Припинення права на проведення судової експертизи — ст. 16-2 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"

Питання щодо припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю розглядаються експертно-кваліфікаційною комісією.

Право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю припиняється у разі:

1) подання судовим експертом заяви про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

2) визнання судового експерта безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3) смерті судового експерта;

4) застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті, може пройти атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж через два роки з дня прийняття рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Відомості про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів";

6) статті 17 і 21 викласти в такій редакції:

" Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.

Склад експертно-кваліфікаційної комісії затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії входять представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність, та судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п’яти років.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.

Строк повноважень члена експертно-кваліфікаційної комісії становить не більше п’яти років. Особа не може бути членом експертно-кваліфікаційної комісії більше ніж два строки поспіль.

Очолює експертно-кваліфікаційну комісію голова, який обирається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів експертно-кваліфікаційної комісії.

Голова експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, що й голова експертно-кваліфікаційної комісії, та здійснює повноваження голови у разі його відсутності.

Експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.

Спори, пов’язані з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (кваліфікаційної або дисциплінарної палати експертно-кваліфікаційної комісії), вирішуються в судовому порядку";

" Стаття 21. Професійна підготовка судового експерта

Професійна підготовка судового експерта складається з теоретичної підготовки та стажування за відповідними програмами.

Теоретична підготовка осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, здійснюється суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності.

Стажування осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, проводиться державними спеціалізованими установами.

Строк стажування не може перевищувати один рік".

24. Частину третю статті 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 56 із наступними змінами) доповнити словами "відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

25. У Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 30 слова "скасування або скорочення терміну" замінити словами "припинення дії або скорочення строку";

2) у другому реченні частини сьомої статті 32 слова "Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його" замінити словами "Припинення дії відповідного дозволу не звільняє ліцензіата";

3) у частині четвертій статті 34 - 1 слово "позбавлення" замінити словом "припинення";

4) частину третю статті 42 викласти в такій редакції:

"Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в адміністративному порядку подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома замовника. Подання скарги не зупиняє виконання рішення";

5) у частині першій статті 44 слово "скасувати" замінити словом "відкликати".

26. У Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці першому частини другої статті 10 слова "супроводжуватися етикеткою" замінити словами "ввозитися на митну територію України, розміщуватися на ринку, використовуватися, застосовуватися, зберігатися або транспортуватися за обов’язкової наявності етикетки, форма і зміст якої відповідають вимогам, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища";

3) частину першу статті 16 - 1 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"затвердження вимог до форми і змісту етикеток для пестицидів і агрохімікатів".

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим.

27. Статтю 3 Закону України "Про залізничний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері залізничного транспорту загального користування регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

28. У Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

1) у пункті 84 частини першої статті 7 слова "анульовує такі свідоцтва" замінити словами "припиняє дію таких свідоцтв";

2) у частині шостій статті 29 слова "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт" замінити словами "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт, щонайменше у письмовій формі";

3) пункти 2-4 частини другої статті 33 викласти в такій редакції:

"2) юридична особа, якій припинено дію ліцензії, передбаченої статтею 4 цього Закону, - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такої ліцензії;

3) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбаченого статтею 79 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва;

4) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, передбаченого статтею 88 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва";

4) у тексті Закону слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

29. У Законі України "Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо видачі (прийняття), набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері космічної діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 10:

у частині третій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "Законом України" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру" та";

у частині шостій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "законами України "Про адміністративні послуги" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги";

частину восьму замінити трьома новими частинами такого змісту:

"У разі подання суб’єктом космічної діяльності неповного пакета документів, необхідних для одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу, згідно з установленим переліком заява про одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу залишається без руху.

Підставою для відмови у видачі дозволу є виявлення в документах, поданих суб’єктом космічної діяльності для одержання дозволу, недостовірних відомостей та/або відомостей, що не відповідають законодавству.

Перед ухваленням рішення про відмову у видачі дозволу суб’єкт космічної діяльності має бути заслуханий відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини дев’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - сімнадцятою;

у частині одинадцятій слова "Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

у частині дванадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу", а слово "анулювання" - словами "припинення дії";

в абзаці першому частини тринадцятої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

частину чотирнадцяту виключити;

частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Дія дозволу припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття адміністративним судом рішення/постанови про скасування дозволу";

у частині шістнадцятій слово "анулювання" замінити словом "скасування";

3) частини четверту і п’яту статті 11 - 1 викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, ухвалює рішення про реєстрацію договору (контракту) або відмову у його реєстрації протягом 10 робочих днів з дня надходження матеріалів договору (контракту). Рішення про відмову у реєстрації договору (контракту) ухвалюється, якщо умови договору (контракту) суперечать законодавству та міжнародним зобов’язанням України.

Заява про реєстрацію договору (контракту) залишається без руху у разі подання не всіх необхідних документів або якщо подані документи не відповідають вимогам законодавства, про що повідомляється заявнику протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви".

30. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) у пункті 36 частини першої статті 26 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";

2) у частині першій статті 30:

пункт "а" доповнити підпунктом 17 - 1 такого змісту:

"17 - 1 ) видача дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень";

у підпункті 2 пункту "б" слова "скасування даного ними дозволу" замінити словами "припинення дії наданого ними дозволу";

3) у пункті 22 частини першої статті 43 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";

4) статтю 59 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

"13. Адміністративні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням передбачених законом особливостей адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ (у разі визначення законом таких особливостей). Рішення ради, яке є адміністративним актом, приймається з урахуванням вимог частин п’ятої і восьмої статті 46 цього Закону";

5) частину другу статті 77 викласти в такій редакції:

"2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням положень статті 59 цього Закону або в судовому порядку";

6) у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення":

у пункті 6 - 1:

підпункт 13 після слів "невиконані акти індивідуальної дії" доповнити словами "(у тому числі адміністративні акти)";

підпункт 14 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт органу або посадової особи місцевого самоврядування відповідно до закону є адміністративним актом, його правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру";

підпункт 12 пункту 6 - 2 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт районної ради ліквідованого району відповідно до закону є адміністративним актом, її правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

31. У Законі України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206 із наступними змінами):

1) у статті 11 слова "(співзасновники)" та "(співзасновниками)" замінити відповідно словами "(учасники)" та "(учасниками)";

2) частини другу і третю статті 12 викласти в такій редакції:

"Ведення Державного реєстру здійснюється в електронній формі з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами.

