1. У разі компрометації схеми електронної ідентифікації, її складових та/або порушення процедур, визначених у рамках схеми електронної ідентифікації, що впливає на достовірність автентифікації або становить загрозу порушення цілісності ідентифікаційних даних користувачів, контролюючий орган приймає рішення та вносить до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, подання про припинення використання такої схеми електронної ідентифікації.
Рішення про припинення використання схеми електронної ідентифікації приймається контролюючим органом та має містити:
1) найменування контролюючого органу;
2) дату прийняття та порядковий номер;
3) посадовий та персональний склад комісії з перевірки;
4) найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг електронної ідентифікації;
5) місцезнаходження надавача послуг електронної ідентифікації;
6) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника надавача послуг електронної ідентифікації;
7) обставини, за яких виявлені порушення (вид, строк перевірки, номер та дата акта перевірки або посилання на інше джерело інформації);
8) обґрунтовані підстави для прийняття рішення про припинення використання схеми електронної ідентифікації;
9) вимогу щодо припинення використання схеми електронної ідентифікації;
10) підпис керівника контролюючого органу або його заступника відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, на підставі рішення контролюючого органу про припинення використання схеми електронної ідентифікації зобов’язаний припинити використання схеми електронної ідентифікації.
3. Подання про припинення використання схеми електронної ідентифікації готується контролюючим органом та в день його підписання керівником контролюючого органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов’язків надсилається до центрального засвідчувального органу.
4. Подання про припинення використання схеми електронної ідентифікації має містити:
1) найменування контролюючого органу;
2) найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг електронної ідентифікації;
3) місцезнаходження або місце проживання (місце реєстрації) надавача послуг електронної ідентифікації;
4) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника надавача послуг електронної ідентифікації;
5) обставини, за яких виявлені порушення (вид, строк перевірки, номер та дата акта перевірки або посилання на інше джерело інформації);
6) обґрунтовані підстави для прийняття рішення про припинення використання схеми електронної ідентифікації;
7) найменування схеми електронної ідентифікації;
8) дату підписання;
9) підпис керівника контролюючого органу або його заступника відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
5. Якщо порушення або компрометацію, зазначені в частині першій цієї статті, усунуто, контролюючий орган вносить до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, подання про поновлення використання відповідної схеми електронної ідентифікації.
6. Якщо протягом трьох місяців після внесення подання про припинення схеми електронної ідентифікації контролюючий орган не вніс подання про поновлення її використання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, скасовує використання схеми електронної ідентифікації";
39) у статті 35:
в абзаці другому частини першої слова "у вигляді, придатному для автоматичної обробки" замінити словами "у формі, придатній для автоматизованої обробки";
у частині другій слова "Обов’язкові вимоги" замінити словом "Вимоги";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Порядок ведення Довірчого списку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг";
40) статтю 36 викласти в такій редакції:
" Стаття 36. Відповідальність за порушення законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг
1. Особи, винні в порушенні вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, несуть відповідальність згідно із законом.
2. Шкода, завдана користувачу послуг електронної ідентифікації надавачем послуг електронної ідентифікації, що реалізує схему (схеми) електронної ідентифікації, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, чи контролюючим органом, відшкодовується в повному обсязі у встановленому законом порядку.
Шкода, завдана користувачу електронних довірчих послуг надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом чи контролюючим органом, відшкодовується в повному обсязі у встановленому законом порядку.
3. Надавач електронних довірчих послуг, засвідчувальний центр чи центральний засвідчувальний орган несе відповідальність за шкоду, завдану з його вини (умислу або необережності) фізичній чи юридичній особі внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним обов’язків, установлених цим Законом.
Обов’язок доведення вини (умислу або необережності) некваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у завданні шкоди внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним обов’язків, установлених цим Законом, покладається на фізичну чи юридичну особу, яка вимагає відшкодування завданої їй шкоди.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, засвідчувальний центр чи центральний засвідчувальний орган вважається винним у завданні фізичній чи юридичній особі шкоди внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним обов’язків, установлених цим Законом, якщо він не доведе, що шкоду завдано не з його вини (умислу чи необережності).
У разі якщо надавач електронних довірчих послуг, засвідчувальний центр або центральний засвідчувальний орган належним чином заздалегідь повідомить користувачів електронних довірчих послуг про обмеження щодо використання електронних довірчих послуг, які він надає, за умови що такі обмеження є зрозумілими для користувачів, він не несе відповідальності за шкоду, завдану внаслідок використання електронних довірчих послуг з порушенням зазначених обмежень.
4. Особи, винні в порушеннях конфіденційності та/або цілісності інформації, що впливають на надання електронних довірчих послуг чи послуг електронної ідентифікації або стосуються персональних даних користувачів електронних довірчих послуг чи послуг електронної ідентифікації, несуть відповідальність відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
5. Спори, що виникають у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, вирішуються в порядку, встановленому законом";
41) у статті 37:
після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Контролюючий орган на підставах і в порядку, встановлених законами та міжнародними договорами України, у межах своїх повноважень співпрацює з уповноваженими органами іноземних держав, надає їм допомогу та звертається до них за отриманням допомоги з питань нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг".
