1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, належать:
1) видача, відмова у видачі та припинення дії:
а) державного сертифіката про наявність достатніх знань та навичок щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин (далі - державний сертифікат);
б) сертифіката придатності транспортного засобу до транспортування тварин;
в) дозволу на здійснення короткотривалих рейсів і дозволу на здійснення довготривалих рейсів;
2) видача та відмова у видачі тимчасового допуску до виконання обов’язків з умертвіння тварин та/або здійснення супутніх операцій (далі - тимчасовий допуск);
3) схвалення, відмова у схваленні рейсового журналу;
4) уповноваження юридичних осіб на здійснення підготовки персоналу і перевірки знань та навичок щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин, відмова в уповноваженні, зупинення дії уповноваження, відновлення дії уповноваження та припинення дії уповноваження;
5) визнання успішного проходження підготовки у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти еквівалентним успішному проходженню підготовки персоналу і перевірки знань та навичок щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин;
6) організація та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин;
7) вжиття заходів для усунення виявлених порушень законодавства про благополуччя тварин;
8) розгляд справ про порушення законодавства про благополуччя тварин;
9) складання та оприлюднення щорічного звіту про стан дотримання законодавства про благополуччя тварин;
10) здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону";
15) статтю 10 викласти в такій редакції:
" Стаття 10. Особливі вимоги до системи компетентного органу в частині, що стосується ветеринарних лікарських засобів
1. Оцінка матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, оцінка змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону, здійснюється уповноваженою на це державною науковою установою, підприємством або організацією, що належить до системи компетентного органу (далі - уповноважена установа).
2. Рішення про уповноваження державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, відмову в уповноваженні, зупинення дії уповноваження, відновлення дії уповноваження і припинення дії уповноваження приймає компетентний орган.
3. Державний контроль за діяльністю уповноваженої установи в частині наданих їй відповідно до цієї статті повноважень здійснюється компетентним органом відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
4. Порядок уповноваження державної наукової установи, підприємства та/або організації, що належить до системи компетентного органу, на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, відмови в уповноваженні, зупинення дії уповноваження, відновлення дії уповноваження та припинення дії уповноваження, строк уповноваження і критерії, яким має відповідати державна наукова установа, підприємство та організація, що належить до системи компетентного органу, для надання уповноваження затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
5. Уповноваженою установою не може бути державна наукова установа, підприємство та організація, що належить до системи компетентного органу, якщо вона відповідає принаймні одному з таких критеріїв:
1) до неї застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення і відомості про неї внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
2) до неї застосовано спеціальні економічні та/або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
3) вона включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності та/або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
4) вона є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України".
Порядок, передбачений частиною четвертою цієї статті, може визначати й інші критерії, яким має відповідати державна наукова установа, підприємство та організація, що належить до системи компетентного органу, для їх уповноваження на здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє та оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу.
6. Компетентний орган, його територіальні органи, уповноважені установи, їх посадові та службові особи не мають права здійснювати діяльність, пов’язану з розробленням (створенням), виробництвом, розміщенням на ринку та/або обігом ветеринарних лікарських засобів, якщо інше не встановлено цим Законом.
7. Посадова та службова особа компетентного органу, його територіального органу, уповноваженої установи не має права брати участь у здійсненні оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону, у процедурі прийняття рішень про державну реєстрацію ветеринарних лікарських засобів, про зміни до умов такої державної реєстрації, у проведенні інспектування та верифікації відповідності вимогам відповідних належних практик, у процедурі прийняття рішень про видачу (відмову у видачі, зупинення, відновлення і припинення дії) сертифікатів відповідності вимогам відповідних належних практик, якщо така посадова або службова особа відповідає принаймні одному з таких критеріїв:
1) має громадянство держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";
2) має місце постійного проживання (перебування, реєстрації) на території держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України". Положення цього пункту не поширюється на осіб, які проживають на території України на законних підставах та яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
3) є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства держави, що здійснює або здійснила збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";
4) до неї застосовано спеціальні економічні та/або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
5) включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності та/або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
6) її притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення і відомості про неї внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
7) є власником реєстраційного посвідчення та/або його близькою особою, та/або близькою особою його посадової особи;
8) є близькою особою:
а) оператора ринку ветеринарних лікарських засобів та/або посадової особи такого оператора ринку;
б) оператора ринку кормів, який здійснює діяльність, пов’язану з лікувальними кормами, та/або посадової особи такого оператора ринку;
9) має приватний інтерес, потенційний та/або реальний конфлікт інтересів, пов’язаний з потенційним або фактичним виконанням повноважень:
а) із здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, та/або оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону;
б) публічного реєстратора Державного реєстру ветеринарних лікарських засобів, Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів, Бази даних фармакологічного нагляду та/або створювача реєстрової інформації Державного реєстру ветеринарних лікарських засобів, Державного реєстру операторів ринку ветеринарних лікарських засобів, Бази даних фармакологічного нагляду.
