1. Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.
2. Операції з переробки товарів можуть включати:
1) власне переробку товарів;
2) обробку товарів, у тому числі: монтаж, демонтаж, складання чи пристосування до інших товарів;
3) модернізацію та ремонт товарів, у тому числі їх відновлення та приведення до належного стану, регулювання та калібрування;
4) використання товарів, які не входять до складу продуктів переробки, але полегшують або сприяють виробництву цих продуктів, навіть якщо вони повністю або частково витрачаються в процесі переробки.
3. Окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки можуть здійснюватися іншими підприємствами, за умови передачі прав і обов’язків відповідно до статті 73 - 4 цього Кодексу.
4. Із товарами, поміщеними у митний режим переробки на митній території, також можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені в статті 73 - 6 цього Кодексу".
72. У статті 151:
1) у частині першій:
у першому реченні слово "дозволу" замінити словами "авторизації на переробку на митній території";
у третьому реченні слова "дозвіл на переробку товарів" замінити словами "авторизацію на переробку на митній території";
2) частини третю і четверту викласти в такій редакції:
"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів та/або інших обставин, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано авторизацію на переробку на митній території, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідну авторизацію на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.
4. У разі якщо товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, не можуть бути своєчасно вивезені внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк переробки на митній території та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняються на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили)".
73. Статтю 152 виключити.
74. Статтю 153 викласти в такій редакції:
" Стаття 153. Обсяг виходу продуктів переробки
1. Митні органи здійснюють контроль за обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки у випадках, коли операції з переробки на митній території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами, а товари та продукти їх переробки мають постійні характеристики.
3. У разі якщо обсяг виходу, встановлений в авторизації на переробку товарів на митній території, не відповідає фактичному обсягу виходу, підприємство, якому надано авторизацію на переробку на митній території, зобов’язано повідомити про це митний орган відповідно до частини другої статті 19 - 12 цього Кодексу".
75. У статті 154:
1) у частині першій слово "реекспорту" замінити словом "вивезення";
2) у частині третій слово "реекспортуватися" замінити словом "вивозитися";
3) доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:
"4. Під час вивезення продуктів переробки застосовується механізм заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України і використані для виготовлення продуктів переробки, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
5. Зобов’язання із сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України, виникає на момент видачі або складання преференційного документа про походження товару з України на продукти переробки відповідно до міжнародних договорів про вільну торгівлю.
6. Для цілей нарахування ввізного мита застосовуються ставки, чинні на день подання митниці митної декларації, за якою іноземні товари непреференційного походження було поміщено у митний режим переробки на митній території України".
76. Доповнити статтею 154 - 1 такого змісту:
" Стаття 154 - 1 . Вивезення товарів для подальшої переробки за межами митної території України
1. Підприємство, якому надано авторизацію на переробку на митній території, має право вивезти в митному режимі реекспорту всі або частину товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, та/або продуктів їх переробки для цілей подальшої переробки за межами митної території:
1) із наступним поверненням всіх або частини товарів та/або продуктів їх переробки для завершення переробки на митній території України на підставі раніше наданої авторизації; або
2) без повернення товарів та/або продуктів їх переробки із завершенням митного режиму переробки на митній території України.
Про намір вивезення товарів для подальшої переробки за межами митної території України підприємство зазначає у заяві про надання авторизації на переробку на митній території або після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.
2. Вивезення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, або продуктів їх переробки дозволяється митними органами, за умови можливості ідентифікації таких товарів або продуктів їх переробки:
1) у разі їх вивезення за межі митної території України;
2) у разі їх ввезення на митну територію України після переробки за межами митної території України.
3. До товарів, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути застосовані засоби забезпечення ідентифікації, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.
4. Митні органи визначають строк вивезення товарів або продуктів їх переробки у кожному випадку, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки, в межах строку, зазначеного в авторизації на переробку на митній території.
За заявою підприємства строк вивезення товарів або продуктів їх переробки може бути продовжений митним органом, яким видано авторизацію на переробку на митній території.