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України";
42) доповнити статтею 37 - 1 такого змісту:
" Стаття 37 - 1 . Визнання іноземних схем та засобів електронної ідентифікації
1. Схеми електронної ідентифікації, що застосовуються в інших державах, та/або засоби електронної ідентифікації, що видаються в рамках таких схем електронної ідентифікації, визнаються в Україні згідно з міжнародними договорами України про взаємне визнання схем та/або засобів електронної ідентифікації, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України";
43) у статті 38:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду, за умови що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром - у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг)";
частину третю після слова "Порядок" доповнити словами "визнання іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також";
44) розділ VII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:
"6 - 1 . Тимчасово, до взаємного визнання між Україною та Європейським Союзом електронних довірчих послуг, як виняток з положень частини першої статті 38 цього Закону, визнати в Україні:
1) результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, що надаються кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, відомості про яких та про кваліфіковані електронні довірчі послуги, які вони надають, внесені до Довірчого списку держави - члена Європейського Союзу або держави - члена Європейської асоціації вільної торгівлі (далі - європейські кваліфіковані надавачі);
2) статус європейських кваліфікованих надавачів, що прирівнюється до статусу кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг згідно із цим Законом;
3) статус засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що використовуються європейськими кваліфікованими надавачами при наданні електронних довірчих послуг та внесені до списку сертифікованих засобів для створення кваліфікованого електронного підпису, який веде Європейська комісія відповідно до статті 31 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС, що прирівнюється до статусу засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до цього Закону;
4) перелік довірчих списків держав - членів Європейського Союзу, інформацію про які публікує Європейська Комісія відповідно до частини четвертої статті 22 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС";
45) у тексті Закону слова "електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації" у всіх відмінках замінити словами "електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" у відповідному відмінку.
65. У статті 16 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 35):
1) у частині першій слова "інформаційно-телекомунікаційна система" замінити словами "інформаційно-комунікаційна система";
2) абзац сьомий частини сьомої викласти в такій редакції:
"Доступ відповідних працівників до Реєстру здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та є сумісним з програмним забезпеченням Реєстру, або із застосуванням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
66. У першому реченні частини третьої статті 22 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 9, ст. 50; із змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2022 року № 2597-IX) слова "законодавства про електронні документи та електронний документообіг" замінити словами "законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
67. Абзац четвертий частини сьомої статті 15 Закону України "Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 18, ст. 73) викласти в такій редакції:
"Доступ зазначених працівників до Реєстру здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають середній або високий рівень довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
68. Четверте речення частини першої статті 55 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 21, ст. 81) після слова "Застосування" доповнити словами "кваліфікованого електронного".
69. В абзаці другому частини шостої статті 10 та частині другій статті 11 Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 22, ст. 150) слова "законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису" замінити словами "законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
70. В абзаці сімнадцятому статті 1 Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 37, ст. 277) слова "Законі України "Про електронні довірчі послуги" замінити словами "Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
71. У другому реченні абзацу третього підпункту 1 пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 43, ст. 371) слова "здійснюється з використанням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку" замінити словами "з використанням електронного підпису або засобу електронної ідентифікації відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а якщо особа не має можливості створити електронний підпис чи не має засобу електронної ідентифікації - у порядку".
72. У Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" від 19 червня 2020 року № 738-IX:
1) абзаци шостий і вісімнадцятий частини третьої статті 110 викласти в такій редакції:
"5) електронний підпис власника (власників) облігацій або його (їх) представника відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а в разі підписання вимоги представником - також зазначення правової підстави здійснення представництва";
"4) електронний підпис уповноваженої особи емітента відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
2) абзац третій частини другої статті 111 викласти в такій редакції:
"Ідентифікація та реєстрація власника облігацій (його представника) для участі у зборах здійснюються в авторизованій електронній системі за допомогою кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку".
73. В абзаці другому частини сьомої статті 16 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14 липня 2020 року № 768-IX слова "Закону України "Про електронні довірчі послуги" замінити словами "законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
74. У Законі України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX:
1) в абзаці третьому частини четвертої статті 64 слова "електронного цифрового підпису" замінити словами "кваліфікованого електронного підпису";
2) в абзаці другому частини п’ятої статті 104 слова "законодавства про електронні довірчі послуги" замінити словами "законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг";
3) в абзаці другому частини другої статті 107 та другому реченні частини першої статті 112 слова "Закону України "Про електронні довірчі послуги" замінити словами "Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім підпунктів 25 і 44 пункту 64 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи, яка використовується надавачем електронних довірчих послуг або послуг електронної ідентифікації, діє протягом визначеного в ньому строку дії, але не більше п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.
3. Застосування норм цього Закону не впливає на чинність та строк дії сертифікатів відкритих ключів, виданих до набрання чинності цим Законом.
4. Підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки, створених до набрання чинності цим Законом, здійснюється відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент накладання кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
5. Надавачі послуг електронної ідентифікації, які на момент набрання чинності цим Законом здійснюють автентифікацію в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, за допомогою яких надаються електронні послуги, здійснюються відправлення і отримання електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права, та мають намір у подальшому здійснювати таку автентифікацію, зобов’язані протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом) звернутися із заявою про включення схем електронної ідентифікації, в рамках яких здійснюється зазначена автентифікація, до переліку схем електронної ідентифікації.
6. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.