Посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право проводити в домогосподарстві роз’яснювальну роботу про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторинг стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
На запит центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, фізична особа зобов’язана надати інформацію про виконання фізичними особами домашньої праці в її домогосподарстві.
У разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що домогосподарство використовує працю інших фізичних осіб, посадовій особі центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, забезпечується можливість проведення конфіденційної розмови з фізичною особою, яка виконує домашню працю в цьому домогосподарстві";
12) частину першу статті 232 доповнити пунктом 1 - 1 такого змісту:
"1 - 1 ) домашніх працівників";
13) частину другу статті 233 доповнити другим реченням такого змісту: "Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права";
14) текст статті 253 доповнити словами "(крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування)";
15) у частині першій статті 259 слова "фізичними особами - підприємцями" замінити словами "фізичними особами";
16) у частині другій статті 265:
в абзаці першому слова "фізичні особи - підприємці" замінити словами "фізичні особи";
абзац другий після слів "без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків" доповнити словами "(крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник)".
2. Частину другу статті 30 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121) доповнити словами "крім випадків, передбачених законом".
3. У частині першій статті 4 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171; 2017 р., № 40-41, ст. 383) слова "на умовах трудового договору (контракту), включаючи" замінити словами "на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), включаючи".
4. У Законі України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10; 2021 р., № 20, ст. 178; із змінами, внесеними Законом України від 19 липня 2022 року № 2434-IX):
1) у частині другій статті 5 слова "про надомну роботу" виключити;
2) статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"При використанні праці домашніх працівників створення належних, безпечних і здорових умов праці покладається на сторони трудового договору, а роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що надаються працівнику для виконання відповідної роботи. Домашній працівник має право відмовитися від виконання важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці".
5. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами):
1) пункт 1 статті 11 після слів "на умовах трудового договору (контракту)" доповнити словами "(крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування)";
2) абзац другий пункту 1 статті 14 після слів і цифри "у пунктах 1" доповнити словами "(крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників)".
6. У Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):
1) абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
"фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників)";
2) статтю 8 доповнити новою частиною такого змісту:
"14 - 2 . Єдиний внесок для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску";
3) у статті 10:
частину першу доповнити абзацом шостим такого змісту:
"домашні працівники";
у частині другій слова "в частині першій цієї статті" замінити словами "в абзацах третьому, п’ятому частини першої цієї статті";
пункт 1 частини восьмої доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"у разі припинення трудового договору з домашнім працівником".
7. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 92):
1) у частині першій статті 11 слова "на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту" замінити словами "на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), гіг-контракту";
2) у пункті 1 частини першої статті 29 слова "на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту" замінити словами "на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), гіг-контракту".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.