1. Положення цієї статті поширюються на порядок заслуховування звітів, доповідей та інформації інших державних органів та посадових осіб, крім передбачених статтями 228, 232 - 1 -232 - 3 цього Регламенту.
2. Звіти, доповіді та інформація інших державних органів та посадових осіб подаються до Верховної Ради у передбачених законом випадках і надаються народним депутатам та одночасно направляються до комітетів, до предмета відання яких належать відповідні питання.
3. Заслуховування звітів, доповідей та інформації інших державних органів та посадових осіб здійснюється у комітетах, які можуть ініціювати перед Верховною Радою питання про заслуховування таких звітів, доповідей та інформації на пленарному засіданні Верховної Ради.
4. Висновки Рахункової палати, інші матеріали, пов’язані з розглядом на пленарному засіданні Верховної Ради звіту, доповіді та інформації інших державних органів та посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до дня заслуховування звіту, доповіді чи інформації.
5. Питання про заслуховування на пленарному засіданні Верховної Ради звіту, доповіді та інформації інших державних органів та посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, включаються до порядку денного сесії Верховної Ради та розглядаються на пленарному засіданні Верховної Ради у порядку, передбаченому частиною шостою статті 232 - 1 цього Регламенту";
5) статтю 236 після частини сьомої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"8. Після проведення парламентських слухань комітет, який здійснював підготовку до проведення парламентських слухань, готує рекомендації за результатами проведення парламентських слухань.
9. Постанова, якою схвалюються рекомендації за результатами проведення парламентських слухань, повинна містити строки надання інформації про стан реалізації рекомендацій, а також, у разі необхідності, план проведення обговорень ("круглих столів", громадських обговорень, слухань у комітетах тощо) щодо стану їх реалізації, список законопроектів, необхідних для реалізації рекомендацій, орієнтовний строк їх розробки і внесення та перелік комітетів, яким Верховна Рада доручає розробити відповідні законопроекти, перелік інших заходів, спрямованих на реалізацію рекомендацій та контроль за їх виконанням".
У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною десятою;
6) статтю 240 виключити.
8. Абзац третій частини другої статті 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 28, ст. 311; 2018 р., № 12, ст. 68) після слова "щороку" доповнити словами і цифрою "до 1 травня".
9. У статті 11 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222):
частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:
"Програма діяльності Кабінету Міністрів України повинна містити програмні цілі, критерії і строки досягнення програмних цілей та завдання, виконання яких є необхідним для досягнення цілей, строки виконання таких завдань, іншу інформацію, надану Кабінетом Міністрів України";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Щорічно, не пізніше 15 квітня поточного року, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за попередній рік".
10. Частину другу статті 6 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12; 2017 р., № 7-8, ст. 50) викласти в такій редакції:
"2. Генеральний прокурор щороку до 1 квітня подає до Верховної Ради України звіт про діяльність прокуратури, який повинен містити інформацію про:
1) статистичні та аналітичні дані щодо виконання функцій, покладених на прокуратуру;
2) фактичну чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки, діяльності Тренінгового центру прокурорів України;
3) забезпечення незалежності прокурорів, зокрема кількість повідомлень про загрозу незалежності прокурора, які надійшли до Ради прокурорів України, та інформацію щодо прийнятих за такими повідомленнями рішень;
4) забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури, зокрема:
кількість перевірок доброчесності прокурорів, проведених підрозділами внутрішньої безпеки, та інформацію щодо прийнятих за такими перевірками рішень;
кількість проведених службових розслідувань, інформацію щодо приводів і підстав для їх призначення та проведення і щодо прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;
кількість звернень та судових справ щодо відшкодування державою шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, та розмір такої шкоди, відшкодований державою за звітний період, а також кількість судових справ щодо зворотної вимоги держави до прокурорів та сума коштів, витребувана за задоволеними судом зворотними вимогами держави;
кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформацію щодо прийнятих рішень за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів та про накладені (застосовані) дисциплінарні стягнення;
5) кошториси органів прокуратури та їх виконання;
6) забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування;
7) відомості, зазначені у пунктах 1-5 цієї частини щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності прокуратури.
Генеральний прокурор особисто звітує про діяльність органів прокуратури перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні".
11. У Законі України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360):
1) пункт 9 частини другої статті 23 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Член Рахункової палати може бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її органів та виступати з питань, що стосуються компетенції Рахункової палати, за дорученням Голови Рахункової палати";
2) частину першу статті 30 після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"6) інформацію про стан виконання об’єктом контролю рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати".
У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7.
12. У пункті 2 частини другої статті 23 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55; 2020 р., № 6, ст. 33) слова і цифру "до 1 квітня" замінити словами і цифрами "до 15 лютого".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2021 року:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.