1. Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Української РСР.України.
2. Вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним ( 1540-06 ) і Цивільно-процесуальним кодексами Української РСР України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ).
3. За обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами Української РСР України з виплатою йому вартості майна в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону.
У випадках, передбачених законодавчими актами Української РСР, України, допускається оплатне вилучення майна у власника за рішенням суду чи іншого компетентного органу (службової особи). Власникові виплачується вартість цього майна у порядку і розмірах, встановлених законодавчими актами Української РСР.України.
4. У випадках, передбачених законодавчими актами Української РСР, України, майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду, державного арбітражу арбітражного суду чи іншого компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення правопорушення.