1. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає в наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60 відсотків вартості страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договорами страхування в порядку, встановленому цим Законом.
2. Перелік видів сільськогосподарської продукції та сільськогосподарських страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний бюджетний рік, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику";
15) у статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Порядок та умови надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України";
у частині другій:
абзаци перший - третій, сьомий, дев’ятий, десятий і тринадцятий викласти в такій редакції:
"2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, має право:
визначати перелік видів сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний бюджетний рік;
оприлюднювати перелік страховиків, які мають право на страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою";
"нарахування та виплату відшкодування частини страхових платежів (страхових премій)";
"розроблення та затвердження за погодженням з Національним банком України стандартизованих страхових продуктів;
визначення стандартизованих страхових продуктів та/або страхових продуктів для надання державної підтримки у відповідному бюджетному періоді";
"підготовку прогнозів і розрахунків щодо державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції (суму необхідної підтримки, перелік сільськогосподарських культур і тварин тощо), у тому числі в розрізі регіонів";
доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту:
"3. Національний банк України має право:
встановлювати вимоги до страховиків, які мають намір здійснювати або здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою;
встановлювати додаткові вимоги до провадження діяльності страховиками, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зокрема в частині вимог до забезпечення платоспроможності таких страховиків, вимог та порядку перестрахування ризиків за такими договорами, вимог до власного утримання, та особливості формування страхових резервів, обліку договорів страхування.
4. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для відшкодування частини страхових платежів (страхових премій) за договорами страхування, між сільськогосподарськими товаровиробниками здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, пропорційно до розміру страхових платежів (страхових премій), сплачених ними страховикам відповідно до умов договору (договорів) страхування стосовно настання певного сільськогосподарського страхового ризику (страхових ризиків) у відповідному бюджетному році".
7. Статтю 32 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 52, ст. 497) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарські товаровиробники - члени сільськогосподарського кооперативу мають право на отримання державної підтримки у порядку, встановленому Законом України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Рекомендувати Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
4. Кабінету Міністрів України у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.