1. Авторизація АЕО анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику:
1) за заявою підприємства - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня реєстрації такої заяви;
2) у разі якщо за результатами перевірки вжитих заходів для забезпечення відповідності підприємства критеріям АЕО встановлено, що підприємство не відповідає хоча б одному з критеріїв АЕО, - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня завершення строку, передбаченого абзацом третім частини сьомої статті 17 цього Кодексу, а в разі подання підприємством письмових заперечень - у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня завершення розгляду таких заперечень;
3) у разі ненадання підприємством до завершення строку зупинення дії авторизації АЕО повідомлення про заходи, вжиті ним для забезпечення відповідності критеріям АЕО, - на наступний робочий день після завершення строку зупинення дії авторизації АЕО.
У рішенні про анулювання авторизації АЕО зазначаються підстави такого анулювання з посиланням на норми законодавства, а також строк і порядок оскарження такого рішення.
2. Після анулювання авторизації АЕО підприємство не має права застосовувати спеціальні спрощення та/або користуватися перевагами, передбаченими статтею 13 цього Кодексу.
Митні формальності щодо транспортних засобів комерційного призначення та товарів, що ними переміщуються, розпочаті із застосуванням спеціальних спрощень, передбачених статтею 13 цього Кодексу, та не завершені до анулювання авторизації АЕО, завершуються на умовах таких спеціальних спрощень".
7. У статті 31:
1) у частині першій слова "Проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення" замінити словами "Митна справа";
2) доповнити частинами восьмою і дев’ятою такого змісту:
"8. Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України. У разі виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів митні формальності виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
9. З метою забезпечення взаємодії між єдиною автоматизованою інформаційною системою органів доходів і зборів та інформаційними системами декларантів, митних брокерів та інших осіб у процесі здійснення митних формальностей центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надається можливість використання відповідних веб-сервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет".
8. У пункті 1 частини першої статті 34 слова "спрощених процедур" замінити словами "спрощень відповідно до цього Кодексу".
9. У статті 43:
1) частину другу викласти в такій редакції:
"2. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації";
2) доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу".
10. У статті 44:
1) у частині першій слово "документи" замінити словами "оригінали документів";
2) у частині другій слова "ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов’язково" замінити словами "переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів в обов’язковому порядку";
3) абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов’язково заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару".
11. У статті 53:
1) у частині першій слова "одночасно з митною декларацією" виключити;
2) абзац перший частини третьої після слів "містять розбіжності" доповнити словами "які мають вплив на правильність визначення митної вартості".
12. Частину двадцять другу статті 58 виключити.
13. Частину четверту статті 92 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) у разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, забезпечити виконання вимог та зобов’язань, визначених законодавством, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів".
14. Пункт 3 частини першої статті 93 доповнити словами "а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів".
15. Статтю 94 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Для декларування у митний режим транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються між Європейським Союзом, країнами - членами Європейської асоціації вільної торгівлі, окремими країнами - членами Конвенції про процедуру спільного транзиту та Україною, можуть використовуватися митні декларації окремих типів, що відповідають типам митних декларацій, запроваджених зазначеною Конвенцією".
16. У статті 102:
1) у частині третій слова "органу доходів і зборів призначення" замінити словами "визначеного органом доходів і зборів або узгодженого з ним місця доставки";
2) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" та "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного органом доходів і зборів або узгодженого з ним".
17. Частину четверту статті 146 доповнити пунктом 3 такого змісту:
"3) списання товарів (крім підакцизних), що використовуються магазином безмитної торгівлі виключно в рекламних та/або презентаційних цілях і не призначені для реалізації, на підставі документів бухгалтерського обліку. Граничні обсяги товарів, щодо яких митний режим безмитної торгівлі може бути припинений органом доходів і зборів, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
18. У статті 151:
1) третє речення частини першої доповнити словами "крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті";
2) доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку, може бути продовжений органом доходів і зборів, яким видано відповідний дозвіл на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.
4. Якщо товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, не можуть бути своєчасно реекспортовані внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, строк переробки на митній території зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили)".
19. У статті 166:
1) третє речення частини першої доповнити словами "крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті";
2) доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку, може бути продовжений органом доходів і зборів, яким видано відповідний дозвіл на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.
4. Якщо товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, строк переробки за межами митної території зупиняється на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили)".
20. Частину другу статті 191 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) у строки, встановлені статтею 194 - 2 цього Кодексу, подавати в установленому цим Кодексом порядку до органу доходів і зборів загальну декларацію прибуття".