Видача, переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру (далі - свідоцтво) здійснюються уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) статтю 13 викласти в такій редакції:

" Стаття 13. Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру формується та подається безпосередньо до уповноваженого органу в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного реєстру на підставі таких даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

для фізичної особи - підприємця:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

вид (види) діяльності у видавничій справі;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем);

інформація для здійснення зв’язку з фізичною особою - підприємцем: номери телефону та/або адреса електронної пошти;

для юридичної особи:

найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ідентифікаційний код);

організаційно-правова форма;

перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (номери телефону та/або адреса електронної пошти);

вид (види) діяльності у видавничій справі;

місцезнаходження юридичної особи;

інформація для здійснення зв’язку з юридичною особою: номери телефону та/або адреса електронної пошти.

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру складається державною мовою і має відповідати вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру";

4) частину першу статті 14 викласти в такій редакції:

"Видача свідоцтва та внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру здійснюються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви";

5) статтю 16 викласти в такій редакції:

" Стаття 16. Переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру

Свідоцтво підлягає переоформленню у разі зміни найменування або прізвища, імені, по батькові суб’єкта видавничої справи, його місцезнаходження (місця проживання), засновника (учасників) та виду (видів) діяльності у видавничій справі.

Припинення дії свідоцтва здійснюється уповноваженим органом у разі:

1) припинення діяльності суб’єкта видавничої справи з підстав, передбачених статтею 32 цього Закону;

2) переоформлення свідоцтва;

3) винесення судом рішення про скасування свідоцтва";

6) у статті 28 - 1:

частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:

"Уповноважений орган забезпечує реалізацію цього Закону шляхом надання (відмови у наданні, припинення дії) дозволу на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора (далі - дозвіл).

Надання (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюється відповідно до цього Закону та законів України "Про адміністративні послуги", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про адміністративну процедуру" у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Порядок утворення та діяльності експертної ради визначається положенням про неї, яке затверджується уповноваженим органом".

У зв’язку з цим частини шосту - двадцять третю вважати відповідно частинами сьомою - двадцять четвертою;

абзац другий частини дев’ятої викласти в такій редакції:

"заяву про надання дозволу, яка відповідає вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру", та в якій додатково зазначаються повна назва видання мовою оригіналу та українською мовою, автор або колектив авторів, міжнародний стандартний номер книги (ISBN), кількість примірників, що ввозяться на митну територію України, країна-виробник, найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження видавця, рік випуску видання, мова видання, код товару згідно з УКТ ЗЕД";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"Подання суб’єктом господарювання заяви про надання (припинення дії) дозволу, а також надання йому (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюються у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

у частині тринадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу";

після частини тринадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Уповноважений орган залишає подану заяву без руху в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", у разі:

1) подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для надання дозволу згідно з цим Законом;

2) виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Уповноважений орган відмовляє у наданні дозволу у разі отримання негативного висновку експертної ради".

У зв’язку з цим частини чотирнадцяту - двадцять четверту вважати відповідно частинами шістнадцятою - двадцять шостою;

частину сімнадцяту викласти в такій редакції:

"Рішення уповноваженого органу про припинення дії дозволу повинно містити мотивувальну частину (обґрунтування). Уповноважений орган надсилає суб’єктам господарювання копію рішення про припинення дії дозволу невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення про припинення дії дозволу може бути оскаржено до суду";

у частині дев’ятнадцятій слова "засвідчених електронним цифровим підписом" замінити словами "з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а слова "їх анулювання" - словами "припинення їхньої дії";

частину двадцять п’яту викласти в такій редакції:

"Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять третьою цієї статті, приймає уповноважений орган на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб або після самостійного виявлення його посадовими особами з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про незаконне розповсюдження видавничої продукції. Адміністративне провадження здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру";

у тексті статті слова "центральний орган виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері" в усіх відмінках замінити словами "уповноважений орган" у відповідному відмінку, а слово "анулювання" - словами "припинення дії";

7) абзац другий частини першої статті 32 викласти в такій редакції:

"за рішенням уповноваженого органу управління суб’єкта видавничої справи - юридичної особи або самого суб’єкта видавничої справи, який є фізичною особою - підприємцем".

32. Статтю 1 Закону України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері кінематографії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

33. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2014 р., № 6-7, ст. 80):

1) статтю 12 викласти в такій редакції:

" Стаття 12. Вирішення спорів

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або в судовому порядку";

2) у частині першій статті 19:

у другому реченні слова "незаконне рішення скасовується" замінити словами "дія незаконного рішення припиняється";

третє речення замінити двома реченнями такого змісту: "Страховики можуть оскаржити рішення центрального органу виконавчої влади до суду. Рішення центрального органу виконавчої влади може бути оскаржено страхувальником в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або до адміністративного суду".

34. У Законі України "Про захист рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50-51, ст. 310):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері захисту рослин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частину першу статті 23 викласти в такій редакції:

"Рішення, дії, бездіяльність посадових осіб, які забезпечують здійснення повноважень у сфері захисту рослин, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

35. У статті 5 - 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст. 46 із наступними змінами):

в абзаці першому частини двадцять четвертої слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста анулюється" замінити словами "Дія кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста припиняється";

у частині двадцять п’ятій слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також анульований" замінити словами "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також скасований";

у частинах двадцять шостій і двадцять сьомій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

36. У Законі України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78 із наступними змінами):

1) у частині третій статті 4:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Строки обчислюються відповідно до правил, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" та цим Законом";

абзаци третій - шостий виключити;

2) частину третю статті 17 викласти в такій редакції:

"3. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства запит щодо проведення слухань. Такі запити задовольняються, якщо вони подані до Міністерства в письмовій формі у строк, визначений у повідомленні про порушення спеціального розслідування, та якщо в них зазначаються особливі, з точки зору національних інтересів, причини для проведення таких слухань у Міністерстві".

37. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами):

1) статтю 6 доповнити частиною такого змісту:

"Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) частину п’яту статті 41 після слів "індивідуальної дії" доповнити словами "(крім адміністративних актів)";

3) статтю 43 доповнити частинами такого змісту:

"Адміністративні акти місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій вищого рівня або до адміністративного суду.

Адміністративні акти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій можуть бути оскаржені до місцевої державної адміністрації, яка прийняла такий адміністративний акт, якщо при ній утворено комісію з розгляду скарг, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при місцевій державній адміністрації комісію з розгляду скарг не утворено, такі адміністративні акти оскаржуються до адміністративного суду".

38. У Законі України "Про рослинний світ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 198):

1) статтю 1 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частини четверту і п’яту статті 10 доповнити словами "з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

39. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) у статті 10 слово "(анулювання)" виключити;

2) у статті 15 слово "анулювання" замінити словом "відкликання";

3) статтю 33 - 1 доповнити частинами такого змісту:

"Порядок, умови видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою та перелік документів, необхідних для її одержання, визначаються нормативно-правовим актом Національного банку.

Національний банк приймає рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення становить три місяці з дня подання відповідної заяви.

Національний банк приймає рішення про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення не може перевищувати 30 робочих днів з дня отримання заяви особи про відкликання такої ліцензії.

Національний банк у визначеному ним порядку розглядає клопотання про незастосування до особи ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання.

Національний банк має право продовжити строки прийняття рішень, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті.

Національний банк залишає заяву про видачу ліцензії на здійснення операцій з готівкою/заяву про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою/клопотання особи про незастосування до неї ознаки небездоганної ділової репутації без руху з підстав, у порядку і строки, визначені статтею 37 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку у справах, що стосуються дотримання юридичними особами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з готівкою, установлених законодавством вимог, є день складення Національним банком документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття ним індивідуального акта щодо таких юридичних осіб. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку";

4) у пункті 2 частини другої статті 44 слово "(анулювання)" виключити;

5) у статті 56:

частину третю викласти в такій редакції:

"Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії (індивідуальні акти), які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком";

після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк приймає індивідуальні акти, які є адміністративними актами, та здійснює адміністративне провадження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.

Національний банк у прийнятому ним адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов’язок, зазначає підстави прийняття такого акта з належним обґрунтуванням, строк і порядок його оскарження (у тому числі найменування суду, до якого особа може подати позов), а також вказівку на те, що оскарження рішення, акта або дії Національного банку не зупиняє їх виконання відповідно до статті 74 цього Закону.

Прийняті Національним банком адміністративні акти набирають чинності з дня доведення їх до відома особи у встановленому ним порядку в один із способів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо інше не встановлено законом. Днем доведення до відома особи є день вручення адміністративного акта особі під підпис або надсилання поштою, або надсилання на адресу електронної пошти цієї особи чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, або його оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку".

У зв’язку з цим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - дев’ятнадцятою;

6) у статті 68:

у пункті 4 частини п’ятої слово "анульовані" замінити словом "відкликані";

в абзаці четвертому частини шостої слова "відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, анулювання (відкликання) у небанківських фінансових установах, інших особах" замінити словами "відкликання у небанківських фінансових установ, інших осіб".

40. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246 із наступними змінами):

1) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) у статті 16 - 1:

у частині другій слова "яка здійснюється" замінити словами "яка здійснюється з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину шосту доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

3) у статті 17:

перше речення частини п’ятої доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину десяту викласти в такій редакції:

"У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причини відмови. Таке рішення приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру";

у частині шістнадцятій слова "може бути оскаржене" замінити словами "може бути оскаржено в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

41. У Законі України "Про правову охорону географічних зазначень" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із наступними змінами):

1) у статті 2:

у частині першій слово "Законодавство" замінити цифрою і словом "1. Законодавство";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони географічних зазначень регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці шостому частини четвертої статті 3 - 2 слова "третіх осіб" замінити словами "заінтересованих осіб";

3) у статті 11:

у частині шостій:

в абзаці першому слово "особа" замінити словами "заінтересована особа", а слова "мотивоване заперечення" - словами "мотивовану скаргу";

в абзаці другому слово "заперечення" замінити словом "скарги";

абзац третій викласти в такій редакції:

"Вимоги до скарги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Скарга подається разом з її копією";

в абзацах четвертому і п’ятому слово "заперечення" в усіх відмінках замінити словом "скарга" у відповідному відмінку;

абзац шостий викласти в такій редакції:

"Протягом двох місяців з дати отримання скарги НОІВ запрошує заінтересовану особу, яка подала скаргу, та заявника для відповідних консультацій розумної тривалості, але не більше трьох місяців";

перше речення абзацу сьомого викласти в такій редакції: "Заінтересована особа, яка подала скаргу, та заявник починають такі консультації невідкладно";

в абзаці другому частини одинадцятої слово "особа" замінити словами "заінтересована особа";

у частині тринадцятій:

в абзаці першому слово "Заперечення" замінити словом "Скарги";

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

"Подана скарга розглядається в межах мотивів, викладених у ній, та з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надана у встановлений строк.

Скарга щодо заявки задовольняється лише у разі, якщо вона";

в абзаці сьомому слово "заперечення" замінити словом "скарги";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"У разі якщо скарга стосується назви, що позначає транскордонне географічне місце, а заявку подано кількома заявниками разом, процедура оскарження проводиться в країні походження кожного заявника, а заявники зобов’язані забезпечити подання разом із заявкою документів, що стосуються скарги та результатів її розгляду в кожній країні";

4) у статті 13:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання скарги на рішення у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно до регламенту Апеляційної палати, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання скарги сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у частині першій цієї статті, скарга вважається неподаною, про що особі, яка її подала, надсилається повідомлення";

абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:

"Якщо скарга на рішення НОІВ за заявкою подана заінтересованою особою відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, заявнику негайно надсилається повідомлення про одержання такої скарги та її копія. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на скаргу протягом двох місяців з дня одержання її копії та взяти участь у її розгляді";

частини шосту і десяту викласти в такій редакції:

"6. Скарга на рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом двох місяців з дня одержання скарги, сплати збору за її подання та в межах мотивів, викладених у скарзі та під час її розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надійшла у встановлений строк. Строк розгляду скарги продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";

"10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати оприлюднення в повному обсязі на офіційному веб-сайті НОІВ відповідного наказу НОІВ";

5) в абзацах шостому і сьомому частини п’ятої статті 17 слова і цифри "якщо було подано заперечення відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якому зазначено про проблему" замінити словами і цифрами "якщо було подано скаргу відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якій зазначено про проблему";

6) у тексті Закону слово "заперечення" в усіх відмінках і числах замінити словом "скарга" у відповідному відмінку і числі.

42. В абзаці третьому частини першої статті 17 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 391 із наступними змінами) слова "(у тому числі шляхом анулювання)" виключити.

43. У Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 405 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

"свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей (далі - свідоцтво) - документ встановленого зразка, що підтверджує право особи на вивезення або тимчасове вивезення зазначених у ньому культурних цінностей";

2) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Порядок прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей регулюється Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 10:

абзац п’ятий частини першої викласти в такій редакції:

"перелік культурних цінностей, на вивезення або тимчасове вивезення яких видається свідоцтво";

абзац шостий частини другої виключити;

4) у частинах другій і третій статті 11 слова "порушила клопотання" замінити словами "подала заяву";

5) статтю 12 виключити;

6) статті 13, 15, 24 викласти в такій редакції:

" Стаття 13. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей

Свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей без свідоцтва забороняється.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видає свідоцтво в електронній формі протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви та документів, передбачених статтею 15 або 24 цього Закону відповідно. Зразок свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво видається на безоплатній основі.

Свідоцтво набирає чинності з дати його видачі і діє протягом:

шести місяців - для свідоцтва на право вивезення культурних цінностей;

строку дії митного режиму тимчасового вивезення, який застосовано до зазначених у цьому свідоцтві культурних цінностей, - для свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.

Культурні цінності, зазначені у свідоцтві на право тимчасового вивезення, можуть бути поміщені лише у митний режим тимчасового вивезення, строк якого не може перевищувати чотири роки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у день видачі свідоцтва вносить таке свідоцтво до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим, пропуску через митний кордон України культурних цінностей, що вивозяться, у тому числі тимчасово, за межі України, на підставі відповідного свідоцтва, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України";

" Стаття 15. Порядок оформлення права на вивезення культурних цінностей

Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у письмовій (електронній або паперовій) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі протягом трьох робочих днів з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).

У разі відмови у видачі свідоцтва центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обґрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі";

" Стаття 24. Порядок оформлення права на тимчасове вивезення культурних цінностей

Заява про видачу свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у паперовій формі власником культурних цінностей чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, справжність якої засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;

документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, що приймає культурні цінності;

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

7) у тексті Закону слово "клопотання" в усіх відмінках і числах замінити словом "заява" у відповідному відмінку і числі.

44. Статтю 2 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом".

45. У Законі України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68 із наступними змінами):

1) у підпункті 11 статті 1 слова "та анулювання" замінити словами "відновлення дії та припинення дії";

2) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, припинення дії адміністративних актів у сфері використання ядерної енергії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 12:

частину другу після слова "заяву" доповнити словами "в електронній або паперовій формі";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Заява реєструється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в день її надходження".

У зв’язку з цим частини третю - двадцять четверту вважати відповідно частинами четвертою - двадцять п’ятою;

частину шосту доповнити словами "спосіб доведення до відома інформації про прийняте рішення за заявою та спосіб отримання ліцензії";

частини дев’яту і десяту викласти в такій редакції:

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснює попередній розгляд заяви та поданих разом з нею документів з метою оцінки їх форми та змісту і у разі наявності підстав повідомляє заявника письмово або засобами телекомунікаційного зв’язку про залишення заяви без руху або приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.

Підставами для залишення заяви на отримання ліцензії без розгляду є:

подання заяви на право провадження діяльності, що не підлягає ліцензуванню;

подання заяви з порушенням строків, передбачених частиною тринадцятою цієї статті;

відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про заявника (суб’єкта діяльності) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;

наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта діяльності у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Підставами для залишення заяви без руху є:

подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви на отримання ліцензії;

підписання заяви або хоча б одного з документів, що додається до заяви на отримання ліцензії, особою, яка не має на це повноважень, або оформлення із порушенням вимог, складення не за встановленою формою або якщо такі заява або документ не містять даних, що обов’язково вносяться до них".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - двадцять п’яту вважати відповідно частинами дванадцятою - двадцять шостою;

в абзаці першому частини п’ятнадцятої слова "інспекційне обстеження заявника" замінити словами "інспекційне обстеження заявника, а також прийняття рішення за заявою";

після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про видачу ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома заявника".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту - двадцять шосту вважати відповідно частинами сімнадцятою - двадцять сьомою;

частини сімнадцяту і дев’ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки доводить до відома інформацію про прийняте рішення та видає заявникові ліцензію у спосіб, зазначений ним у заяві, невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення";

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки формує ліцензійну справу щодо кожного ліцензіата, в якій зберігаються документи, подані ліцензіатом для видачі ліцензії, внесення до неї змін, видачі дубліката ліцензії, зупинення дії та відновлення дії ліцензії, а також копії рішень про видачу, припинення дії та видачу дубліката ліцензії, внесення до неї змін, розпорядження про усунення порушень умов ліцензії";

4) текст статті 13 викласти в такій редакції:

"Заявникові може бути відмовлено у видачі ліцензії органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі:

виявлення неспроможності заявника забезпечити дотримання умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації;

неусунення виявлених недоліків у поданій заяві, доданих до заяви документах протягом строку, зазначеного в повідомленні про залишення заяви без руху.

Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома заявника";

5) частину тринадцяту статті 14 викласти в такій редакції:

"Рішення про відмову у внесенні змін до ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата";

6) статтю 16 викласти в такій редакції:

" Стаття 16. Зупинення дії, відновлення дії та припинення дії ліцензії

Дія ліцензії на провадження діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів та ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії може бути зупинена, а дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та дія ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії можуть бути припинені органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що їх видав, у разі:

подання ліцензіатом відповідної заяви;

ліквідації ліцензіата - юридичної особи або припинення підприємницької діяльності ліцензіатом - фізичною особою;

порушення ліцензіатом умов ліцензії, ліцензійних умов, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки;

неспроможності ліцензіата дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

припинення дії документів, на підставі яких зроблено висновок про спроможність заявника дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки, або невиконання вимог безпеки, визначених такими документами.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки приймає рішення про відновлення дії ліцензії, щодо якої прийнято рішення про зупинення дії, після перевірки усунення ліцензіатом порушень, що стали підставою для зупинення дії ліцензії, та відновлення ліцензіатом спроможності дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. Строк проведення перевірки не повинен перевищувати шість місяців з дня надходження заяви із зазначенням обґрунтованих підстав для відновлення дії ліцензії.

Рішення про відновлення дії ліцензії набирає чинності з дня його прийняття, про що орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки невідкладно повідомляє ліцензіата.

Заява ліцензіата про відновлення дії ліцензії не є підставою для прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про відновлення дії ліцензії, якщо додані до заяви документи не підтверджують усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії.

Дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію (після завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку), експлуатації або зняття з експлуатації ядерної установки та на етапі експлуатації або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів може бути припинена лише після повного вилучення з них ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на провадження діяльності на такій установці або сховищі іншому ліцензіату.

Неусунення виявлених порушень у встановлений строк у разі провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та в разі провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії тягне за собою припинення дії ліцензії.

У разі прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про зупинення дії чи припинення дії ліцензії ліцензіат зобов’язаний негайно припинити провадження раніше дозволеної діяльності, повідомити про це зазначений орган і вжити заходів для збереження умов, необхідних для забезпечення безпеки праці, здоров’я персоналу, охорони навколишнього природного середовища, а в разі прийняття рішення про припинення дії ліцензії - протягом 10 днів з дня його надходження надіслати оригінал ліцензії органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який її видав.

Про припинення дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки повідомляє протягом п’яти днів органам державного управління у сфері використання ядерної енергії та поводження з радіоактивними відходами.

Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома ліцензіата.

Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата.

Оскарження рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії не зупиняє дію рішення".

46. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):

1) у частині четвертій статті 6 слова "в судовому порядку" замінити словами "в адміністративному та/або судовому порядку";

2) у статті 8 - 2:

частину третю викласти в такій редакції:

"Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

3) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словом "погашення" у відповідному відмінку.

47. У Законі України "Про мисливське господарство та полювання" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 1 - 1 такого змісту:

" Стаття 1 - 1 . Законодавство України про мисливське господарство та полювання

Відносини у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у пункті 11 частини першої статті 39 слова "анулювати видані ними дозволи" замінити словами "припиняти дію виданих ними дозволів".

48. Абзац четвертий частини першої статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143 із наступними змінами) доповнити реченням такого змісту: "Такий порядок має відповідати Закону України "Про адміністративну процедуру".

49. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 22, ст. 171 із наступними змінами):

1) третє речення частини першої статті 15 викласти в такій редакції: "Рішення органу державного нагляду може бути оскаржено страхувальником або страховиком протягом 30 календарних днів в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

2) абзац другий частини першої статті 36 викласти в такій редакції:

"Застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на захист своїх прав у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

3) статтю 39 викласти в такій редакції:

" Стаття 39. Вирішення спорів

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

50. Статтю 2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері законодавства України про жертви нацистських переслідувань регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

51. У Законі України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289 із наступними змінами):

1) частину третю статті 5 після слів "вважається день прийому" доповнити словами "поданої в електронній або паперовій формі";

2) у статті 9:

у частині першій слова "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги розглядає" замінити словами "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги, подану в електронній або паперовій формі, розглядає";

у частині третій цифри "10" замінити словом "трьох";

3) статтю 16 викласти в такій редакції:

" Стаття 16. Рішення про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги або про відмову у встановленні (перерахунку) пенсії за особливі заслуги, винесене уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку.

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

52. У Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290, № 40, ст. 316):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) статтю 10 викласти в такій редакції:

" Стаття 10. Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу, що призначає і здійснює виплату державної соціальної допомоги

Рішення, дії чи бездіяльність органу соціального захисту населення можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

53. У Законі України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 1 - 1 такого змісту:

" Стаття 1 - 1 . Законодавство України про охорону культурної спадщини

1. Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про рекламу", "Про охорону археологічної спадщини", "Про землеустрій", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про Державний земельний кадастр", "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами України та іншими нормативно-правовими актами.

