1. Виконання в Україні рішень Міжнародного кримінального суду здійснюється згідно з цим Кодексом, іншими законами України та на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
2. Виконання в Україні покарання у виді позбавлення волі або довічного позбавлення волі, призначеного особі Міжнародним кримінальним судом, здійснюється згідно з правилами цього Кодексу на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду та на умовах, визначених відповідним міжнародним договором, укладеним між Україною та Міжнародним кримінальним судом, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
3. Рішення Міжнародного кримінального суду про штраф та/або конфіскацію центральний орган України надсилає до суду за місцем проживання особи, місцем відбування покарання особою або місцезнаходженням майна для звернення до виконання у тридцятиденний строк у порядку, визначеному статтею 535 цього Кодексу.
4. Виконання рішення Міжнародного кримінального суду про штраф та/або конфіскацію здійснюється без шкоди для прав добросовісних ( bona fide ) третіх сторін.
5. Майно або доходи від продажу нерухомого майна чи у відповідних випадках від продажу іншого майна, отриманого в результаті виконання рішення, зазначеного у частині четвертій цієї статті, передаються до Міжнародного кримінального суду".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини третьої статті 617, частин третьої - п’ятої статті 636 Кримінального процесуального кодексу України, які набирають чинності з дня набрання чинності Римським статутом Міжнародного кримінального суду для України.
2. До дня набрання чинності Римським статутом Міжнародного кримінального суду для України питання щодо виконання рішення Міжнародного кримінального суду про штраф та/або конфіскацію вирішується в порядку, передбаченому статтями 603 і 604 Кримінального процесуального кодексу України.
3. Цей Закон до дня набрання чинності Римським статутом Міжнародного кримінального суду для України застосовується з урахуванням умов, визначених Постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" від 4 лютого 2015 року № 145-VIII та Заявою Верховної Ради України до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року від 25 лютого 2014 року № 790-VII.
4. Внести зміни до таких законодавчих актів:
1) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
абзац перший частини другої статті 8 після слів "Європейському суді з прав людини" доповнити словами "захисником (захисниками), який (які) представляють особу в Міжнародному кримінальному суді";
абзац другий частини третьої статті 51 та частину четверту статті 113 після слів "Європейському суду з прав людини" доповнити словами "Міжнародному кримінальному суду";
2) у Законі України "Про попереднє ув’язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360 із наступними змінами):
статтю 3 після слів "рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом" доповнити словами "рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу";
абзац дванадцятий частини першої статті 9 після слів "до Європейського суду з прав людини" доповнити словами "Міжнародного кримінального суду";
у статті 12:
частину шосту після слів "Європейському суді з прав людини" доповнити словами "захисником (захисниками), який (які) представляють особу в Міжнародному кримінальному суді";
частину одинадцяту після слів "Європейському суді з прав людини" доповнити словами "Міжнародному кримінальному суді";
частину восьму статті 13 після слів "Європейському суду з прав людини" доповнити словами "Міжнародному кримінальному суду";
3) у Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51 із наступними змінами):
статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:
"Заходи забезпечення безпеки можуть бути застосовані до осіб, зазначених у проханні Міжнародного кримінального суду";
частину другу статті 20 доповнити пунктом "г" такого змісту:
"г) отримання прохання Міжнародного кримінального суду про вжиття заходів забезпечення безпеки".