21. Доповнити Кодекс статтями 194 - 1 і 194 - 2 такого змісту:
" Стаття 194 - 1 . Загальна декларація прибуття
1. Загальна декларація прибуття подається до органу доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де товари вперше перетнуть митний кордон України, до прибуття таких товарів на митну територію України, у тому числі в митному режимі транзиту, з дотриманням строків, встановлених статтею 194 - 2 цього Кодексу.
У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, загальна декларація прибуття може подаватися до іншого органу доходів і зборів, ніж зазначений в абзаці першому цієї частини.
2. Загальна декларація прибуття не подається у разі ввезення:
1) товарів, що переміщуються морськими, річковими та повітряними суднами, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цій території;
2) товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
3) листів, поштових карток та секограм;
4) товарів, що переміщуються відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу;
5) військової техніки та інших товарів, передбачених статтею 252 цього Кодексу;
6) товарів, що ввозяться на митну територію України особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 383-386, 388, 389, 391 і 392 цього Кодексу, та які ввозяться на митну територію України у зв’язку з наданням таких пільг;
7) товарів, що переміщуються із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;
8) товарів, що переміщуються громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, у ручній поклажі або в супроводжуваному багажі;
9) товарів, що ввозяться для спортивних цілей учасниками офіційних спортивних змагань;
10) припасів, які знаходяться на борту транспортного засобу, що прибуває на митну територію України;
11) транспортних засобів особистого користування;
12) товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій;
13) органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації.
3. Загальна декларація прибуття подається до органу доходів і зборів перевізником, що переміщує товари, або від його імені іншою особою.
4. Загальна декларація прибуття подається до органу доходів і зборів у вигляді електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом, або через інтерфейс для подання такої декларації, розміщений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, для подання загальної декларації прибуття можуть використовуватися комерційні портові або транспортні інформаційні системи, за умови що такі системи забезпечують передачу загальних декларацій прибуття до органів доходів і зборів у строки, встановлені статтею 194 - 2 цього Кодексу.
5. Загальна декларація прибуття реєструється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі після її отримання. Присвоєний загальній декларації прибуття реєстраційний номер надсилається особі, яка подавала таку декларацію, автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
6. Перелік відомостей, що вносяться до загальної декларації прибуття залежно від засобу та способу переміщення товарів через митний кордон України, наявності авторизації АЕО, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням вимог митного законодавства Європейського Союзу.
7. З моменту пред’явлення органу доходів і зборів товарів, що ввозяться на митну територію України на підставі загальної декларації прибуття, така декларація є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а перевізник несе адміністративну відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відомості, зазначені у загальній декларації прибуття, можуть бути змінені особою, яка подала таку декларацію, крім випадків, якщо:
1) органом доходів і зборів повідомлено про наміри проведення митних формальностей, пов’язаних із фізичною перевіркою товарів;
2) органом доходів і зборів виявлено помилки у відомостях, зазначених у загальній декларації прибуття;
3) товари вже були пред’явлені органу доходів і зборів.
8. Орган доходів і зборів, зазначений у частині першій цієї статті, здійснює аналіз ризиків за загальною декларацією прибуття протягом однієї години з моменту її отримання та виконує митні формальності, визначені за результатами такого аналізу, після прибуття товарів у перший пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон України.
9. У разі визначення за результатами аналізу ризиків необхідності виконання митних формальностей орган доходів і зборів невідкладно, але не раніше ніж після прибуття товарів у перший пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон України, повідомляє про такі митні формальності перевізника.
10. Якщо товари, зазначені у загальній декларації прибуття, не були ввезені на митну територію України, загальну декларацію прибуття може бути анульовано за письмовим зверненням особи, зазначеної в частині третій цієї статті.
Якщо протягом 200 днів з дня реєстрації загальної декларації прибуття товари не були ввезені, а письмове звернення про анулювання загальної декларації прибуття не було подано, така декларація анулюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
11. Відсутність на момент здійснення митних формальностей у пункті пропуску через державний кордон України загальної декларації прибуття на товари є підставою для відмови у пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що їх перевозять, та притягнення перевізника до адміністративної відповідальності відповідно до цього Кодексу. Пропуск через митний кордон України таких товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що їх перевозять, здійснюється після подання органу доходів і зборів загальної декларації прибуття та виконання необхідних митних формальностей, визначених за результатами аналізу ризиків за такою декларацією.
Вимоги абзацу першого цієї частини не застосовуються до випадків, визначених частиною другою цієї статті.