Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документа здійснюється під розписку із зазначенням дати вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи".
{ Пункт 3 розділу I втратив чинність на підставі Закону N 4196-IX ( 4196-20 ) від 09.01.2025 }
4. У Цивільному процесуальному кодексі України ( 1618-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):
1) у частині сьомій статті 76 слова "через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб" замінити словами і цифрами "у порядку, встановленому статтею 419 цього Кодексу";
2) у назві та першому реченні статті 111 слова "справ про спори між громадянами України" та "справи про спір між громадянами України" замінити словами "справ за участю громадян України";
3) частину першу статті 201 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави";
4) частину першу статті 203 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) пунктом 6 частини першої статті 201 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги";
5) статтю 236 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України";
6) статтю 242 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ про надання неповнолітній особі - громадянину України, який проживає за її межами, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, повної цивільної дієздатності, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України";
7) статтю 257 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України";
8) статтю 390 викласти в такій редакції:
"Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
1. Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
2. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше";
9) у частині першій статті 392 слова "на клопотання стягувача" виключити;
10) частину першу статті 393 викласти в такій редакції:
"1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником)";
11) у статті 394:
пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
"1) ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження";
у пункті 5 частини третьої слово "стягувача" виключити;
у частині четвертій слова "стягувачеві (або його представникові)" замінити словами "особі, що його подала";
12) у статті 395:
у частині другій слова "стягувач і боржник" замінити словом "сторони";
у частинах третій та п'ятій слова "стягувача або боржника" замінити словами "будь-якої із сторін";
у частині шостій слова "стягувачеві та боржникові" замінити словом "сторонам";
13) у статті 399 слова "за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні" виключити;
14) у частині першій статті 400 слова "за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України" виключити;
15) частину третю статті 410 та статтю 413 виключити;
16) статті 414 та 415 викласти в такій редакції:
"Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом
1. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.