8. Посадові та службові особи компетентного органу, його територіальних органів, а також уповноважених установ повинні вживати заходів для недопущення виникнення потенційного та реального конфлікту інтересів під час здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, та оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону.
9. Компетентний орган повинен прийняти рішення про припинення дії уповноваження у разі:
1) якщо щодо уповноваженої установи та/або її посадових чи службових осіб встановлено хоча б один із таких фактів:
а) невідповідність критеріям, визначеним частиною п’ятою цієї статті;
б) невиконання або неналежне виконання обов’язків, що випливають із наданого уповноваження;
в) вчинення дій (допущення бездіяльності), що вплинули, впливають або можуть вплинути на достовірність результатів оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, та/або оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону, зокрема вчинення дій (допущення бездіяльності), прийняття рішень чи участь у їх прийнятті в умовах потенційного та/або реального конфлікту інтересів;
г) настання обставин, передбачених пунктами 1-4 частини п’ятої цієї статті;
ґ) встановлення факту порушення вимог, визначених частиною шостою, сьомою або восьмою цієї статті;
д) встановлення факту здійснення оцінки матеріалів реєстраційного досьє, поданого відповідно до статті 55 цього Закону, оцінки змін до умов державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу, поданих відповідно до статті 66 цього Закону, за участю посадових або службових осіб, які притягалися до відповідальності за вчинення таких правопорушень (і термін погашення судимості за такі правопорушення ще не настав):
правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші правопорушення проти здоров’я населення;
кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності;
кримінальне правопорушення проти власності;
кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України;
правопорушення, пов’язане з недотриманням вимог законодавства про ветеринарну медицину;
2) припинення юридичної особи, яка є уповноваженою установою;
3) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким припинено чи унеможливлено дію уповноваження;
4) в інших випадках, передбачених законодавством.
10. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті актуальний перелік уповноважених установ із зазначенням щодо кожної з них щонайменше такої інформації:
1) повне найменування;
2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) номер телефону та адреса електронної пошти;
4) місцезнаходження;
5) сфера уповноваження.
11. Уповноважена установа зобов’язана інформувати компетентний орган про зміни у відомостях, передбачених пунктами 1-4 частини десятої цієї статті, протягом 10 робочих днів з дня їх настання.
12. У разі зміни відомостей, передбачених частиною десятою цієї статті, компетентний орган оновлює такі відомості на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня, коли йому стало відомо про настання таких змін";
16) у статті 12:
а) у пункті 1 частини третьої слова "та експертизи" виключити;
б) доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Критерії, яким повинні відповідати національні програми контролю, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини";
17) у статті 13:
а) у частині третій слово "кількісну" виключити;
б) у частині четвертій слово "ступеня" виключити;
18) частину десяту статті 15 виключити;
19) у статті 20:
а) у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"1. До переліку хвороб тварин, що підлягають повідомленню, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, за поданням компетентного органу включаються";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) інші хвороби тварин за результатами аналізу, передбаченого частиною другою цієї статті, проведеного компетентним органом";
б) у частині другій:
в абзаці першому слова "компетентним органом" виключити;
у пункті 4 слова "забій тварин" замінити словами "умертвіння тварин";
пункт 7 викласти в такій редакції:
"7) стійкість збудника хвороби до лікування, зокрема стійкість до протимікробних речовин";
в) частину третю доповнити новим абзацом такого змісту:
"Перелік категорій, за якими здійснюється розподіл хвороб тварин, що підлягають повідомленню, видів тварин (груп видів тварин), сприйнятливих до таких хвороб, а також векторів, що є переносниками збудника таких хвороб, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини";
20) у статті 24:
а) у частині першій слова "зонування, регіоналізації та компартменталізації" замінити словами "зонування і компартменталізації";
б) частини п’яту і сьому викласти в такій редакції:
"5. Плани ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню, включають завдання та заходи, спрямовані на ліквідацію збудників таких хвороб тварин у межах всієї території України чи окремих її територій (зон) або компартментів, в яких виявлено наявність відповідної хвороби, а також завдання та заходи, спрямовані на запобігання повторному зараженню зазначених територій (зон) або компартментів";
"7. У плані ліквідації хвороби тварин, що підлягає повідомленню, зазначаються:
1) інформація про епізоотичну ситуацію щодо такої хвороби тварин;
2) межі території (зони) або компартмента, що охоплюється планом;
3) завдання та заходи, передбачені частиною п’ятою цієї статті;
4) порядок взаємодії компетентного органу з іншими виконавцями плану;
