виплатити на вимогу митного органу суму коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, у разі невиконання особою обов’язку із сплати митних платежів";
2) в абзаці третьому частини п’ятої слова "щодо гарантування процедури спільного транзиту" замінити словами "для забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах цієї Конвенції";
3) в абзацах четвертому і п’ятому частини десятої слово "відкликання" замінити словами "відкликання гарантії".
155. Статті 311-312 - 2 викласти в такій редакції:
" Стаття 311. Загальна гарантія
1. Загальна гарантія може бути застосована, за умови наявності у підприємства діючої авторизації на застосування одного із спрощень:
1) "використання загальної гарантії";
2) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
3) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків".
2. Під зменшенням розміру забезпечення референтної суми загальної гарантії до 50 відсотків або до 30 відсотків розуміється застосування визначеної референтної суми загальної гарантії, але з фактичним забезпеченням цієї референтної суми загальною гарантією, виданою гарантом, на 50 відсотків або на 30 відсотків відповідно.
3. Для застосування спрощення, передбаченого пунктами 1-3 частини першої цієї статті, підприємство зобов’язано надати митному органу загальну гарантію, видану гарантом, як забезпечення відповідної частини референтної суми.
4. Для застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-3 частини першої цієї статті, надається окрема загальна гарантія.
5. Розмір загальної гарантії, виданої гарантом, не може бути меншим за частину референтної суми загальної гарантії, що підлягає забезпеченню.