5. У разі вивезення товарів та/або продуктів їх переробки відповідно до частини першої цієї статті заборонено використання еквівалентних товарів у операціях з подальшої переробки таких товарів та/або продуктів їх переробки за межами митної території України".
77. Частину другу статті 157 викласти в такій редакції:
"2. За заявою декларанта залишки або відходи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть декларуватися за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД відповідно до статті 267 цього Кодексу".
78. Статтю 158 викласти в такій редакції:
" Стаття 158. Особливості використання еквівалентних товарів при переробці на митній території України
1. Дозволяється вивозити продукти переробки, одержані з використанням еквівалентних товарів, до ввезення товарів для переробки на митній території України або до завершення операцій з їх переробки.
Декларант зобов’язаний забезпечити поміщення іноземних товарів у митний режим переробки на митній території у строк, визначений в авторизації на переробку на митній території.
2. У разі використання еквівалентних товарів згідно з цією статтею в авторизації на переробку товарів на митній території зазначається строк, протягом якого іноземні товари підлягають декларуванню, з урахуванням строку, необхідного для закупівлі та транспортування товарів на митну територію України.
Строк, зазначений в абзаці першому цієї частини, не повинен перевищувати 180 днів і починається з дати реекспорту продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів.
За обґрунтованим зверненням підприємства, якому надано авторизацію на переробку на митній території, строк, встановлений відповідно до абзацу другого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.
3. Заборонено використання еквівалентних товарів, якщо:
1) авторизація для поміщення товарів у митний режим переробки на митній території передбачає проведення виключно звичайних операцій з товарами, зазначених у статті 73 - 6 цього Кодексу;
2) застосовується механізм заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, поміщені у митний режим переробки на митній території, що використовуються у виробництві продуктів переробки, на які видається або складається преференційний документ про походження товару з України в рамках міжнародних договорів про вільну торгівлю".
79. У частині третій статті 159 слово "отримують" замінити словом "набувають".
80. Статтю 160 викласти в такій редакції:
" Стаття 160. Завершення митного режиму переробки на митній території
1. Митний режим переробки на митній території завершується відповідно до частини першої статті 73 - 8 цього Кодексу.
2. Митний режим переробки на митній території припиняється відповідно до частини шостої статті 73 - 8 цього Кодексу".
81. У статті 161:
1) назву викласти в такій редакції:
" Стаття 161. Розпорядження товарами, що поміщені у митний режим переробки на митній території, у разі скасування чи анулювання авторизації на переробку на митній території";
2) у першому реченні частини першої слова "від дати відкликання дозволу" замінити словами "від дати скасування або анулювання авторизації", а слова "відкликання дозволу на переробку товарів" - словами "скасування або анулювання авторизації на переробку на митній території товарів".
82. Статтю 163 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. З товарами, поміщеними у митний режим переробки за межами митної території України, також можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені у статті 73 - 6 цього Кодексу".
83. Статтю 165 викласти в такій редакції:
" Стаття 165. Авторизація на переробку за межами митної території України
1. Поміщення товарів підприємством у митний режим переробки за межами митної території здійснюється на підставі авторизації на переробку за межами митної території.
2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на переробку за межами митної території, повинно відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73 - 3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу.
3. Рішення про надання авторизації на переробку за межами митної території приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73 - 1 цього Кодексу.
Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів;
2) технологічні схеми або опис процесу переробки, у тому числі шляхом модернізації (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки із зазначенням відомостей про обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
3) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73 - 3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові);
4) інші документи за бажанням підприємства (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо).
4. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території підприємство у випадках, передбачених законом, повинно сплатити вивізне мито, а також надати відповідно до частини п’ятої статті 164 цього Кодексу забезпечення на суму вартості товарів, продукти переробки яких визначені Кабінетом Міністрів України як обов’язкові до повернення на митну територію України.
5. Виникнення або виявлення митним органом обставин, які не відображені в документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів за межами митної території України є підставою для надання відмови у митному оформленні наступних партій товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. У разі якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше наданої авторизації.
