Інститут археології Національної академії наук України є державною науковою установою у сфері дослідження археологічної спадщини, що відповідно до законодавства:
організує і здійснює наукові та науково-рятувальні дослідження археологічних об'єктів;
координує наукові дослідження, що здійснюються на території України науковими установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності;
розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини;
здійснює наукову археологічну експертизу програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може негативно позначитися на стані об'єктів археологічної спадщини, їх територій та зон охорони;
веде науковий архів звітів про археологічні дослідження;
здійснює наукову експертизу результатів дослідження археологічної спадщини";
10) у статті 14:
у частині другій слова "відкритий лист" та "земляних" замінити відповідно словами "кваліфікаційний документ" та "відповідних";
частину третю викласти в такій редакції:
"Археологічна експедиція може утворюватися Інститутом археології Національної академії наук України, науковими установами Національної академії наук України, в яких є археологічні відділи, вищими навчальними закладами III або IV рівня акредитації державної форми власності в межах програм підготовки студентів, адміністраціями історико-культурних заповідників, музеями державної та комунальної форми власності, у штаті яких працюють археологи, які мають відповідну кваліфікацію, підтверджену кваліфікаційним документом";
у частині четвертій слова "очолюються дослідником, який отримав відкритий лист, і" виключити;
11) статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Права та обов'язки дослідника археологічної спадщини
Дослідник археологічної спадщини має право на:
поновлення наукових досліджень об'єкта археологічної спадщини, що він досліджував раніше;
доступ до польової документації, наукових звітів та археологічних предметів, виявлених ним під час археологічних досліджень.
Дослідник археологічної спадщини зобов'язаний:
дотримуватися принципів наукового дослідження археологічної спадщини, визначених цим Законом;
здійснювати археологічні дослідження відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
передати всі виявлені під час досліджень археологічні предмети на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України;
надати польову документацію та науковий звіт про проведені роботи органу, що видав дозвіл, та визначеним Кабінетом Міністрів України державній архівній установі чи архівному підрозділу державної наукової установи у встановленому законодавством порядку для занесення до Національного архівного фонду;
забезпечити належну консервацію відповідних об'єктів культурної спадщини, упорядження території після завершення робіт";
12) у статті 18:
у частині першій слова "та задокументовані" і "спеціально уповноваженим" виключити, а слова "методики, затвердженої" замінити словами "методик, затверджених";
частину третю викласти в такій редакції:
"Знахідки підлягають передачі на зберігання до визначених у дозволі на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт, а також на дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею та водою, фондів музеїв, у яких зберігаються музейні колекції і предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України";
13) у статті 19:
у назві та абзаці першому слово "власності" замінити словом "володінні";
в абзаці другому слово "правил" замінити словами "вимог законодавства щодо";
14) у частині другій статті 21 слово "власності" замінити словом "володіння".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.