1. Звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, зокрема до особи, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", з метою застосування нею такого впливу -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої";
3) абзац перший частини другої статті 256 викласти в такій редакції:
"2. Ті самі дії, вчинені повторно або службовою особою з використанням службового становища".
2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
1) абзац п’ятий частини другої статті 18 після слів "за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі" доповнити словами і цифрами "чоловіки, засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255 - 1 , 255 - 2 Кримінального кодексу України";
2) частину третю статті 92 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255 - 1 , 255 - 2 Кримінального кодексу України";
3) частину першу статті 140 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"чоловіки, засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255 - 1 , 255 - 2 Кримінального кодексу України".
У зв’язку з цим абзаци десятий - дванадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим - тринадцятим.
3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
1) частину першу статті 41 після слів "органів Державної прикордонної служби України" доповнити словами "органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України";
2) частину четверту статті 183 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України";
3) частину першу статті 208 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255 - 1 , 255 - 2 Кримінального кодексу України".
У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;
4) у частині шостій статті 246 слова "органів Державної кримінально-виконавчої служби України" замінити словами "органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України".
4. Абзац тринадцятий частини другої статті 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360 із наступними змінами) після цифр "200-235" доповнити словами і цифрами "частиною п’ятою статті 255, статтями 255 - 1 , 255 - 2 ".
5. У статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 179; 2014 р., № 20-21, ст. 712; 2018 р., № 19, ст. 180; із змінами, внесеними Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX):
абзац другий частини першої доповнити словами "або боротьби з організованою злочинністю";
перше речення частини третьої доповнити словами "або уповноваженим підрозділом Національної поліції України".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.