Прийняття, набрання чинності, доведення до відома, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері охорони культурної спадщини здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) статтю 3 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, а також надані ними погодження і висновки, якими справа врегульовується по суті, є адміністративними актами. Відносини щодо їх прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Оскарження адміністративних актів у сфері культурної спадщини в адміністративному порядку не зупиняє їхньої дії, крім випадків оскарження адміністративних актів, наслідком прийняття яких є можливість проведення робіт, які можуть призвести до знищення (знесення), пошкодження об’єктів культурної спадщини";

3) частину першу статті 21 доповнити словами "з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

4) у статті 33 - 1 слово "клопотання" в усіх відмінках замінити словом "заява" у відповідному відмінку;

5) в абзаці четвертому частини четвертої статті 33 - 4 слово "клопотання" замінити словом "заяви".

54. Абзац другий частини шостої статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2018 р., № 43, ст. 345) викласти в такій редакції:

"Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та припинення дії ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством".

55. У Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) у статті 1:

у частині другій слова "у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей" замінити словами "у сфері соціального захисту населення";

частину шосту викласти в такій редакції:

"Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) у частині третій статті 12 слова "у судовому порядку відповідно до закону" замінити словами "в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

3) у статті 17:

у назві слова "Оскарження рішення органу" замінити словами "Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу";

частину першу викласти в такій редакції:

"Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну соціальну допомогу, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

56. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері банківської діяльності, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та іншими законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку";

2) у статті 9:

після частини восьмої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:

"Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу.

Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України.

Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи.

Датою створення банківської групи є дата, з якої група юридичних осіб відповідає визначенню терміна "банківська група", наведеному у цьому Законі".

У зв’язку з цим частини дев’яту - тридцять першу вважати відповідно частинами тринадцятою - тридцять п’ятою;

у частині чотирнадцятій слова "у визначеному ним порядку" замінити словами "у визначені ним строки та порядку";

частини дев’ятнадцяту і двадцять другу викласти в такій редакції:

"Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється протягом одного місяця, а під час визнання банківської групи - протягом трьох місяців з дня отримання заяви про погодження відповідальної особи банківської групи, у порядку, визначеному Національним банком України. До такої заяви додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України";

"Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників, про припинення існування банківської групи та надати відомості, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку України, не пізніше 30 календарних днів з дня настання таких змін";

після частини двадцять другої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про визнання зміни структури власності банківської групи або про відмову у визнанні зміни структури власності, про припинення визнання банківської групи або про відмову у припиненні визнання банківської групи на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 робочих днів з дня подання заяви.

Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених цією статтею, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє відповідальну особу банківської групи не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією статтею".

У зв’язку з цим частини двадцять третю - тридцять п’яту вважати відповідно частинами двадцять п’ятою - тридцять сьомою;

3) у статті 16:

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження змін до статуту банку без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шостою статті 17 цього Закону".

У зв’язку з цим частину дев’яту вважати частиною десятою;

4) у статті 17:

після частини п’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження статуту без руху у разі, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про погодження статуту надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про погодження статуту без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху".

У зв’язку з цим частини шосту - тринадцяту вважати відповідно частинами восьмою - п’ятнадцятою;

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цією статтею. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви про погодження статуту. Національний банк України одночасно з розглядом питання про погодження статуту розглядає питання про погодження або заборону набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, відповідно до статей 34, 34 - 1 цього Закону. Погодження набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, є умовою для погодження Національним банком України статуту такої юридичної особи";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених частиною восьмою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття відповідного рішення".

У зв’язку з цим частини дев’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами десятою - шістнадцятою;

5) у статті 18:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про погодження статуту без руху";

доповнити частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, заявник має право подати до Національного банку України нову заяву про погодження статуту не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення";

6) у статті 19:

після частини шостої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про надання банківської ліцензії без руху, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для надання банківської ліцензії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про надання банківської ліцензії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У зв’язку з цим частини сьому - одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою - тринадцятою;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цим Законом. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня отримання заяви про видачу банківської ліцензії. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною";

після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про надання банківської ліцензії у строк, визначений частиною дев’ятою цієї статті, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України".

У зв’язку з цим частини десяту - тринадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - чотирнадцятою;

7) у статті 19 - 1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про видачу ліцензії без руху";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, має право подати до Національного банку України нову заяву про видачу банківської ліцензії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

8) у статті 24:

у частині шостій:

у пункті 1 слово "клопотання" замінити словом "заява";

доповнити абзацами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву іноземного банку про відкриття філії без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації філії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви про відкриття філії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, а також порядку і строку усунення таких недоліків.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху";

пункт 1 частини восьмої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху, та/або документи/інформація, що міститься в поданих документах, не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України та/або містять недостовірну інформацію";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку на підставі заяви іноземного банку про відкриття філії та доданих до неї документів, визначених цим Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви іноземного банку про відкриття філії. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав, а також відомостей, передбачених частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України".

Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про акредитацію філії іноземного банку у строк, визначений цією частиною, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України.

Національний банк України має право продовжити строки, передбачені цією частиною, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє філію іноземного банку не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку з підстав, передбачених пунктом 1 частини восьмої цієї статті (щодо неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху), іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію філії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення";

у частині п’ятнадцятій:

у пункті 1 слово "клопотання" замінити словом "заява";

після абзацу шостого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву іноземного банку про акредитацію представництва без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації представництва, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - шістнадцятим;

абзац дев’ятий викласти в такій редакції:

"Національний банк України може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, недостовірності або невідповідності документів та/або інформації, що міститься в поданих документах, вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України або перевищення повноважень щодо сфери діяльності представництва";

після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку з підстави неусунення недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію представництва не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим абзаци десятий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим - сімнадцятим;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку Національний банк України приймає на підставі заяви іноземного банку про акредитацію представництва та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви іноземного банку про акредитацію представництва. Цей строк може бути продовжений на умовах та в порядку, визначених частиною дев’ятою цієї статті";

доповнити частиною шістнадцятою такого змісту:

"16. Національний банк України має право вимагати, а філія/представництво іноземного банку зобов’язані надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог";

9) у статті 25:

частину другу викласти в такій редакції:

"Національний банк України має право вимагати, а банк зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог";

частину третю доповнити пунктом 1 - 1 такого змісту:

"1 - 1 ) якщо у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про надання дозволу на створення дочірнього банку без руху";

після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить два місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Національний банк України залишає заяву про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни без руху, якщо банк подав неповний пакет документів, необхідних для отримання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

10) у статті 30:

у пункті 4 частини другої слова "порядок та умови погодження" замінити словами "порядок, строки та умови погодження";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання банку дозволу на включення окремих складових капіталу основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку або про відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною".

У зв’язку з цим частини третю - восьму вважати відповідно частинами четвертою - дев’ятою;

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Особа, яка надає банку кошти для формування складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати Національному банку України документи та інформацію, що підтверджують джерела їх походження, згідно з вимогами, встановленими Національним банком України";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право вимагати, а особа, яка надає банку кошти для формування основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

частину сьому доповнити реченням такого змісту: "Такі особи для підтвердження їх відповідності встановленим вимогам зобов’язані подати до Національного банку України документи, визначені його нормативно-правовим актом";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання або відмову в наданні банку дозволу на викуп, погашення, дострокове погашення інструменту з умовами списання/конверсії та субординованого боргу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною".

У зв’язку з цим частини дев’яту і десяту вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою;

11) у статті 33:

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Порядок, строки та умови прийняття такого рішення визначаються Національним банком України";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Банк має право зменшити номінальну вартість власних акцій (паїв), придбати власні акції (паї) у розмірі, що дорівнює або перевищує 3 відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру власних акцій (паїв), що знаходяться у власності банку, після отримання дозволу Національного банку України відповідно до вимог та порядку, встановлених Національним банком України. Перелік документів, які банк має подати для отримання такого дозволу, умови та порядок його надання визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви";

12) у статті 34:

у частині сьомій слова "про всі зміни структури власності банку в порядку та строки" замінити словами "про всі зміни структури власності банку згідно з вимогами, в порядку і строки";

після частини сьомої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"У разі виявлення банком чи Національним банком України невідповідності власника істотної участі вимогам щодо ділової репутації власник істотної участі може звернутися до Національного банку України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до власника істотної участі ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє власника істотної участі не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом".

У зв’язку з цим частини восьму - чотирнадцяту вважати відповідно частинами десятою - шістнадцятою;

13) у статті 34 - 1:

у пункті 1 частини першої слово "повідомлення" замінити словом "заяву";

після частини четвертої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про намір набуття/збільшення істотної участі в банку без руху, якщо заявник подав неповний пакет документів, необхідних для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає особі, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення її заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення такою особою виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини п’яту - чотирнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - шістнадцятою;

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України розглядає документи, подані для погодження набуття або збільшення істотної участі у банку, та приймає рішення за результатами такого розгляду протягом п’яти місяців з дня отримання відповідної заяви та доданих до неї документів у визначеному Національним банком України порядку. Вимоги до оформлення документів, що подаються до Національного банку України, визначаються Національним банком України. Національний банк України за результатами розгляду документів приймає рішення про погодження чи про заборону набуття або збільшення істотної участі у банку. Національний банк України має право продовжити строк прийняття відповідного рішення, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною";

у частині десятій:

у пункті 1 слова "особою подано неповний пакет документів" виключити;

доповнити пунктом 1 - 1 такого змісту:

"1 - 1 ) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення без руху заяви про набуття або збільшення істотної участі у банку або про погодження набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення";

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про заборону особі набувати або збільшувати істотну участь у банку або про відмову в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення з підстави, передбаченої пунктом 1 - 1 частини восьмої цієї статті, заявник має право подати до Національного банку України нову заяву про набуття або збільшення істотної участі у банку або про погодження набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про заборону особі набувати або збільшувати істотну участь у банку або про відмову в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - сімнадцятою;

частину тринадцяту виключити;

14) у частині першій статті 34 - 2 слова "не пізніше наступного робочого дня" замінити словами "протягом двох робочих днів з дня";

15) у статті 42:

після частини одинадцятої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посаду керівника банку на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 45 робочих днів з дня отримання відповідної заяви, а якщо в рамках такого погодження розглядається питання про можливість незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації - 90 робочих днів з дня подання клопотання, до якого додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України має право продовжити ці строки, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

У разі виявлення банком чи Національним банком України невідповідності керівника банку вимогам щодо ділової репутації банк може звернутися до Національного банку України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до такого керівника виявленої ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам щодо бездоганної ділової репутації.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до керівника ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом".

У зв’язку з цим частини дванадцяту - двадцять другу вважати відповідно частинами п’ятнадцятою - двадцять п’ятою;

друге речення частини п’ятнадцятої виключити;

після частини п’ятнадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження керівників банку без руху, якщо заявник подав неповний пакет документів, необхідних для погодження керівників банку, або такі заява/документи подані з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява про погодження керівників банку вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту - двадцять п’яту вважати відповідно частинами вісімнадцятою - двадцять сьомою;

16) у статті 44:

частину шосту доповнити реченням такого змісту: "Банк зобов’язаний доопрацювати, оновити такі плани на письмову вимогу Національного банку України у визначені ним строки";

після частини дев’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження або відмову в погодженні кандидатів на посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження або відмову в погодженні на посаду головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення у строки, визначені частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону".

