Оператор щороку до 30 грудня подає компетентному органу, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування інформацію про об’єкти підвищеної небезпеки, які перебувають в його власності або користуванні.
Обсяг, зміст, форма та порядок подання оператором інформації про об’єкти підвищеної небезпеки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
За запитом юридичної або фізичної особи чи їх представників про потребу в отриманні інформації про небезпеку, що виникла на об’єктах підвищеної небезпеки і становить загрозу для людей і довкілля, оператор протягом не пізніше ніж 48 годин з дня отримання запиту повинен подати таку інформацію.
Юридичні та фізичні особи мають право з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про інформацію", збирати інформацію про стан безпеки об’єктів підвищеної небезпеки і подавати її органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації та іншим заінтересованим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у разі, якщо їм відома інформація або є підстави вважати, що така інформація містить відомості щодо правопорушень, які мають місце на об’єктах підвищеної небезпеки і становлять загрозу для людей і довкілля";
10) текст статті 16 викласти в такій редакції:
"Шкода, завдана фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об’єкті підвищеної небезпеки, відшкодовується оператором, який на відповідній правовій підставі володіє об’єктом підвищеної небезпеки, якщо він не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого".
3. Статтю 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
"Центральні органи виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, здійснюють планові заходи державного нагляду (контролю) з періодичністю, визначеною Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".
4. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
1) в абзацах дванадцятому та сімнадцятому частини п’ятої статті 32 слова "об’єкти підвищеної небезпеки" замінити словами і цифрами "об’єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів";
2) частину сьому статті 39 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"5) неврахування суб’єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім пунктів 3 та 4 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Плани локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків і плани реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об’єктах підвищеної небезпеки, затверджені до набрання чинності цим Законом, залишаються чинними до закінчення строку їх дії.
3. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
4. Кабінету Міністрів України у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.