Розділ III. ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ
1. Майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
2. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.
Приватизоване житло переходить у власність лише тієї особи, яка брала участь у приватизації, і не стає автоматично спільною частковою власністю подружжя.
Правовідносини: правовідносини щодо набуття прав на приватизоване житло та спори про належність такого майна подружжю.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Відповідно до статей 1-3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.…
Майно, набуте під час спільного проживання осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо воно придбане внаслідок спільної праці таких осіб і за відсутності письмової угоди, що встановлює інше.
Правовідносини: спори про поділ майна між особами, які фактично проживали разом, але не перебували у зареєстрованому шлюбі
Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.
При вирішенні спору щодо поділу майна суд має встановити не лише факт спільного проживання сторін, а й обставини, що спірне майно було набуте внаслідок їх спільної праці; сам по собі факт фактичних шлюбних відносин без доказів ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права кожної сторони на половину майна.
Правовідносини: порядок доказування та застосування положень про спільну сумісну власність у справах про поділ майна між фактичними партнерами
У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. Тільки в разі встановлення цих фактів положення частини 1 статті 17 Закону України «Про власність» вважається правильно застосованим.
Майно, набуте під час спільного проживання осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, є їх спільною сумісною власністю за умови, що воно набуте внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї; під спільною працею слід розуміти їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких одержано доходи, об`єднані для набуття спільного майна, ведення спільного господарства, побуту та бюджету.
Правовідносини: відносини щодо поділу майна осіб, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу;
Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про власність», відповідних норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». За змістом пункту 5 пос…
При вирішенні спору про поділ майна суд повинен встановити не лише факт спільного проживання сторін у період набуття спірного майна, а й обставини його набуття — що воно було здобуте внаслідок спільної праці та/або за спільні кошти; сам факт незареєстрованих шлюбних відносин без встановлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна кожною зі сторін.
Правовідносини: процедурні та доказові вимоги при розгляді майнових спорів між фактичними подружжями;
Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб необхідно вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку з цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, необхідно встановити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й…