6. Вимоги до ідентифікації окремих товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.
7. Для забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються у митний режим переробки за межами митної території, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу".
84. У статті 166:
1) у частині першій:
у першому реченні слова "дозволу підприємству-резиденту" замінити словами "авторизації підприємству";
у третьому реченні слова "дозвіл на переробку товарів" замінити словами "авторизацію на переробку за межами митної території";
2) частини третю і четверту викласти в такій редакції:
"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів та/або з інших обставин, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано відповідну авторизацію на переробку за межами митної території, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідну авторизацію на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.
4. У разі якщо товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк переробки за межами митної території та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняються на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили)".
85. У статті 167:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Митні органи здійснюють контроль за обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України";
2) у другому реченні частини другої слово "дозволу" замінити словом "авторизації", а слово "дозволів" - словом "авторизацій";
3) у частині третій слова "Митні органи можуть встановлювати обов’язкові норми" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов’язковий обсяг";
4) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Якщо обсяг виходу, встановлений в авторизації на переробку товарів за межами митної території, не відповідає фактичному обсягу виходу, підприємство, якому надано авторизацію на переробку за межами митної території, зобов’язано повідомити про це митний орган відповідно до частини другої статті 19 - 12 цього Кодексу".
86. Статтю 171 викласти в такій редакції:
" Стаття 171. Особливості використання еквівалентних товарів у разі переробки за межами митної території України
1. Дозволяється ввезення продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів, на митну територію України до вивезення українських товарів для переробки за межами митної території України або до завершення операцій з їх переробки.
2. У разі використання еквівалентних товарів згідно з частиною першою цієї статті в авторизації на переробку за межами митної території зазначається строк, протягом якого українські товари підлягають вивезенню з урахуванням строку, необхідного для закупівлі та транспортування товарів за межі митної території України.
Строк, зазначений в абзаці першому цієї частини, не повинен перевищувати 180 днів і починається з дати ввезення продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів.
За заявою підприємства, якому надано авторизацію на переробку за межами митної території, строк, встановлений відповідно до абзацу другого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.
3. Ввезення продуктів переробки, виготовлених із еквівалентних товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Забезпечення сплати митних платежів вивільняється (повертається) після вивезення українських товарів, призначених для переробки, за межі митної території України".
87. Доповнити статтею 171 - 1 такого змісту:
" Стаття 171 - 1 . Стандартна система заміни
1. За заявою підприємства митні органи можуть дозволити використання замінних товарів у митному режимі переробки за межами митної території України.
Під замінними товарами розуміються іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними, вартісними і технічними характеристиками, класифікуються в межах однієї товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і замінюють товари з дефектами виробництва в рамках гарантійних зобов’язань та поміщені в митний режим переробки за межами митної території України.
2. Про намір використання замінних товарів підприємство зазначає в заяві про надання авторизації на переробку за межами митної території або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.
3. Дозволяється ввезення замінних товарів:
1) якщо товари з дефектами виробництва були попередньо вивезені;
2) до вивезення товарів із дефектами виробництва.
Товари з дефектами виробництва, що були у використанні, можуть замінюватися в рамках гарантійних зобов’язань лише на нові замінні товари або на замінні товари, що були у використанні.
Товари з дефектами виробництва, що були у використанні, можуть замінюватися після завершення строку гарантійних зобов’язань тільки на замінні товари, що були у використанні.
4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини третьої цієї статті, товари з дефектами виробництва мають бути вивезені за межі митної території України протягом 60 днів з дати прийняття митним органом митної декларації для випуску замінних товарів у вільний обіг на митній території України.
За заявою декларанта строк, встановлений відповідно до абзацу першого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 30 днів.
5. Ввезення замінних товарів здійснюється із застосуванням умовного повного звільнення від сплати митних платежів.
6. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини третьої цієї статті, для поміщення замінних товарів у митний режим імпорту декларант зобов’язаний надати митному органу:
1) документи на такі товари, що підтверджують мету їх ввезення на митну територію України;
2) зобов’язання про вивезення товарів з дефектами виробництва, що були ввезені на митну територію України, у строки, зазначені у частині четвертій цієї статті;
3) забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Забезпечення сплати митних платежів вивільняється (повертається) після вивезення товарів з дефектами виробництва за межі митної території України".
88. У частині першій статті 172 слово "отримують" замінити словом "набувають".
89. Статтю 173 викласти в такій редакції:
" Стаття 173. Завершення режиму переробки за межами митної території
1. Митний режим переробки за межами митної території завершується відповідно до частини другої статті 73 - 8 цього Кодексу.
2. Митний режим переробки за межами митної території припиняється відповідно до частини шостої статті 73 - 8 цього Кодексу".
90. У статті 174:
1) назву викласти в такій редакції:
" Стаття 174. Розпорядження товарами, поміщеними у митний режим переробки за межами митної території, у разі скасування або анулювання авторизації на переробку за межами митної території";
2) у частині першій слова "відкликання дозволу" замінити словами "скасування або анулювання авторизації".
91. Статтю 175 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Українські товари можуть бути поміщені у митний режим знищення або руйнування на виконання вимог статті 401 цього Кодексу".
92. У статті 176:
1) у частині першій слова "власника товарів чи уповноваженої ним особи" замінити словами "утримувача товарів";
2) в абзаці першому частини другої слова "власником чи уповноваженою ним особою" замінити словами "утримувачем товарів";
3) у частині п’ятій:
у першому реченні слово "декларантові" замінити словом "декларанту";
у другому реченні слова "власника товарів" замінити словом "декларанта";
4) доповнити частинами сьомою і восьмою такого змісту:
"7. Подати заяву щодо надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування може:
1) утримувач товарів, відмінний від декларанта, власника товарів, а саме:
утримувач авторизованого об’єкта, вільної митної зони, на якому (якій) товари зберігаються під митним контролем;
перевізник;
утримувач митного режиму;
2) правовласник, за наявності підстав, передбачених частиною дев’ятою статті 401 цього Кодексу.
У такому випадку особи, зазначені у пункті 1 цієї частини, мають надати митному органу документальні докази відмови від виконання зобов’язань або неможливості виконання зобов’язань щодо поміщення товарів до іншого митного режиму власником товарів.
8. Декларування залишків, що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, в порядку, визначеному статтею 401 цього Кодексу, може здійснюватися правовласником".
93. У статті 178:
1) у частині першій слова "їх власника, уповноваженої ним особи" замінити словом "декларанта";
2) у частині другій слова "у разі незгоди власника або уповноваженої ним особи" замінити словами "у разі відсутності згоди декларанта", а слова "власника або уповноваженої ним особи" - словом "декларанта".
94. У частині першій статті 182:
у пункті 1 слова "власник товарів (уповноважена особа)" замінити словом "декларант";
у пункті 2 слова "власнику товарів (уповноваженій особі)" замінити словом "декларанту".
95. У частині першій статті 183 слово "власник" замінити словами "утримувач товарів".
96. У частині другій статті 184 слово "власника" замінити словом "утримувача".
97. У другому реченні пункту 4 частини першої статті 191 слова "його власником" замінити словами "утримувачем товару або іншими заінтересованими особами".
98. У статті 192:
1) у частині другій слово "перевізнику" виключити;
2) доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
99. Частину третю статті 193 доповнити словами і цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".
100. У частині першій статті 194 слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "повідомляють" замінити словом "повідомляє".
101. Частину третю статті 194 - 1 викласти в такій редакції:
"3. Загальна декларація прибуття подається до митного органу перевізником.
Незважаючи на обов’язок перевізника подати загальну декларацію прибуття, загальна декларація прибуття може бути подана замість нього однією з таких осіб:
1) імпортером, одержувачем товарів або іншою особою, від імені якої або в інтересах якої діє перевізник;
2) іншою особою, яка може пред’явити або пред’являє товари митному органу, зазначеному в абзаці першому частини першої цієї статті.
