1. Суб’єктами права на поширення сорту можуть бути:
а) володілець патенту;
б) власник майнового права на поширення сорту;
в) підтримувач сорту.
2. Право на поширення сорту передбачає такі дії щодо посадкового матеріалу сорту:
а) пропонування до продажу;
б) відтворення;
в) продаж та/або інший комерційний обіг;
г) вивезення за межі митної території України або ввезення на митну територію України;
ґ) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а", "б" і "в" цієї частини.
3. Суб’єкт права на поширення сорту має право передати таке право на підставі правочину будь-якій особі повністю або частково. Компетентний орган може визначати порядок передачі права на поширення сорту.
4. Сорт може поширюватися в Україні лише за умови наявності відомостей про такий сорт у Реєстрі сортів, якщо інше не передбачено законом.
Сорт, щодо якого прийнято та опубліковано рішення про державну реєстрацію, є таким, що внесений до Реєстру сортів.
У разі невнесення Компетентним органом відомостей про сорт до Реєстру сортів протягом визначеного строку заявник має право на поширення сорту за наявності рішення Компетентного органу про державну реєстрацію сорту.
Щодо сортів родів і видів рослин, не включених до переліку родів і видів рослин, сорти яких проходять кваліфікаційну експертизу на придатність сорту для поширення в експертних закладах, що затверджується Компетентним органом, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.
5. Поширення в Україні сортів, не внесених до Реєстру сортів, забороняється, якщо інше не встановлено законом.
6. Сорти овочевих культур, заявки на які подані до Компетентного органу з метою державної реєстрації сорту, можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту, за умови отримання погодження, виданого Компетентним органом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких вимог:
а) погодження видається заявнику або уповноваженій ним особі на один рік з можливістю продовження не більш як на два роки;
б) перелік сортів овочевих культур, які можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту згідно з виданим погодженням, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Компетентного органу;
в) сорти овочевих культур, які поширюються, підлягають обов’язковому ділянковому (ґрунтовому) контролю;
г) сорти овочевих культур, які поширюються, підлягають обов’язковому маркуванню згідно з вимогами, встановленими Компетентним органом;
ґ) про поширення сортів овочевих культур згідно з цією частиною може подаватися звіт щодо практичного досвіду їх вирощування.
Необхідність звітування, його періодичність та форма звітування визначаються Компетентним органом.
Якщо щодо сорту овочевих культур, на який видано погодження, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації сорту або заявку на сорт відкликано, погодження підлягає скасуванню. Відомості про скасування погодження підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Компетентного органу і з моменту такого оприлюднення посадковий матеріал сорту поширювати в Україні забороняється.
Перелік ботанічних таксонів, що належать до сортів овочевих культур, встановлюється Компетентним органом.
7. Батьківські компоненти можуть поширюватися в Україні, за умови наявності відомостей про них як про батьківські компоненти в Реєстрі патентів та/або Реєстрі сортів, крім випадків, передбачених законодавством";
15) статтю 39 - 1 виключити;
16) статті 40-42 викласти в такій редакції:
" Стаття 40. Передача (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт
1. Володілець патенту має право передати свої майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.
2. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину.
3. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.
4. Упродовж строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин володілець патенту має право в установленому порядку подати до Компетентного органу для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію). У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви.
Якщо жодна особа не заявила володільцю патенту про свої наміри щодо використання сорту і не виявила бажання укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання.
5. Ліцензійний договір, договір про передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі і підписаний сторонами.
6. Передача (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин підлягає державній реєстрації в Реєстрі патентів з опублікуванням відомостей про це в офіційному виданні. Дозвіл (ліцензія) на використання сорту рослин не підлягає обов’язковій державній реєстрації. Відомості про видані дозволи (ліцензії) на використання сортів рослин можуть бути опубліковані в офіційному виданні та внесені до Реєстру патентів за ініціативою сторони ліцензійного договору. За внесення зазначених відомостей до Реєстру патентів за ініціативою сторони ліцензійного договору сплачується збір.
7. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що належать юридичній особі, яка ліквідовується, можуть бути передані (відчужені) іншій юридичній особі у встановленому законом порядку.