Матеріально-технічна база суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду повинна відповідати таким вимогам:
наявність спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;
наявність репрографічних апаратів, приладів, технологічного оснащення та засобів контролю якості репрографічного зображення для виготовлення документів страхового фонду документації на аналогових носіях, які забезпечують виконання Технічного регламенту документів страхового фонду документації на аналогових носіях, згідно з переліком, визначеним Міністерством юстиції України;
наявність апаратного та програмного забезпечення для виготовлення і контролю якості документів страхового фонду документації на електронних носіях, які забезпечують виконання Технічного регламенту документів страхового фонду документації на електронних носіях, згідно з переліком, визначеним Міністерством юстиції України;
наявність та відповідність приміщення для тимчасового зберігання документів страхового фонду вимогам, визначеним Міністерством юстиції України";
3) доповнити статтею 14 - 1 такого змісту:
" Стаття 14 - 1 . Перелік порушень, що є підставою для видачі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, суб’єктам господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України
Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України є адміністративним актом, що приймається, набирає чинності, виконується та припиняє дію в межах повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру". Адміністративне оскарження зазначеного припису здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про адміністративну процедуру", за умови подання суб’єктом господарювання заяви у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня доведення до нього такого припису.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, у межах своїх повноважень видає суб’єктам господарювання приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України у разі:
невключення документації, необхідної для потреб оборони України, поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих) або відновлювальних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та в особливий період, відновлення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, а також для збереження інформації про об’єкти культурної спадщини та культурні цінності;
відсутності актів закладення технічної документації до страхового фонду документації України на поставлену на виробництво продукцію;
відсутності актів закладення проектної (робочої) документації до страхового фонду документації України на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом (реконструкцією) об’єкти;
незабезпечення своєчасного внесення змін до документів страхового фонду документації;
постачання документів з метою формування страхового фонду документації України не відповідно до вимог законодавства України, що визначає і регламентує питання формування та ведення страхового фонду документації України;
непостачання документації для формування страхового фонду документації України відповідно до затверджених галузевих та обласних (галузевих) програм створення страхового фонду документації.
Форма припису затверджується Міністерством юстиції України".
58. У Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):
1) доповнити статтею 2 - 1 такого змісту:
" Стаття 2 - 1 . Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми
Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми складається із Закону України "Про прожитковий мінімум", цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної допомоги сім’ям з дітьми.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання державної допомоги сім’ям з дітьми регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) у частині п’ятій статті 6 слова і цифру "протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення" замінити словами "невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не більш як через три робочі дні з дня прийняття відповідного рішення";
3) частину четверту статті 18 - 4 викласти в такій редакції:
"Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі документів, що містять відомості про обставини, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, після забезпечення можливості реалізації одинокими матерями (батьками) права на надання пояснень відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру", з місяця, що настає за місяцем, у якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу";
4) статтю 23 викласти в такій редакції:
" Стаття 23. Оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу, що призначає державну допомогу
Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну допомогу і здійснює її виплату, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".
59. У Законі України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118; 2016 р., № 2, ст. 17):
1) у пункті 4 частини першої статті 17 - 8 слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації";
2) у частині першій статті 23 слово "анулювання" замінити словом "скасування";
3) у статті 24:
назву викласти в такій редакції:
" Стаття 24. Скасування реєстрації";
у частині першій:
у першому реченні слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації такої політичної партії";
у другому реченні слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації політичної партії";
у частинах другій і третій слова "анулювання реєстрації політичної партії" замінити словами "скасування реєстрації політичної партії".
60. У Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 170 із наступними змінами):
1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з акредитації регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) частину другу статті 6 доповнити словами "без мети одержання прибутку";
3) частини восьму і дев’яту статті 11 виключити.
61. У Законі України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197 із наступними змінами):
1) преамбулу викласти в такій редакції:
"Цей Закон визначає умови і порядок реалізації права на постійне проживання в Україні іноземцями та особами без громадянства, підстави і порядок надання дозволу на імміграцію в Україну або відмови в його наданні, відкликання, визнання недійсним дозволу на імміграцію, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань щодо надання дозволу на імміграцію та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, порядок оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади та їх посадових осіб";
2) у статті 5:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) визначає порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затверджує форми рішень про надання/відмову в наданні дозволу на імміграцію, про відкликання дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, а також визначає процедуру перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію";
у пункті 3 слово "скасування" замінити словом "відкликання";
3) у частині першій статті 6:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та приймає зазначені рішення";
у пункті 5 слово "скасування" замінити словами "відкликання, визнання недійсним";
у пункті 6 слова і цифри "підлягає скасуванню відповідно до статті 12" замінити словами і цифрами "підлягає відкликанню, визнанню недійсним відповідно до статей 12, 12 - 1 ";
доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, поданих в адміністративному порядку";
4) у статті 9:
частину першу викласти в такій редакції:
"Письмові заяви про надання дозволу на імміграцію подаються у паперовій формі:
1) іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають за межами України, - до закордонних дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
2) іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають/тимчасово проживають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), за місцем проживання іноземця або особи без громадянства";
у частині п’ятій:
доповнити пунктами 2 - 1 і 2 - 2 такого змісту:
"2 - 1 ) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
2 - 2 ) оригінал (після пред’явлення повертається) та копія документа, що підтверджує законність перебування/тимчасового проживання на території України (для осіб, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті)";
пункт 3 доповнити словами "в Україні та за кордоном";
у пункті 2 частини сьомої слова "дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" замінити словами "дозволу на імміграцію, поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання";
частину восьму викласти в такій редакції:
"Особи, які звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, крім осіб, зазначених у пункті 2 частини другої та пунктах 1, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості у країні громадянської належності та/або у країні постійного проживання";
після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі якщо документи подаються законним представником особи, разом з ними подається документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника".
У зв’язку з цим частини десяту - дванадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - тринадцятою;
у частині дванадцятій слова "не приймається" замінити словами "залишається без руху";
після частини дванадцятої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
"Після подання заяви іноземець або особа без громадянства не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву, якщо рішення про надання дозволу на імміграцію або про відмову в його наданні вже прийнято.
У разі необхідності територіальні органи чи територіальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які забезпечують провадження у справах з питань імміграції, можуть витребувати документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це не суперечить цьому Закону, а також запросити для бесіди заявників чи інших осіб.
У разі якщо протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), передбачених частинами п’ятою, сьомою чи восьмою цієї статті, змінилися відомості, іноземець або особа без громадянства, його/її законний представник подає до територіального органу чи територіального підрозділу, який прийняв до розгляду заяву, документи, що підтверджують такі зміни, протягом 10 днів з дня настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення".
У зв’язку з цим частину тринадцяту вважати частиною шістнадцятою;
доповнити частинами такого змісту:
"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи чи територіальні підрозділи (у разі їх утворення), які прийняли рішення про надання дозволу на імміграцію, надсилають його копію протягом трьох робочих днів з дня прийняття безпосередньо заявнику або через Міністерство закордонних справ України до відповідної закордонної дипломатичної установи України.
Право на ознайомлення з матеріалами справи про надання дозволу на імміграцію мають лише ті іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають/тимчасово проживають на території України, або їхні законні представники";
5) у статті 10:
частину першу доповнити пунктом 4 - 4 такого змісту:
"4 - 4 ) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи та/або не усунули інші недоліки у строк, визначений у рішенні про залишення заяви без руху";
доповнити частиною такого змісту:
"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи чи територіальні підрозділи (у разі їх утворення), які прийняли рішення про відмову у наданні такого дозволу, надсилають його копію рекомендованим листом протягом трьох робочих днів з дня прийняття безпосередньо заявнику із зазначенням підстави відмови відповідно до цього Закону та роз’ясненням порядку і строків оскарження такого рішення або через Міністерство закордонних справ України до відповідної закордонної дипломатичної установи України";
6) назву розділу IV викласти в такій редакції:
" Розділ IV
ВІДКЛИКАННЯ, ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ПРО НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ. ВИЇЗД І ВИДВОРЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ";
7) статтю 12 викласти в такій редакції:
" Стаття 12. Підстави для відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію
Дозвіл на імміграцію відкликається органом, що його надав, якщо:
1) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
2) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
3) це є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
4) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
5) іммігрант звернувся із заявою про відкликання дозволу на імміграцію (крім осіб, яким відповідно до частин другої і третьої статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" виїзд з України не дозволяється);
6) іммігрант набув громадянство України. На таких осіб не поширюються вимоги статті 13 цього Закону, крім вилучення посвідки на постійне проживання;
7) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його позбавлено батьківських прав стосовно дитини, яка є громадянином України;
8) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 2 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його звільнено від повноважень опікуна чи піклувальника громадянина України у разі невиконання ним своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до закладу освіти, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту;
9) іммігранта затримано під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України чи порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї;
10) в інших випадках, передбачених законами України.
У разі відкликання дозволу на імміграцію відкликається також посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну";
8) доповнити статтею 12 - 1 такого змісту:
" Стаття 12 - 1 . Підстави для визнання недійсним рішення про надання дозволу на імміграцію
Дозвіл на імміграцію визнається недійсним органом, що його надав, якщо:
1) з’ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;
2) з’ясується, що його надано на підставі документів, що не підтверджують законність перебування/тимчасового проживання на території України на дату подання документів на отримання дозволу на імміграцію або наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або документів, що підтверджують підстави, які припинилися.
У разі визнання недійсним дозволу на імміграцію визнається недійсною посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну";
9) у статті 13:
у частині першій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним", а слово "Скасована" - словами "Відкликана або визнана недійсною";
у частинах другій - п’ятій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";
у частині шостій слова "про скасування дозволу" замінити словами "про відкликання або визнання недійсним дозволу";
у частині сьомій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";
у частині восьмій слово "скасування" замінити словом "відкликання";
10) у частині першій статті 14 слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";
11) статтю 15 викласти в такій редакції:
" Стаття 15. Оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб
Дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні, визнання недійсним дозволу на імміграцію, можуть бути оскаржені протягом двох місяців з дня їх прийняття в адміністративному порядку. До скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його надійним долучаються документи, що підтверджують наявність підстав для його перегляду, відкликання або визнання недійсним.
За результатами розгляду скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів, може прийняти рішення про скасування рішення про відкликання або визнання недійсним у наданні дозволу на імміграцію.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до адміністративного суду.
Рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію, рішення про надання дозволу на імміграцію/відмову у наданні дозволу на імміграцію, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, оскаржуються у встановленому порядку до адміністративного суду".
62. У Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251 із наступними змінами):
1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:
"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";
2) розділ III викласти в такій редакції:
" Розділ III
НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