1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи";
4) частину першу статті 156 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення".
{ Пункт 6 розділу I втратив чинність на підставі Закону N 1404-VIII ( 1404-19 ) від 02.06.2016 }
7. У Законі України "Про міжнародне приватне право" ( 2709-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 32, ст. 422):
1) у частині першій статті 1:
у пункті 2:
абзац другий після слів "правовідносин є" доповнити словами "громадянином України, який проживає за межами України";
в абзаці четвертому слова "впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин" замінити словами "створює, змінює або припиняє правовідносини";
у пункті 3 слова "може бути застосоване" замінити словами "підлягає застосуванню";
2) у частині першій статті 4 слова "та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні" виключити;
3) у частині першій статті 12 слова "основним правопорядком" замінити словами "основами правопорядку";
4) у назві розділу VI слова "зобов'язального права" замінити словами "щодо договірних зобов'язань";
5) назву розділу VII після слів "колізійні норми" доповнити словом "щодо";
6) абзац перший частини першої статті 77 після слова "судам" доповнити словом "України";
7) у частинах другій та третій статті 79 слова "в цивільних справах" виключити;
8) у частині першій статті 80 слова "в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 )" замінити словами "в порядку, встановленому процесуальним законом України".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.