Утилізація відходів тваринного походження на території України здійснюється спеціалізованими підприємствами (підрозділами) з утилізації відходів тваринного походження і не може здійснюватися підприємствами, що виробляють продукцію тваринного походження, призначену для споживання людиною, за винятком випадків здійснення такої діяльності спеціалізованими підрозділами з утилізації відходів тваринного походження.
Усі відходи тваринного походження, вироблені на території України, передаються їх виробниками на підприємства з їх утилізації.
На території України може здійснюватися утилізація тільки тих відходів тваринного походження, що утворені в Україні. У разі якщо неможливо встановити територіальне походження відходів тваринного походження, утилізація таких відходів може здійснюватися за рішенням надзвичайної протиепізоотичної комісії.
Правила використання продукції, отриманої від утилізації відходів тваринного походження, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Суб'єкти у сфері поводження з відходами тваринного походження ведуть облік усіх операцій з такими відходами.
Якість продукції від утилізації відходів тваринного походження має відповідати вимогам чинних нормативних актів щодо якості, маркування та пакування із зазначенням інформації про можливі наслідки її споживання (використання).
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державна служба ветеринарної медицини України, їх органи на місцях забезпечують уповноважені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадян та їх об'єднання інформацією про розташування об'єктів поводження з відходами тваринного походження, епізоотичний, епідеміологічний та екологічний стан території, на якій розташовані виробничі потужності підприємств (підрозділів), на яких здійснюється утилізація відходів тваринного походження, їх вплив на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Державний контроль і нагляд у сфері поводження з відходами тваринного походження здійснює Державна служба ветеринарної медицини України, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами";
20) частину першу статті 37 викласти в такій редакції:
"Державний контроль у сфері поводження з відходами здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань житлово-комунального господарства, з питань охорони здоров'я та інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади";
21) частину першу статті 38 доповнити пунктом "и" такого змісту:
"и) формування державного банку даних щодо впроваджених в Україні технологій утилізації відходів";
22) статтю 39 викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Плата за розміщення відходів
За розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.
Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені.
Базовими нормативами плати за розміщення відходів є:
плата за розміщення відходів у межах гранично допустимих нормативів;
плата за розміщення відходів у межах установлених лімітів (тимчасово узгоджених нормативів).
Обсяги відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія і які не передані на утилізацію, вважаються понадлімітними.
Базові нормативи плати за розміщення відходів встановлюються Кабінетом Міністрів України і є єдиними на всій території України.
Для окремих регіонів встановлюються коефіцієнти до базових нормативів плати за розміщення відходів, що враховують природно-кліматичні умови, цінність природних і соціально-культурних об'єктів.
Диференційовані ставки плати за розміщення відходів визначаються шляхом множення базових нормативів плати на коефіцієнти.
Порядок встановлення диференційованих ставок плати за розміщення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за розміщення відходів в межах встановлених лімітів визначається шляхом множення відповідних ставок збору на різницю між лімітами і гранично допустимими обсягами розміщення відходів та підсумовування отриманих результатів.
Плата за понадлімітне розміщення відходів визначається шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах встановлених лімітів на величину перевищення фактичного обсягу і множення цих сум на коефіцієнт, який дорівнює п'яти.
У разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності дозволу на розміщення відходів весь обсяг відходів враховується як понадлімітний. Плата за розміщення відходів у таких випадках визначається відповідно до цього Закону.
Плата за гранично допустимі обсяги розміщення відходів здійснюється за рахунок валових витрат, а за їх перевищення - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання.
Кошти, отримані за розміщення відходів, розподіляються відповідно до закону.
Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не стягується";
23) у назві та першому реченні статті 41 слова "щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення" замінити словами "у сфері поводження з відходами";
24) частину першу статті 42 доповнити пунктом "н" такого змісту:
"н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення";
25) у тексті Закону ( 187/98-ВР ) слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами" у всіх відмінках і числах замінити словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку і числі.
5. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190; 2004 р., N 15, ст. 228):
1) статтю 20 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) розробляє та затверджує схеми санітарного очищення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці та організовує окреме збирання побутових відходів, інших видів відходів як вторинної сировини";
2) статтю 21 доповнити пунктом 10 такого змісту:
"10) здійснює контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища та розглядає справи про адміністративні правопорушення або передає їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.