У зв’язку з цим частини десяту - дванадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - чотирнадцятою;

доповнити частиною такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку";

17) у статті 45:

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про погодження або відмову у погодженні на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - сімнадцятою;

після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту і сімнадцяту вважати відповідно частинами сімнадцятою і вісімнадцятою;

18) статтю 50 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні банку письмового дозволу, необхідність одержання якого встановлена частинами першою і третьою цієї статті, на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 календарних днів з дня отримання заяви банку".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

19) частину шосту статті 52 викласти в такій редакції:

"Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов’язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов’язаними особами самим банком. Національний банк України має право визначати пов’язаними з банком осіб із застосуванням ознак, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у випадках, передбачених цією статтею, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із банком. Національний банк України перед розглядом питання щодо визначення особи пов’язаною з банком запитує у банку інформацію та пояснення про причини невизначення особи пов’язаною з банком. Національний банк України за наявності ознак, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, у встановлені ним порядку і строки приймає рішення щодо визначення особи пов’язаною з банком. Рішення Національного банку України щодо визначення особи пов’язаною з банком набирає чинності з дня доведення його до відома банку у порядку, визначеному Національним банком України. Національний банк України в день прийняття такого рішення доводить до відома банку інформацію про прийняте рішення в письмовій формі (паперовій або електронній) з дотриманням вимог законодавства. Банк зобов’язаний враховувати у своїй діяльності рішення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком з наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення Національного банку України";

20) статтю 67 після частини двадцять другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У межах здійснення нагляду за діяльністю банків днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України є день складення ним документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття Національним банком України індивідуального акта щодо банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України".

У зв’язку з цим частини двадцять третю - двадцять восьму вважати відповідно частинами двадцять четвертою - двадцять дев’ятою;

21) у статті 71:

у частині третій слова "до його початку" замінити словами "до її початку";

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України повідомляє банк про проведення позапланової інспекційної перевірки не пізніше дня початку її проведення".

У зв’язку з цим частини сьому - дванадцяту вважати відповідно частинами восьмою - тринадцятою;

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Витребування від банків інформації, документів та їх копій, пояснень з питань діяльності банку, запрошення керівників та працівників банку для надання пояснень з питань діяльності банку, ініціювання проведення зустрічей, вчинення інших дій, необхідних для проведення інспекційної перевірки, здійснюються на підставі оформлених відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України запитів уповноважених Національним банком України осіб. У такому запиті зазначаються строк для вчинення банком відповідних дій, який визначається з урахуванням строку проведення інспекційної перевірки, зазначеного у розпорядчому акті Національного банку України про її проведення, а також інші вимоги щодо виконання запиту".

У зв’язку з цим частини дев’яту - тринадцяту вважати відповідно частинами десятою - чотирнадцятою;

22) третє речення частини першої статті 72 викласти в такій редакції: "Особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, зобов’язані надавати уповноваженим Національним банком України особам на їхній запит, оформлений відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України, затребувану інформацію, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у визначений такими особами строк";

23) у статті 73:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів, вимог та/або рішень Національного банку України, прийнятих відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, невиконання та/або неналежного виконання рішень про застосування заходів впливу, передбачених цією статтею (крім штрафу), та/або з метою забезпечення стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, законодавства про захист прав споживачів фінансових/платіжних послуг, у тому числі порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки, законодавства про рекламу фінансових послуг та на платіжному ринку), Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, до яких належать";

частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"відомості, передбачені частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Національний банк України у разі розгляду питань про застосування заходів впливу запрошує у визначеному ним порядку для надання пояснень/заперечень уповноважену особу (уповноважених осіб) банку або іншу особу, яка стала об’єктом перевірки Національного банку України та щодо якої має бути прийнято таке рішення. Запрошення надсилається у порядку та спосіб, визначені Національним банком України, не менше ніж за два робочі дні до дати розгляду питання про застосування заходу впливу. Неявка запрошеної особи не перешкоджає розгляду питання Національним банком України та прийняття рішення по суті";

24) у статті 74:

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Днем виявлення порушення є день складення Національним банком України документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для застосування Національним банком України заходу впливу до банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. День складення Національним банком України такого документа є днем початку адміністративного провадження у відповідній адміністративній справі".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

у частині шостій слова "з дня його прийняття" замінити словами "з дня доведення його до відома особи у порядку, визначеному Національним банком України".

57. У Законі України "Про страховий фонд документації України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 101 із наступними змінами):

1) статтю 9 викласти в такій редакції:

" Стаття 9. Спеціальні установи страхового фонду документації України

Спеціальні установи страхового фонду документації України, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, та інші суб’єкти господарювання здійснюють виготовлення документів страхового фонду за умови подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації.

Діяльність з виготовлення документів страхового фонду може бути призупинена відповідно до законодавства.

Спеціальні установи страхового фонду документації України, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, здійснюють виготовлення документів страхового фонду та виконують у межах своїх повноважень завдання і функції, пов’язані з формуванням, веденням та використанням страхового фонду документації України у закріплених адміністративно-територіальних одиницях та на територіях територіальних громад.

Спеціальні установи страхового фонду документації України діють на основі статуту, який затверджується керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації";

2) розділ II доповнити статтями 9 - 1 і 9 - 2 такого змісту:

" Стаття 9 - 1 . Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації

Суб’єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо виготовлення документів страхового фонду на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації (далі - декларація відповідності). Декларація відповідності подається до дозвільного органу, яким є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації (далі - дозвільний орган).

Перевірка достовірності поданих у декларації відповідності відомостей проводиться відповідно до законодавства, у межах заходів державного нагляду (контролю) у сфері страхового фонду документації.

Подання недостовірних відомостей у декларації відповідності є підставою для подання дозвільним органом до адміністративного суду заяви про призупинення права суб’єкта господарювання вчиняти дії щодо виготовлення документів страхового фонду.

У разі виникнення у стані матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду змін, що призводять до невідповідності встановленим вимогам, суб’єкт господарювання має призупинити діяльність з виготовлення документів страхового фонду до усунення такої невідповідності, подати до дозвільного органу повідомлення про припинення дії декларації відповідності, а після усунення невідповідності - подати до дозвільного органу нову декларацію відповідності.

У разі виникнення у стані матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду змін, що не призводять до невідповідності встановленим вимогам, суб’єкт господарювання інформує про такі зміни дозвільний орган у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Ст. 16-2. Припинення права на проведення судової експертизи