1. У власності громадян можуть бути жилі будинки, дачі, садові будинки, насадження на земельній ділянці, транспортні засоби, кошти, акції та інші цінні папери, предмети домашнього господарства і особистого вжитку, засоби виробництва для ведення селянського та іншого трудового господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, індивідуальної та іншої господарської діяльності, вироблена продукція й одержані доходи, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
2. Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.
Наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право викупити у власника відповідну квартиру або будинок.
Після придбання зазначеного майна у власність громадянин має право розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, вчиняти щодо нього інші угоди, які не суперечать законові.
3. Законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік можуть встановлюватись види майна, яке не може бути у власності громадян. Склад і вартість іншого майна, придбаного громадянином за рахунок його трудових доходів і заощаджень та на інших підставах, які допускаються законом, не обмежуються.