У разі змішаного (комбінованого) перевезення загальна декларація прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобі, розміщеному на активному транспортному засобі".
102. Статтю 195 викласти в такій редакції:
" Стаття 195. Місця переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів комерційного призначення
1. Переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
2. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Переліки таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі введення воєнного стану, виникнення особливих потреб гуманітарного характеру, невідкладних обставин, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України.
Рішення про переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час приймається керівником митниці, у зоні діяльності якої перебуває ділянка державного кордону, на якій буде здійснено таке переміщення, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону".
103. У статті 196:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Не можуть бути пропущені через митний кордон України та/або випущені відповідно до заявленої мети:
1) товари, пропуск яких через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск та/або випуск яких відповідно до закону потрібні документи та/або відомості, передбачені частиною першою статті 197 цього Кодексу, державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів та/або відомостей;
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України;
4) товари, щодо яких відповідно до закону отримано вимогу органу ринкового нагляду не випускати продукцію у вільний обіг або посадовою особою відповідного уповноваженого органу за результатами проведення заходів офіційного контролю прийнято рішення про заборону ввезення товарів на митну територію України чи заборону випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну";
2) у частині другій слово "Перевізник" замінити словами "Утримувач товару".
104. У статті 197:
1) у частині першій слова "переміщення таких товарів через митний кордон України" замінити словами "пропуску таких товарів через митний кордон України та/або їх випуску", а слова "або уповноваженою ним особою" виключити;
2) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Пропуск на митну територію України та/або випуск відповідно до заявленої мети на митній території України товарів, які за кодом згідно з УКТ ЗЕД та описом можуть належати, але за своїми характеристиками та фізико-хімічними властивостями не належать до товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються митними органами на підставі заяви декларанта про незастосування до таких товарів встановлених відповідними законами обмежень.
Зазначена в абзаці першому цієї частини заява вноситься декларантом до митної декларації у вигляді коду, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та засвідчує факти, які мають юридичне значення".
105. Статті 200-202 викласти в такій редакції:
" Стаття 200. Доставка, пред’явлення товарів та документів у місце, визначене митним органом
1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України особа, яка ввозить товари (перевізник або інша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), зобов’язана забезпечити доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце - місце доставки або на об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станції (регіональної сортувальної станції), або місця міжнародного поштового обміну, чи з дозволу митного органу призначення в інше місце, узгоджене з цим митним органом призначення, і забезпечити пред’явлення цих товарів та документів посадовим особам митного органу.
Місця доставки можуть створюватися на території (або її частині) морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на території, прилеглій до складу тимчасового зберігання або митного складу.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику:
1) встановлює порядок відкриття та закриття місць доставки;
2) встановлює вимоги до облаштування місць доставки;
3) визначає товари, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення.
Для отримання дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (в паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася з проханням надати дозвіл, про причини і підстави такої відмови.
2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або митним органом країни відправлення, відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.
3. У місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, товари і транспортні засоби комерційного призначення пред’являються, а документи на них передаються до митного органу в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. У разі якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спрощень, наданих підприємству, здійснюється до об’єктів підприємства, визначених для застосування спрощень, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідних спрощень.
Доставка та пред’явлення товарів та документів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюються відповідно до глави 36 цього Кодексу.
4. Зміна місця стоянки (доставки) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації, фізичний огляд товарів, взяття проб та зразків допускаються лише з дозволу митного органу. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови.
5. Товари, що ввозяться на митну територію України морським або повітряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобів, пред’являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здійснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого переміщення. У разі якщо розвантаження таких товарів здійснюється із зворотним завантаженням на той самий транспортний засіб з метою розвантаження чи завантаження інших товарів, такі товари не пред’являються митному органу в такому порту чи аеропорту.
6. У разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем у місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, несе адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.
7. Утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що перебувають в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, втрачено внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.