5) строки виконання заходів, передбачених планом;
6) матеріально-технічні ресурси, обсяги та джерела фінансування, передбачені для виконання плану;
7) мета, проміжні цілі та очікувані результати виконання плану";
21) у статті 26:
а) у пункті 2 частини першої слово "переміщення" замінити словом "транспортування";
б) у пункті 5 частини третьої слова "клінічних та" виключити;
в) у частині четвертій:
у пункті 1 слово "вага" замінити словом "маса";
у пункті 3 слово "забій" замінити словом "умертвіння";
22) у частині першій статті 27 слово "забій" замінити словом "умертвіння";
23) у статті 29:
а) у частині четвертій слова "що забезпечує формування та реалізацію державної політики" замінити словами "що забезпечує формування та реалізує державну політику";
б) перше речення частини шостої викласти в такій редакції:
6. "У разі якщо виконання ветеринарно-санітарних заходів у зв’язку з підозрою щодо спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню, вимагає організації взаємодії (координації) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, за поданням головного державного ветеринарного інспектора відповідної адміністративно-територіальної одиниці розпочинає роботу місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія";
24) частину першу статті 31 доповнити новими абзацами такого змісту:
"У разі підтвердження спалаху хвороби тварин, що підлягає повідомленню, компетентний орган або його відповідний територіальний орган організовує здійснення ветеринарно-санітарних заходів, визначених відповідною інструкцією з профілактики та боротьби з хворобами тварин.
У разі якщо здійснення ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики та боротьби з хворобою тварин, що підлягає повідомленню, вимагає організації взаємодії (координації) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, такі питання вирішуються місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією або Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України";
25) у статті 32:
а) пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:
"5) умертвіння з подальшим знищенням або забій тварин, які можуть бути інфіковані або сприяти поширенню хвороби, що підлягає повідомленню";
б) у частині третій слова "та благополуччя тварин" виключити;
в) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. У разі запровадження карантину тварин компетентний орган, його територіальні органи можуть приймати рішення про невідкладне застосування карантинних заходів (карантинних обмежень) із залученням усіх або окремих офіційних ветеринарних лікарів, ліцензованих ветеринарних лікарів та інших спеціалістів ветеринарної медицини";
26) у статті 35:
а) у частині першій слова "карантинних хвороб тварин" замінити словами "хвороб тварин, що підлягають повідомленню", а після слів "коштів державного бюджету" доповнити словами "та/або місцевого бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації";
б) у частині другій слово "особи" замінити словами "фізичні і юридичні особи";
27) статті 36-42 викласти в такій редакції:
" Стаття 36. Основні вимоги до забезпечення благополуччя тварин
1. Персонал, до обов’язків якого належить безпосереднє здійснення утримання, умертвіння, транспортування тварин та/або здійснення супутніх операцій, для виконання таких обов’язків повинен володіти достатніми знаннями та навичками щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин.
2. Персонал, передбачений частиною першою цієї статті, який не може підтвердити наявність достатніх знань та навичок щодо дотримання законодавства про благополуччя тварин, не може бути допущений оператором ринку та/або державним ветеринарним інспектором до здійснення утримання, умертвіння, транспортування тварин, а також до здійснення супутніх операцій, крім випадку, передбаченого статтею 39 цього Закону.
3. На вимогу оператора ринку, державного ветеринарного інспектора та/або уповноважених осіб, зазначених у частині сьомій статті 40 - 8 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин", персонал, передбачений частиною першою цієї статті, зобов’язаний пред’явити за власним вибором:
1) державний сертифікат; або
2) тимчасовий допуск; або
3) витяг з Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин, що містить актуальні відомості про наявність у персоналу, передбаченого частиною першою цієї статті, документів, зазначених у пункті 1 або 2 цієї частини.
4. Під час здійснення утримання, умертвіння, транспортування тварин, а також під час здійснення супутніх операцій персонал, передбачений частиною першою цієї статті, та інші утримувачі (власники) тварин зобов’язані:
1) не завдавати тваринам невиправданих болю, страждань, травм, стресу та виснаження;
2) вживати всіх необхідних заходів, передбачених законодавством про благополуччя тварин, зокрема, дотримуватися вимог, затверджених відповідно до частини п’ятої цієї статті.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, затверджує вимоги до:
1) забезпечення благополуччя тварин під час їх утримання;
2) забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій;
3) контрольних постів, призначених для відпочинку тварин під час їх транспортування;
4) забезпечення благополуччя тварин під час їх умертвіння та здійснення супутніх операцій;
5) забезпечення благополуччя робочих тварин, що належать до родини Equidae .
Вимоги, передбачені пунктами 1, 2 і 4 цієї частини, повинні визначати, зокрема, вид (групу видів) тварин, на який (яку) вони поширюються.
6. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час їх утримання, серед іншого, мають визначати вимоги щодо:
1) мінімальної частоти огляду тварин, що утримуються;
2) забезпечення належного догляду та лікування тваринам, що проявляють симптоми та/або ознаки хвороби, і тваринам, які зазнали травмування;
3) забезпечення тварин відповідним простором;
4) приміщень (загонів), в яких утримуються тварини, і щодо обладнання, з яким вони контактують;
5) систем вентиляції і якісних показників повітря, зокрема щодо температури і концентрації газів;
6) освітлення, зокрема щодо його режиму, рівня освітленості;
7) доступу тварин, що утримуються, до корму і води.
7. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, серед іншого, мають визначати вимоги щодо:
1) стану тварин, транспортування яких планується здійснити та здійснюється;
2) транспортних засобів, зокрема щодо їх конструкції та обладнання, яким вони мають бути оснащені;
3) обладнання і пристосувань, призначених для завантаження і розвантаження тварин;
4) організаторів транспортування, перевізників, водіїв, супроводжуючих осіб;
5) практики здійснення транспортування та супутніх операцій, зокрема визначати:
а) граничні показники забезпечення тварин відповідним простором;
б) граничні показники тривалості рейсу, періоду відпочинку тварин під час рейсу, інтервалу між годівлею, інтервалу між напуванням, температур під час рейсу;
в) зміст рейсового журналу і порядку його ведення;
г) порядок видачі та припинення дії:
сертифіката придатності транспортного засобу до транспортування тварин;
дозволу на здійснення короткотривалих рейсів і дозволу на здійснення довготривалих рейсів;
ґ) наявності плану дій на випадок виникнення надзвичайних обставин під час запланованого транспортування;
6) оператора ринку, який є центром збору тварин;
7) інспектування транспортних засобів та тварин.
8. Вимоги до контрольних постів, призначених для відпочинку тварин під час їх транспортування, серед іншого, мають визначати вимоги щодо:
1) державної реєстрації контрольних постів та складання їх переліку;
2) умов допуску тварин на територію контрольного поста;
3) умов, пов’язаних з перебуванням тварин на території контрольного поста;
4) умов залишення тваринами території контрольного поста;
5) забезпечення заходів із біобезпеки на території контрольного поста;
6) обладнання і пристосувань, призначених для завантаження і розвантаження тварин;
7) приміщень, що використовуються для розміщення тварин та для інших цілей, пов’язаних із функціонуванням контрольного поста;
8) практики поводження з тваринами на території контрольного поста.
9. Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час їх умертвіння та здійснення супутніх операцій, серед іншого, мають визначати вимоги щодо:
1) дозволених методів оглушення тварин, зокрема їх опис, сферу застосування та ключові параметри;
2) процедури моніторингу ефективності оглушення тварин;
3) наявності і застосування стандартних операційних процедур забою тварин та здійснення супутніх операцій;
4) обладнання, що використовується для знерухомлення та оглушення тварин, та щодо змісту експлуатаційних документів на таке обладнання;
5) планування, конструкції та обладнання бійні;
6) практики поводження з тваринами, зокрема їх знерухомлення;
7) призначення особи, відповідальної за благополуччя тварин, визначення її прав, обов’язків, особливостей підпорядкування та звітування;
8) операційних правил для бійні;
9) здійснення заходів з депопуляції та вимушеного умертвіння тварин.
10. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері благополуччя тварин, схвалює рекомендації та/або погоджує настанови щодо будь-яких аспектів благополуччя відповідного виду (групи видів) тварин, а також щодо будь-яких аспектів застосування законодавства про благополуччя тварин.
Настанови, передбачені абзацом першим цієї частини, розробляються і погоджуються за процедурою, визначеною статтею 13 Закону України "Про безпечність та гігієну кормів".
11. Розміщення на ринку, ввезення (пересилання) на митну територію України і вивезення (пересилання) з митної території України хутра котів і собак, а також будь-яких товарів, що містять таке хутро, заборонені, за винятком випадків, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою цієї статті.
12. Як виняток із положень частини одинадцятої цієї статті, дозволяється розміщення на ринку, ввезення (пересилання) на митну територію України і вивезення (пересилання) з митної території України хутра котів і собак, а також будь-яких товарів, що містять таке хутро, якщо вони призначені для навчальних цілей або для цілей таксидермії.
13. Як виняток із положень частини одинадцятої цієї статті, дозволяється здійснення операцій із збирання (вилучення, конфіскації), знезараження, знешкодження, видалення та утилізації (знищення) хутра котів і собак, а також будь-яких товарів, що містять таке хутро, виходячи з необхідності забезпечення захисту життя і здоров’я людей та/або тварин, а також з метою дотримання заборони, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті.